Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/201/26
Номер провадження 1-кс/711/80/26
12 січня 2026 року
м.Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваної - ОСОБА_4 ,
розглянувши в режимі відеоконференцзв'язку у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу управління Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025250000000722 від 31.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Веселівка, Христинівського району, Черкаської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -
Слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням в якому просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Клопотання обґрунтовує тим, що 31 жовтня 2025 року, близько 16 години 10 хвилин, ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «Камаз», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись автодорогою сполученням с. Веселівка - с. Розсішки, неподалік с. Розсішки Уманського району Черкаської області, в напрямку від с. Веселівка до с. Розсішки в порушення вимог пунктів 2.3 б), 12.3, 19.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, був не уважний, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним, будучи засліпленим, не вжив заходів для зупинки керованого ним автомобіля, не змінюючи смуги руху, продовжив рух та в момент виникнення перешкоди для його руху у вигляді автомобіля «Камаз», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який перебував у нерухомому стані частково на правому узбіччі та частково на смузі руху автомобіля «Камаз», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не зменшив швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, та здійснив наїзд на автомобіль «Камаз», реєстраційний номер НОМЕР_2 , поруч з яким перебував ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6 ,відповідно до висновку судово-медичної експертизи №05-7-02/381 від 23.12.2025 отримав тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми голови, тулуба та кінцівок, а саме черепно-мозкова травма: перелом кісток склепіння та основи черепа; закриті переломи лівої виличної кістки та нижньої щелепи зліва; крововиливи під м'які покрови голови, забій головного мозку, крововиливи в м'яких оболонках мозку, набряк, набубнявіння головного мозку, синці та рани голови; травма тулуба: переломи 2,4,5,6,7 ребер зліва та 2,3,4,5 ребер справа по середньо-ключичним лініям; забої легень, перелом хребта між першим шийним хребцем та основою черепа та між 4 та 5 грудними хребцями; травма кінцівок: садна кінцівок, від яких помер. Вище вказані ушкодження утворились від дії твердих тупих предметів можливо в час та при обстави вказаних в постанові, та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Смерть ОСОБА_6 знаходиться в прямому причинному зв'язку з виявленими тілесними ушкодженнями.
Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм автомобіля «Камаз» реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , а саме вимог пунктів п.п.12.3, 19.3 Правил дорожнього руху, згідно висновку судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/124-25/17804-ІТ від 17.12.2025, знаходиться в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення смерті потерпілому ОСОБА_6 .
У вчиненні даного кримінального правопорушення підозрюються: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, українець, уродженець с. Веселівка Христинівського району Черкаської області, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.
Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення визначена за ч.2 ст.286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили смерть потерпілого.
31.12.2025 на підставі зібраних доказів ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Причетність ОСОБА_4 підтверджуються зібраними під час досудового розслідування доказами:
-даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 31.10.2025;
-висновком судово-медичної експертизи №05-7-02/381 від 23.12.2025;
-показаннями потерпілої ОСОБА_7 від 04.11.2025;
-показаннями потерпілої ОСОБА_8 від 04.11.2025;
-висновком судової експертизи технічного стану транспортного засобу №СЕ-19/124-25/17800-ІТ від 18.12.2025;
-висновком судової транспортно-трасологічної експертизи №СЕ-19/124-25/17801-ІТ від 22.12.2025;
-даними протоколу слідчого експерименту від 14.11.2025;
-висновком судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/124-25/17804-ІТ від 17.12.2025;
-показаннями свідка ОСОБА_9 від 26.12.2025;
-даними протоколу слідчого експерименту від 26.12.2025;
-висновком додаткової судово-медичної експертизи №№05-7-02/381/13 від 30.12.2025.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому кримінальному провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Так, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.286 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
З урахуванням викладеного та відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме:
1) може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки усвідомлює, що за вчинений злочин йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років;
3) незаконно впливати на потерпілих, свідків, понятих у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки останній зацікавлений у зміні ними своїх показань та з матеріалів кримінального провадженні йому відомо їх анкетні дані. У зв'язку з цим для ухилення від кримінальної відповідальності він може впливати на свідків та потерпілих шляхом умовлянь, погроз, примусу з метою зміни останніми їх показань на її користь. Таким чином він матиме можливість уникнення або пом'якшення відповідальності за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення;
4) можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що може виражатись у неявці за викликами до слідчого та прокурора з метою затягування досудового розслідування, а також невиконанні інших процесуальних обов'язків;
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили смерть потерпілого, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого, а під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків передбачених п.1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 , покладається необхідність запобігання спробам з його боку переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих та експертів у кримінальному провадженні, шляхом умовляв, погроз, підкупу чи інше, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливо, у зв'язку з чим, слідчий за погодженням з прокурором звернувся з клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала в повному обсязі, вказала, що СУ ШУНП в Черкаській області здійснюється розслідування кримінального провадження №12025250000000722 від 31.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. Встановлено, що 31.10.2025 сталася ДТП за участі ОСОБА_4 , що призвела до смерті потерпілого. Враховуючи обставини, ризики та позицію підозрюваного просить задовольнити клопотання та застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання, повідомив, що визнає та дотримається встановлених умов.
Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у розгляді клопотання, перевіривши надані матеріали клопотання, зокрема і витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №12025250000000722 від 31.10.2025, у рамках якого було подане клопотання, слідчий суддя вважає, що дане клопотання підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відповідає вимогам ст.184 КПК України.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою і підставою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення, у якому її підозрюють.
При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне бачення причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.
Надаючи оцінку обґрунтованості підозри, варто звернути увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» у скоєнні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, тлумачення поняття «обґрунтованості» залежить від усіх обставин справи (рішення від 22.10.1997 у справі «Ердагоз проти Туреччини», № 21890/93, § 51; рішення від 30.08.1990 у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», серія A № 182, § 32).
Так, встановлено, що 31.12.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Оцінивши досліджені у судовому засіданні матеріали клопотання, з огляду на їх вагомість та взаємозв'язок, слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні на цьому етапі досудового розслідування зв'язок підозрюваного ОСОБА_4 з інкримінованим йому кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, сукупність яких дає підстави вважати, що причетність його до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення є обґрунтованою, тобто наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, а саме у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Аналіз змісту наданих слідчому судді доказів, з огляду на їх вагомість та взаємозв'язок, свідчить, що обставини, з якими пов'язані події кримінальних правопорушень у своїй сукупності свідчать про об'єктивність обґрунтованості підозри саме на даній стадії досудового розслідування.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором наведені, відповідно до ст.ст.177-178 КПК України, мета та підстави застосування запобіжного заходу, а також враховані обставини, які повинні враховуватися при обранні запобіжного заходу.
В обґрунтування клопотання слідчий та прокурор посилалися на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, які з огляду на встановлені у судовому засіданні обставини є обґрунтованими.
Слідчий суддя погоджується з доводами прокурора та слідчого щодо наявності ризику переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_4 усвідомлює, що за вчинений злочин йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів слідства та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Таким чином, слідчий суддя погоджується з доводами слідчого та прокурора щодо наявності ризику переховування підозрюваною ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду, з огляду на встановлені в судовому засіданні обставини (п.1 ч.1 ст.177 КПК України).
При встановленні наявності ризику впливу на потерпілих та свідків, слідчий суддя враховує, що останній зацікавлений у зміні ними своїх показань та з матеріалів кримінального провадженні йому відомо їх анкетні дані. У зв'язку з цим, для ухилення від кримінальної відповідальності він може впливати на свідків та потерпілих шляхом умовлянь, погроз, примусу з метою зміни останніми їх показань на його користь. Таким чином він матиме можливість уникнення або пом'якшення відповідальності за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, що вказує на наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
Разом з тим, при встановленні наявності ризику впливу на свідків, слідчий суддя враховує встановлену кримінальним процесуальним законодавством процедуру отримання показань на стадії судового розгляду, відповідно до яких, свідки допитуються безпосередньо в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Отже зазначений ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілих та свідків, та дослідження їх судом.
Наявність інших ризиків в судовому засіданні не встановлена.
Разом з тим, метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність (пп.«а» п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя враховує: особу підозрюваного; його вік; наявність тісних соціальних зав'язків; наявність постійного місця проживання; особливості події кримінального правопорушення (місце, спосіб, засоби вчинення, участь у його вчиненні); тяжкість вчиненого.
Крім зазначеного, взято і до уваги поведінку підозрюваного та погодження із застосуванням запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Таким чином, враховуючи доводи сторони обвинувачення та сторони захисту, дослідивши матеріали клопотання, оцінюючи потреби досудового розслідування по даному кримінальному провадженню у контексті засад верховенства права та недопущення дискримінаційного поводження з особою, беручи до уваги гарантії невідворотності кримінальної відповідальності за вчинення злочину та презумпцію невинуватості і забезпечення доведеності вини, з огляду на обставини кримінального провадження та вагомість доказів на підтвердження обґрунтованості підозри, обставини кримінального правопорушення (спосіб, місце, час вчинення, тяжкість наслідків, тощо), слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання в межах строків досудового розслідування.
Так, відповідно до норм ч.1 ст.179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що відповідно до положень ч.2 ст.179 КПК України, підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до вимог ст.194 КПК України на підозрюваного ОСОБА_4 слід покласти певні обов'язки, зокрема:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора і суду;
- не відлучатися за межі Черкаської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.
На думку слідчого судді, застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання із визначеними процесуальними обов'язками, відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, забезпечить належне виконання ним обов'язків та запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 181, 186, 193-194, 196, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу управління Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025250000000722 від 31.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України зобов'язати підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в межах строків досудового розслідування:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора і суду;
- не відлучатися за межі Черкаської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі невиконання вказаних обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і накладене грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Виконання ухвали доручити працівникам СУ ГУНП в Черкаській області.
Копію даної ухвали вручити підозрюваному, слідчому, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, прокурору.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та проголошено 13.01.2026.
Слідчий суддя: ОСОБА_1