Справа 274/8969/25
Провадження 1-в/0274/55/26
Іменем України
08.01.2026 м.Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника колонії ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бердичеві клопотання захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 , який відбуває покарання у виді позбавлення волі у Державній установі «Райківська виправна колонія (№73)» про умовно- дострокове звільнення,
30.12.2025 до суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання, в обгрунтування якого зазначено, що засуджений відбув 2/3 призначеного покарання та сумлінною поведінкою довів, що став на шлях виправлення.
Захисник ОСОБА_5 до суду надав заяву про розгляд справи у його відсутності та зазначив, що подане клопотання в інтересах засудженого ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення підтримує та просить задовольнити в повному обсязі.
Засуджений в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просить проводити засідання у його відсутності.
Представник установи у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України. В обгрунтування заперечень зазначив, що засуджений на шлях виправлення не став, в установі виконання покарання не працевлаштований, посередньо характеризується.
Прокурор просив відмовити в задоволенні клопотання.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та особової справи засудженого, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 засуджений 24.01.2024 Романівським районним судом Житомирської області за ч.1 ст.263, ст.75, ст.76 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки. Вироком Житомирського апеляційного суду від 14.10.2024 вирок від 29.01.2024 скасовано в частині призначеного покарання та ухвалено новий вирок, яким призначено ОСОБА_6 покарання за ч.1 ст.263, ст.69 КК України у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі.
Початок строку: 19.11.2024.
Кінець строку: 03.05.2026.
Засуджений ОСОБА_6 відбуває покарання в ДУ "Райківська виправна колонія (№73)". За час відбування покарання характеризується посередньо. Не працевлаштований в установі. Заохочень та стягнень не має.
Згідно ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Статтею 81 КК України передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише за умови обов'язкової та одночасної наявності вказаних в законі підстав і умов в їх сукупності. При цьому основним і вирішальним є не факт відбування визначеної частини покарання, а досягнення однієї із цілей покарання виправлення засудженого.
Зокрема, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправної установи, а також його наміри щодо залучення до суспільно корисної праці. Крім цього, висновок суду про виправлення засудженого повинен ґрунтуватись в тому числі й на даних, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого у цілому.
Критерієм сумлінної поведінки є неухильне додержання всіх вимог режиму місця відбування покарання та всіх покладених на засудженого обов'язків. Чесним ставленням до праці є постійна старанність у роботі, прагнення до кращого виконання дорученої роботи, підвищення кваліфікації, дбайливе ставлення до матеріалів, обладнання. Висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватись на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передує розгляду питання про можливість застосування умовно-дострокового звільнення від покарання.
Сумління поведінка - це не тільки пасивна форма поведінки засудженого, яка полягає у стримуванні від порушень режиму відбування покарання, порушення правил внутрішнього розпорядку, неухильне додержання загальноприйнятих норм і правил поведінки, а й активна участь у суспільному житті і сумлінне виконання громадських доручень у процесі відбування покарання, підвищення загальноосвітнього рівня, гарна поведінка в побуті, прагнення своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин та інше. Під сумлінним ставленням до праці слід розуміти постійну свідому участь у суспільно корисній праці тощо.
Водночас сумлінна поведінка визначається активною участю у суспільному житті, сумлінним виконанням громадських доручень у процесі відбування покарання, гарною поведінкою в побуті, прагненням засудженого своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин, а також полягає у стримуванні від порушень режиму відбування покарання, у дотриманні правил внутрішнього розпорядку, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.
Разом із тим процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним протягом всього перебування засудженого в установі виконання покарання. Прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення не є обов'язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.
З урахуванням викладеного, не можна зробити висновок, що в поведінці засудженого за весь період його відбуття покарання сталися позитивні зміни, які свідчать про їх стабільність і незворотність, що в свою чергу не є достатніми підставами для ствердження, що він довів своє виправлення. На думку суду, засуджений не підпадає під дію положень ст. 81 КК України, так як процес його виправлення не досяг тієї стадії, на якій відбування засудженим призначеного покарання перестає бути доцільним і подальше його виправлення можливе в умовах перебування на волі.
Враховуючи, що умовно-дострокове звільнення застосовується у кожному конкретному випадку індивідуально, вирішується на розсуд суду і відноситься до дискреційних повноважень суду у зв'язку з чим, клопотання захисника про умовно-дострокове звільнення засудженого від відбування покарання є передчасним та до задоволення не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 81 КК України, статтями 537, 539 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено 13.01.2026 о 12.00 год.
Суддя: ОСОБА_1