Справа № 640/10526/19 Головуючий у І інстанції - Лебедєва Г.В.
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
13 січня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Бужак Н.П., Мєзєнцева Є.І.,
при секретарі: Руденко Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Алай» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алай» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Алай» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.05.2019 № 05832615140106 форми «ПС» на суму штрафних санкцій в розмірі 510,00 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.05.2019 № 0023451406 форми «С» на суму пені в сфері ЗЕД в розмірі 646 261,43 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.05.2019 № 05772615140106 форми «Р» за платежем 14060100 в розмірі 17522432,00 грн за основним платежем та 4380608,00 грн за штрафними санкціями;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.05.2019 № 05812615140106 форми «Р» за платежем 11021000 в розмірі 17002301,00 грн за основним платежем та 4250575,00 грн за штрафними санкціями;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.05.2019 № 5792615141 форми «Ш» за платежем 14060100 на суму штрафних санкцій в розмірі 60 грн 54 коп.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.05.2019 № 5822615141 форми «Ш» за платежем 11021000 на суму штрафних санкцій в розмірі 4988 грн 49 коп.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.05.2019 № 5782615141 форми «Ш» за платежем 14060100 на суму штрафних санкцій в розмірі 60 грн 54 коп.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.05.2019 № 0023491401 форми «Н» на суму штрафних санкцій в розмірі 603 грн 46 коп.
Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач вказав на те, що 19.03.2019 року за юридичною адресою TOB «Алай» прийшли невідомі особи, які представились працівниками Відповідача та повідомили про намір провести документальну планову перевірку. На підтвердження правомірності своїх дій останні пред'явили направлення на перевірку (копії яких надіти відмовились) та службові посвідчення. Інших документів на підтвердження як то повноважень та/або правомірності своїх дій - не надавалось. Оскільки п. 81.1 ст. 81 ПК України чітко встановлено порядок допуску до перевірки, а саме посадові особи контролюючого органу допускаються до перевірки після надання наказу, направлень та службових посвідчень, а ненадання цих документів є підставою для не допуску до перевірки, Позивач скористався наданим йому правом та не допустив ревізорів Відповідача до перевірки.
Крім того, Позивачем зазначено, що Відповідач чітко усвідомлюючи, що документальна планова перевірка фактично проведена не була і закінчилась 13.12.2018, наслідки якої не оформлено в порядку встановленому ст. 86 ПК України, вирішив вийти в довільний час і повторно її провести.
Позивач вказує про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки останні прийняті не в межах та не в порядку встановленому законодавством.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2019 року зупинено провадження у справі № 640/10526/19 до набрання законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 640/4895/19.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» від 16 липня 2024 року № 3863-IX, пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825-IX викладено в такій редакції, зокрема:
- «Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом» (абзац четвертий пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення»);
- «Судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд» (абзац шостий пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення»).
На виконання вимог Закону № 2825-IX, Одеському окружному адміністративному суду розподілено не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва справи, зокрема 07 квітня 2025 року і справу № 640/10526/19.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року прийнято до провадження справу № 640/10526/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алай» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Поновлено провадження у справі № 640/10526/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алай» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Вирішено: розгляд справи розпочати спочатку; розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
В порядку процесуального правонаступництва допущено заміну Відповідача у цій справі з Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980) на його правонаступника Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011, місцезнаходження: вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04665).
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю «Алай» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким його адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Алай» посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Доводи апеляційної скарги аналогічні, заявленим у позовній заяві, та містять посилання на неповне з'ясування обставин справи судом першої інстанції та невідповідність його висновків таким обставинам.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву та витребувано з Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу № 640/10526/19.
28 листопада 2025 року до Шостого апеляційного адміністративного суду з Одеського окружного адміністративного суду надійшла вказана адміністративна справа.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Алай» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 16 грудня 2025 року.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Алай», в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.
Представником Позивача - адвокатом Адамович Оксаною Вікторівною подано клопотання про відкладення розгляду справи, в якому просить, з урахуванням перебування її за кордоном (поза межами України), відкласти розгляд даної адміністративної справи на іншу дату та час.
Колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
За змістом частини 1 статті 8 КАС України, всі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Відповідно до частини 1 статті 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Згідно з частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Верховний Суд у постанові від 27 квітня 2023 року у справі № 640/10530/19 зауважив, що ініціювавши судовий розгляд справи, Позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Слід також враховувати правову позицію Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Пономарьов проти України», згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника Позивача - адвоката Адамович Оксани Вікторівни про відкладення розгляду справи № 640/10526/19.
Також, колегія суддів зазначає, що явка сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, тому в силу приписів ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, у зв'язку з чим, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів, без участі Позивача та його представника - адвоката Адамович Оксани Вікторівни.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника Позивача - адвоката Адамович Оксани Вікторівни про відкладення розгляду даної адміністративної справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, представника Відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 19.11.2018 року Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято наказ № 17096 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Алай», яким наказано провести документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Алай» з 30.11.2018 по дату завершення перевірки, тривалістю 10 робочих днів. Перевірку провести з метою дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2018, валютного за період з 01.01.2015 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 по 30.09.2018.
19.11.2018 контролюючим органом вручено Генеральному директору ТОВ «Алай» повідомлення № 549/26-15-14-01-03, наказ № 17096.
29.11.2018 до ГУ ДФС у м. Києві надійшло звернення ТОВ «Алай» вих. № 137 від 28.11.2018 з проханням відкласти терміни перевірки до моменту виходу на роботу посадових осіб Підприємства.
30.11.2018, 03.12.2018, 04.12.2018 з метою здійснення перевірки та ознайомлення посадових осіб з направленнями контролюючим органом було здійснено виїзди на податкову та фактичну адресу та встановлено, що посадові особи не знаходяться за місцем знаходження Підприємства, про було складено акт від 30.11.2018 року № 2196/26-15-14-01-03, акт від 03.12.2018 року № 2204/26-15-14-01-03, акт від 05.12.2018 року № 2206/26-15-14-01-03.
05.12.2018 року до контролюючого органу надійшло повідомлення від Позивача про втрату бухгалтерської документації та перенесення строків початку проведення перевірки.
Наказом Головного управління ДФС у м. Києві від 19.12.2018 року № 18387 «Про перенесення терміну проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Алай» перенесено термін проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Алай» з 19.12.2018 року до дати відновлення та надання документів у межах термінів визначених пунктом 44.5 статті 44 Податкового кодексу України (кінцева дата відновлення документів - 18.03.2019 року).
Вказаний наказ отримано директором ТОВ «Алай» 19.12.2018.
За відсутності повідомлень контролюючого органу від суб'єкта перевірки щодо відновлення втрачених документів, за сплином кінцевого терміну, передбаченого положеннями п. 44.5 ст. 44 ПК України та наказом № 18387, 19 березня 2019 року було здійснено виїзд на фактичну адресу ТОВ «Алай», вручено направлення від 29.11.2018 № 2006/26-15-14-01-03, № 2007/26-15-14-01-03, № 2981/26-15-14-03-04, від 05.12.2018 № 3450/26-15-14-06-05 директору ТОВ «Алай» особисто під підпис 19.03.2019.
На підставі вищевказаних направлень, відповідно до ст. ст. 20, 77, 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ, Кодекс), на підставі плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок суб'єкта господарювання на 2018 рік, згідно наказу ГУ ДФС у м. Києві від 19.11.2018 № 17096 проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Алай» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2018, валютного законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2018, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.09.2018.
Перевірка проводилася з 19.03.2019 по 08.04.2019.
Термін перевірки продовжувався з 29.03.2019 по 08.04.2019 на підставі наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 29.03.2019 року № 3873 «Про продовження строку проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Алай».
Під час проведення перевірки, ГУ ДФС у місті Києві сформовано наступні запити: № 1 про надання документів (копій документів) від 19.03.2019 (отримано генеральним директором ТОВ «Алай» 19.03.2019); № 2 про надання документів (копій документів) від 19.03.2019 (отримано генеральним директором ТОВ «Алай» 19.03.2019); № 3 про надання документів (копій документів) від 19.03.2019 (отримано генеральним директором ТОВ «Алай» 19.03.2019); № 53926/10/26-15-14-01-06 від 25.03.2019 (про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) (направлено поштою); № 1 про надання документів (копій документів) від 26.03.2019 (отримано головним бухгалтером ТОВ «Алай» 26.03.2019); № 4 про надання документів (копій документів) від 26.03.2019 (отримано головним бухгалтером ТОВ «Алай» 26.03.2019); № 5 про надання документів (копій документів) від 26.03.2019 (отримано головним бухгалтером ТОВ «Алай» 26.03.2019); № 6 про надання документів (копій документів) від 01.04.2019 (отримано генеральним директором ТОВ «Алай» 01.04.2019); № 59836/10/26-15-14-01-06 від 01.04.2019 (про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень)); № 7 про надання документів (копій документів) від 08.04.2019 (отримано головним бухгалтером ТОВ «Алай» 07.04.2019).
У зв'язку з не наданням Позивачем у визначений запитами термін документів, Відповідачем було складено акти про ненадання документів, а саме: від 22.03.2019 № 456/26-15-14-01-06/35648326 про ненадання або надання не в повному обсязі документів (її копій), пояснень, довідок та інформації; від 26.03.2019 № 480/26-15-14-01-06/35648326 про ненадання або надання не в повному обсязі документів (її копій), пояснень, довідок та інформації; від 28.03.2019 № 499/26-15-14-01-06/35648326 про ненадання або надання не в повному обсязі документів (її копій), пояснень, довідок та інформації; від 29.03.2019 № 500/26-15-14-01-06/35648326 про ненадання або надання не в повному обсязі документів (її копій), пояснень, довідок та інформації; від 01.04.2019 № 504/26-15-14-01-06/35648326 про ненадання або надання не в повному обсязі документів (її копій), пояснень, довідок та інформації; від 08.04.2019 № 534/26-15-14-01-06/35648326 про ненадання або надання не в повному обсязі документів (її копій), пояснень, довідок та інформації; від 02.04.2019 № 511/26-15-14-01-06/35648326 про ненадання або надання не в повному обсязі документів (її копій), пояснень, довідок та інформації; від 03.04.2019 № 513/26-15-14-01-06/35648326 про ненадання або надання не в повному обсязі документів (її копій), пояснень, довідок та інформації; від 04.04.2019 № 522/26-15-14-01-06/35648326 про ненадання або надання не в повному обсязі документів (її копій), пояснень, довідок та інформації; від 05.04.2019 № 526/26-15-14-01-06/35648326 про ненадання або надання не в повному обсязі документів (її копій), пояснень, довідок та інформації.
Протягом проведення перевірки заяв-повідомлень від ТОВ «Алай» про втрату бухгалтерської документації до контролюючого органу не подавалося.
При проведенні перевірки ТОВ «АЛАЙ» було використано наступні документи: податкові декларації з податку на прибуток з додатками; податкові декларації з податку на додану вартість з додатками; реєстр отриманих та виданих податкових накладних ТОВ «Алай» за період з 01.01.2015 по 30.09.2018; звіти про фінансові результати суб'єкта малого підприємництва Форма № 2.
При перевірці ТОВ «Алай» також використовувались наступні комп'ютерні автоматизовані інформаційні системи: ІС «Податковий блок», «Єдиний реєстр податкових накладних».
За результатами перевірки податковим органом складено Акт від 15 квітня 2019 року № 236/26-15-14-01-06/35648326 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Алай» в якому вказано про наступні порушення вимог податкового законодавства з боку ТОВ «Алай»:
- п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами і доповненнями, в результаті чого занижено суму податку на прибуток, що підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 19 576 463 грн, у тому числі за 2015 рік в сумі 2 574 162 грн, за 2016 рік в сумі 4 580 457 грн, за 2017 рік в сумі 7 237 490 грн, за три квартали 2018 року в сумі 5 184 354 грн;
- п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, щодо ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю;
- п. 57.1 ст. 57 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) в частині порушення граничних термінів сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 24 942,46 грн;
- п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-V1 (із змінами та доповненнями), пунктів 1 та 2 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-X1V «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(із змінами і доповненнями), в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 20 628 512 грн, в тому числі по періодах: за січень 2015 на суму 134 608 грн, за лютий 2015 на суму 251 490 грн, за березень 2015 на суму 1 81 076 грн, за квітень 2015 на суму 187 826 грн, за травень 2015 на суму 148 708 грн, за червень 2015 на суму 148 518 грн, за липень 2015 на суму 132 901 грн, за серпень 2015 на суму 245 183 грн, за вересень 2015 на суму 240 003 грн, за жовтень 2015 на суму 247 839 грн, за листопад 2015 на суму 327 765 грн, за грудень 2015 на суму 273 121 грн, за січень 2016 на суму 111 082 грн, за лютий 2016 на суму 187 567 грн, за березень 2016 на суму 288 393 грн, за квітень 2016 на суму 227 659 грн, за травень 2016 на суму 544 948 грн, за червень 2016 на суму 362 800 грн, за липень 2016 на суму 456 359 грн, за серпень 2016 на суму 545 808 грн, за вересень 2016 на суму 633 166 грн, за жовтень 2016 на суму 595 181 грн, за листопад 2016 на суму 664 707 грн, за грудень 2016 на суму 673 215 грн, за січень 2017 на суму 472 889 грн, за лютий 2017 на суму 359 017 грн, за березень 2017 на суму 508 587 грн, за квітень 2017 на суму 470 433 грн, за травень 2017 на суму 752 826 грн, за червень 2017 на суму 434 921 грн, за липень 2017 на суму 918 008 грн, за серпень 2017 на суму 1 031 934 грн, за вересень 2017 на суму 685 025 грн, за жовтень 2017 на суму 792 786 грн, за грудень 2017 на суму 693 184 грн, за січень 2018 на суму 496 563 грн, за лютий 2018 на суму 458 182 грн, за березень 2018 на суму 537 853 грн, за квітень 2018 на суму 462 907 грн, за травень 2018 на суму 593 951 грн, за червень 2018 на суму 626 082 грн, за липень 2018 на суму 769 611 грн, за серпень 2018 на суму 827 117 грн, за вересень 2018 на суму 926 713 грн;
- п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) в частині порушення граничних термінів сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 908,10 грн;
- п. 57.1 ст. 57 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) в частині порушення граничних термінів сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 24 942,45 грн;
- п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) встановлено несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в ЄДРПН з перевищенням граничного терміну реєстрації;
- ст. 1 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (із змінами та доповненнями) несвоєчасне надходження на рахунок ТОВ «Алай» на суму 59 933,48 дол.СІІІА (еквів. 1 618 203,96 грн).
На підставі висновків Акта від 15.04.2019 № 236/26-15-14-01-06/35648326, Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 11 травня 2019 року:
- № 05832615140106 форми «ПС», відповідно до якого застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 510,00 грн;
- № 0023451406 року форми «С», відповідно до якого застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньо економічної діяльності в розмірі 646 261,43 грн;
- № 05772615140106 форми «Р», відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 21 903 040,00 грн, в тому числі на 17 522 432,00 грн за основним платежем та на 4 380 608,00 грн за штрафними санкціями;
- № 05812615140106 форми «Р», відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 21 252 876,00 грн в тому числі на 17 002 301,00 грн за основним платежем та на 4 250 575,00 грн за штрафними санкціями;
- № 5792615141 форми «Ш», відповідно до якого за затримку на 9, 29 календарних днів сплати грошового зобов'язання застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 60,54 грн;
- № 5822615141 форми «Ш», відповідно до якого за затримку на 32 календарних дні сплати грошового зобов'язання застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 4 988,49 грн;
- № 5782615141 форми «Ш», відповідно до якого за затримку на 55 календарних дні сплати грошового зобов'язання застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 60,54 грн;
- № 0023491401 форми «Н», відповідно до якого за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 застосовано штраф в загальному розмірі 603,46 грн.
Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, Позивач звернувся до адміністративного суду з даним адміністративним позовом.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2020 року у справі № 640/4895/19 за позовом ТОВ «Алай» до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними дій по проведенню документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Алай» за період з 01.01.2015 по 30.09.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2020 року, в задоволенні позову було відмовлено.
Судами у справі № 640/4895/19 було визнано необґрунтованими доводи Позивача щодо неправомірності призначення документальної планової виїзної перевірки і подальшого перенесення строків її проведення у зв'язку із втратою ним первинних бухгалтерських документів, оскільки в матеріалах справи містилося повідомлення ТОВ «Алай» про втрату первинних документів, яке надійшло до контролюючого органу 05.12.2018, тоді як наказ щодо перенесення строків здійснення документальної планової виїзної перевірки Позивача, у зв'язку із втратою ним первинних документів прийнято 19.12.2018.
Суди у справі № 640/4895/19 визнали доводи ТОВ «Алай» щодо неправомірного початку перевірки з 19.03.2019 безпідставними.
При цьому, суди наголосили, що строк на відновлення втрачених документів ТОВ «Алай» з урахуванням положень пункту 44.5 статті 44 ПК України, сплив 18.03.2019, а тому початок здійснення Відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки з 19.03.2019 є правомірним.
Матеріалами адміністративної справи № 640/4895/19 підтверджено обставини вручення Товариству з обмеженою відповідальністю «Алай» наказу № 17096 від 19.11.2018, направлення на перевірку від 29.11.2018 № 2007/26-15-14-01-03, направлення на перевірку від 29.11.2018 № 2006/26-15-14-01-03, направлення на перевірку від 29.11.2018 № 2981/26-15-14-03-04, направлення на перевірку від 05.12.2018 № 3450/26-15-14-06-05, наказу від 19.12.2018 № 18387, наказу № 3873.
Таким чином, суди у справі № 640/4895/19 дійшли висновку, що Відповідачем не було допущено порушень положень пункту 81.1 статті 81 ПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Жодних інших доводів та доказів на підтвердження протиправності оскаржуваних рішень, Позивачем до суду у даній адміністративній справі надано не було.
Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, суд зазначив, що вони є правомірними та не підлягають скасуванню.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обґрунтованим з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі - ПК України).
Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Положеннями пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Документальна планова перевірка, в контексті положень пункту 77.1 статті 77 ПК України, повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.
План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
Згідно із пунктом 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Відповідно до пункту 82.1 статті 82 ПК України тривалість перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів.
Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків - не більш як на 10 робочих днів.
Згідно із пунктом 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).
У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов'язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до пункту 44.5 статті 44 ПК України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.
Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.
Як на підставу задоволення позовних вимог ТОВ «Алай» посилалося на положення п. 81.1 ст. 81 ПК України та вказувало про відсутність прийнятого Відповідачем розпорядчого акту протягом періоду з 30.11.2018 по 13.12.2018, у зв'язку з чим вважало відсутніми правові підстави для здійснення документальної планової виїзної перевірки з 19.03.2019, та в подальшому прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Разом з тим, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2020 року у справі № 640/4895/19 за позовом ТОВ «Алай» до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними дій по проведенню документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Алай» за період з 01.01.2015 по 30.09.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2020 року, в задоволенні позову було відмовлено.
Судами у справі № 640/4895/19 було визнано необґрунтованими доводи Позивача щодо неправомірності призначення документальної планової виїзної перевірки і подальшого перенесення строків її проведення у зв'язку із втратою ним первинних бухгалтерських документів, оскільки в матеріалах справи містилося повідомлення ТОВ «Алай» про втрату первинних документів, яке надійшло до контролюючого органу 05.12.2018, тоді як наказ щодо перенесення строків здійснення документальної планової виїзної перевірки Позивача, у зв'язку із втратою ним первинних документів прийнято 19.12.2018.
Суди у справі № 640/4895/19 визнали доводи ТОВ «Алай» щодо неправомірного початку перевірки з 19.03.2019 безпідставними.
При цьому, суди наголосили, що строк на відновлення втрачених документів ТОВ «Алай» з урахуванням положень пункту 44.5 статті 44 ПК України, сплинув 18.03.2019, а тому початок здійснення Відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки з 19.03.2019 був правомірним.
Матеріалами адміністративної справи № 640/4895/19 підтверджено обставини вручення Товариству з обмеженою відповідальністю «Алай» наказу № 17096 від 19.11.2018, направлення на перевірку від 29.11.2018 № 2007/26-15-14-01-03, направлення на перевірку від 29.11.2018 № 2006/26-15-14-01-03, направлення на перевірку від 29.11.2018 № 2981/26-15-14-03-04, направлення на перевірку від 05.12.2018 № 3450/26-15-14-06-05, наказу від 19.12.2018 № 18387, наказу № 3873.
Таким чином, суди у справі № 640/4895/19 дійшли висновку, що Відповідачем не було допущено порушень положень пункту 81.1 статті 81 ПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Жодних інших доводів та доказів на підтвердження протиправності оскаржуваних рішень, Позивачем до суду у даній адміністративній справі надано не було.
Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, колегія суддів звертає увагу, що Позивач не виконав покладених на нього процесуальних та доказових обов'язків, не надавши, ані під час перевірки, ані під час судового розгляду в суді першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції, документів, які б підтверджували/спростовували обставини, наведені контролюючим органом в акті перевірки.
На підставі вищенаведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у зв'язку з відсутністю у Позивача, як на час проведення Відповідачем перевірки так і на час розгляду даної адміністративної справи, первинних документів, тому прийняті контролюючим органом оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними.
Аналогічний правий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 640/20949/18, від 23 травня 2024 року у справі № 380/5557/22, від 14 лютого 2025 року у справі № 420/13080/22, від 13 листопада 2025 року у справі № 560/1158/20.
Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи вищенаведене та перевіривши всі фактичні обставини справи, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «Алай», викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Алай» залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: Н.П. Бужак
Є.І. Мєзєнцев
Повний текст складено 14.01.2026 року.