18 грудня 2025 року м.Дніпросправа № 160/1909/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року у справі № 160/1909/25 (суддя Кальник В.В., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач) щодо не нарахування та не виплати позивачу додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 21.02.24 по 05.03.24, з 22.04.24 по 04.05.24, з 13.05.24 по 04.06.24 та за періоди відпусток для лікування у зв'язку із отриманням тяжкого поранення, рекомендованими довідкою ГВЛК №2944 від 15.08.2023 року на 30 календарних днів, довідкою ВЛК №210 ВІД 05.03.2024 року на 30 календарних днів, довідкою ГВЛК №635 від 05.04.2024 року на 30 календарних днів, довідкою ГВЛК №917 від 08.05.2024 року на 30 календарних днів;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 21.02.24 по 05.03.24, з 22.04.24 по 04.05.24, з 13.05.24 по 04.06.24 та за періоди відпусток для лікування у зв'язку із отриманням тяжкого поранення, рекомендованими довідкою ГВЛК №2944 від 15.08.2023 року на 30 календарних днів, довідкою ВЛК №210 ВІД 05.03.2024 року на 30 календарних днів, довідкою ГВЛК №635 від 05.04.2024 року на 30 календарних днів, довідкою ГВЛК №917 від 08.05.2024 року на 30 календарних днів.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Під час проходження військової служби позивач отримав бойове поранення, яке пов'язане із захистом Батьківщини. У зв'язку з отриманням бойового поранення (06.04.23) він перебував на стаціонарному лікуванні та набув право на отримання додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100 000 грн., відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022, пропорційно періодам стаціонарного лікування та відпусток за станом здоров'я.
Проте, відповідач у вказаний період протиправно не здійснював нарахування та виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн, відповідно до Постанови КМУ №168. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені у повному обсязі.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, неналежну оцінку доказів, відповідач просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову позивачу у задоволенні його позову в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом не надано належної оцінки тим обставинам, що відповідно до виписок із медичної картки стаціонарного хворого № 3587 реабілітаційного відділення ОСОБА_1 проходив лікування в період з 22.04.2024 та 04.05.2024. Діагноз: стан після вогнепального осколкового проникаючого поранення (06.04.2023) лівого колінного суглоба. Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 4266 реабілітаційного відділення ОСОБА_1 з 13.05.2024 по 04.06.2024 проходив лікування. Діагноз: стан після вогнепального осколкового проникаючого поранення (06.0.2023) лівого колінного суглоба. У довідках гарнізонних ВЛК № 635 від 05.04.2024 та № 917 від 08.05.2024 діагноз також зазначений як «стан після вогнепального осколкового поранення лівого колінного суглоба…». Тобто, відпустка для лікування надавалась позивачу у зв'язку із наслідками після пошкодження та стану після операції, а не у зв'язку з безпосереднім пораненням, отриманим 06.04.2023.
Окрім іншого, з наданих стороною позивача документів вбачається, що ОСОБА_1 не звертався з відповідним рапортом до командування військової частини НОМЕР_1 відносно здійснення виплати за спірний період. Виплата ж додаткової винагороди здійснюються військовослужбовцям за умови дотримання сукупності таких двох умов: 1) отримання поранення (контузія, травма або каліцтво), пов'язане із захистом Батьківщини; 2) перебування: на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (в тому числі закордонних) у зв'язку із пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення (контузії, травми або каліцтва) за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної медичної) комісії. На адресу військової частини рапорт чи заява безпосередньо від позивача з вимогою виплатити додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн. за період спірний період не надходила. Таким чином, рішення начальника загону щодо виплати додаткової винагороди прийняте не було, оскільки не було обов'язкової заяви позивача.
Позивач своїм правом подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу відповідача не скористався.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що згідно з довідкою від 13.02.2025 № 708, сержант ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходить службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 з 05.10.2022 по теперішній час.
Під час проходження військової служби, позивач 06.04.2023 отримав бойове поранення, що підтверджується формою 100.
Відповідно до Довідки ВЛК №635 позивачу встановлено діагноз: стан після вогнепального осколкового проникаючого поранення лівого колінного суглоба, пошкодження передньої хрестоподібної зв'язки лівого колінного суглоба (06.04.23 р.), операції: артроскопії лівого колінного суглоба, видалення стороннього тіла (металевого уламка) (09.04.23р.), артроскопії лівого колінного суглоба, аутопластики ПХ3 STG-трансплантатом з фіксацією проксимально TightRope дистально титановим гвинтом 9x28 - у вигляді зміцнілих післяопераційних рубців, синовіїту, малорухомості лівої ниживої кінцівки. Поранення, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини.
Відповідно до акту №794-23 (за формою НВС-1) про нещасний випадок, що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов'язків військової служби, вказано, що ОСОБА_1 отримав поранення, а саме: стан після операції (09.04.2023); артроскопії лівого колінного суглобу, видалення стороннього тіла (металевий уламок), дебридмент, дренування суглобу з приводу вибухової травми (06.04.2023): вогнепального сліпого осколкового проникаючого поранення лівого колінного суглобу з вогнепальним переломом латерального виростку стегнової кістки без зміщенням уламків, з пошкодженням передньої хрестоподібної зв'язки третього ступеню, неповним розривом заднього рогу латерального меніску, пошкодженням власної зв'язки надколінка другого ступеню, гемартрозом з наявністю металевого уламка (I), з тимчасовим порушенням функції.
Згідно з висновками акту від 26.05.2023 №794-23 (за формою НВС-5) про розслідування нещасного випадку, що стався 06.04.2023 в НОМЕР_2 прикордонному загоні, відповідно до частини 4 статті 24 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», нещасний випадок, що стався з інспектором прикордонної служби 1 категорії - начальником зенітно-артилерійської секції ракетно-артилерійського відділення прикордонної комендатури швидкого реагування №2 І прикордонного загону Східного регіонального управління молодшим сержантом ОСОБА_1 вважається таким, що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов'язків військової служби. До нещасного випадку призвели протиправні дії невстановлених осіб в умовах військової агресії з боку російської федерації, які вчинені на території України шляхом застосування зброї відносно військовослужбовців Державної прикордонної служби України. Порушень вимог нормативно-правових актів з охорони праці не встановлено.
Встановлено, що у зв'язку з отриманням бойового поранення (06.04.23) ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні.
Відповідно до довідки ГВЛК № 2944 від 15.08.2023 року: травма, поранення, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини. Травма кваліфікується як тяжка. На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, потребує відпустки за станом здоров'я на 30 (тридцять) календарних днів.
Відповідно до виписного епікризу № 436, позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 21.02.2024 по 05.03.2024.
Відповідно до довідки ВЛК № 210 від 05.03.2024 року: травма, поранення, ТАК, пов'язана з проходженням служби. Травма кваліфікується як тяжка. На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, потребує відпустки за станом здоров'я на 30 (тридцять) календарних днів.
Відповідно до виписного епікризу № 3587, позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 22.04.2024 по 04.05.2024.
Відповідно до довідки ГВЛК № 635 від 05.04.2024 року: травма, поранення, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини. Травма кваліфікується як тяжка. На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, потребує відпустки за станом здоров'я на 30 (тридцять) календарних днів.
Відповідно до виписки № 4266, позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 13.05.2024 по 04.06.2024 рік.
Відповідно до довідки ГВЛК № 917 від 08.05.2024 року: травма, поранення, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини. Травма кваліфікується як тяжка. На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, потребує відпустки за станом здоров'я на 30 (тридцять) календарних днів.
Як зазначив позивач, у період з 21.02.24 по 05.03.24, з 22.04.24 по 04.05.24, з 13.05.24 по 04.06.24 за стаціонарне лікування та за періоди відпусток за станом здоров'я, рекомендованими: довідкою ГВЛК №2944 від 15.08.2023 року на 30 календарних днів, довідкою ВЛК №210 від 05.03.2024 року на 30 календарних днів, довідкою ГВЛК №635 від 05.04.2024 року на 30 календарних днів, довідкою ГВЛК №917 від 08.05.2024 року на 30 календарних днів, йому не здійснювали виплату додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ від 25.02.022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Представником позивача було направлено до Головного військово-медичного центру заяву від 22.08.2024 з вимогами, зокрема: надати додатковий висновок в довільній формі про ступінь тяжкості травми, отриманої 06.04.2023, саме на момент медичного огляду, проведеного Головним військово-медичним центром.
Листом із відповіддю від 01.10.2024 Головним військово-медичним центром надано довідку ГВЛК №2944 від 15.08.2023, відповідно до якої визначено ступінь важкості травми позивача - на “тяжку».
Також, представником позивача до Військової частини НОМЕР_1 направлено заяву від 18.12.2024 з вимогами: нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у збільшеному до 100 тис. грн. розмірі, згідно Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 р. пропорційно періодам перебування:
- на стаціонарному лікуванні з 21.02.2024 року по 05.03.2024 рік, з 22.04.2024 року по 04.05.2024 рік, з 13.05.2024 року по 04.06.2024 рік;
- у відпустці за станом здоров'я рекомендованих довідками ВЛК № 210 від 05.03.2024 та ВЛК № 635 від 05.04.2024 року та ВЛК № 917 від 08.05.2024 року та ВЛК № 2944 від 15.08.2023;
- виготовити та направити розгорнуту довідку про нараховані та виплачені суми грошового забезпечення та додаткової винагороди ОСОБА_1 за період з 01.05.2024 року по теперішній час із зазначенням місяців: у яких відбулось нарахування; за які відбулось нарахування;
- видати ОСОБА_1 довідку про обставини травми, що сталася під час захисту Батьківщини 06.04.2023 року.
07.01.2025 року представником позивача отримано лист від Військової частини НОМЕР_1 , в якому зазначено, що сержант ОСОБА_2 травму отримав 06.04.2023 року. Перебував на стаціонарному лікуванні з 21.02.2024 року по 05.03.2024 року та з 22.04.2024 року по 05.05.2024 року. У відпустці за станом здоров'я з 05.04.2024 на 30 календарних днів та з 08.05.2024 - 30 календарних днів. У зв'язку з перервою з моменту отримання травми та до початку стаціонарного лікування, відсутні підстави для виплати додаткової винагороди з розрахунку на 100 000 грн. Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається та надається військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, що отримали травму (поранення), спричинену діями противника з 20.07.2023, відповідно до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.07.2023 №508-АГ “Про організацію видачі довідок про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва)», зі змінами та Положення про проходження медичного огляду у Державній прикордонній службі України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2024 №441.
На військовослужбовців Державної прикордонної служби України, що отримали травму (поранення), спричинену діями противника до 20.07.2023 складалися акти форми Нвс-1 та Нвс-5, відповідно до Інструкції про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України “від 22.03.2016 № 199. Виходячи з наведеного, законних підстав для видачі сержанту ОСОБА_3 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) немає.
Вважаючи, що відповідач протиправно не нарахував та не виплатив додаткову винагороду за періоди перебування на стаціонарному лікуванні та в період відпусток за станом здоров'я, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивач має право на отримання збільшеної до 100 000 грн. винагороди протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, у зв'язку з отриманням поранення. Бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу збільшеної до 100 000,00 грн додаткової винагороди в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні у період: з 21.02.24 по 05.03.24, з 22.04.24 по 04.05.24, з 13.05.24 по 04.06.24 та за періоди відпусток для лікування у зв'язку із отриманням тяжкого поранення, рекомендованих довідкою ГВЛК №2944 від 15.08.2023 року на 30 календарних днів, довідкою ВЛК №210 від 05.03.2024 року на 30 календарних днів, довідкою ГВЛК №635 від 05.04.2024 року на 30 календарних днів, довідкою ГВЛК №917 від 08.05.2024 року на 30 календарних днів є протиправною.
Колегія суддів, переглядаючи справу та законність судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає за необхідне зазначити наступне.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, визначені Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ).
Статтею 1 Закону №2011-XII передбачено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців (частина перша статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ, порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі - Порядок №260).
Відповідно до пункту 17 розділу І Порядку №260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ № 168, Міністром оборони України телеграмою від 25.03.2022 № 248/1298 доведено до відома Першому заступнику, заступникам Міністра оборони України, Державному секретарю Міністерства оборони України, Головнокомандувачу Збройних Сил України, начальнику Генерального штабу Збройних Сил України, командиру військової частини, голові Державної спеціальної служби транспорту, командувачам видів (родів військ, сил) Збройних Сил України/керівникам структурних-підрозділів апарату Міністерства оборони України, Головнокомандувача Збройних Сил України та Генерального штабу Збройних Сил України, командирам (начальникам) військових частин, установ, вимогу про те, що виплата додаткової винагороди військовослужбовцям у розмірі 100 000,00грн. або 30000,00грн. здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління командирам військових частин (пункт 5). У період дії воєнного стану, військовослужбовцям, які отримали поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язані із захистом Батьківщини, додаткову винагороду виплачувати у розмір 100 000 грн. за весь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого та перебування у відпустці у зв'язку з хворобою або для лікування тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії (пункт 8).
23.06.2022, з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінетом Міністрів України від 28.02.2022р. №168, Міністром оборони України видано Окреме доручення від 23.06.2022 № 912/з/29, яке є обов'язковим для виконання посадовими особами військових частин Збройних Сил України та застосовується з 01.06.2022.
За змістом пункту 7 Окремого доручення у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень також, включати військовослужбовців, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної комісії).
Підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн. є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (далі - довідка), видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва), під час захисту Батьківщини.
У довідці обов'язково зазначати: військове звання, прізвище, ім'я, по батькові, рік народження військовослужбовця, який отримав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов'язаного із захистом Батьківщини; інформацію про поранення (контузію, травму, каліцтво) (дату отримання, вид, характер і локацію поранення (контузії, травма, каліцтва)), яка вносяться на підставі медичного висновку спеціаліста; обставини, за яких було отримано поранення (контузію, травму, каліцтво) під час захисту Батьківщини, із зазначенням бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець під час отримання ним травм (поранення, контузії, каліцтва); підстави видачі довідки (наказ командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем, виданий на підставі журналу обліку бойових дії, бойового донесення, тощо).
Керівникам військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України при наданні рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров'я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікувальному закладі (в тому числі закордонному) одночасно надавати медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000 грн. за час цієї відпустки.
Наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 44 внесено зміни до “Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, та доповнено Порядок № 260 новим розділом «Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану».
Так, відповідно до пункту 10 розділу XXXIV Порядку № 260 встановлено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які: ….у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Згідно із пунктом 11 Розділу XXXIV Порядку № 260 підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем.
Пунктом 12 Розділу XXXIV Порядку № 260 керівниками військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров'я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000 гривень за час цієї відпустки.
З системного аналізу наведених норм права вбачається, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, які отримали поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язані із захистом Батьківщини, встановлено додаткову винагороду в розмірі 100 000,00 грн. за весь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого та перебування у відпустці у зв'язку з хворобою або для лікування тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії.
З аналізу норм Постанови КМУ № 168 вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100 000 гривень винагороди, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних) внаслідок такого поранення або перебування у відпустці у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
При цьому, Постанова № 168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, пов'язаних із пораненням, одержаним при захисті Батьківщини, за які виплачується у розмірі 100 000 гривень винагорода.
Згідно зі статтею 6 Закону України “Про Державну прикордонну службу України», Державна прикордонна служби України є сукупністю органів, які є юридичними особами, наділені визначеними чітким колом прав та обов'язків і відповідають за їх виконання, а саме: центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; Морської охорони, яка складається із загонів морської охорони; органів охорони державного кордону прикордонних загонів, окремих контрольно-пропускних пунктів, авіаційних частин; розвідувального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Відповідно до частини 3 розділу І Положення про орган охорони державного кордону Державної прикордонної служби України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.11.2018 № 971 (далі Положення №971), у своїй діяльності орган охорони державного кордону керується Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, нормативно-правовими актами Міністерства внутрішніх справ України, цим Положенням, іншими нормативно- правовими актами, а також актами організаційно-розпорядчого характеру Адміністрації Державної прикордонної служби України.
На виконання вимог Постанови №168, з метою врегулювання виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди та підвищення рівня їх соціального захисту Міністерством внутрішніх справ був виданий наказ від 26.01.2023 № 36 “Про затвердження Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України» (далі Наказ МВС № 36).
Відповідно пункту 5 Наказу МВС № 36 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових діях або заходах та виконують бойові (спеціальні) завдання, визначені підпунктами 1, 2 пункту 2 цих Порядку та умов, та підготовка проєктів наказів про виплату додаткової винагороди в органі Держприкордонслужби здійснюється штабами військових частин.
Начальники (командири) органів Держприкордонслужби, до яких відряджені (прикомандировані) військовослужбовці, щомісяця до 5 числа інформують органи Держприкордонслужби за місцем проходження служби військовослужбовців про їх безпосередню участь у бойових діях за минулий місяць.
Згідно з пунками 9 та 10 Наказу МВС № 36, до Наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, включаються військовослужбовці, зазначені в підпункті 3 пункту 2 цих Порядку та умов, у тому числі ті, які:
- перебувають у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних) або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- з дня отримання такого поранення та за час стаціонарного лікування, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (у тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або за час такої відпустки…
Виплата додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, військовослужбовцям, зазначеним у підпункті 1 пункту 9 цих Порядку та умов, здійснюється на підставі акта про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов'язків військової служби, за формою Нвс-1, установленою Інструкцією про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 березня 2016 року № 199, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 18 квітня 2016 року за № 574/28704, у якому зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Міністерством внутрішніх справ України розроблена Інструкція про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.03.2016 № 199, яка визначає порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, які сталися з військовослужбовцями Адміністрації Державної прикордонної служби України, її територіальних органів, органів охорони державного кордону, Морської охорони, підрозділів спеціального призначення, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України, навчальних закладів, науково-дослідних установ, органів та підрозділів забезпечення Державної прикордонної служби України (далі Інструкція 199).
Відповідності до пункту 3 Інструкції 199, розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме: обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострих отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень через аварії, пожежі, стихійні лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани тощо), контакти із представниками тваринного і рослинного світу, які призвели до втрати військовослужбовцем працездатності на один день і більше, а також у разі смерті військовослужбовця.
Таким чином, за кожним пораненням (контузією, травмою, каліцтвом) відповідач зобов'язаний провести розслідування нещасного випадку з дотримання вимог Інструкції 199.
Водночас, відповідно до вимог пункту 1 Постанови КМУ № 168, для виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України у розмірі, збільшеному до 100 000 грн є встановлення таких обставин, як, зокрема:
перебування на військовій службі у період дії воєнного стану;
перебування на військовій службі у статусі військовослужбовця Державної прикордонної служби України;
перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з отриманням поранення, пов'язаним із захистом Батьківщини/ перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, пов'язаного із захистом Батьківщини.
При цьому, наявність однієї із наведених вище підстав повинна бути підтверджена документально.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач 06.04.2023 року отримав тяжке поранення та у період з 21.02.2024 по 05.03.2024, з 22.04.2024 по 04.05.2024, з 13.05.2024 по 04.06.2024 перебував на стаціонарному лікуванні, а за рекомендованими довідками ГВЛК №2944 від 15.08.2023 року, ВЛК №210 від 05.03.2024 року, ГВЛК №635 від 05.04.2024 року, ГВЛК №917 від 08.05.2024 року - пребував у відпустках за станом здоров'я.
Матеріалами справи документально підтверджено, що позивач отримав поранення та захворювання, які пов'язані із захистом Батьківщини.
Відповідач не заперечував та не спростовував тих обставин, що стаціонарне лікування позивача та відпустки за станом здоров'я пов'язані з отриманням ним тяжкого поранення, та тривали протягом вказаних вище спірних періодів.
Отже, позивач має безумовне право на виплату додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100 000 грн. в розрахунку на місяць, встановленої Постановою КМУ від 28.02.2022 р. № 168, а саме, за періоди стаціонарного лікування: з 21.02.24 по 05.03.24, з 22.04.24 по 04.05.24, з 13.05.24 по 04.06.24 та за періоди відпусток за станом здоров'я рекомендованими: довідкою ГВЛК №2944 від 15.08.2023 року на 30 календарних днів, довідкою ВЛК №210 від 05.03.2024 року на 30 календарних днів, довідкою ГВЛК №635 від 05.04.2024 року на 30 календарних днів, довідкою ГВЛК №917 від 08.05.2024 року на 30 календарних днів, що підтверджується належними та допустимими доказами.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168.
Колегія суддів відхиляє посилання відповідача у апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_1 не звертався з відповідним рапортом до командування військової частини НОМЕР_1 відносно здійснення йому виплати за спірний період, оскільки такі вимоги законом на позивача не покладаються.
Колегія суддів не вбачає в діях суду першої інстанції порушень процесуальних норм. Судом першої інстанції рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. Доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду не спростовують. Отже, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року у справі № 160/1909/25 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак