14 січня 2026 рокум. Рівне№460/10190/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області та Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій,
1.Стислий виклад позицій учасників справи
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся через свого представника до Рівненського окружного адміністративного суду (далі - суд) з адміністративним позовом (позовною заявою) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач-2), у якому позивач просить суд :
1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-1 від 12.05.2025 №930090874540 відповідача щодо непереведення з 27.09.2024 ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ, пунктів 10, 12 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-УІІІ, з урахуванням рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17.01.2025 у справі №460/14059/24 та довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 172 від 06.09.2024 та № 173 від 06.09.2024 та здійснення виплати такої пенсії з 27.09.2024, з урахуванням раніше проведених виплат;
2) зобов'язати відповідача-1 перевести з 27.09.2024 (дати первинного звернення) ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ, пунктів 10, 12 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-УІІ, з урахуванням рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17.01.2025 у справі №460/14059/24 та довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 172 від 06.09.2024 та № 173 від 06.09.2024 та здійснювати виплату такої пенсії з 27.09.2024, з урахуванням раніше проведених виплат.
Позивач в обґрунтування позову зазначає про протиправність прийнятого відповідачем рішення про відмову у проведенні перерахунку пенсії позивача з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 172 від 06.09.2024 та № 173 від 06.09.2024, оскільки таке рішення відповідача порушує право позивача на належне пенсійне забезпечення. З огляду на вказане позивач звернувся до суду з цим позовом з наведеними позовними вимогами до відповідача та просить задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідачі не скористалися своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі, свої відзиви на позов до суду не подали.
2. Заяви, клопотання учасників справи, інші процесуальні дії у справі.
Позовна заява подана позивачем до суду 13.06.2025 у паперовій формі шляхом направлення засобами поштового зв'язку, надійшла до суду і була зареєстрована в автоматизованій системі діловодства суду 13.06.2025.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2025 визначено суддю Максимчука О.О. головуючим суддею (суддею-доповідачем) з розгляду справи за вказаною позовною заявою.
Ухвалою від 16.06.2025 суд прийняв вказану позовну заяву до розгляду і відкрив провадження в адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), залучив Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварна-Кудрявська, буд. 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ: 42098368) до участі в даній справі в якості другого відповідача та встановив відповідачам п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов.
Відповідачі не скористалися своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі, свої відзиви на позов до суду не подали.
На момент розгляду справи по суті і ухвалення судом цього рішення інші заяви, клопотання від учасників справи до суду не надійшли, а також суд не здійснював інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).
З урахуванням вимог частини 4 статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
3. Встановлені судом обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши наявні у справі матеріали, з'ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх позовні вимоги і заперечення, дослідивши подані сторонами письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, що враховані судом при вирішення спору по суті.
Позивач 27.09.2024 звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області прийнято рішення №930090874540 від 04.10.2024 про відмову в призначенні пенсії з підстав відсутності стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 17.01.2025 у справі №460/14059/24 вирішено: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо не зарахування періодів роботи ОСОБА_1 в органах Митної служби України з 15.05.1990 по 21.03.2000, з 27.05.2005 по 01.01.2024 до стажу державної служби; визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Рівненській області від 04.10.2024 №930090874540 про відмову ОСОБА_1 у призначені пенсії, як державному службовцю, відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ та Закону України №889-VIII від 10.12.2015; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області: зарахувати до стажу державної служби час роботи на посадах в органах державної митної служби України з 15.05.1990 по 21.03.2000, з 27.05.2005 по 01.01.2024, розглянути повторно заяву від 27.09.2024 ОСОБА_1 про призначення пенсії державного службовця відповідно до пункту 12 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-ХІІ та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ та прийняти рішення про призначення пенсії.
03.04.2025 органом Пенсійного фонду прийнято рішення №930090874540 про перерахунок пенсії позивача з 27.09.2024 на підставі Закону України «Про державну службу».
25.04.2025 представник позивача звернувся до відповідача-1 з заявою, у якій просив перевести позивача на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, пунктів 10, 12 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-УІІІ, з урахуванням рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17.01.2025 у справі №460/14059/24 та довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 172 від 06.09.2024 та № 173 від 06.09.2024 та здійснювати виплату такої пенсії з 27.09.2024.
Відповідач-1 виніс рішення від 12.05.2025 №930090874540 про відмову у проведенні перерахунку пенсії та зазначив, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 17.01.2025 у справі №460/14059/24 не покладено зобов'язань врахувати довідки про складові заробітної плати державного службовця №172 від 06.09.2024 та №173 від 06.09.2024 при повторному розгляді заяви позивача від 27.09.2024. Без врахування зазначених довідок, проведення вищезазначеного перерахунку пенсії є недоцільним. Відтак, прийнято рішення про відмову в переході з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Не погодившись з таким рішенням відповідача-1, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом (позовною заявою) у цій справі з наведеними вище позовними вимогами, а тому у цій справі, яка розглядається судом, предметом спору є рішення відповідача-1 від 12.05.2025 №930090874540 щодо непереведення з 27.09.2024 ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ, пунктів 10, 12 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-УІІІ, з урахуванням рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17.01.2025 у справі №460/14059/24 та довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 172 від 06.09.2024 та № 173 від 06.09.2024 та здійснення виплати такої пенсії з 27.09.2024, з урахуванням раніше проведених виплат та зобов'язання відповідача-1 перевести з 27.09.2024 (дати первинного звернення) ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ, пунктів 10, 12 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-УІІ, з урахуванням рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17.01.2025 у справі №460/14059/24 та довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 172 від 06.09.2024 та № 173 від 06.09.2024 та здійснювати виплату такої пенсії з 27.09.2024, з урахуванням раніше проведених виплат.
4. Нормативно-правове регулювання спірних правовідносин та висновки суду.
Встановивши наведені вище фактичні обставини справи та відповідні їм спірні правовідносини, суд вважає, що до спірних правовідносин за наведених фактичних обставин справи підлягають застосуванню такі норми права і висновки Верховного суду про їх застосування.
Приписами статті 1 та частини 1 статті 2 Конституції України встановлено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, суверенітет якої поширюється на всю її територію. Відповідно до частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ).
01.05.2016 набрав чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII), який визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців.
Відповідно до ст. 90 Закону №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно із пунктом 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Так, за змістом п. 10 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного закону, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до п. 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону №3723-XI на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стаж державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як - 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отже, після 01.05.2016 зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII, та мають передбачені вік та страховий стаж. Такі висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №822/524/18.
За своїм змістом, спірні правовідносини у цій справі виникли з приводу не врахування відповідачем-1 довідок, виданих позивачу Київською митницею про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 06.09.2024 №172 та про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 06.09.2024 №173 під час переведення позивача на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-XII за умов, визначених у Законі №889-VIII.
Суд з матеріалів справи встановив, що 03.04.2025 органом Пенсійного фонду прийнято рішення №930090874540 про перерахунок пенсії позивача з 27.09.2024 на підставі Закону України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу".
Як стверджує позивач, та слідує зі змісту оскаржуваного рішення відповідача-1 від 12.05.2025 №930090874540, позивачем надано до пенсійного органу довідки видані Київською митницею про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 172 від 06.09.2024 та № 173 від 06.09.2024, та які не враховані відповідачем-1 з огляду на відсутність зобов'язань у рішенні Рівненського окружного адміністративного суду від 17.01.2025 у справі №460/14059/24 щодо врахування таких довідок про складові заробітної плати державного службовця від 06.09.2024 № 172, № 173 від при повторному розгляді заяви позивача від 27.09.2024.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону №3723-ХІІ, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно із ч. 8 ст. 37 Закону №3723-ХІІ визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України постановою від 14.09.2016 №622 затвердив Порядок призначення пенсії деяким категоріям осіб (далі - Порядок №622).
Пунктом 4 Порядку №622 встановлено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні; у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць; матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Пунктом 5 Порядку № 622 встановлено, що форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
Постановою Правління Пенсійного фонду України "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям" від 17.01.2017 №1-3, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за №180/30048, затверджено форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII "Про державну службу" пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII, що додаються: форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Таким чином, до заробітку для обчислення пенсії включаються посадовий оклад, надбавка за ранг та надбавка за вислугу років, а й інші виплати, з яких був сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією.
Суд зауважує, що право позивача на призначення пенсії відповідно до Закону №889-VIII сторонами не оспорюється, а тому ця обставина доведення не потребує, окрім того це право вже визначене за позивачем на підставі рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17.01.2025 у справі №460/14059/24.
Досліджуючи зміст долучених до матеріалів справи довідок суд встановив, що Київською митницею 06.09.2024 позивачу видано довідку №172 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 01 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, щшо не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), зазначено, що така довідка видана ОСОБА_1 про те, що він працював у Київській митниці на посаді головного державного інспектора, заробітна плата станом на серпень 2024 становить: посадовий оклад - 12300,00 грн; надбавка за спеціальне звання - 500,00 грн; надбавка за вислугу років (50%) - 6150,00 грн; усього 18950,00 грн.
На всі види оплати праці, включені до довідки, нарахований єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Довідка видана на підставі особових рахунків за серпень 2024 року.
У довідці Київської митниці від 06.09.2024 №173 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, зазначено, що така довідка видана ОСОБА_1 для призначення згідно з пунктом 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу" пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" про те, що середні розміри надбавок, премій та інших виплат за серпень місяць 2024 року, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії становили: надбавка за виконання особливо важливої роботи - 13452,00 грн, премія місячна - 2711 грн, інші виплати (матеріальна допомога, премії, нараховані за період що перевищує календарний місяць) в частині, що відповідає календарному місяцю - 632,00 грн, а разом - 16795,00 грн.
У довідці також зазначено, що на всі види оплати праці, які включені до довідки, нарахований єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Довідка видана на підставі особових рахунків за серпень 2024 року.
Таким чином, суд встановив, що форма наведених довідок та відомості цих довідок відповідають вимогам постанови Правління Пенсійного фонду України "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям" від 17.01.2017 №1-3, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за №180/30048, та пункту 5 Порядку №622.
01.01.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України "Питання оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році" від 29.12.2023 №1409, якою затверджено такі, що додаються: схему посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням сімей і рівнів посад, юрисдикції та типів державних органів у 2024 році; перелік типових посад державної служби в межах рівнів посад.
Пунктом 4 цієї Постанови установлено, що: схема посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням категорій, підкатегорій та рівнів державних органів у 2023 році та Положення про застосування стимулюючих виплат державним службовцям, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 № 15 Питання оплати праці працівників державних органів, не застосовуються до державних службовців державних органів, що провели класифікацію посад державної служби; під час переведення державних службовців на інші посади державної служби застосовується перелік посад державної служби, що прирівнюються до відповідних підкатегорій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 №15 Питання оплати праці працівників державних органів , для визначення підкатегорії посади державної служби, необхідної для встановлення рівнозначності посади. Згідно із пунктом 4 Постанови ця постанова набирає чинності з 01.01.2024.
У наявному в матеріалах справи листі від 11.04.2025 №2600-0202-8/65219 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві області повідомило позивача, що судом не покладено зобов'язань щодо врахування довідок про заробітну плату державного службовця від 06.09.2024 №172, №173, та у разі виконання рішення суду від 17.01.2025 у справі №460/14059/24 розмір пенсії зменшується та складатиме 2361,00 грн.
Такі ж підстави для відмови позивачу у врахуванні довідок про заробітну плату державного службовця від 06.09.2024 №172, №173, містяться у спірному рішенні відповідача-1 від 12.05.2025 №930090874540, зокрема у рішенні зазначено, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 17.01.2025 у справі №460/14059/24 не покладено зобов'язань врахувати довідки про складові заробітної плати державного службовця № 172 від 06.09.2024 та № 173 від 06.09.2024 при повторному розгляді заяви позивача від 27.09.2024. Без врахування зазначених довідок, проведення вищезазначеного перерахунку пенсії є недоцільним. Відтак, прийнято рішення про відмову в переході з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Разом з тим суд вважає, що довідки Київської митниці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 06.09.2024 №172, 173 є такими, які необхідно врахувати відповідачу-1 при обрахунку пенсії позивача відповідно до Закону №889-VIII із часу їх подання до пенсійного органу 27.09.2024.
Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку про протиправність прийнятого відповідачем-1 рішення щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку пенсії державного службовця, з урахуванням довідок Київської митниці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 06.09.2024 № 172 та № 173.
Також суд звертає увагу на те, що за змістом рішення Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у зразковій справі №822/524/18 належним способом захисту прав позивача є зобов'язання пенсійного органу призначити та здійснити нарахування і виплату позивачу пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону «Про державну службу №3723-ХІІ у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у відповідній довідці.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки, щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду.
Суд також враховує позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 08.02.2024 у справі №500/1216/23, згідно з якою дії зобов'язального характеру щодо зарахування стажу, призначення пенсії має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.
За правилами пункту 4.10. розділу IV Порядку №22-1 (у редакції згаданих вище змін), після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії. З аналізу вказаних вище положень випливає, що після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення (перерахунок) пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, тобто територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, тобто, територіальному органу Пенсійного фонду України, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця перебування особи для здійснення виплати такої пенсії. Тобто, нарахування та виплату пенсії проводить територіальний орган Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання (реєстрації)/перебування особи, яким у даному випадку є ГУ ПФУ у м. Києві.
Враховуючи встановлені судом у цій справі і описані вище фактичні обставини, відповідні їм правовідносини, застосовані до них судом норми права і висновки Верховного суду про їх застосування, суд дійшов до висновку, що оскаржуване рішення від 12.05.2025 №930090874540 прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому це рішення є протиправним та підлягає скасуванню, а порушене право підлягає судовому захисту шляхом зобов'язання відповідача-1 перевести з 27.09.2024 позивача на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ, пунктів 10, 12 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-УІІ, з урахуванням рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17.01.2025 у справі №460/14059/24 та довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 172 від 06.09.2024 та № 173 від 06.09.2024 та зобов'язання відповідача-2 здійснювати виплату позивачу з 27.09.2024 пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ, пунктів 10, 12 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-УІІ, з урахуванням рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17.01.2025 у справі №460/14059/24 та довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 172 від 06.09.2024 та № 173 від 06.09.2024, з урахуванням раніше проведених виплат.
При цьому, таке рішення суду не призведе до втручання у дискреційні повноваження відповідача, оскільки дискреційні повноваження не є необмеженими (абсолютними) та закінчуються з прийняттям таким органом Пенсійного фонду певного рішення, яке свідчить про те, що він скористався наданим йому правом свободи дій для його винесення (дискреційними повноваженнями), чим виключив можливість прийняття іншого рішення.
Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 21.03.2019 у справі № 817/498/17 (№ К/9901/44445/18), які є обов'язковими для врахування судами в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем всупереч вимогам КАС України, не доведено правомірності вчинення оскаржуваних дій, а тому позов підлягає частковому задоволенню.
6. Розподіл судових витрат.
Приписами пункту 10 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивача звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, то ж позивач при зверненні до суду із позовною заявою судовий збір не сплачував, і крім того він не подав до суду доказів понесення ним будь-яких інших судових витрат. А тому у суду відсутні передбачені законом підстави для стягнення на користь позивача судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Керуючись статтями 241-246, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 12.05.2025 №930090874540 про відмову у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17.01.2025 у справі №460/14059/24 та довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 06.09.2024 № 172 та № 173.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області перевести з 27.09.2024 ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ, пунктів 10, 12 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-УІІ та з урахуванням рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17.01.2025 у справі №460/14059/24 та довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 06.09.2024 №172 та №173.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 27.09.2024 здійснювати ОСОБА_1 виплату пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ, пунктів 10, 12 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-УІІ, з урахуванням рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17.01.2025 у справі №460/14059/24 та довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 06.09.2024 №172 та №173, з урахуванням раніше проведених виплат.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (місцезнаходження: вул. Олександра Борисенка, буд. 7, м. Рівне, Рівненська обл., 33028, код ЄДРПОУ: 21084076).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ: 42098368).
Суддя Олександр МАКСИМЧУК