м. Вінниця
13 січня 2026 р. Справа № 120/10703/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням суду від 14.09.2023 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром після нарахування індексації з 01.03.2023 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області виплачувати ОСОБА_1 пенсію виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80% сум грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням нарахованої індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023 року "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", з 01.03.2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
17.12.2025 року на адресу суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням вищевказаного рішення суду згідно статті 382 КАС України, шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Ухвалою суду від 25.12.2025 року заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14.09.2023 року в адміністративній справі №120/10703/23 призначено до розгляду в письмовому провадженні без повідомлення (виклику) сторін.
Цією ж ухвалою встановлено Головному управлінні ПФУ у Вінницькій області 15-денний строк з дня отримання цієї ухвали для надання суду письмових пояснень по суті поданої заяви, а також усіх доказів, які підтверджують виконання рішення суду від 14.09.2023 року в адміністративній справі №120/10703/23.
30.12.2025 року представником Головного управління ПФУ у Вінницькій області подано письмові пояснення в яких вказано, що виконання рішення суду від 14.09.2023 року в адміністративній справі №120/10703/23 здійснюється відповідно до покладених судом зобов'язань та у відповідності до вимог чинного законодавства України.
Визначаючись щодо наявності підстав для встановлення судового контролю, суд виходить із наступного.
За змістом статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За нормами статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Зокрема, згідно із нормами частини першої 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частин 1-2 статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Таким чином, аналіз вищевказаних положень статтей 382, 382-1 КАС України свідчить про те, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які б свідчили про ухиляння відповідача від виконання судового рішення чи/або відсутність у нього наміру його виконувати.
Зазначені норми права у своїй сукупності вказують на те, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання. Водночас суд наділений повноваженнями вживати додаткових заходів контролю за виконанням судового рішення окремими категоріями осіб - суб'єктами владних повноважень, не на користь яких ухвалене судове рішення.
Норми КАС України не містять обмеження щодо стадій процесу, на яких може бути вирішено питання про застосування заходів судового контролю, передбачених частиною першою статті 382 КАС України. Тобто суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, в тому числі й після ухвалення такого рішення за наслідком розгляду клопотання позивача.
В свою чергу, встановлення судового контролю є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується судом залежно від обставин конкретної справи та дій суб'єкта владних повноважень-відповідача щодо виконання судового рішення.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних, підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
Так, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14.09.2023 року зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області виплачувати ОСОБА_1 пенсію виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80% сум грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням нарахованої індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023 року "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", з 01.03.2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14.09.2023 року у справі №120/10703/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області проведено розрахунок розміру пенсії позивача, який станом на 01.03.2023 року становить 52054,04 грн. та донараховано кошти в сумі 224924,00 грн.
Таким чином, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області виконано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14.09.2023 року, здійснивши відповідний перерахунок пенсії позивача без обмеження її максимальним розміром.
Крім того, судом встановлено, що на виконання цього рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області проведено розрахунок пенсії позивача без її обмеженням максимальним розміром, що підтверджується наданими відповідачем розрахунками на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою позивача.
У письмових поясненнях відповідачем зазначено, що донараховані позивачу кошти на виконання рішення суду у розмірі 224924,00 грн. включено до Реєстру судових рішень, який ведеться органами Пенсійного фонду України.
Вказана заборгованість буде виплачена після виділення коштів на фінансування з Державного бюджету України, оскільки виплата пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України
Суд зауважує, що відповідно до статтей 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Отже, фінансування та виплата пенсій здійснюється за рахунок коштів Фонду виділених з Держаного бюджету України та за наявності відповідного бюджетного призначення.
Виділення коштів із державного бюджету на фінансування відповідних виплат не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України, а повідомлені Управлінням обставини свідчать про необхідність дотримання певних процедурних дій з метою реалізації виконання судового рішення в повному обсязі.
Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 21.11.2018 року у справі №373/436/17, від 15.05.2020 року у справі №812/1813/18, від 21.05.2020 року у справі №310/6910/16-а та від 19.02.2020 року у справі №821/1491/17, невиконання боржником (пенсійним органом) судового рішення в частині виплати грошових коштів стягувачу (пенсіонеру) за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
З огляду на викладене, суд вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надало докази вчинення необхідних та залежних від нього дій з метою виконання рішення суду.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 287, 370, 372, 373, 382, КАС України суд, -
У задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 14.09.2023 року у справі №120/10703/23 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Дончик Віталій Володимирович