про відкриття провадження в адміністративній справі
м. Вінниця
13 січня 2026 р. Справа № 120/18208/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Жданкіна Наталія Володимирівна, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій (бездіяльності) протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій (бездіяльності) протиправною та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування вищенаведених позовних вимог позивач повідомив, що здійснюючи нарахування та виплату йому індексації грошового забезпечення за період 21.04.2022 по 26.03.2025, відповідач фактично врахував лише норми абзаців першого, другого пункту 5 Порядку 1078, згідно з якими у разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
На думку позивача, у межах спірних правовідносин відповідач безпідставно оминув норми абзацу 4, 6 п.5 Порядку №1078 в частині вирішення питання про наявність/відсутність підстав для виплати позивачу індексації його грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року), не встановив, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу позивача суму індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу, у зв'язку з чим дійшов необґрунтованого висновку про відсутність підстав для виплати позивачу індексації грошового забезпечення.
Крім того, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач покликається на протиправність дій відповідача щодо обчислення та виплати позивачу грошового забезпечення з 21.04.2022 по 19.05.2023, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023.
Не погоджуючись з такими діями (бездіяльністю) відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Також, в прохальній частині позовної заяви стороною позивача заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом та про витребування в відповідача додаткових доказів.
Вказане клопотання мотивоване тим, що позивачем не було одержано письмового повідомлення який розмір прожиткового мінімуму, який був застосований при розрахунку грошового забезпечення заявника, інформації про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022, 01 січня 2023 року за останньою займаною посадою, з обов'язковим зазначенням процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії та розмір у відсотках, інформацію щодо тарифного розряду, згідно з яким розраховується посадовий оклад заявника за спірний період. Позивач не мав підстав для сумнівів у добросовісності відповідача при здійсненні розрахунку грошового забезпечення. Представниця позивача зазначила, що відповідна інформація також не була надана відповідачем на її адвокатський запит від 14.10.2025.
Ухвалою від 05.01.2026 позовну заяву залишено без руху з наданням особі, яка її подала, строк для усунення недоліків шляхом:
- наведення належного обґрунтування наявності в позивача права на отримання в спірний період індексації грошового забезпечення відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6, пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 із наданням доказів, що підтверджують таке право.
На виконання вимог ухвали суду від 05.01.2026 представницею позивача до суду подано заяву від 08.01.2026, в якій остання наполягала на задоволенні первинно заявлених позовних вимог з мотивів наведених у позовній заяві, покликаючись при цьому на визначене ст. 55 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Розглянувши заяву представниці позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, зважаю на таке.
Так, згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 233 КЗпП України (у редакції до 18.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Тобто, у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати, працівник мав право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком.
Відтак, за спірний період з 21.04.2022 по 18.07.2022 строк звернення до суду з цим позовом позивачем не пропущений.
Щодо періоду з 19.07.2022 по 19.05.2023, то суд враховує, що 19.07.2022 набув чинності Закон України від 1 липня 2022 року № 2352-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яким внесені зміни до законодавства про працю.
Так, пунктом 18 частини розділу І Закону № 2352-IX назву та частини першу і другу статті 233 Кодексу законів про працю України викладено в такій редакції:
"Стаття 233. Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів.
Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Отже, Законом № 2352-IX внесено зміни до статті 233 Кодексу законів про працю України, а відтак змінено нормативне регулювання правовідносин, які виникли з питань щодо стягнення (виплати) заробітної плати (її складових).
Відтак починаючи з 19 липня 2022 року у Кодексі законів про працю України відсутня норма, яка б передбачала право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, у разі порушення законодавства про оплату праці, без обмеження будь-яким строком.
Водночас після внесення Законом № 2352-IX відповідних змін частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України установлено строк звернення до суду у справах про звільнення (місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення) та у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні (тримісячний строк з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні).
Як видно з матеріалів позовної заяви, в жовтні 2025 року представниця позивача звернулась до відповідача з адвокатським запитом, в якому, окрім іншого, ставилось питання про розміри нарахованого позивачу грошового забезпечення та виплату недоотриманих сум грошового забезпечення. Матеріали позовної заяви не містять доказів надання відповідачем відповіді на відповідний адвокатський запит, а стороною позивача повідомлено про пасивну поведінку військової частини НОМЕР_2 щодо надання запитуваної інформації.
Так, за встановлених обставин, судом з'ясовано, що матеріали справи не містять доказів вручення позивачу грошового атестату, а також відомостей про нарахування спірного грошового забезпечення та розміру посадового окладу. Втім, враховуючи, що позивач вчиняв активні дії щодо отримання інформації про нараховані в спірний період складові та розміри грошового забезпечення, проте не отримав від відповідача належної відповіді, суд вважає дані обставини об'єктивною перешкодою у вчинені ним відповідних процесуальних дій, пов'язаних із належним захистом своїх прав в суді, тому суд доходить висновку, що звернувшись із цим позовом до суду 31.12.2025 позивач хоч і пропустив трьохмісячний строк звернення, проте причини його пропуску можливо визнати поважними. А відтак, такий строк необхідно поновити згідно ст. 121 КАС України.
Оскільки в іншому позовна заява в цілому відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, відтак наявні підстави для відкриття провадження у справі.
Вирішуючи питання про те, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа, суд враховує положення частини 6 статті 12 КАС України, відповідної до пункту 10 якої справами незначної складності є, зокрема, справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Крім того, згідно з частиною 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до частини 1 статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
З огляду на викладене, беручи до уваги те, що за характером спірних правовідносин, предметом доказування і складом учасників ця справа має ознаки адміністративної справи незначної складності та не належить до категорії тих адміністративних справ, які можуть розглядатися виключно за правилами загального провадження, розгляд цієї справи необхідно здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Окрім того, суд в порядку ст.ст. 77, 80 КАС України вважає за необхідне витребувати у відповідача необхідні для розгляду справи докази, а саме інформацію про періоди проходження позивачем військової служби у військовій частині НОМЕР_2 (докази зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та докази виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 ), а також довідку про грошове забезпечення позивача з щомісячним розрахунком складових отриманого ним грошового забезпечення за весь період проходження служби ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 12, 160, 161, 171, 248, 256, 257, 262 КАС України, -
Заяву представниці позивача про поновлення строку звернення до суду задовольнити та поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду у цій справі.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій (бездіяльності) протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Розгляд справи здійснюватиметься суддею Жданкіною Наталією Володимирівною одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст. 262 КАС України).
Витребувати у військової частини НОМЕР_2 та зобов'язати у строк, встановлений судом для подання відзиву на позовну заяву (15-ти денний строк), надати суду інформацію про періоди проходження ОСОБА_1 військової служби у військовій частині НОМЕР_2 (докази зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та докази виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 ), а також довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 з щомісячним розрахунком складових отриманого ним грошового забезпечення за весь період проходження ним служби служби у військовій частині НОМЕР_2 .
Встановити відповідачу строк для надання відзиву на позов протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження, з поясненнями по суті заявлених вимог та доданням підтверджуючих документів, у тому числі документів, що підтверджують надіслання копії відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також, у разі надходження відповіді на відзив, подати свої заперечення у 2- денний термін з дня отримання відповіді на відзив, у разі наявності таких.
Встановити відповідачу строк для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у 5 днів з дня вручення ухвали, у разі наявності таких.
Повідомити позивача, що він має право подати відповідь на відзив у 2- денний термін з дня отримання копії відзиву та доданих до нього документів.
Роз'яснити відповідачу, що відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет за посиланням: “http://court.gov.ua/fair/».
У разі невиконання вимог ухвали суду повідомити суд про причини такого невиконання.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна