14.01.2026 року м.Дніпро Справа № 904/5096/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чус О.В. - (доповідача),
судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Тіна" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2025 (повний текст ухвали складено та підписано 15.10.2025, суддя Колісник І.І.) у справі № 904/5096/25
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Тіна", м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожні машини", м. Хмельницький
про стягнення 168 633,00 грн
у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожні машини", м. Хмельницький
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Тіна", м. Дніпро
про стягнення 161 550,10 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорожні машини" звернулося через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - ЄСІКС) до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Тіна" в порядку регресу збитків у сумі 161550,10 грн, завданих нестачею вантажу. Витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн позивач просить покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 12.09.2025, зокрема, відкрито провадження у справі.
03.10.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС, у межах строку для подання відзиву, відповідач подав зустрічну позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожні машини" на свою користь заборгованості у сумі 168633,00 грн.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 08.10.2025 згідно з частиною першою статті 174 ГПК України зустрічну позовну заяву залишено без руху у зв'язку з недодержанням заявником вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
11.10.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Тіна" адвокат Заєць П.Л. подав уточнену зустрічну позовну заяву з додатками.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2025 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Авто Тіна" зустрічну позовну заяву з доданими до них документами у справі № 904/5096/25.
Не погодившись з судовим рішенням, через систему «Електронний суд», представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Тіна", звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: поновити строк на подання апеляційної скарги; скасувати ухвалу суду від 15.10.2025 про повернення зустрічної позовної заяви; справу № 904/5096/25 передати до Господарського суду Дніпропетровської області для вирішення питання щодо прийняття зустрічної позовної заяви до розгляду. Здійснити розподіл судових витрат після ухвалення рішення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що повертаючи зустрічну позовну заяву з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення скарги без руху, суд першої інстанції припустився надмірного формалізму, порушив норми процесуального права.
Так, ТОВ «АВТО ТІНА» подало зустрічну позовну заяву, яку ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2025 року залишено без руху з підстав невідповідності вимогам статей 162, 164 ГПК України та надано строк для усунення недоліків до 13.10.2025 року включно.
У межах наданого строку подано уточнену зустрічну позовну заяву та детальний розрахунок заборгованості у розмірі 156 854 грн. Щодо суми 11 779 грн зазначено, що вона становить різницю між фактичним навантаженням та розвантаженням вантажу, а всі підтвердні документи (товарно-транспортні накладні, акти наданих послуг, рахунки) вже містилися у матеріалах справи; окремий розрахунок цієї суми буде подано після повернення адвоката з відпустки.
Незважаючи на це, ухвалою від 15.10.2025 року зустрічну позовну заяву повернуто з мотивів ненадання доказів перебування адвоката у відпустці та відсутності окремого розрахунку суми 11 779 грн.
Скаржник вважає таку ухвалу необґрунтованою та такою, що постановлена з надмірним формалізмом, оскільки адвокат є самозайнятою особою, а відсутність окремого розрахунку не перешкоджала відкриттю провадження принаймні в частині вимог про стягнення 156 854 грн, щодо яких було надано повний та належний розрахунок і до яких у суду зауважень не було. Крім того, суд не був позбавлений можливості надати додатковий строк для усунення недоліків у частині незначної суми 11 779 грн.
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.11.2025 відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/5096/25. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/5096/25.
07.11.2025 матеріали оскарження ухвали ГСД від 15.10.2025 у справі № 904/5096/25 надійшли до ЦАГС.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Тіна" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2025 у справі № 904/5096/25. Визначено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.
Відзиву на апеляційну скаргу Товариством з обмеженою відповідальністю "Дорожні машини" не надано. Згідно ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорожні машини" звернулося через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - ЄСІКС) до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Тіна" в порядку регресу збитків у сумі 161550,10 грн, завданих нестачею вантажу. Витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання зі збереження прийнятого до перевезення вантажу за договором перевезення вантажів № DM-24/03-AT від 11.03.2024.
Ухвалою суду від 12.09.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 09.10.2025 об 11:00 год з викликом сторін; сторонам встановлені процесуальні строки для подання заяв по суті справи, зокрема відповідачу для подання відзиву на позов - 15 днів з дня вручення ухвали суду.
03.10.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС, у межах строку для подання відзиву, відповідач подав зустрічну позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожні машини" на свою користь заборгованості у сумі 168633,00 грн.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором перевезення вантажів № DM-24/03-AT від 11.03.2024 щодо повної оплати послуг з перевезення згідно з рахунком від 24.02.2025, за яким недоплата становить 11779,00 грн, а також заборгованістю відповідача з оплати послуг за перевезення олії соняшникової в період березень - травень 2024 в сумі 156854,00 грн.
Правовими підставами позову позивач зазначає статтю 526 Цивільного кодексу України.
Ухвалою суду від 08.10.2025 згідно з частиною першою статті 174 ГПК України зустрічну позовну заяву залишено без руху у зв'язку з недодержанням заявником вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Суд встановив, що зустрічна позовна заява не відповідає вимогам статей 162, 164 ГПК України, оскільки позивачем недостатньо викладено обставини позову, не зазначено ціну позову, не надано обґрунтованого розрахунку заборгованості, не подано та не конкретизовано докази на підтвердження позовних вимог, а також не вказано, у кого знаходяться оригінали доказів.
У зв'язку з цим позивачу надано п'ятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків шляхом подання уточненої зустрічної позовної заяви з дотриманням вимог пунктів 3, 5, 8, 10 частини третьої статті 162 та частини другої статті 164 ГПК України із доданням усіх наявних доказів і підтверджень їх направлення іншій стороні.
11.10.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Тіна" адвокат Заєць П.Л. подав уточнену зустрічну позовну заяву з додатками.
Повертаючи зустрічну позовну заяву з доданими документами - суд першої інстанції виснував, що заявник не навів докладних обставин на обґрунтування вимог про стягнення 11 779,00 грн та не надав відповідного розрахунку, обмежившись посиланням на перебування у відпустці у період з 11.10.2025 по 17.10.2025 та зазначенням, що розрахунок цієї суми, яка становить різницю між вартістю завантаженого та вивантаженого товару, буде подано до наступного судового засідання.
Перебування адвоката у відпустці належними доказами не підтверджено, клопотання про продовження процесуального строку відповідно до статті 119 ГПК України не подавалося. За таких обставин позивач не усунув усіх недоліків зустрічної позовної заяви у строк, встановлений судом, що відповідно до частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для повернення позовної заяви.
Колегія суддів погоджується з даним висновком з огляду на наступне.
Відповідно до норм ст. 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.
Тобто реалізація конституційного права, зокрема на судовий захист, ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм ГПК України.
Отже право на пред'явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним. Подаючи зустрічну позовну заяву, заявник повинен дотримуватися вимог ГПК України щодо її подання.
Згідно з ч. 1 ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.
Відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом (п. 3 ч. 2 ст. 46 ГПК України).
Право Відповідача подати до Позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред'явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством.
Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 180 ГПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
Частиною 5 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Як вже зазначалось, ухвалою суду від 08.10.2025 згідно з частиною першою статті 174 ГПК України зустрічну позовну заяву залишено без руху у зв'язку з недодержанням заявником вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
В ухвалі суд зазначив, що позивач недостатньо інформативно виклав обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги; не вказав ціну позову; не надав обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення заборгованості; не зазначив і не додав до позову конкретних доказів, якими мають бути обґрунтовані позовні вимоги; не вказав які з оригіналів доказів, копії яких мають бути долучені по позову, знаходяться у позивача/відповідача уточненої зустрічної позовної заяви в частині відомостей, передбачених пунктами 3, 5, 8, 10 частини третьої статті 162 ГПК України, а також вчинити дії згідно з частиною другою статті 164 ГПК України: додати до позовної заяви всі наявні докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (з урахуванням викладеного в ухвалі суду).
Надано строк для усунення недоліків 5 днів, тобто до 13.10.2025 року включно.
Роз'яснено, що у випадку невиконання позивачем вимог суду щодо усунення недоліків зустрічної позовної заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
11.10.2025 року через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС представником ТОВ «Авто Тіна» адвокатом Заєць П.Л. подано уточнену зустрічну позовну заяву з додатками. Разом із тим, як обґрунтовано встановлено судом першої інстанції, заявником не було належним чином викладено обставини, якими обґрунтовуються вимоги про стягнення 11 779,00 грн, а також не подано розрахунку зазначеної суми. Посилання на перебування адвоката у відпустці в період з 11.10.2025 по 17.10.2025 з одночасним зазначенням про надання відповідного розрахунку до наступного судового засідання не може вважатися належним виконанням вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
При цьому перебування представника у відпустці належними та допустимими доказами не підтверджено, клопотання про продовження процесуального строку в порядку статті 119 Господарського процесуального кодексу України не заявлялося. Крім того, ухвалою суду від 09.10.2025 року підготовче засідання у справі було призначено на 30.10.2025 року, що не звільняло позивача від обов'язку усунути недоліки зустрічної позовної заяви у строк, визначений судом.
Тобто, заявнику було достеменно відомо про відсутність у суді відповідних документів, які суд 08.10.2025 запропонував позивачу подати.
За таких обставин позивач/ТОВ «Авто Тіна» не усунув усіх недоліків зустрічної позовної заяви у встановлений судом строк. Відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України у разі неусунення недоліків позовної заяви у визначений строк така заява вважається неподаною і підлягає поверненню особі, яка звернулася з позовом.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для повернення зустрічної позовної заяви.
Посилання скаржника на те, що адвокат Заєць Павло Леонідович є самозайнятою особою, що підтверджується ордером на надання правової допомоги, а також на неможливість подання доказів перебування у відпустці у зв'язку з відсутністю у самозайнятих осіб установленого порядку оформлення відпусток чи ведення кадрової документації, колегія суддів відхиляє як необґрунтовані та такі, що не спростовують обов'язку дотримання процесуальних строків і вимог, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, зокрема, щодо виконання вимог суду, які викладенні в ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2025.
Колегія суддів зазначає, що закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 3 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Приписами чинного законодавства України на суд не покладений обов'язок вчиняти процесуальні дії за заявника.
Відповідальність за забезпечення виконання ухвали суду від 08.10.2025 та подальші процесуальні дії законом покладені саме на ТОВ «Авто Тіна» як на особу, що ініціювала звернення до суду. Цей принцип базується на диспозитивності та змагальності судового процесу.
За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що зустрічна позовна заява ТОВ «Авто Тіна» підлягає поверненню заявнику на підставі ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з неусуненням заявником недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом в ухвалі про залишення без руху від 08.10.2025.
Одночасно колегія суддів наголошує, що за практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішення питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
Європейським судом з прав людини зазначено, що "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Белеш та інші проти Чеської Республіки», «Зубац проти Хорватії» (Zubac v. Croatia), (Beles and Others v. the Czech Republic), №47273/99, пп. 50-51 та 69, ЄСПЛ 2002 IX, та «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), №35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).
Одночасно, Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
У даному випадку, повернення зустрічного позову у зв'язку з відсутністю у суду доказів виконання заявником вимог ухвали про залишення цього позову без руху не може вважатися надмірним формалізмом, тому відповідні доводи Скаржника не мають під собою підґрунтя.
Суд зауважує, що повернення даного зустрічного позову не являється перешкодою у доступі до правосуддя або порушенням права на захист, оскільки ТОВ «Авто Тіна» не позбавлений можливості звернутися до суду з відповідним (окремим) позовом у загальному порядку для захисту своїх прав.
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що викладені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування ухвали місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що у сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
У даній справі, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У цій справі, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник не довів неправильного застосування судом норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого у справі судового рішення.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвалу місцевого господарського суду у даній справі слід залишити без змін.
У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, на підставі ст. 129 ГПК України, покладаються на Скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Тіна" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2025 у справі № 904/5096/25 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2025 у справі № 904/5096/25 залишити без змін.
Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на Скаржника.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя М.О. Дармін