Справа: №2а-8662/10/2670 Головуючий у 1- й інстанції Шейко Т.І.
Суддя - доповідач: Межевич М.В.
Іменем України
03 грудня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого -судді Межевича М.В., суддів Губської О.А. та Земляної Г.В., при секретарі Бурді Л.М., за участю представника апелянта Лозовського Є.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2010 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва до Приватного підприємства «Торговий дім»«Дисконт Україна»про зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив зобов'язати приватне підприємство «Торговий дім «Дисконт Україна»допустити Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі м. Києва до проведення планової виїзної перевірки та надати відповідні документи для перевірки.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2010 року закрито провадження у справі.
Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду і направити справу до суду першої інстанції для розгляду справи по суті, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, на порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши доводи апеляції наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Постановляючи ухвалу від 18 червня 2010 року, про закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, згідно п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, так як заявлені позивачем вимоги не відносяться до компетенції адміністративних судів, оскільки Закон України «Про державну податкову службу в Україні»не наділяє позивача повноваженнями на звернення до суду саме з такими вимогами. Разом з тим зазначений Закон наділяє контролюючий орган правом притягувати винних осіб до відповідальності у визначених законом випадках.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду 1-ої інстанції щодо закриття провадження у даній адміністративній справі з підстав наведених вище, з огляду на наступне.
Статтею 104 КАС України визначено, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до поняття «справа адміністративної юрисдикції», наведеного у п. 1 ч.1 ст. 3 КАС України, під нею розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно - правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Поняття «суб'єкт владних повноважень»- це органи державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору.
Компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначається ст. 17 КАС України. Згідно з ч.1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на:
1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно -правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, утому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;
4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом;
5) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Державна податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва згідно до положень Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та п.7 ч.1 ст.3 КАС України є суб'єктом владних повноважень.
Перелік категорій справ, розгляд яких має здійснюватися в порядку адміністративного судочинства, встановлюється ст.17 КАС України. Зокрема, п.4 ст.17 цього Кодексу визначено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Статус Державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначено Законом України «Про державну податкову службу в Україні».
Проте, ні вказаним Законом, ні іншими законами України не встановлено право органів державної податкової служби на пред'явлення адміністративних позовів до юридичних осіб про допущення податкових інспекцій до проведення планової виїзної перевірки та надання відповідних документів для перевірки.
Статтею 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»визначені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності , повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), зокрема, визначення обставин, за наявності хоча б однієї з яких, органом державної податкової служби проводиться позапланова виїзна перевірка.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що ст. 163-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що у разі не виконання керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби, перелічених у пунктах 5-8 частини першої статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", - такі особи притягуються до адміністративної відповідальності.
Також вірно зазначив, що заявлені позивачем вимоги не наділяє позивача повноваженнями на звернення до суду саме з такими вимогами, а зазначений Закон наділяє контролюючий орган правом притягувати винних осіб до відповідальності у визначених законом випадках.
Однак, помилково закрив провадження у справі, так як недопущення посадових осіб податкового органу до проведення перевірки є підставою для розгляду позовних вимог по суті та для застосування інших передбачених законом заходів, але не є передумовою звернення податкового органу до суду із заявою про надання дозволу на проведення планової перевірки.
Отже, виходячи з приписів норм чинного законодавства колегія суддів вважає, що посилання суду першої інстанції на відсутність публічно -правового спору безпідставне, так як спір, який виник між сторонами у даній справі, є публічно-правовим, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства за предметною та територіальною підсудністю Окружного адміністративного суду міста Києва.
Тобто на цей спір поширюється компетенція адміністративних судів, встановлена ч.1 ст. 17 КАС України.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, порушення норм процесуального права призвели до неправильного вирішення питання, тому ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2010 року підлягає скасуванню з прийняттям ухвали у справі про направлення справи за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 160, 199, 204, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва задовольнити, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2010 року скасувати і постановити ухвалу про направлення справи за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя М.В. Межевич
Суддя О.А. Губська
Суддя Г.В. Земляна