Справа: № 16/51 (2-а-11465/08) Головуючий у 1-й інстанції: Кишинський М.І.
Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.
"30" листопада 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Кучми А.Ю.
суддів: Бєлової Л.В., Данилової М.В.
при секретарі: Козловій І.І.
розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ст. 41 КАС України, у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.03.2009 у справі за адміністративним позовом Львівської філія товариства з обмеженою відповідальністю «Мережа супермаркетів електроніки «Домотехніка»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -
16.10.2008 Львівська філія ТзОВ «Мережа супермаркетів електроніки «Домотехніка»звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000112300/18080 від 04.04.2008.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.03.2009 вищевказаний адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Крім того, відповідач також подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, вказуючи, що отримав копію оскаржуваної постанови лише 30.03.2009
Частиною 1 статті 102 КАС України передбачено, що процесуальний строк може бути поновлений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі у разі його пропущення з поважних причин.
З матеріалів справи встановлено, що 11.03.2009 Окружним адміністративним судом м. Києва було проголошено вступну та резолютивну частини без участі представника відповідача.
Відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більше ніж п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи, в повному обсязі оскаржувана постанова виготовлена 18.03.2009.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 167 КАС України, копія судового рішення не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається особі, яка бере участь у справі, але не була присутня в судовому засіданні.
Оцінюючи обставини справи які перешкоджали реалізації процесуального права відповідача на апеляційне оскарження, колегія суддів доходить висновку, що останній за вказаних обставин не мав можливості своєчасно ним скористатися та пропустив строк подання апеляційної скарги з поважних причин.
Враховуючи, що відповідач отримав копію оскаржуваної постанови із запізненням, справа в суді першої інстанції розглянута за його відсутності, колегія суддів вважає, що строк апеляційного оскарження оскаржуваної постанови заявником пропущено з поважних причин, а тому відсутні правові підстави окремо вирішувати питання щодо поновлення пропущеного строку.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова суду -скасуванню з наступних підстав.
Так, згідно приписів п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для визначення позивачу зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Проте колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що ЛФ ТзОВ «Домотехніка», використовуючи у своїй господарській діяльності орендовані приміщення, здійснила поліпшення орендованих приміщень.
Група 1ОС 12 основних фондів на час створення філії у ЛФ ТзОВ «Домотехніка»не обліковувалась, тому підприємством при ремонті ОФ групи 1 створено новий об'єкт цієї групи ОС 12 -витрати на поліпшення орендованих об'єктів, а щодо придбання основних фондів від інших підприємств філією збільшено існуючі на балансі групи 2, 3, 4. Дані операції підтверджуються бухгалтерськими документами і проведені Дт 15 Кт 6851, Дт 10 Кт 15.
Працівниками ДПІ під час перевірки були використані дані оборотно-сальдової відомості по рахунку ОС 11, 12, 22, 31, 4 акти прийоми -передачі, накладні.
Згідно Акту перевірки до складу валових витрат віднесено плату за оренду магазину: 40696,67 грн. по розрахунках з СПД ФО ОСОБА_3 118877 грн. по розрахунках з СПД ФО ОСОБА_4 47043,76 грн. по розрахунках з ТОВ «Товари Львівщини».
Отже, причиною спору в даній справі стало питання щодо правомірності віднесення до валового доходу підприємства плати за оренду приміщення магазину.
Продажем товарів в розумінні названого Закону є будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (пункт 1.31 статті 1).
Так, відповідно до цього пункту дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Отже, при безоплатній передачі основних фондів відсутня грошова або інша компенсація вартості таких фондів та у особи-передавача не виникає дохід, оскільки відсутні критерії його визнання.
Своєю чергою платник податку - отримувач зобов'язаний збільшити власні валові доходи згідно з підпунктом 4.1.6 Закону про податок на прибуток на вартість безоплатно отриманих основних фондів.
Перевіркою встановлено, що ЛФ ТОВ «Домотехніка»на підставі акту передачі основних засобів від 01.04.2007 директором філії передано ввірені філії основні засоби кількістю 392 об'єкти первісною вартістю 1089037, 32 грн. залишковою вартістю 838809,10 грн.
З переданих філією основних засобів ТОВ «Мережа супермаркетів «Домотехніка»вартість основних фондів, отриманих від засновника ТОВ «Мережа супермаркетів «Домотехніка»становить ОС 49876 грн. в тому числі Група ОС 11-49876,89 грн.
За період діяльності Львівської філії, в процесі використання орендованих основних засобів у своїй господарській діяльності проведено поліпшення об'єкта оренди, що спричинило зростання майбутніх економічних вигод від його використання.
Як вірно встановлено вищевказаним актом, станом на 31.12.2003 залишок основних засобів по рахунку ОС 1 становить 49876,89 грн, з них 9378 грн. -електро-монтажні роботи, отримані від ТОВ «Київ електромонтаж». Станом на 30.03.2007 залишок основних фондів по рахунку ОС 1 становить 293512,21 грн. в тому числі 42352,78 грн. ОС 11, основні засоби, отримані від засновника ТОВ «Мережа супермаркетів «Домотехніка».
Податковий орган дійшов вірного висновку про те, збільшення вартості орендованих основних засобів (ремонт приміщення магазину ТОВ «Товари Львівщини», які безоплатно передані ТОВ «Мережа супермаркетів електроніки «Домотехніка»підлягають включенню до складу валового доходу позивача у 2-му кварталі 2007 року.
З матеріалів справи вбачається, що філія з моменту її створення є самостійним платником податку на прибуток, веде бухгалтерський та податковий облік валових доходів та валових витрат, проводить амортизаційні нарахування основних засобів в тому числі з вартості самостійно створеної групи ОС 12 (збільшення вартості орендованих основних засобів за рахунок проведених ремонтів) з наступним відображенням в податковому обліку.
Вказане спростовує твердження суду першої інстанції про те, що ЛФ ТОВ «Домотехніка»не являється власником отриманого доходу від поліпшення орендованого приміщення.
Враховуючи вищевикладене, колегія вважає вірним та обґрунтованим висновок податкового органу про порушення позивачем - ЛФ ТОВ «Домотехніка», вимог п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого занижено валовий дохід за 2 квартал 2007 на 366018,82 грн.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, враховуючи приписи ст.. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду -скасуванню.
Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова -задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.03.2009 -скасувати та постановити нову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Мережа супермаркетів електроніки «Домотехніка»Львівська філія до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення -відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма
Судді: Л.В. Бєлова
М.В. Данилова
Повний текст виготовлено 06 грудня 2010 року.