Справа: № 2а-1259/10 Головуючий у 1-й інстанції: Шевченко Т.М.
Суддя-доповідач: Петрик І.Й.
Іменем України
"04" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Петрика І.Й.,
суддів: Земляної Г.В.
Парінові А.Б.
при секретарі: Проказіні О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 06 березня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації про встановлення факту наявності повноважень та визнання рішення недійсним,-
Позивач (ОСОБА_3) звернувся до суду з адміністративним позовом до Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації про встановлення факту наявності повноважень та визнання рішення недійсним.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 06 березня 2009 року відмовлено у відкритті провадження.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилався на допущені порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому просив скасувати оскаржувану ухвалу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції слід залишити без змін.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції прийшов до висновку, що даний позов не підвідомчий адміністративному суду, оскільки необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
Отже, в даному випадку спір, який виник між ОСОБА_3 та Голосіївською районною в м. Києві державною адміністрацією, немає відносин та ознак в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, під перелік публічно-правових справ, на які не поширюється компетенція адміністративних судів, встановлений ч. 2 ст. 17 КАС України, ця справа не підпадає.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що даний спір не має ознак справи адміністративної юрисдикції, а тому не повинен вирішуватись в порядку адміністративного судочинства.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови у відкритті провадження.
Вимогами ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи викладені в апеляційній скарзі позивача не ґрунтуються на вимогах законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, які підтверджуються доказами дослідженими в судовому засіданні, постановив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 197, 200, 205, 206 КАС України -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 06 березня 2009 року без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя: І.Й. Петрик
Судді: