Справа: № 2-а-427/08/2523 Головуючий у 1-й інстанції: Шитченко Н.В.
Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.
Іменем України
"07" грудня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Літвіної Н.М.,
суддів Хрімлі О.Г.
Коротких А.Ю.
при секретарі Соловіцькій І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу інспектора ДПС ВДАІ Чернігівського району Дудко Руслана Григоровича на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 08 квітня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до інспектора ДПС ВДАІ Чернігівського району Чернігівської області Дудко Руслана Григоровича про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
В березні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до інспектора ДПС ВДАІ Чернігівського району Чернігівської області Дудко Р.Г. про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Постановою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 08 квітня 2009 року позов було задоволено. Скасовано постанову інспектора ДПС ВДАІ Чернігівського району Чернігівської області Дудко Р.Г. №048540 від 02 березня 2009 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 122 КУпАП, у вигляді штрафу в сумі 500, 00 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 14 січня 2009 року постановою інспектора ДПС ВДАІ Чернігівського району Чернігівської області Дудко Р.Г. на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу за вчинення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, зокрема за те, що він в м. Вінниці на вул. Островського, керуючи автомобілем ЗІЛ д/н НОМЕР_1, проїхав на заборонений сигнал світлофора (червоний), порушивши п. 8.7.3 Правил дорожнього руху України.
Не погодившись з винесеною постановою позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 14 січня 2009 року.
Постановою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 19 лютого 2009 року постанову інспектора ДПС ВДАІ Чернігівського району Чернігівської області Дудко Р.Г. №020461 від 14 січня 2009 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 122 КУпАП, у вигляді штрафу в сумі 500, 00 грн. було скасовано.
Між тим, 02 березня 2009 року постановою інспектора ДПС ВДАІ Чернігівського району Чернігівської області Дудко Р.Г. позивача було повторно притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 500, 00 грн. за правопорушення, що було викладено в постанові від 14 січня 2009 року.
Постановою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 08 квітня 2009 року постанову інспектора ДПС ВДАІ Чернігівського району Чернігівської області Дудко Р.Г. від 02 березня 2009 року було скасовано.
Відповідач вважає, що постанова про накладення на нього адміністративного стягнення, винесена з дотриманням Кодексу про адміністративні правопорушення України, оскільки вчинення позивачем правопорушення підтверджується відеозаписом.
Відповідно до ст. 254 КУпАП - про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Згідно до ст. 256 КУпАП - у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Вказані вимоги до складання протоколу про адміністративне правопорушення міститься й у відомчих інструкціях Державної автомобільної інспекції України.
Згідно зі ст. 280 КУпАП - орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП - доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається з пояснень відповідача, вчинення правопорушення позивачем підтверджується відеозаписом.
Однак, колегія відеозапис як доказ вчинення правопорушення позивачем не приймає, оскільки він не є допустимим доказом в розумінні ст. 70 КАС України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно зі ст. 280 КУпАП - орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів, які спростовують факт скоєння правопорушення позивачем.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивача було двічі притягнуто за одне й те саме правопорушення до адміністративної відповідальності, що ст. 61 Конституції України заборонено
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини та дав правильну правову оцінку наданим доказам і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.
Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу інспектора ДПС ВДАІ Чернігівського району Дудко Руслана Григоровича -залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 08 квітня 2009 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 14 грудня 2010 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлений 13 грудня 2010 року.