Справа: №2а-14880/10/2670 Головуючий у 1- й інстанції Літвінова А.В.
Суддя - доповідач: Саприкіна І.В.
Іменем України
08 грудня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Бєлової Л.В., Мельничука В.П.,
при секретарі: Приходько Є.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.10.2010 року по справі за її позовом до Київської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_2 звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Київської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.10.2010 року позивачці було надано строк для усунення встановлених судом недоліків, а саме відсутність викладу обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Також судом зауважено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на її думку, ухвалу суду першої інстанції та постановити нову з направленням матеріалів справи до того ж суду на новий розгляд.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку щодо надання позивачці строку на усунення недоліків з підстав, визначних ст. 106 КАС України, з огляду на наступне:
Виходячи з положень ч. 1 ст. 106 КАС України, у позовній заяві зазначаються: …; 4) зміст позовних вимог згідно з частиною третьою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;…
Згідно вимог ч. 2 ст. 106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, про? які йому відомо і які можуть бути використані судом.
З аналізу даної правової норми вбачається, що в своєму позові позивач зобов'язаний викласти обставини (підстави позову), за яких, як він вважає, було порушено його права, свободи чи законні інтереси, з посиланням на докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом та наявність підстав для звільнення від доказування. Крім того, в прохальній частині мають бути сформульовані позовні вимоги з врахуванням ч. 3 та ч. 4 ст. 105 КАС України. Доцільно також зазначити норму закону, яка регулює спірні відносини, що є предметом судового розгляду, а також може бути надано правову оцінку обставинам, викладеним в позовній заяві.
Крім того, при вирішенні питання щодо надання позивачу строку для усунення недоліків її позовної заяви суду першої інстанції необхідно було звернути увагу на положення ст. 11 КАС України. А саме:
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1).
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять (ч. 2).
Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано адміністративний позов, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності (ч. 3).
Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (ч. 4).
Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає (ч. 5).
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребує необхідні докази.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребує названі документи та матеріали.
Суд може збирати докази з власної ініціативи.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Тобто дані обставини суд повинен з'ясувати при розгляді справи по суті в судовому засіданні, а їх необґрунтованість в позовній заяві не є підставою для надання позивачці строку для усунення недоліків та може бути лише правовим підґрунтям для відмови в задоволенні позову.
Таким чином, встановивши фактичні обставини справи та проаналізувавши правові норми, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої і?нстанції було допущено поруш?ення норм процесуального пра?ва.
За таких підстав колегія суддів знаходить, що ухвала суду першої інстанції, за змістом якої позивачці було надано строк для усунення недоліків підлягає скасуванню. Дану справу належить повернути до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження та продовження судового розгляду.
Згідно зі ст. 199 КАС України за наслідками апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Отже, колегія суддів прийшла до висновку про необхідність скасування ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.10.2010 року з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання відкриття провадження та продовження розгляду.
Керуючись, ст.ст. 11, 106, 195, 196, 199, 205, 206 КАС України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -задовольнити частково.
Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.10.2010 року -скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження та продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена, оскільки не перешкоджає подальшому руху справи.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 08.12.2010 року.