Справа: № 25/237-А Головуючий у 1-й інстанції: Морозов С.М.
Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
"02" грудня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Костюк Л.О.;
суддів Шостака О.О., Троян Н.М.;
при секретарі: Бундукову С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на постанову Господарського суду міста Києва від 05.07.2007 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Енеїда»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві про визнання неправомірними рішення та дій, -
В квітні 2007 року позивач -Дочірнє підприємство «Енеїда»звернулося до Господарського суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, Управління державної служби боротьби з економічною злочинністю Головного управління МВС в м. Києві, в якому просило:
- визнати оскаржуване рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про застосування штрафних санкцій від 20.02.2007 р. № 0000952305 неправомірним;
- визнати неправомірними дії працівників Управління державної служби боротьби з економічною злочинністю Головного управління МВС в м. Києві по перевірці кафе «Корчма «Козацька втіха»(а.с. 3-10).
В подальшому, позивач подав до суду першої інстанції заяву про уточнення позовних вимог (а.с. 34-35).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2007 року відповідача - Управління державної служби боротьби з економічною злочинністю Головного управління МВС в м. Києві замінено належним відповідачем, яким є Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві (а.с. 48-51).
Постановою Господарського суду міста Києва від 05.07.2007 рок позов задоволено частково, а саме: скасовано рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва № 0000952305 від 20.02.2007 р. в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 11 185,00 грн., в іншій частині в позові відмовлено (а.с. 94-100).
Не погоджуючись з прийнятим по справі судовим рішенням, представник відповідача по справі - Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва подав заяву про апеляційне оскарження по справі № 25/237-А (а.с. 102) та - апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Господарського суду м. Києва від 05.07.2007 р. по справі № 25/237-А та прийняти нову, якою у позові Дочірньому підприємству «Енеїда»відмовити, мотивуючи тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело, на думку апелянта, до неправильного вирішення справи (а.с. 106-108).
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги, та, перевіривши доводи апеляції наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ДПІ у Шевченківському районі м. Києва підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції в частині скасування рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва № 0000952305 від 20.02.2007 р. в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 11 185,00 грн. - скасуванню з прийняттям в цій частині нової постанови.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої дійшов висновку, що позовні вимоги щодо визнання незаконним та скасування рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва № 0000952305 від 20.02.2007 р. підлягають частковому задоволенню, в частині нарахування штрафних санкцій на суму 11 185,00 грн. (2 237,00 грн. x 5).
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, та вважає, що суд першої інстанції, скасувавши рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва № 0000952305 від 20.02.2007 р. в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 11 185,00 грн. невірно надав правову оцінку обставинам справи та порушив норми матеріального права, в зв'язку з чим, апеляційну скаргу представника ДПІ у Шевченківському районі м. Києва слід задовольнити частково, постанову суду першої інстанції в цій частині -скасувати та ухвалити в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог позивачу - відмовити.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 05 січня 2007 року співробітниками Управління державної служби боротьби з економічною злочинністю Головного управління МВС України в м. Києві на підставі абзацу 2 п. 24 ст. 11 Закону України «Про міліцію»та Положення Про Державну службу боротьби з економічною злочинністю проведено перевірку закладу громадського харчування «Корчма «Козацька втіха», що належить ДП «Енеїда», за результатами якої складено Акт перевірки від 05.01.2007 р.
В Акті перевірки від 05.01.2007 р. зазначено про те, що згідно денного Х-звіту сума готівкових коштів складає 340,00 грн., а в касі підприємства виявлено оплачених рахунків за надані послуги на загальну суму 4 133,00 грн., які фактично в касі підприємства відсутні. Різниця готівки в касі підприємства складає суму 3 793,00 грн.
Матеріали перевірки Управлінням державної служби боротьби з економічною злочинністю Головного управління МВС України в м. Києві були направлені 09.01.2007 р. до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва.
З метою перевірки інформації, що містилася в надісланих матеріалах податковий орган провів перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу ресторану, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 44 «а», та належить ДП «Енеїда»та складено Акт від 08.02.2007 року (а.с. 14-15).
В результаті проведення перевірки позивача ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було виявлено порушення позивачем пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95 - ВР, а саме встановлено факт проведення позивачем розрахункових операцій без застосування РРО на час перевірки 05.01.2007 р. о 16 год. 07 хв. на суму 3 714,00 грн.
Крім того, перевіркою встановлено, що із кількості рахунків, які були додані до матеріалів перевірки ГУ ДСБЕЗ через РРО проведені рахунки на загальну суму 2 634,00 грн. згідно контрольної стрічки РРО від 05.01.2007 р., сума коштів не проведених через РРО складає 1 477,00 грн.
Таким чином, загальна суму не проведених розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій згідно сплачених рахунків на час перевірки 05.01.2007 року о 16 год. 07 хв. складає 3 714,00 грн. (2 237,00 грн. - не проведені в момент проведення розрахункових операцій та 1 477,00 грн. - не проведені через реєстратор розрахункових операцій взагалі).
На підставі вказаного акта, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва 20.02.2007 р. було прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000952305, яким позивачеві нарахована сума штрафних (фінансових) санкцій розмірі 18 570,00 грн. за порушення вимог п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (із змінами та доповненнями) (а.с. 18).
В своїй постанові суд першої інстанції вказує на те, що вважає неправомірним посилання відповідача на те, що відсутність на момент проведення відповідачем-2 перевірки 05.01.2007 р. о 16 год. 07 хв. фіскальних документів, що підтверджували б проведення через РРО розрахункових операцій є підставою для застосування до позивача відповідальності за порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки в частині встановлення обов'язку проведення розрахункових операцій через РРО законодавством не визначено чітко часовий проміжок, протягом якого такі операції мають бути зареєстровані в РРО.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися, в зв'язку з тим, що виходячи з положень п. 1, п.2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/ВР (із змінами та доповненнями), розрахункові операції проводяться з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що повинні видаватись особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї.
Таким чином, виходячи з норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»розрахункова операція повинна проводитись через РРО у момент оплати товарів (послуг).
Згідно рахунків час надання послуг харчування і час проведення розрахункових операцій через РРО суттєво відрізняються.
Таким чином, колегія суддів вважає, що Господарський суд міста Києва дійшов невірного висновку, що час проведення розрахункових операцій не повинен співпадати з часом надання послуг, що призвело до порушення п 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 р. № 265/ВР (із змінами та доповненнями).
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, скасувавши рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва № 0000952305 від 20.02.2007 р. в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 11 185,00 грн., діяв не в чіткій відповідності до норм права, а отже постанова в цій частині, ухвалена з порушенням норм матеріального права має бути скасована та прийнята в цій частині нова постанова, якою в задоволенні позову позивачу має бути відмовлено.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи та порушено норми матеріального права, а тому апеляційна скарга представника ДПІ у Шевченківському районі м. Києва підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції -скасуванню в частині з прийняттям в цій частині нової постанови.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ДПІ у Шевченківському районі м. Києва -задовольнити частково.
Постанову Господарського суду міста Києва від 05.07.2007 року скасувати в частині скасування рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва № 0000952305 від 20.02.2007 р. в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 11 185,00 грн. та прийняти в цій частині нову, якою у задоволенні позову -відмовити.
В решті постанову Господарського суду міста Києва від 05.07.2007 року -залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї постанови у повному обсязі, тобто з 08 грудня 2010 року.
Головуючий суддя Л.О. Костюк
Судді: О.О. Шостак
Н.М. Троян
Постанову виготовлено в повному обсязі: 07.12.10.