Справа: № 2-а-8084/09/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Євпак В.В.
Суддя-доповідач: Умнова О.В.
Іменем України
"30" листопада 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Умнової О.В.
суддів: Василенко Я.М., Кузьменко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу ДПІ у м.Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 11.12.2009 року по адміністративній справі за позовом ПП ОСОБА_1 до ДПІ у м.Житомирі
- про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 22.09.2009 року №0014801701/0 про визначення суми податкового зобов»язання по податку на додану вартість у розмірі 8680,88 грн., з яких: 8267,50 грн. -за основним платежем та 413,38 грн. -по штрафним санкціям.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 11.12.2009 року вказаний позов задоволений у повному обсязі.
Відповідач, не погоджуючись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В судове засідання сторони не з»явилися, про день, час, місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв»язку із чим, колегія суддів, на підставі ст.ст.12 ч.6, 41, 196 ч.4 КАС України розглядає справу у їх відсутність без фіксування судового засідання технічним засобом.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 12.08.2009 року працівником органу державної податкової служби була проведена невиїзна документальна (камеральна) перевірка податкової декларації позивача по ПДВ, за результатами якої складений акт №4965/17-02.
Згідно висновків даного акту працівником податкового органу було встановлено порушення позивачем вимог пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.2 розпорядження КМУ від 1.07.2009 року №757-р «Деякі питання адміністрування податків, зборів, обов»язкових платежів», а саме: позивач відніс до складу податкового кредиту за червень 2009 року податкові накладні попереднього звітного періоду (серпень 2008 року, березень 2009 року) та не скористався правом включення до складу податкового кредиту серпня 2008 року та березня 2009 року сум податку по контрагентам без наявності податкових накладних.
На підставі акту перевірки податковий орган виніс податкове повідомлення-рішення від 22.09.2009 року №0014801701/0, яким визначив суму податкового зобов»язання по податку на додану вартість у розмірі 8680,88 грн., з яких: 8267,50 грн. -за основним платежем та 413,38 грн. -по штрафним санкціям.
Висновки акту перевірки щодо встановленого порушення не підтверджуються належними та допустимими доказами, спростовуються фактичними обставинами справи та нормами права, що регулюють спірні правовідносини, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку. Позиція податкового органу спростована позивачем в ході розгляду справи та не відповідає нормам Закону України «Про податок на додану вартість».
Доводи позивача ґрунтуються на належній доказовій базі та фактичних обставинах справи.
Суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи, наданим сторонами доказам та вірно застосував норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», правову позицію з приводу яких обґрунтовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного апелянтом рішення.
Податковий орган, як суб»єкт владних повноважень, аргументовано, з посиланням на належні та допустимі докази, не довів суду правомірність прийнятого ним рішення. Його позиція ґрунтується на невірному трактуванні норм матеріального права та фактичних обставинах справи.
Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, зібраними по справі доказами та нормами чинного законодавства, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ДПІ у м.Житомирі залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 11.12.2009 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді: