Справа: № 2а-5912/09/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Новікова Т.В.
Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
Іменем України
"02" грудня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Костюк Л.О.;
суддів: Шостака О.О., Троян Н.М.;
розглянувши відповідно до ст. ст. 41, 128, 197 КАС України в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18 січня 2010 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у м. Черкаси до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу у сумі 15 179,10 грн., -
В грудні 2009 року позивач -Державна податкова інспекція у м. Черкаси звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу по орендній платі за землю в сумі 15 179,10 грн. (а.с. 3).
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 18 січня 2010 року адміністративний позов повністю задоволено, а саме стягнено з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (18029, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь бюджету через державну податкову інспекцію у м. Черкаси (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 34503595) податкової заборгованості по орендній платі за землю за 2009 р. у сумі 15 179 грн. 10 коп. (п'ятнадцять тисяч сто сімдесят дев'ять гривень 10 коп.) (а.с. 34-37).
Не погоджуючись з прийнятим по справі судовим рішенням, відповідач по справі - Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 подав заяву (а.с. 40) та апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18 січня 2010 року по справі № 2а-5912/09/2370 та повністю відмовити в позові Державній податковій інспекції у м. Черкаси (а.с. 45-46).
До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.
Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.
Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.
За змістом ч. 1 вищезазначеної статті, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги, та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи повністю адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІII від 21.12.2000 р. визначено порядок узгодження сум податкових зобов'язань, оскарження рішень контролюючих органів та визначення податкового боргу.
Зокрема, самостійне узгодження податкового зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації, яке не може бути оскаржене в адміністративному чи судовому порядку (п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181-ІII).
Відповідно до п.п. 5.2.1. п. 5.2 ст. 5 цього Закону, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п. 4.2 та 4.3 ст. 4 даного Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків такого повідомлення.
У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги (п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-ІII).
На адресу відповідача направлялися податкові повідомлення-рішення та податкові вимоги, з яких фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 отримана перша податкова вимога, однак відповідачем не сплачена заборгованість по орендній платі за землю.
За таких підстав, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки відповідачем не сплачений податковий борг в сумі 15 179,10 грн.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за доцільне відмітити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідач подав податкову декларацію по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2009 рік № 4966, згідно якої щомісячний платіж по земельному податку складає 7 81З грн. 92 коп. (а.с. 11).
За наслідками проведення документальної невиїзної (камеральної) перевірки своєчасності сплати податкового зобов'язання з орендної плати за землю складено Акт від 04.08.2009 р. № 7651/17-111, в якому встановлено порушення відповідачем терміну сплати податкового зобов'язання по орендній платі за землю, а саме:
сплата боргу у сумі 14 498 грн. 65 коп. по строку 30.04.2009 р., фактично сплачена 30.07.2009 р., що є порушенням п.п. 17.1.7. п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІII, у зв'язку з чим до платника застосований штраф у розмірі 10% суми податкового боргу - 1 449 грн.86 коп. (а.с. 7).
Згідно акту перевірки від 04.08.2009 р. № 7652/17-111 відповідачем порушено термін сплати податкового зобов'язання по орендній платі за землю, а саме:
сплата боргу у сумі 996 грн. 57 коп. по строку 30.04.2009 р., фактично сплачена 02.06.2009 р.;
сплата боргу у сумі 5 грн. 91 коп. по строку 30.04.2009 р., фактично сплачена 03.06.2009 р., сплата боргу у сумі 59 грн. 32 коп. по строку 01.0б.2009 р., фактично сплачена 30.07.2009 р., що є порушенням п.п. 17.1.7. п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІII, у зв'язку з чим платник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу -212 грн. 35 коп. (а.с. 8).
За порушення вимог Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992 р. № 2535-ХІІ, п.п. 5.3.1. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІII та у зв'язку з порушенням терміну сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, ДПІ у м. Черкаси на адресу відповідача направлено податкове повідомлення-рішення форми «Ш»№ 0067661701/0 від 05.08.2009 р. щодо сплати штрафу у розмірі 10% у сумі 1 449 грн. 86 коп. та податкове повідомлення-рішення форми «Ш»№ 0067571701/0 від 05.08.2009 р. щодо сплати штрафу у розмірі 20% узгодженої суми податкового зобов'язання на суму 212 грн. 35 коп. (а.с. 9).
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що станом на 23.11.2009 р. ФОП ОСОБА_2 має заборгованість в розмірі 15 179 грн. 10 коп., про що свідчить зворотній бік облікової картки платника (а.с. 16-22).
Колегія суддів відмічає, що спеціальний Закон, який визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку є Закон України «Про плату за землю»від 03 липня 1992 року № 2535-ХІІ (далі по тексту - Закон № 2535).
Зокрема, статтею 2 Закону № 2535 визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки землі. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.
Відповідно до статті 14 Закону № 2535, платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
У відповідності до статті 17 Закону № 2535, податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. (далі по тексту -Закон № 2181) визначено порядок узгодження сум податкових зобов'язань, оскарження рішень контролюючих органів та визначення податкового боргу.
Зокрема, самостійне узгодження податкового зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації, яке не може бути оскаржене в адміністративному чи судовому порядку (п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181).
Відповідно до п.п. 5.2.1. п. 5.2 ст. 5 цього Закону, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п. 4.2 та 4.3 ст. 4 даного Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків такого повідомлення.
Крім того, колегія суддів відмічає, що згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку, розмірах та у строки, встановлені законом.
В силу п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Таким чином, Черкаський окружний адміністративний суд, встановивши всі обставини по даній справі, дійшов вірного висновку про задоволення адміністративного позову, тим самим стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (18029, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь бюджету через державну податкову інспекцію у м. Черкаси (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 34503595) податкової заборгованості по орендній платі за землю за 2009 р. у сумі 15 179 грн. 10 коп. (п'ятнадцять тисяч сто сімдесят дев'ять гривень 10 коп.)
З огляду на таке, колегія суддів апеляційної інстанції, вивчивши матеріали, що містяться в справі, дійшла висновку, що судом першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно встановлені обставини справи, досліджені та оцінені всі докази, які містяться в матеріалах справи, а тому наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Отже, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Зважаючи на те, що Черкаський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 41, 128, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18 січня 2010 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Л.О. Костюк
Судді: О.О. Шостак
Н.М. Троян