про залишення позовної заяви без розгляду
08 січня 2026 року м. ТернопільСправа № 921/393/25
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Шумського І.П.
розглянув матеріали справи
за позовом - Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" (46016, м. Тернопіль, вул. Київська, 3 "а")
до відповідача - Шумської міської ради (47101, Тернопільська область, Кременецький район, м. Шумськ, вул. Українська, 59)
про стягнення 133191,34 грн заборгованості.
За участі від:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
Комунальне підприємство теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Шумської міської ради про стягнення 133191,34 грн заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує про неналежне та несвоєчасне виконання умов договору №15019/2 від 10.01.2022, в частині оплати за спожиту теплову енергію.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 18.07.2025 відкрито провадження у справі №921/393/25 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.08.2025.
У зв'язку з перебуванням судді Шумського І.П. у відпустці та, відповідно, неможливістю проведення підготовчого засідання 05.08.2025, ухвалою суду від 30.07.2025 продовжено строк підготовчого провадження у справі №921/393/25, підготовче засідання у справі призначено на 29.09.2025.
05.08.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив №03-05/1878 від 04.08.2025 (вх. №5613) на позовну заяву, у якому він просив суд відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою суду від 29.09.2025 прийнято до розгляду відзив відповідача на позов з додатками та відкладено підготовче засідання на 20.10.2025.
Надалі, ухвалою суду від 20.10.2025 закрито підготовче провадження по справі №921/393/25 та призначено її до розгляду по суті на 20.11.2025, в якому оголошувалась перерва до 27.11.2025.
Ухвалою суду від 27.11.2025 відкладено розгляд справи по суті на 09.12.2025, в якому надалі оголошувалась перерва до 18.12.2025.
09.12.2025 від відповідача надійшло клопотання №03-05/2988 від 09.12.2025 (вх. №8634), у якому він заперечив проти позову та просив суд розглядати справу без участі його представника.
За наслідками проведеного 18.12.2025 судового засідання, в якому не приймали участі представники сторін, судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 08.01.2026.
Представник позивача не з'явився в судове засідання 08.01.2026. Про дату, час та місце розгляду справи позивач належним чином повідомлений через систему "Електронний суд", шляхом направлення ухвали від 18.12.2025 в електронній формі до його електронного кабінету.
Представник відповідача не з'явився в судове засідання 08.01.2026.
Як вже зазначалось, у клопотанні №03-05/2988 від 09.12.2025 відповідач просив суд розглядати справу без участі його представника.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду, з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
Пунктом 2 частини першої статті 42 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.
Відповідно до частини другої статті 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Із встановлених судом фактичних обставин убачається, що представник позивача не з'явився у судове засідання 18.12.2025, бувши належним чином повідомленим про дату, час і місце його проведення.
18.12.2025 розгляд справи по суті відкладено на 08.01.2026, про що сторони були належним чином повідомлені ухвалою суду від 18.12.2025, надісланою до їх електронних кабінетів у системі «Електронний суд». Таким чином, позивач був обізнаний про те, що розгляд справи відкладено на 08.01.2026.
Заяви про розгляд справи за його відсутності позивач не подавав.
Зі встановлених обставин вбачається, що фактична відсутність представника позивача без поважних причин мала місце у судових засіданнях 18.12.2025 та 08.01.2026.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
За змістом статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
У частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
За вимогами пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України позовна заява залишається без розгляду, якщо, зокрема, позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Правова позиція щодо застосування пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15, від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19, від 18.11.2022 у справі № 905/458/21.
Так, у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15, зазначено таке.
Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
На відміну від пункту 5 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, чинній до 15.12.2017, яка як підставу залишення позовної заяви без розгляду передбачала неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, або неявку представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору, наведені положення статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України в чинній редакції не пов'язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду.
Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами в разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.
Подібні висновки викладено у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі № 905/458/21, від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21, від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19.
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21 зазначено, що положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України не пов'язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Однак, наведене не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Тобто, оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд справи за його відсутності.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду від 02.12.2021 у справі № 905/460/21.
З огляду на встановлені судом обставини, відповідно до яких позивач не подавав заяви про розгляд справи за його відсутності, суд зазначає, що застосування положень частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України не вимагає від суду надання оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача.
Суд зазначає, що при вирішенні питання щодо можливості залишення позову без розгляду суд повинен враховувати не лише формальну наявність передбачених пунктом 4 частини першої статті 226 та частиною четвертою статті 202 Господарського процесуального кодексу України умов, а й рівень процесуальної активності сторони та добросовісність реалізації нею процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків.
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21 зазначено, що правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наголосила, що зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання або неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою.
Крім того, об'єднана палата звернула увагу на те, що об'єднаною палатою Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 було сформовано висновок щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України без встановлення заборон чи обмежень судам у кожному конкретному випадку надавати оцінку діям сторін у справі та іншим обставинам, зокрема з урахуванням введення воєнного стану в Україні, і, відповідно, визначати подальші процесуальні дії, які суди повинні вчинити для розгляду кожної конкретної справи.
Отже, у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21 Верховний Суд послідовно підтвердив зазначену позицію, наголосивши, що застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України не повинно тлумачитися формально. Суд зобов'язаний у кожному конкретному випадку враховувати сукупність фактичних і процесуальних обставин та визначати оптимальні процесуальні дії для забезпечення розгляду спору по суті.
Поряд із цим Верховний Суд у постанові від 02.10.2024 у справі № 911/3092/23, розвиваючи правові висновки, викладені в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21, при застосуванні положень частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України виходив із того, що при вирішенні питання про залишення позову без розгляду суди зобов'язані оцінювати не лише сам факт неявки позивача у судове засідання без подання заяви про розгляд справи за його відсутності чи клопотання про відкладення розгляду справи, але й ступінь процесуальної активності та добросовісності процесуальної поведінки сторони в цілому.
Суд звертає увагу на положення частини третьої статті 196 ГПК України, за змістом якої учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Суд констатує, що належним чином повідомлений про дати, час та місце призначених у даній справі судових засідань, представник позивача не прибув у судові засідання господарського суду, призначені на 18.12.2025 та 08.01.2026, не повідомив причин неприбуття, не заявив у встановленому законом порядку клопотання про слухання справи за його відсутності.
А відтак, суд приходить висновку про залишення позовної заяви Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" без розгляду у відповідності до п.4 ч.1 ст.226 ГПК України.
Згідно п.4 ч.1 ст. 226 ГПК України залишення позову без розгляду не позбавляє позивача на повторне звернення до суду.
Відповідно до ст.130 Господарського процесуального кодексу України, п.4 ч.1 ст.7 Закону України “Про судовий збір» сплачені позивачем судові витрати поверненню не підлягають.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2, 13, ч.4 ст.202, п.4 ч.1 ст.226, 232-235 ГПК України,
1. Позовну заяву Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго" до Шумської міської ради про стягнення 133191,34 грн заборгованості - залишити без розгляду.
2. Ухвала, в порядку ч.2 ст. 235 ГПК України, набирає законної сили після її підписання суддею - 13.01.2026.
Ухвалу підписано 13.01.2026.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та строки встановлені ст.ст. 256,257 ГПК України.
Суддя І.П. Шумський