Справа № 639/237/26
Провадження № 2/639/835/26
13 січня 2026 року м. Харків
Новобаварський районний суд міста Харкова у складі судді Борисенка О.О.,
розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Харківської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення,
установив:
13.01.2026 до Новобаварського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Харківської міської ради, в якій позивач просить суд встановити факт, що ОСОБА_2 постійно проживав разом зі спадкодавицею ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в тому числі на час її смерті.
Матеріали позовної заяви сформовані в системі «Електронний суд» 12.01.2026 та підписані адвокатом Соколенком Микитою Олександровичем.
Оглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про необхідність передачі цієї цивільної справи за підсудністю до іншого суду, з огляду на таке.
Загальні правила цивільного судочинства встановлені Цивільним процесуальним кодексом України та вимагають дотримання правил територіальної, предметної та суб'єктної юрисдикції (підсудності).
Відповідно до положень статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Статтею 30 ЦПК України визначена виключна підсудність справ, за змістом частини першої якої, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Як зазначено у позовній заяві, у разі встановлення судом факту постійного спільного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і, як наслідок, прийняття спадщини ОСОБА_2 після ОСОБА_3 , будуть наявні підстави для визнання за ОСОБА_2 права власності на квартиру АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 .
З доданої до позовної заяви копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05.09.2025 суд вбачає, що приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Деркач О.О. відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 її рідного брата ОСОБА_2 , а саме на квартиру в цілому, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .
Отже, встановлення факту спільного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 необхідне позивачу для реалізації її спадкових прав, а спадковим майном є квартира за адресою: АДРЕСА_2 , що розташована у Київському районі м. Харкова та належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Київського районного суду м. Харкова.
За правилами чинного Цивільного процесуального кодексу України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 виснувала, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у ч. 3 ст. 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередній об'єкт спірних правовідносин. Позиція Великої Палати Верховного Суду ґрунтується, зокрема, на висновку, про те, що враховуючи аналіз змін у законодавчому регулюванні та лексичне тлумачення поняття, виключна підсудність справ застосовується до відповідних правовідносин загалом, а не щодо їх окремих складових.
Тобто, за правилами чинного Цивільного процесуального кодексу України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч.3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд» (встановлений законом), тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (частина перша статті 378 ЦПК України).
Суд, встановивши, що предмет спору у цій справі пов'язаний з реалізацією спадкових прав позивача на нерухоме майно - квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , дійшов висновку про передачу справи за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Київського районного суду м. Харкова, за місцезнаходженням нерухомого майна.
На підставі викладеного, керуючись ст. 27, 30, 31, 32, 260, 261, 353 ЦПК України, суд
Передати на розгляд до Київського районного суду м. Харкова за підсудністю матеріали цивільної справи № 639/237/26 (провадження № 2/639/835/26) за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.
Суддя Олександр БОРИСЕНКО