Провадження № 2/639/803/26 Справа № 953/11602/25
13 січня 2026 року м. Харків
Суддя Новобаварського районного суду м. Харкова Марченко В.В., розглянувши матеріали цивільної справи № 953/11602/25
позивач: ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 )
відповідач: ОСОБА_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2 )
про стягнення заборгованості, -
ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором довічного утримання від 28.01.2022 року у розмірі 100 890, 00 гривень та понесені судові витрати.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 21.11.2025 року матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості було направлено до Новобаварського районного суду м. Харкова для розгляду по суті відповідно до ст. 31 ЦПК України.
У параграфі 3 глави 2 розділу І ЦПК України сформульовані правила територіальної юрисдикції (підсудності). У вказаному параграфі ЦПК України встановлені вимоги щодо визначення загальної підсудності, особливості визначення підсудності справи, у якій однією зі сторін є суд або суддя, правила альтернативної підсудності та правила виключної підсудності.
Відповідно до ч. 1, ст. 27 ЦПК України визначено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Правила ж виключної територіальної підсудності передбачені у статті 30 ЦПК України, перелік категорій справ у якій розширеному тлумаченню не підлягає.
Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред'явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності.
Відповідно до частини першої статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Забезпечуючи єдність у застосуванні процесуального законодавства, суди цивільної юрисдикції стало застосовували це положення таким чином, що у цьому випадку виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Враховуючи положення статті 181 ЦК України, зазначали, що такими є, наприклад, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини (така позиція викладена, наприклад, у пункті 42 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», а також в подальшому Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постанові від 25 лютого 2018 року у справі № 201/12876/17 та від 11 липня 2019 року у справі № 426/7217/18).
У постанові від 3 червня 2019 року у справі № 903/432/18, предметом спору в якій було стягнення заборгованості по сплаті орендних платежів за користування нерухомим майном згідно з договором оренди, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов таких висновків, що до спорів, що виникають з приводу нерухомого майна, відносяться спори, вимоги за якими безпосередньо стосуються об'єкта нерухомого майна, і не відносяться спори, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, незалежно від того, що такий договір укладений щодо нерухомого майна (до таких позовів застосовуються загальні правила підсудності)
Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 13.01.2026 року, що була надана за запит Новобаварського районного суду м. Харкова вбачається, що відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що територіально відноситься до Київського району м. Харкова.
Враховуючи вищевикладене справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності)Київського районного суду м. Харкова.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, серед іншого, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Приймаючи до уваги викладене, цивільну справу належить передати на розгляд за підсудністю до Київського районного суду м. Харкова.
Керуючись: 27, 31, 260, 261, 352-355 ЦПК України, суддя, -
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості передати на розгляд до Київського районного суду м. Харкова.
Копію ухвали направити ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя В.В. Марченко