Постанова від 13.01.2026 по справі 914/466/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2026 р. Справа №914/466/23

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді МАТУЩАКА О.І.

суддів СКРИПЧУК О.С.

КРАВЧУК Н.М.

за участю секретаря судового засідання - ТЕЛИНЬКО Я.П

за участю представників:

від Компанія “Медісон Пасіфік Траст Лімітед»- адвокат Дудяк Р.А.;

від Компанії “Джи-Ен-Ті Олімпекс Холдинг Лімітед» - адвокат Мельниченко А.В.;

від Інноватус Стракчерд Трейд Файненс І С.А.Р.Л. - адвокат Мисенко К.В.;

апелянта: арбітражний керуючий (розпорядник майна) Сокол О.Ю.,

розглянувши апеляційну скаргу розпорядника майна боржника Сокола Олексія Юрійовича

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.10.2024 (суддя Цікало А.І., повний текст складено 04.11.2024), постановлену за результатами розгляду грошових вимог Компанії “Джи-Ен-Ті Олімпекс Холдинг Лімітед» (Gnt olimpekx holding limited) до боржника

та на ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.10.2024 (суддя Цікало А.І., повний текст складено 04.11.2024) за результатами попереднього засідання

у справі №914/466/23

за заявою Компанії “Медісон Пасіфік Траст Лімітед» “Madison pacific trust limited», м. Львів

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Олімпекс Купе Інтернейшнл», м. Львів

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.02.2023 відкрито провадження у справі № 914/466/23 про банкрутство боржника - ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл», визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора - Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» у розмірі 15 081 357,98 грн, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Сокола О.Ю.

Повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ “Олімпекс Купе Інтернейшнл» оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України 17.02.2023 за № 70101.

В межах тридцятиденного строку, встановленого ч.1 ст.45 КУзПБ для подання письмових заяв кредиторів з вимогами до боржника, Компанія “Джи-Ен-Ті Олімпекс Холдинг Лімітед» подала до суду першої інстанції заяву про визнання кредиторських вимог до боржника у сумі 821 674 904,61 грн.

Заява обґрунтована тим, що Компанія «Джи-Ен-Ті Олімпекс Холдинг Лімітед» є правонаступником кредитодавця за кредитним договором від 27.01.2006, укладеним між ТзОВ «Вайднет Ком» та боржником, і заборгованість за таким становить 13 150 525,50 дол. США (основний борг) та 2 328 620,51 дол. США (відсотки).

Боржник у відзиві на заяву кредитора вимоги визнав у повному обсязі.

Розпорядник майна за результатами розгляду заяви відхилив вимоги кредитора у повному обсязі, з огляду на відсутність документального підтвердження таких вимог первинними документами.

Ухвалою від 29.10.2024 вимоги Компанії «Джи-Ен-Ті Олімпекс Холдинг Лімітед» як конкурсного кредитора до боржника визнано у заявленій сумі 821 674 904,61 грн.

Також, 29.10.2024 Господарський суд Львівської області постановив ухвалу за результатами попереднього засідання у справі та вніс до переліку визнаних вимог кредиторів, вимоги Компанії «Джи-Ен-Ті Олімпекс Холдинг Лімітед» у вказаній сумі 821 674 904,61 грн.

Не погоджуючись із вказаними ухвалами, розпорядником майна боржника Соколом О.Ю. було подано апеляційну скаргу на вказані ухвали, у якій просив суд ухвалити нове рішення, грошові вимоги кредитора повністю відхилити, а також скасувати у відповідній частині ухвалу від 29.10.2024, постановлену за результатами попереднього засідання.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 апеляційну скаргу розпорядника майна залишено без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.08.2025 постанову суду апеляційної інстанції від 19.03.2025 скасовано у повному обсязі, а справу повернуто до суду апеляційної інстанції на новий апеляційний розгляд з вказівками, які є обов'язковими для виконання в силу ч.1 ст. 316 ГПК України.

Зокрема, у вказаній вище постанові суд касаційної інстанції вказав.

Погодившись з таким висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для визнання заявлених грошових вимог, суд апеляційної інстанції керувався тим, що подані кредитором докази в їх сукупності є належними, достовірними та допустимими, які в сукупності свідчать про вірогідність існування заборгованості боржника перед компанією у заявленому розмірі.

Втім, Верховний Суд не може погодитися з наведеними висновками суду апеляційної інстанції з підстав їх передчасності.

Так, згідно викладених у касаційній скарзі доводів позиція розпорядника майна загалом полягає у тому, що у матеріалах справи відсутні докази надання та отримання грошових коштів боржником за кредитним договором, а саме: документи первинної бухгалтерської звітності, як-то відповідні SWIFT повідомлення чи телексні повідомлення, виписки з рахунку тощо.

При цьому з матеріалів справи слідує, що впродовж всього її розгляду розпорядник майна доводив, що:

- відповідно до умов пунктів 1.4. угод про заміну кредитора первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредиторові усі документи, які свідчать про права та обов'язки первісного кредитора, що виникають з кредитного договору. Відтак первісний кредитор зобов'язаний був передати й документи, що підтверджують факт видачі кредитних коштів (відповідні SWIFT повідомлення чи телексні повідомлення або інші документи, які підтверджують сплату нерезидентом- кредитором кредитних коштів на користь боржника, засвідчені банком/фінансовою установою оригінали або копії платіжних документів та/або інші належним чином оформлені документи);

- «відомість про рух коштів» за своїм змістом є довідкою та не є і не може бути первинним документом бухгалтерської звітності;

- відомості ПАТ «МТБ Банк» про рух коштів за кредитним договором за 2021 рік - не є належними доказами видачі/отримання кредитних коштів, підтвердження розміру боргу, оскільки вказаний документ не відповідає вимогам Положення №75, адже не містять посади особи, що підписала дані документи, як уповноважена особа від банку.

Верховний Суд враховує, що аналогічні доводи розпорядник майна наводив також і у своїй апеляційній скарзі, однак вказані аргументи та обставини залишилися без належної правової оцінки та врахування судом апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду справи.

Отже, апеляційний господарський суд допустив порушення вимог п-п «в» п. 3 ч.1 ст. 282 ГПК України, згідно яких постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з мотивувальної частини із зазначенням, серед іншого, мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасником справи в апеляційній скарзі.

Наведеним підтверджується обґрунтованість доводів розпорядника майна про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права в цій частині.

Крім того, колегія суддів зауважує, що згідно з матеріалами справи розпорядник майна у поданих процесуальних документах зазначав, що кредитор (Компанія) є колишнім власником боржника, що за будь-яких обставин прямо вимагає дослідження порядку надання та отримання грошових коштів боржником, в рамках принципу підвищеного стандарту доказування і, апріорі, виключає можливість прийняття факультативних доказів, як то довідка банку, замість документів первинної бухгалтерської звітності.

Однак, у порушення вимог процесуального закону та наведеної вище практики Верховного Суду, зазначеним доводам (щодо факту заінтересованості компанії стосовно боржника) в оскаржуваній постанові від 19.03.2025 суд апеляційної інстанції належної правової оцінки також не надав та такі не спростував.

Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції про правомірність визнання місцевим господарським судом заявлених грошових вимог компанії до боржника в цілому є передчасним.

Виявлені процесуальні порушення не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлених ст. 300 ГПК України.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржувана постанова таким вимогам не відповідає, оскільки апеляційним господарським судом допущено неповне з'ясування фактичних обставин, що входять до предмета доказування обґрунтованості грошових вимог компанії.

Під час нового апеляційного розгляду після повернення матеріалів справи із суду касаційної інстанції, 05.11.2025 в адресу апеляційного суду надійшло клопотання від Компанії «Джи-Ен-Ті Олімпекс Холдинг Лімітед» про витребування доказів від ПАТ «МТБ Банк» в силу вимог ст. 81 ГПК України.

Зокрема, у такому клопотанні зазначено перелік саме тих доказів, про недостатність яких зроблено висновки Верховним Судом у означений вище постанові від 06.08.2025.

В судовому засіданні присутні представники сторін підтримали доводи та заперечення, викладені у апеляційній скарзі та відзиві на таку.

Розглянувши клопотання кредитора - Компанії «Джи-Ен-Ті Олімпекс Холдинг Лімітед» про витребування доказів, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про його відхилення з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КУзПБ, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.ч. 1-4 ст.ст. 13 та ч. 1 ст.14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 263 ГПК України, учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Ухвалою суду від 20.11.2024 апеляційної інстанції під час первинного апеляційного оскарження, було надано строк сторонам цього процесу на подання відзивів на апеляційну скаргу до 13.12.204.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 369 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Оскільки кредитором не було подано суду першої інстанції, а також не було подано до суду апеляційної інстанції разом із першим зверненням (відзивом на апеляційну скаргу), то відповідно до зазначених вище обставин та норм процесуального права, ним було пропущено строк на подання таких доказів чи такого клопотання, а задоволенні такого клопотання порушувати зазначені вище два фундаментальні принципи господарського судочинства: диспозитивності і змагальності.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Оскільки кредитор у цій справі - Компанія «Джи-Ен-Ті Олімпекс Холдинг Лімітед» уже був не першим новим кредитором, якому було відступлено первинне право вимоги, яке виникло у ПАТ «МТБ Банк», то відповідно саме цей кредитор в силу означеної вище ч.1 ст. 517 ЦК України повинен вимагати (чи просити суд витребувати) від попереднього нового кредитора, а не від банку, а також відповідно нести тягар цивільно-правової відповідальності за недотримання зазначених вимог чинного законодавства, допущених під час укладання угоди про відступлення права вимоги.

Відповідно до ч.2 ст. 207 ГПК України, суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

З огляду на викладене, клопотання кредитора - Компанія «Джи-Ен-Ті Олімпекс Холдинг Лімітед» про витребування доказів від ПАТ «МТБ Банк», апеляційним судом залишаються без розгляду.

Дослідивши обставини справи у сукупності із доводами сторін, викладених у апеляційній скарзі та відзивах на таку, враховуючи обов'язкові до виконання вказівки Верховного Суду, зроблені у постанові від 06.08.2025 про скасування попередніх судових рішень у цій справі та повернення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, колегія апеляційного господарського суду прийшла до висновку про задоволення апеляційної скарги та відповідно скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції з прийняттям протилежного, нового судового рішення, з огляду на таке.

Заява кредитора - Компанії «Джи-Ен-Ті Олімпекс Холдинг Лімітед» про визнання грошових вимог до боржника від 16.03.2023 обґрунтована доданими копіями кредитного договору від 27.01.2006, укладеного ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл» та ТзОВ «Вайднет Ком»; угоди про заміну кредитора від 06.06.2012, укладеної між ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл», ТзОВ «Вайднет Ком» та «Блек Сі Партнерс Лімітед»; додатку від 03.07.2012 №1 до реєстраційного свідоцтва від 16.02.2006 №10 до кредитного договору від 27.01.2006; угоди про заміну кредитора від 15.06.2012, укладеної між «Блек Си Партнерс Лімітед», ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл» та Компанією «Джи-Ен-Ті Олімпекс Холдинг Лімітед»; додатку від 06.07.2012 №2 до реєстраційного свідоцтва від 16.02.2006 №10 до кредитного договору від 27.01.2006; відомостей про рух коштів за кредитним договором від 27.01.2006 та до означених копій документів додано розрахунок заборгованості за кредитним договором від 27.01.2006.

Із вказаних доказів вбачається, що кредитор обґрунтовує грошові вимоги до боржника наявністю заборгованості, яка виникла на підставі кредитного договору та додаткових угод до нього про заміну кредитора.

27.01.2006 ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл» та ТзОВ «Вайднет Ком» уклали кредитний договір.

Згідно з п.1 кредитного договору, кредитор надає позичальникові кредит в сумі 20 000 000 доларів США.

У п.2 кредитного договору визначено, що вищенаведена сума буде доступна позичальникові з 07.02.2006 і до 31.12.2011, але не раніше реєстрації цього договору в Управлінні Національного Банку України в Одеській області. Запити для одержання суми повинні бути відправлені позичальником кредиторові за три дні до виплати суми по факсу (потім, підтверджені кур'єром протягом 48 годин після відправлення такого факсу) повинні містити точну суму, що має бути перерахована, реквізити рахунку позичальника у філії АКБ «Райффайзенбанк Україна» у м. Одесі і необхідну дату зарахування грошей. Кредитор має право не враховувати платіжні вимоги, що будуть менш ніж 250 000 доларів США.

Відповідно до п.3 кредитного договору, кредитор повинен отримувати відсотки на несплачену основну суму в розмірі 5% річних.

Період виплати основної суми кредиту (і відповідних відсотків) починається з 01.02.2011. Розрахунок буде відбуватися шляхом 50 виплат кожні півроку, що підлягають оплаті не пізніше 31-го липня і 31-го січня кожного року, тобто кінцева дата погашення кредиту: до 31 липня 2035 року. При цьому допускається дострокова виплата основної суми кредиту (і відповідних відсотків) в тому числі часткова (п. 4 кредитного договору).

Відповідно до п.7 кредитного договору, ні неможливість виконання, ні яка-небудь затримка у виконанні з боку кожної зі сторін, якого-небудь права, повноваження або засобу захисту права за цим договором не можуть бути використані як відмова від цього договору, також ні будь-яке часткове виконання будь-якого такого права, повноваження або засобу захисту права не може перешкодити будь-якому подальшому або іншому виконанню цього договору або виконанню будь-якого іншого права, повноваження або засобу захисту права.

06.06.2012 ТзОВ «Вайднет Ком» (первісний кредитор) з однієї сторони, ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл» (позичальник), з другої сторони та «Блек Сі Партнерс Лімітед з третьої сторони, уклали угоду про заміну кредитора до кредитного договору від 27.01.2006, відповідно до п.1.1. якої за цією угодою усі права та обов'язки первісного кредитора за кредитним договором передаються кредитору.

У п.1.2. угоди сторони підтверджують, що станом на день підписання цієї угоди у позичальника існує наступна заборгованість перед первісним кредитором:

- 13 150 525,50 доларів США, яка має бути сплачена в якості повернення основної суми кредиту;

- 2 328 620,51 доларів США, яка має бути сплачена в якості нарахованих відсотків за користування кредитом відповідно до кредитного договору.

Відповідно до п. 1.3. угоди, з дати набрання чинності цією угодою усі права на отримання сум, вказаних у п.1.2. цієї угоди переходять від первісного кредитора до кредитора.

Згідно з п.1.4. угоди, первісний кредитор зобов'язаний передати кредитору усі документи, які свідчать про права та обов'язки первісного кредитора, що виникають із кредитного договору.

В п.2.1., п.2.2. угоди сторони погодили внесення зміну у преамбулу кредитного договору від 27.01.2006 щодо найменувань сторін та щодо реквізитів сторін. Зокрема, у реквізитах вказано коди SWIFT банків, щодо позичальника - ПАТ «Марфін Банк» (код SWIFT: MTBA UA2D), щодо кредитора - Eurobank EFG Cyprus Ltd (код SWIFT: EFGBCY2N).

Відповідно до п.2.4. угоди, за взаємною згодою сторін, п.3 кредитного договору доповнити другим абзацом наступного змісту: «День зарахування і день списання коштів з рахунку позичальника приймається за один день, а кількість днів в році - 365. Розмір виплат за користування кредитом (за встановленою договором процентною ставкою, у тому числі в разі плаваючої процентної ставки, з урахуванням комісій, неустойки та інших установлених договором платежів, у тому числі тих, що є санкціями за неналежне виконання умов цього договору) протягом усього періоду цього договору не може перевищувати розмір виплат за максимальною процентною ставкою, яка встановлена Національним банком України під час реєстрації договору».

Згідно із п.2.5 угоди, за взаємною згодою сторін, п.4 кредитного договору викласти у наступній редакції: «Забезпечити повернення отриманого кредиту і сплату нарахованих відсотків у термін до 31 липня 2035 року банківськими переказами на рахунок кредитора. При цьому, допускається дострокова виплата основної суми кредиту (і відповідних відсотків), в тому числі часткова. Будь-яке дострокове погашення кредиту та відсотків за кредитом здійснюється відповідно до діючого законодавства України».

Відповідно до п.3.1. угода є невід'ємною частиною кредитного договору.

Відповідно до п.3.3. ця угода укладена українською та англійською мовою в чотирьох примірниках - по одному для кожної сторони і один для Національного банку України, набирає чинності з моменту її реєстрації в управлінні НБУ в Одеській області та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

03.07.2012 Управління Національного банку України в Одеській області видано резиденту - ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл» додаток №1 до реєстраційного свідоцтва від 16.02.2006 №10 до кредитного договору від 27.01.2006 б/н. Вказаним додатком вносяться зміни до рядків реєстраційного свідоцтва щодо позичальника (резидента), кредитора (нерезидента), назви та код уповноваженого банку - ПАТ «Марфін Банк».

15.06.2012 «Блек Си Партнерс Лімітед» (первісний кредитор) з однієї сторони, ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл» (позичальник) з другої сторони та «Джи-Ен-Ті Олімпекс Холдинг Лімітед» (кредитор) з третьої сторони, уклали угоду про заміну кредитора до кредитного договору від 27.01.2006, згідно з п.1.1 якої за цією угодою усі права та обов'язки первісного кредитора за кредитним договором передаються кредитору.

Відповідно до п.1.2. угоди сторони підтверджують, що станом на день підписання цієї угоди у позичальника існує заборгованість перед первісним кредитором:

- 13150525,50 доларів США, яка має бути сплачена в якості повернення основної суми кредиту;

- 2328620,51 доларів США, яка має бути сплачена в якості нарахованих відсотків за користування кредитом відповідно до кредитного договору.

Згідно із п.1.3. угоди, з дати набрання чинності цією угодою усі права на отримання сум, вказаних у п.1.2. цієї угоди, переходять від первісного кредитора до кредитора.

Відповідно до п.1.4. угоди, первісний кредитор зобов'язаний передати кредитору усі документи, які свідчать про права та обов'язки первісного кредитора, що виникають із кредитного договору.

Згідно до п.2.4. угоди, за взаємною згодою сторін, п.3 кредитного договору доповнено другим абзацом наступного змісту: «День зарахування і день списання коштів з рахунку позичальника приймається за один день, а кількість днів в році - 365. Розмір виплат за користування кредитом (за встановленою договором процентною ставкою, у тому числі в разі плаваючої процентної ставки, з урахуванням комісій, неустойки та інших установлених договором платежів, у тому числі тих, що є санкціями за неналежне виконання умов цього договору) протягом усього періоду цього договору не може перевищувати розмір виплат за максимальною процентною ставкою, яка встановлена Національним банком України під час реєстрації договору».

Відповідно до п.2.5. угоди, за взаємною згодою сторін п.4 кредитної угоди доповнено другим абзацом наступного змісту: «Будь-яке дострокове погашення кредиту та відсотків за кредитом здійснюється відповідно до діючого законодавства України».

У п.2.1., п.2.2. угоди сторони погодили внесення зміну у преамбулу кредитного договору від 27.01.2006 щодо найменувань сторін та щодо реквізитів сторін. Зокрема, у реквізитах вказано коди SWIFT банків, щодо позичальника - ПАТ «Марфін Банк» (код SWIFT: MTBA UA2D), щодо кредитора - Eurobank EFG Cyprus Ltd (код SWIFT: EFGBCY2N).

Відповідно до п.3.1. угода є невід'ємною частиною кредитного договору.

Відповідно до п.3.3. ця угода укладена українською та англійською мовою в чотирьох примірниках - по одному для кожної сторони і один для Національного банку України, набирає чинності з моменту її реєстрації в управлінні НБУ в Одеській області та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

06.07.2012 Управління Національного банку України в Одеській області видано резиденту - ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл» додаток №2 до реєстраційного свідоцтва від 16.02.2006 №10 до кредитного договору від 27.01.2006 б/н. Вказаним додатком вносяться зміни до рядків реєстраційного свідоцтва щодо кредитора (нерезидента).

Відповідно до відомостей про рух коштів за договором, заборгованість ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл» за основною сумою боргу становить 13 150 525,50 дол. США, термін погашення - 31.07.2035, відсотки нараховуються щомісяця в розмірі 5% від основної суми боргу (55 844,70 дол. США за період 31 дня, 54 043,26 дол. США за період 30 днів, 50 440,37 дол. США - за період 28 днів).

У розрахунку заборгованості зазначено, що станом на дату подання заяви з вимогами до боржника, у ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл» наявна непогашена заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 22462218,77 дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ становить 821674904,61 грн., з яких:

- заборгованості по основній сумі кредиту в розмірі 13150525,50 дол. США, що в еквіваленті становить 481 159 317,30 грн.;

- заборгованість по нарахованим відсоткам по кредиту в розмірі 9 311 693,27 дол. США, що в еквіваленті становить 340 515 587,51 грн.

Для визначення гривневого еквіваленту заборгованості у розрахунку використано курс НБУ за 1 долар США станом на 31.12.2022 - 36.5686 грн.

Заяву кредитора з грошовими вимогами до боржника подано до Господарського суду Львівської області 17.03.2023.

Відповідно до відкритих відомостей з сайту Верховної Ради України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0109500-23#Text) 17.03.2023 було опубліковано повідомлення Національного банку України Про офіційний курс гривні до іноземних валют, відповідно до якого офіційний курс долара США становив 36,5686 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України, з урахуванням положень статей 526, 527, 530 ЦК України, кредитор має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором (такий правовий висновок, який підлягає в силу ч.4 ст. 236 ГПК України, врахуванню), зроблений у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №161/16891/15-ц).

Згідно п.1.4. договору від 15.06.2012, укладеного між «Блек Си Партнерс Лімітед» (первісний кредитор), ТзОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл» (позичальник) «Джи-Ен-Ті Олімпекс Холдинг Лімітед» (новий кредитор) первісний кредитор зобов'язаний передати кредитору усі документи, які свідчать про права та обов'язки первісного кредитора, що виникають із кредитного договору.

Згідно ч.4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Факт відсутності у матеріалах справи доказів, що підтверджено Верховним Судом у означеній вище постанові від 06.08.2025, надання та отримання грошових коштів боржником за кредитним договором, а саме, документів первинної бухгалтерської звітності: відповідних SWIFT чи телексних повідомлень; виписки з рахунку, які первісний кредитор зобов'язаний був передати разом із документами, що підтверджують факт видачі кредитних коштів (відповідні SWIFT повідомлення чи телексні повідомлення або інші документи, які підтверджують сплату нерезидентом - кредитором кредитних коштів на користь боржника, засвідчені банком/фінансовою установою оригінали або копії платіжних документів та/або інші належним чином оформлені документи).

Згідно вимог ч.1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Разом з тим, відомості про рух коштів за договором ПАТ «МТБ Банк» за 2021 рік - не є належними доказами видачі/отримання кредитних коштів, підтвердження розміру боргу оскільки вказаний документ не відповідає вимогам п.52 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України 04.07.2018 №75, оскільки не містять посади особи, що підписала дані документи, як уповноважена особа від банку.

Щодо належності доказів у іншій постанові зі справи №910/4510/20 від 28.01.2021, Верховним Судом також зроблено такий правовий висновок: «На кредитора покладений обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, та по при те що обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів (аналогічна правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №910/4994/18), відповідні докази та спростування позиції розпорядника майна, попри тривалий розгляд справи, так і не були надані кредитором.

Обов'язковим реквізитом первинних документів особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз приписів ст.ст. 1, 9 Закону України “Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» та положень пунктів 2.1, 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, свідчить, що за своєю правовою природою первинні документи є документами, які посвідчують виконання зобов'язань (констатують, фіксують) певні факти господарської діяльності у правовідносинах між сторонами) та мають юридичне значення для встановлення обставин такого виконання (див. постанови Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 23.09.2021 №910/866/20).

Саме первинними документами або ж рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору щодо заборгованості боржника перед кредитором підтверджується заборгованість суб'єкта господарювання, її розмір і саме ці докази мають подаватися кредитором для встановлення судом невиконаного зобов'язання боржника та для визнання грошових вимог цього кредитора (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №910/866/20).

Під час ухвалення цієї постанови, судом апеляційної інстанції береться окрім зазначеного вище, також до уваги береться наступне нормативне обґрунтування спірних правовідносин.

Згідно ч.1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно з ч.2 ст. 47 КУзПБ, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого ч. 1 ст. 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів.

Отже, під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог суд має з'ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково).

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Оскільки заявник (кредитор) Компанія «Джи-Ен-Ті Олімпекс Холдинг Лімітед» як новий кредитор не підтвердила належними і допустимими доказами отримання в користування кредитних коштів попередніми кредиторами, неповернення яких складає основну підставу звернення з грошовими вимогами до боржника, відповідно у задоволені такої заяви суду першої інстанції належало б відмовити.

Оскільки оскаржуване судове рішення обгрунтоване недоведеними обставинами, воно підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову у визнанні грошових вимог кредитора до боржника.

Оскільки ухвала суду попереднього засідання в силу ч.2 ст. 47 КУзПБ є виключно наслідковою за результатами перегляду заяви про визнання чи відхилення грошових вимог кредитора до боржника, і оскільки така ухвала судом апеляційної інстанції скасована, то відповідно і оскаржувана ухвала суду, постановлена за наслідками такого засідання в частині зазначення вимог кредитора - Компанія «Джи-Ен-Ті Олімпекс Холдинг Лімітед», також підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 14 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст.86, 129, 269, 270, 275, 277, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу розпорядника майна боржника Сокола О.Ю. - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.10.2024 у справі №914/466/23, постановлену за результатами розгляду заяви з грошовими вимогами Компанії «Джи-Ен-Ті Олімпекс Холдинг Лімітед» до боржника та ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.10.2024, постановлену за результатами попереднього засідання у справі №914/466/23, в частині визнаних вимог Компанії «Джи-Ен-Ті Олімпекс Холдинг Лімітед», скасувати.

У цій частині прийняти нове рішення, яким у задоволені заяви Компанії «Джи-Ен-Ті Олімпекс Холдинг Лімітед» з грошовими вимогами до боржника - ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл» у сумі 821 674 904,61 грн - відмовити.

Відшкодувати витрати розпорядника майна Сокола О.Ю. за подання апеляційної скарги та розгляд справи у суді апеляційної інстанції за його апеляційною скаргою в процедурах банкрутства боржника у цій справі з дотриманням вимог п.1 ч.1 ст. 64 КУзПБ.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287, 288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Матеріали справи повернути до Господарського суду Львівської області.

Головуючий (суддя-доповідач) О.І. МАТУЩАК

Судді О.С. СКРИПЧУК

Н.М. КРАВЧУК