Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/1233/2026
13 січня 2026 року місто Київ
справа № 755/20555/24
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Ратнікової В.М., Рейнарт І.М.
розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 09 травня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Марфіної Н.В., повний текст рішення складено 09 травня 2025року, у справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ФЛОРЕНЦІЇ 5» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат,-
У листопаді 2024 року позивач ОСББ «ФЛОРЕНЦІЇ 5» звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просив стягнути заборгованістьпо внескам співвласників багатоквартирного будинку в сумі 34234,68 грн. з кожного відповідача, що складається з:
51221,85 грн. - сума заборгованості по сплаті внесків на утримання будинку та прибудинкової території за період з 01 грудня 2017 року до 30 жовтня 2024 року;
3463,55 грн. - 3% річних;
13783,93 грн. - інфляційні втрати.
В обґрунтування вимог посилався на те, що відповідачі є власниками по 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 .
Вказував, що на підставі Рішення загальних зборів ОСББ «ФЛОРЕНЦІЇ 5» від 30 травня 2017 року встановлено внесок співвласника будинку у розмірі 5,87 грн. за 1 кв.м площі/приміщення, а рішенням загальних зборів ОСББ «ФЛОРЕНЦІЇ 5» від 23 лютого 2019 року з квітня 2019 року встановлено внесок співвласника будинку у розмірі 6,90 грн. за 1 кв.м площі/приміщення.
Зазначав, що на виконання статутного завдання Об'єднання утримує будинок самостійно, також має договори із контрагентами про постачання електричної енергії за загальнобудинкових потреб №63887 від 28 лютого 2018 року, про ремонтно-відновлювальні роботи індивідуального теплового пункту, внутрішньобудинкових мереж (центрального опалення, каналізації, гарячого та холодного водопостачання) та їх технічне обслуговування №1 від 01 вересня 2022 року, з технічного обслуговування ліфтів №410-17 від 01 грудня 2017 року та №5/9-2023 від 02 жовтня 2023 року, про технічне та аварійне обслуговування систем центрального опалення, каналізації, гарячого та холодного водопостачання, внутрішніх будинкових електромереж, електрощитових та систем внутрішнього освітлення №011217-Б від 01 грудня 2017 року, про надання послуг по вивезенню та знешкодженню твердих побутових відходів №23-11/01-17 від 01 грудня 2017 року, та № 01112023/052 від 01 листопада 2023 року.
Посилався на те, що відповідачі не виконують свій обов'язок співвласників будинку щодо сплати відповідних внесків співвласника на утримання будинку та прибудинкової території.
В результаті систематичної несплати відповідачами за період з 01 грудня 2017 року до 30 жовтня 2024 року щомісячні внески на утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території утворилась заборгованість перед ОСББ, яка станом на 01 листопада 2024 року становить 51221,85 грн.
Зазначав, що відповідачі відповідно до ст.625 ЦК України також повинні сплатити суму боргу з урахуванням інфляційнихвтрат та3% річних.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 09 травня 2025 року позов ОСББ «ФЛОРЕНЦІЇ 5» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСББ ««ФЛОРЕНЦІЇ 5» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги з урахуванням 3% річних та інфляційних збитків у розмірі 34234,68 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «ФЛОРЕНЦІЇ 5» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги з урахуванням 3% річних та інфляційних збитків у розмірі 34234,68 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСББ «ФЛОРЕНЦІЇ 5» судовий збір у розмірі 1514,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн., а всього 2914,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «ФЛОРЕНЦІЇ 5» судовий збір у розмірі 1514,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн., а всього 2914,00 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просив рішення скасувати в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСББ«ФЛОРЕНЦІЇ 5» заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з урахуванням 3%річних та інфляційних збитків у розмірі 34234,68 грн., судового збору у розмірі 1514,00 грн.та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 відмовити повністю.
В обґрунтування вимог посилався на те, що порушуючи ст.ст.76-80 та 89 ЦПК України, суд першої інстанції не дослідив ті обставини, що ОСОБА_1 не є власником квартири АДРЕСА_1 , не проживає і ніколи не проживав у цій квартирі та комунальними послугами не користувався, жодних договорів з ОСББ «ФЛОРЕНЦІЇ 5» не укладав.
Вказував, що позивач не надав до суду жодного доказу на підтвердження факту обслуговування та підтримання в належному технічному стані, утримання і використання відповідного багатоквартирного будинку.
Зазначав, що позивач не надав до суду жодного доказу наявності чи відсутності у будинку засобів обліку гарячої води та засобу обліку теплової енергії, електроенергії та їх показання за кожен календарний місяць, також не надав до суду копії актів про відсутність витоків гарячої води за кожен календарний місяць за підписом двох мешканців будинку.
Посилався на те, що суд першої інстанції по даній справі протиправно не застосував строки позовної давності, що призвело до безпідставного стягнення з ОСОБА_4 грошових коштів і є порушенням ст.ст.256-258, ст.261 ЦК України.
14 серпня 2025 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , в якому останній просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, посилаючись на її безпідставність та необгрунтованість.
Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
У порядку ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки дана справа є малозначною, тому розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 09 травня 2025 рокув частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСББ ««ФЛОРЕНЦІЇ 5»заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з урахуванням 3% річних та інфляційних збитків у розмірі 34234,68 грн., судового збору у розмірі 1514,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн. не оскаржується, а тому відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України в апеляційному порядку не переглядається.
Таким чином, апеляційний суд переглядає рішення суду у даній справі лише в частині задоволених позовних вимог заявлених до відповідача ОСОБА_1 .
Згідно вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч.3 ст.13 Конституції України власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов'язує (ч.ч.1, 4 ст.319 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
Згідно з ч.1 ст.9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» №417-VIII управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку).
Статтею 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» врегульовано питання щодо управління багатоквартирним будинком управителем.
Згідно з ч.1-3 ст.11 вказаного Закону управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за рішенням зборів співвласників (загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) і згодою управителя та зазначається у договорі з управителем. Умови договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.5 та п.10 ч.1, ч.2 ст.7 Закону співвласники зобов'язані виконувати рішення зборів співвласників та своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.
Кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов'язані з виконанням зобов'язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.
Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.
Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.
Згідно із статтею 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Відповідно до ст.10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників відноситься до виключної компетенції загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, є обов'язковим для всіх співвласників.
Відповідно до ст.13 вказаного Закону у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об'єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11 травня 2018 року по справі №922/3087/17.
Положеннями ч.1 ст.526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСББ «ФЛОРЕНЦІЇ 5» діє на підставі Статуту, який затверджено установчими зборами співвласників об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ОСББ «ФЛОРЕНЦІЇ 5» від 07 грудня 2016 року та заключним протоколом від 22 грудня 2016 року.
Згідно пункту 1 Розділу ІІ Статуту ОСББ «ФЛОРЕНЦІЇ 5» метою створення Об'єднання є забезпечення і захист прав співвласників та дотримання ними своїх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом.
Пунктом 3 Розділу ІІ Статуту визначено, що завданням та предметом діяльності Об'єднання є: забезпечення на володіння та користування спільним майном, забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних належної якості за обгрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
На підставі Рішення загальних зборів ОСББ «ФЛОРЕНЦІЇ 5» від 30 травня 2017 року встановлено щомісячні внески членів ОСББ та/або власників приміщень на утримання багатоквартирного будинку у розмірі 5,87 грн. за 1 кв.м загальної площі приміщень.
Рішення загальних зборів ОСББ «ФЛОРЕНЦІЇ 5» від 23 лютого 2019 року встановлено з квітня 2019 року внески членів ОСББ та/або власників приміщень на утримання багатоквартирного будинку у розмірі 6,90 грн. за 1 кв.м загальної площі приміщень.
Рішення є чинними, не були скасовані в судовому порядку.
На виконання статутного завдання Об'єднання утримує будинок самостійно, також має договори із контрагентами про постачання електричної енергії за загальнобудинкових потреб №63887 від 28 лютого 2018 року, про ремонтно-відновлювальні роботи інд, гарячого та холодного водопостачання) та їх технічне обслуговування №1 від 01 вересня 2022 року, з технічного обслуговування ліфтів №410-17 від 01 грудня 2017 року та №5/9-2023 від 02 жовтня 2023 року, про технічне та аварійне обслуговування ситсем центрального опалення, каналізації, гарячого та холодного водопостачання, внутрішніх будинкових електромереж, електрощитових та систем внутрішнього освітлення №011217-Б від 01 грудня 2017 року, про надання послуг по вивезенню та знешкодженню твердих побутових відходів №23-11/01-17 від 01 грудня 2017 року, та № 01112023/052 від 01 листопада 2023 року.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань зі сплати внеску за обслуговування будинку та прибудинкової території, за квартирою АДРЕСА_1 рахується борг у розмірі 68469,33 грн., що складається з: 51221,85 грн. сума заборгованості по сплаті внесків на утримання будинку та прибудинкової території за період з 01 грудня 2017 року до 30 жовтня 2024 року, 3463,55 грн. - 3% річних та 13783,93 грн. - збитків від інфляції.
Відповідно до інформації з Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на підставі ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 25 жовтня 1995 року.
Вбачається, що ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 25 жовтня 1995 року у справі №2-880/1995р. за зверненням судового виконавця про порядок виконання судового рішення звернено стягнення на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_6 у загальній дольової власності передавши її в натурі ОСОБА_1 , признавши за ним право власності за вказану частку квартири.
Вказане судове рішення зареєстровано в Комунальному підприємстві Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації».
Частиною першою статті 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»)
Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відсутність відомостей у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації права власності не позбавляє власника здійснювати свої права та обов'язки, якщо таке майно набуте у спосіб що не суперечить закону.
Відповідно до положень ст.322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Дослідивши наявні у справі докази, суд першої інстанції вірно встановив, що ОСОБА_1 є власником 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , а отже належним відповідачем у даній справі.
А відтак, доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не є власником квартири АДРЕСА_1 спростовуються вищезазначеним.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_1 не проживає і ніколи не проживав у спірній квартирі та комунальними послугами не користувався, жодних договорів з ОСББ «ФЛОРЕНЦІЇ 5» не укладав колегія суддів відхиляє, оскільки відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов'язку оплачувати надані йому послуги (постанова Верховного суду України від 20 квітня 2016 року у справі №6-2951цс15), постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі №751/3840/15-ц.
З огляду на вищевикладене, судом першої інстанції було вірно встановлено, що внаслідок неналежного виконання відповідачем ОСОБА_7 , як співвласником квартири свого обов'язку щодо сплати обов'язкових платежів, у останнього утворилась заборгованість за період з 01 грудня 2017 року до 30 жовтня 2024 року у розмірі 25610,93 грн., що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості, який міститься в матеріалах справи та не спростований відповідачем.
Позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_4 також 3% річних у сумі 3463,55 грн. та 13783,93 грн. інфляційних втрат за період з 01 грудня 2017 року до 30 жовтня 2024 року.
Разом з тим, колегія суддів не погоджується з періодом нарахування 3% річних та інфляційних втрат, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який вподальшому неодноразово продовжувався та триває по цей час.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» до 29 грудня 2023 року було визначено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
Ця постанова набрала чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.
Однак, відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України №1405 від 29 грудня 2023 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг», яка набрала чинності 30 грудня 2023 року, пункт 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» викладено у такій редакції: «1. Установити, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється:
нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 року №285);
припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 року №285);
стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 року з дати виникнення можливості бойових дій/початку бойових дій по дату припинення можливості бойових дій/завершення бойових дій на територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, споживачів та/або членів їх сімей, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи згідно з додатком 2 до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 Про облік внутрішньо переміщених осіб (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312; 2016 р., № 46, ст. 1669; 2022 р., № 26, ст. 1418), або інші документи, що підтверджують їх відсутність у житловому та/або нежитловому приміщенні, будинку, в яких вони є споживачами на підставі укладених договорів (довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби (у тому числі отримані в іноземній державі), відбування покарання тощо, документи, що підтверджують факт перетинання державного кордону України (на виїзд з України і в'їзд в Україну) у відповідний період часу), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. №285);
нарахування плати за житлово-комунальні послуги з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій, включених до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та стягнення заборгованості за ці послуги, утвореної після 24 лютого 2022 року за відповідний період окупації, споживачів та/або членів їх сімей на відповідній території.»
Таким чином, основні зміни полягають в тому, що з 30 грудня 2023 року заборона на нарахування штрафних санкцій, припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг та стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у зв'язку з неоплатою їх в не повному обсязі стосується виключно територій де ведуться бойові дії (можливих бойових дій) або тимчасово окупованих територій.
Місто Київ не входить до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджених наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22 грудня 2022 року №309.
Отже, законодавець на рівні акту Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» встановив заборону нараховувати, у тому числі інфляційні втрати та 3% річних, і такі положення до внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 1405 від 29 грудня 2023 року стосувались території міста Києва, а тому нормативно-правовий акт (постанова) Кабінету Міністрів України №206 від 05 березня 2022 року підлягає застосованню до врегулювання спірних правовідносин за період з 24 лютого 2022 року до 29 грудня 2023 року.
За таких обставин нараховані позивачем на суму боргу інфляційні втрати та 3% річних в межах заявлених вимог за період з 24 лютого 2022 року по 29 грудня 2023 року не підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Отже, виходячи з принципу диспозитивності, у позивача виникло право на стягнення 3% річних та інфляційної складової боргу за період з 01 грудня 2017 року по 23 лютого 2022 року, та з 30 грудня 2023 року по 30 жовтня 2024 року.
За проведеними обчисленнями, з урахуванням методики розрахунку інфляційних втрат та 3% річних відповідно до частини другою статті 625 ЦК України, колегією суддів апеляційного суду встановлено, що стягненню з відповідача на користь позивача за період з 01 грудня 2017 року по 23 лютого 2022 року та з 30 грудня 2023 року по 30 жовтня 2024 року підлягають 3% річних у розмірі 690,29 грн. та інфляційні втрати у розмірі 2007,41 грн.
Наведеного суд першої інстанції не врахував, а відтак, рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСББ «ФЛОРЕНЦІЇ 5» заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з урахуванням 3% річних та інфляційних збитків у розмірі 34234,68 грн. підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСББ «ФЛОРЕНЦІЇ 5» заборгованості за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 25610,93 грн., 3% річних у розмірі 690,29 грн. та інфляційні втрати у розмірі 2007,41 грн.
Відповідно перерозподілу підлягають і судові витрати, які були стягнуті судом першої інстанції з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивач звернувся до суду з даним позовом з пропуском строку позовної давності не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ст.256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно з ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року, який набрав чинності 02 квітня 2020 року, ,розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 12, згідно якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки позовної давності, визначені статтею 257 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №211 від 11 березня 2020 року з 12 березня 2020 року на всій території України встановлено карантин, дія якого продовжувалася до 30 червня 2023 року.
24 лютого 2022 року Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє до теперішнього часу.
Відповідно до п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Тобто вимоги які пред'явлені за період до 12 березня 2017 року пред'явлені поза межами строку позовної давності.
Як вбачається з матеріалів справи, 21 листопада 2024 року позивач звернувся з позовною заявою про стягнення заборгованості до відповідачів, що підтверджується вхідним номером проставленим на позовній заяві, таким чином, вимоги позивача пред'явлено в межах строку позовної давності за період з грудня 2017 року.
Вищевказане свідчить про те, що позивачем не пропущено строк звернення до суду з даним позовом.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись критеріями, визначеними п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції у розмірі 1251,77 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 1240,20 грн., а з позивача на користь відповідача ОСОБА_1 витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 314,70 грн.
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 376, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 09 травня 2025 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ФЛОРЕНЦІЇ 5» заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з урахуванням 3% річних та інфляційних збитків у розмірі 34234,68 грн. скасувати та ухвалити в цій частині нове.
Стягнути з ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ФЛОРЕНЦІЇ 5», адреса: місто Київ, вул. Флоренції, буд. 5, код ЄДРПОУ 41099140, заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 25610 грн. 93 коп., 3% річних у розмірі 690 грн. 29 коп. та інфляційні втрати у розмірі 2007 грн. 41 коп.
В решті вимог заявлених до ОСОБА_1 відмовити.
Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 09 травня 2025 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ФЛОРЕНЦІЇ 5» судового збору у розмірі 1514 грн., витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1500 грн. та в частині зазначення загальної суми судових витрат в розмірі 2914 грн. змінити, зменшити розмір судового збору, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ФЛОРЕНЦІЇ 5» з 1514 грн. до 1251 грн. 77 коп., витрат на правову допомогу понесених у суді першої інстанції з 1500 грн. до 1240 грн. 20 коп., зазначення загальної суми судових витрат з 2914 грн. до 2491 грн. 97 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в частині 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий:
Судді: