13 січня 2026 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 740/5651/25
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/477/26
Чернігівський апеляційний суд у складі суддів: Висоцької Н.В., Мамонової О.Є., Шитченко Н.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «HL Agroholding s. r. o.», поданої адвокатом Спасибо Валентином Валентиновичем, на ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25 листопада 2025 року про зупинення провадження у справі за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «HL Agroholding s. r. o.» на бездіяльність державного виконавця, начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,-
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 29.12.2025 апеляційну скаргу ТОВ «HL Agroholding s. r. o.», подану адвокатом Спасибо В.В., на ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25.11.2025 про зупинення провадження у справі за скаргою у виконавчому провадженні ТОВ «HL Agroholding s. r. o.» на бездіяльність державного виконавця, начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - залишено без руху.
Запропоновано заявнику усунути зазначені в ухвалі недоліки апеляційної скарги, надавши строк протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для надання до канцелярії Чернігівського апеляційного суду легалізованих в установленому законодавством України порядку довіреності чи іншого документа, виданого уповноваженою особою чи відповідним органом ТОВ «HL Agroholding s. r. o.» представнику компанії для укладення договору про надання правової допомоги з метою представлення інтересів заявника в судах України та надати докази направлення ДП «Ніжинський Комбінат Хлібопродуктів» копій апеляційної скарги з додатками із зазначенням правильного процесуального становище учасників справи.
05.01.2026 через систему «Електронний суд» представник скаржника ТОВ «HL Agroholding s. r. o.» - адвокат Спасибо В.В., подав письмові пояснення на ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначив, що 22.05.2017 Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області постановлено ухвалу по справі № 740/2135/16-ц, в якій правовий статус ТОВ «HL Agroholding s. r. o.» вже був предметом розгляду та належним чином підтверджений, тому останнє не зобов'язано заново доводити цю обставину при поданні апеляційної скарги, оскільки воно вже є учасником цієї справи і стороною у виконавчому провадженні. Щодо підтвердження повноважень адвокат Спасибо В.В. посилався на ч.4 ст. 62 ЦПК України та на те, що до матеріалів справи ним додано належним чином створений і виданий ордер на право представництва інтересів ТОВ «HL Agroholding s. r. o.», який є належним і достатнім для підтвердження його повноважень. Також адвокат Спасибо В.В. зауважив, що ДП «Ніжинський Комбінат Хлібопродуктів» зобов'язано зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, проте цього не зробило, тому ТОВ «HL Agroholding s.r.o.» не зобов'язано направляти йому копію апеляційної справи та інші документи. Крім того, адвокат Спасибо В.В. додав, що при заповненні документів через систему «Електронний суд», позначення коду ЄДРПОУ юридичної особи є обов'язковим, без цього система просто не пропускає документ далі, тому при заповнення формуляру вказано словацький номер реєстрації заявника.
Проте апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню, з огляду на наступне.
За матеріалами справи, ТОВ «HL Agroholding s. r. o.» є іноземною компанією зареєстрованою в Словацькій Республіці, що зазначено у заяві та апеляційній скарзі (а.с. 1, 62).
Відповідно до частин першої і другої статті 25 Закону України «Про міжнародне приватне право» особистим законом юридичної особи вважається право держави місцезнаходження юридичної особи. Для цілей цього Закону місцезнаходженням юридичної особи є держава, в якій юридична особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави.
За допомогою особистого закону юридичної особи (lexsocietatis) з'ясовуються такі важливі елементи правового статусу юридичної особи, як 1) чи є дане утворення юридичною особою; 2) яка організаційно-правова форма юридичної особи; 3) які вимоги до її найменування; 4) коли виникає і припиняється цивільна правоздатність юридичної особи, який її обсяг; 5) який є порядок створення, ліквідації, реорганізації юридичної особи, а також питання її правонаступництва; 6) який статус органів управління юридичної особи, її майна, структурних підрозділів тощо.
Питання цивільної процесуальної правоздатності і дієздатності іноземних осіб в Україні визначається відповідно до права України (lexfori) (частина перша статті 74 Закону України «Про міжнародне приватне право»).
При вирішенні справ за участю іноземної юридичної особи юрисдикційний орган України досліджує питання щодо її правового статусу.
Частиною другою статті 74 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлено, що на вимогу суду, який розглядає справу, іноземна юридична особа має представити оформлений з урахуванням статті 13 цього Закону документ, що є доказом правосуб'єктності юридичної особи (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).
Правило цієї правової норми кореспондується із положеннями пункту 10 частини першої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
Правовий статус іноземної юридичної особи підтверджується, як правило, випискою з торговельного (банківського, судового) реєстру держави, де така особа є офіційно зареєстрованою.
Документ про підтвердження реєстрації іноземної юридичної особи у державі її місцезнаходження, так само, як і будь-які інші документи, які надходять від іноземних органів юстиції, державних органів, можуть бути подані в українському суді як докази лише за умови їхнього офіційного підтвердження (визнання) у порядку, який встановлено національним законодавством України.
Статтею 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначено, що документи, які видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
Виходячи із правил міжнародних договорів, укладених Україною, є можливими дві процедури визнання іноземних офіційних документів, у тому числі й тих, які підтверджують правосуб'єктність іноземної юридичної особи: перша процедура - це консульська легалізація іноземних офіційних документів; друга процедура - це проставлення апостиля.
Україна і Словацька Республіка є державами-учасницями Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (Гаазька конвенція 1961 року).
Відповідно до статті 3 Гаазької конвенції 1961 року єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитка печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення передбаченого статтею 4 апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений.
Дотримання згаданої в попередній частині формальної процедури не може вимагатися, якщо закони, правила або практика, що діють в державі, в якій документ представлений, або угода між двома чи декількома договірними державами відміняють чи спрощують дану формальну процедуру або звільняють сам документ від легалізації.
Між Україною та Словацькою Республікою не укладалася угода, яка відміняє чи спрощує зазначену формальну процедуру або звільняє сам документ від легалізації.
Відповідно до статті 4 Гаазької конвенції 1961 року передбачений в частині першій статті 3 апостиль проставляється на самому документі або на окремому аркуші, що скріпляється з документом; він повинен відповідати зразку, що додається до зазначеної Конвенції.
Заповнений належним чином апостиль засвідчує справжність підпису, якість, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичність відбитка печатки або штампу, якими скріплений документ. Підпис, відбиток печатки або штампа на апостилі не потребують ніякого засвідчення (частини перша, друга статті 5 Гаазької Конвенції 1961 року).
Таким чином, на підтвердження правого статусу компанії ТОВ «HL Agroholding s. r. o.» визначення її цивільної і процесуальної правоздатності та дієздатності особа, яка подала апеляційну скаргу від її імені, повинна була надати суду належним чином видані та оформлені на території Словацької Республіки документи, легалізовані відповідно до Гаазької конвенції 1961 року.
Матеріали апеляційної скарги, поданої представником заявника ТОВ «HL Agroholding s. r. o.» - адвокатом Спасибо В.В., не містять доказів легалізації в установленому законодавством України порядку довіреності чи іншого документа, виданого уповноваженою особою чи відповідним органом ТОВ «HL Agroholding s. r. o.» представнику компанії для укладення договору про надання правової допомоги з метою представлення інтересів заявника в судах України.
Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань інформація за ЄДРПОУ 48103993 та за назвою юридичної особи - ТОВ «HL Agroholding s.r.o.», представником якої є адвокат Спасибо В.В. - відсутня.
Правовий статус іноземного суб'єкта господарювання підтверджується, як правило, випискою з торговельного (банківського, судового) реєстру країни, де такий суб'єкт господарювання є офіційно зареєстрованим. Правовий статус іноземних суб'єктів господарювання може також підтверджуватись еквівалентними доказами правового статусу, що визнаються як такі законодавством країни створення, громадянства або місця знаходження такого суб'єкта і видані компетентними органами цієї країни. Такий документ повинен бути легалізований з особливостями, визначеними Гаазькою конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів.
На підтвердження правосуб'єктності іноземної юридичної особи можуть надаватись документи різної форми, видані різними органами, що мають повноваження підтвердити правовий статус особи у країні її реєстрації, місцезнаходження, тощо.
Таким чином, на підтвердження правого статусу компанії ТОВ «HL Agroholding s.r.o.», визначення її цивільної і процесуальної правоздатності та дієздатності, особа, яка подала апеляційну скаргу від її імені, повинна була надати суду належним чином видані та оформлені на території Словацької Республіки документи, легалізовані відповідно до Гаазької конвенції 1961 року.
Матеріали справи та апеляційної скарги ТОВ «HL Agroholding s.r.o.» не містять доказів легалізації в установленому законодавством України порядку довіреності чи іншого документа, виданого уповноваженою особою чи відповідним органом ТОВ «HL Agroholding s.r.o.» представнику компанії для укладення договору про надання правової допомоги з метою представлення інтересів заявника в судах України.
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що вказані обставини унеможливлюють представництво заявника в апеляційному суді особою, яка діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги, що виданий на підставі договору б/н від 24.07.2025, який відсутній в матеріалах справи разом з легалізованими в установленому законодавством України порядку довіреності чи іншого документа, виданих уповноваженою особою чи відповідним органом ТОВ «HL Agroholding s. r. o.» представнику компанії для укладення договору про надання правової допомоги з метою представлення інтересів заявника в судах України.
Отже, матеріали справи свідчать про те, що апеляційна скарга ТОВ «HL Agroholding s.r.o.» подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, з урахуванням висновків та вказівок Верховного Суду, викладених в постанові від 12.01.2022 у справі № 758/15517/15-ц.
З урахуванням викладеного, посилання адвоката Спасибо В.В. на ч.4 ст. 62 ЦПК України та те, що до матеріалів справи ним додано належним чином створений і виданий ордер на право представництва інтересів ТОВ «HL Agroholding s. r. o.», є належним і достатнім для підтвердження його повноважень та, що Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області постановлено ухвалу по справі № 740/2135/16-ц, в якій правовий статус ТОВ «HL Agroholding s. r. o.» вже був предметом розгляду, підтверджений належним чином, тому останнє не зобов'язано заново доводити цю обставину при поданні апеляційної скарги, не підтверджує належним чином правосуб'єктність компанії ТОВ «HL Agroholding s.r.o.», як іноземної юридичної особи у цій справі.
Відсутність у ТОВ «HL Agroholding s.r.o.» таких документів вказує на невідповідність апеляційної скарги вимогам статті 356 ЦПК України щодо оформлення апеляційної скарги.
Правові наслідки подання апеляційної скарги особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено, визначено статтею 357 ЦПК України. Відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 357 ЦПК України за таких обставин апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції.
Крім того, заявником в апеляційній скарзі, в супереч ч. 1 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 2 ч. 2 ст. 356 ЦПК України не правильно зазначено процесуальне становище учасників справи.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З приводу цього прецедентним є рішення ЄСПЛ у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28 жовтня 1998 року та "Круз проти Польщі" від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.
З огляду на вищевикладене, ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 29.12.2025 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків, проте станом на 13.01.2026 недоліки не усунуто, апеляційна скарга ТОВ «HL Agroholding s. r. o.», подана адвокатом Спасибо В.В., на ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25.11.2025 про зупинення провадження у справі підлягає поверненню.
Одночасно суд роз'яснює, що, відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення апеляційної скарги.
Керуючись ст. 185, 357, 390 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «HL Agroholding s. r. o.», подану адвокатом Спасибо Валентином Валентиновичем, на ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25 листопада 2025 року про зупинення провадження у справі за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «HL Agroholding s. r. o.» на бездіяльність державного виконавця, начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - вважати неподаною та повернути особі, яка подала апеляційну скаргу.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи.
Скаржнику надіслати копію ухвали разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Копію апеляційної скарги залишити в суді апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Судді: