13.01.26
22-ц/812/226/26
Справа №486/1125/25
Провадження № 22-ц/812/226/26
Доповідач в апеляційній інстанції Яворська Ж.М.
Іменем України
13 січня 2026 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючого - Яворської Ж.М.,
суддів: Базовкіної Т.М., Царюк Л.М.,
із секретарем судового засідання - Колосовою О.М.,
без участі учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження
апеляційну скаргу
Акціонерного товариства «Універсал Банк»
на заочне рішення Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 29 жовтня 2025 року, ухвалене у приміщенні цього ж суду головуючим суддею Далматовою Г.А., дата складання повного тексту не зазначена, у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг
18 червня 2025 року акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг.
Обґрунтовуючи позовні вимоги вказували, що monobank - це проєкт АТ «Універсал Банк», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом, яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень.
29 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернулась до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. Своїм підписом в Анкеті-заяві відповідачка підтвердила, що підписана нею Анкета-заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, а також, що ознайомилась та отримала у мобільному додатку примірники вищезазначених документів, що складають Договір та зобов'язується виконувати його умови.
Таким чином, 29 лютого 2020 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у розмірі 50 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, а спеціальним платіжним засобом є платіжна картка НОМЕР_1 .
Вказують, що банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме - надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту. Станом на 27 вересня 2024 року у відповідачки наявне прострочення зобов'язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за договором понад 90 днів, у зв'язку з чим, на підставі положення підпункту 5.17 пункту 5 Розділу II Умов відбулось істотне порушення клієнтом зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою.
Банк 27 вересня 2024 року направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте відповідач на контакт не виходить та не вчиняє жодної дії, направленої на погашення заборгованості, у зв'язку з чим та відповідно до пунктів 5.18, 5.19 кредит став у формі «на вимогу». Загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 , яка утворилася станом на 03 жовтня 2024 року, становить 99214,99 грн та складається з: 99214,99 загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).
Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з відповідача вищевказану заборгованість, а також судові витрати.
Заочним рішенням Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 29 жовтня 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за Договором про надання банківських послуг «monobank» від 29 лютого 2020 року у розмірі 66339 грн 81 коп, з яких: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (за тілом кредиту) - 66339 грн 81 коп., а також судовий збір в розмірі 1619 грн 62 коп.
Мотивуючи рішення суд першої інстанції зазначив, що АТ «Універсал Банк» свої зобов'язання за вказаним договором стосовно надання кредиту виконало, а ОСОБА_1 в порушення умов договору зобов'язання належним чином не виконує, у зв'язку з чим у неї утворилася заборгованість.
В Анкеті-заяві до Договору про надання банківських послуг від 29 лютого 2020 року, підписаній сторонами, наявні зобов'язання зі сплати процентів 3,2 % на місяць.
Згідно з наданими позивачем розрахунком заборгованості та виписки про рух коштів по картці відповідачу позивачем нараховувалися, і як наслідок списувались та частково сплачувались відсотки за користування кредитом. Виходячи з обсягу заявлених позовних вимог, зокрема, позивач просить стягнути з відповідача саме залишок заборгованості за тілом кредиту, з урахуванням умов кредитного договору, грошові кошти, які зараховані на погашення заборгованості за відсотками за користування кредитом підлягають зарахуванню в рахунок погашення заборгованості за основною сумою заборгованості за кредитом (тілом кредиту).
Суд зазначив, що доведена заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» за кредитним договором станом на 03 жовтня 2024 року складає 66339,81 грн (99214,99 грн - 32875,16 грн) - заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту).
В апеляційні скарзі АТ «Універсал Банк», посилаючись на ті ж самі обставини, які зазначали у позовній заяві, вказують, що рішення суду першої інстанції, є таким, що винесено на підставі неповного та необ'єктивного з'ясування обставин справи, а також наявних доказів та з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просили рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог, та ухвалити нове судове рішення, про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвалюючи оскаржуване рішення, судом першої інстанції не було досліджено механізму отримання банківських послуг проєкту Monobank, а також процедуру ознайомлення Споживача з Умовами, правилами обслуговування, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту. Тим самим, суд першої інстанції дійшов передчасних висновків відносно того, що Клієнт не був ознайомлений із вищезазначеними Умовами, правилами обслуговування, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту.
Зазначають, що Умови і правила, крім тих, що надавались та були отримані відповідачем у мобільному додатку, перебувають в загальному доступі, розміщені на офіційному сайті фінансової установи.
Також, в самому мобільному додатку на постійній основі містяться тарифи, до яких відповідач з використанням власного ПІН-коду має постійний доступ.
Відповідно до п.п. 2,3 Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг клієнт підтверджує, що погоджується з тим, шо ця анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладання якого він підтверджу. і зобов'язується виконувати його умови. Підписанням цього Договору клієнт підтвердив, що ознайомився з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримав їх примірники у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Окрім цього, Клієнт беззастережно погодився з тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту (пункт 3 Анкети-заяви). Поміж цього, Клієнт підтвердив, що ця Анкета-заява є також заявою на відкриття рахунку і карткою із зразком його підпису (пункт 9 Анкети заяви). У Анкеті-заяві зазначено, що Клієнт просить відкрити поточний рахунок у гривні на його ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку.
Звертають увагу суду, що Умови і правила обслуговування, опубліковані на офіційному сайті Банку та публічно доступні в режимі реального часу для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms.
Крім того відповідачкою було неодноразово проведено банківські операції із використанням власної картки (переказ коштів, поповнення мобільного телефону, оплата товарів у торгових точках та ін.) та вона надавала свою згоду із змінами, доповненням до договору про надання банківських послуг від 29 лютого 2020 року.
Доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, боржником не надано.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідачка просила залишити апеляційну скаргу без задоволення а рішення суду першої інстанції без змін.
Про дату, час та місце розгляду справи учасники справи повідомлені належним чином, проте у судове засідання не з'явилися. В силу приписів частини 2 статті 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина 1 стаття 4 ЦПК України).
Згідно зі статтею 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до положень статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із вимогами частини 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Таким вимогам закону оскаржуване рішення суду першої інстанції в повній мірі відповідає.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що 29 лютого 2020 року між АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», в рамках проєкту monobank та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання банківських послуг, який представляє собою Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг.
В даній Анкеті-заяві зазначено, що ОСОБА_1 просить відкрити на її ім'я поточний рахунок у гривні та встановити кредитний ліміт на суму вказану у мобільному додатку. Погоджується з тим, що Анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг. Анкета-заява містить підписи представника банку та ОСОБА_1 (а.с. 38).
Згідно довідки про наявність рахунку від 03 жовтня 2024 року (а.с. 35) на ім'я ОСОБА_1 видано картку Чорна рахунок НОМЕР_1 , строком дії до 08/28.
Відповідно до довідки про розмір встановленого кредитного ліміту за період з 16 жовтня 2020 року по 03 січня 2022 року, включно, банком неодноразово зменшувався та збільшувався кредитний ліміт відповідачу. Останній раз кредитний ліміт було збільшено до 50000 грн (а.с. 36-37).
До позовної заяви додані Умови і правила обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» в редакції з 24 листопада 2021 року (а.с. 39-51), витяг з тарифів Чорна картка monobank (а.с. 52-53), паспорт споживчого кредиту (а.с. 54-56), таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача (а.с. 56 зворот), копія статуту АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (нова редакція) (а.с. 67-68).
В анкеті-заяві зазначено, що вона разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг (далі - Договір). Підписавши анкету-заяву, відповідачка підтвердила, що ознайомилася та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови.
Згідно пункту 3 анкети-заяви, відповідачка просила встановити кредитний ліміт на суму, зазначену у мобільному додатку. Пільговий період за користування кредитним лімітом становить до 62 днів. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватись процентна ставка 3,2 % на місяць. Решта умов, передбачених частиною 1 статті 6 Закону України «про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначені в Договорі та Тарифах. Відповідачка беззастережно погодилася з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту та повідомляти її про це шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.
Крім того, в пункті 6 анкети-заяви зазначено: «Прошу вважати наведений зразок мого власноручного підпису або його аналоги (у тому числі мій електронний/електронний цифровий підпис) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті мені в банку. Із цією метою засвідчую генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем. Він буде використовуватися УЕП у мобільному додатку для засвідчення моїх дій.
Також я визнаю, що УЕП є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Я підтверджую, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися мною та/або Банком з використанням електронного/ електронного цифрового підпису».
Умови та Правила з надання банківських послуг, Тарифи, надані позивачем як доказ нарахування заборгованості, ОСОБА_1 не підписувалися, а отже не погоджувалися, а тому не можуть розцінюватися як частина кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання Анкети-заяви.
З довідки про розмір встановленого кредитного ліміту вбачається, що кредитний леміт, встановлений ОСОБА_1 неодноразово змінювався (а.с.36).
Виписка про рух коштів по рахунку відповідача та розрахунок заборгованості свідчать, що ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами та здійснювала погашення заборгованості.
Згідно з складеним позивачем розрахунком заборгованості загальний залишок заборгованості ОСОБА_1 за наданим кредитом (тілом кредиту) становить 99214,99 грн.
Із виписки про рух коштів по рахунку вбачається, що сума витрат за період з 03 квітня 2020 року по 03 жовтня 2024 року складає 322786,86 грн, а сума зарахувань - 223571,89 грн.
З пояснень Банку до виписки про рух коштів на рахунку випливає, що кредитний ліміт боржника складає 50 000 грн. Відповідно до виписки про рух коштів на рахунку баланс складає (мінус) - 49214,99 грн. Заборгованість у сумі 99214,99 грн складається з повністю використаного боржником кредитного ліміту у сумі 50 000 грн та суми овердрафту (мінусу по картці), яка становить 49214,99 грн. Овердрафт виник наступним чином: якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати заборгованості, то заборгованість збільшується на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення, по неустойці. При цьому Банк надає кредит згідно з договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме: відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з тарифами.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частинами першою та другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Універсал Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються Банком, то повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
В разі порушення зобов'язання наступають наслідки, визначені ст.611 ЦК України та умовами договору. Зокрема, кредитор має право вимагати відшкодування збитків та сплати пені або штрафу відповідно до умов договору.
Згідно з статтями 1046, 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Статті 525, 612, 625 ЦК України передбачають, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Звертаючись до суду з позовом, АТ «Універсал Банк» просили стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 29 лютого 2020 року у сумі 99 214,99 грн тіла кредиту.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог Банку, суд першої інстанції виходив із того, що досліджені докази доводять виконання Банком умов договору щодо надання відповідачу кредитних коштів та невиконання відповідачкою умов договору щодо повернення кредиту у вказаній позивачем сумі.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він у повній мірі відповідає обставинам справи та вимогам законодавства, з огляду на таке.
У справі, що переглядається, встановлено, що 29 лютого 2020 року ОСОБА_1 уклала з позивачем кредитний договір, який передбачав користування кредитним коштами у межах ліміту 50 000 грн. Сторони обумовили, що процентна ставка становить 3,2% на місяць (37,2% річних) з пільговим періодом за користування кредитним лімітом у 62 дні.
Банк виконав свої зобов'язання, надавши відповідачу кредитні кошти.
Відповідач користувався кредитними коштами, про що свідчить виписка по рахунку, однак, свого обов'язку щодо повернення кредитних коштів не дотримався.
Таким чином, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 боргу за кредитним договором та визначаючи його розмір, вірно врахував, що відповідно до виписки з рахунку ОСОБА_1 та наданого Банком розрахунку, за умовами договору відповідачці були нараховані відсотки за користування кредитом у сумі 32 875,16 грн, які були Банком об'єднані з тілом кредиту.
Із тексту анкети заяви не вбачається, що сторонами погоджені умови про збільшення кредиту на суму заборгованості по відсоткам. А наданий до позову витяг умов і правил обслуговування в АТ «Універсал банк» при надання банківських послуг щодо продукту, наданий в редакції чинній з 27 листопада 2021 року, тоді як із анкета-заява була підписана відповідачем 29 лютого 2020 року.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що у межах заявлених позовних вимог Банк має право на отримання з відповідача заборгованості за тілом кредиту у сумі 66 339 грн.
Так, надані позивачем Умови і правила обслуговування при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank|Universal Bank, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Отже, сама по собі підписана анкета-заява, без надання належних та допустимих доказів, що підтверджують укладення договору, не може бути підставою для стягнення процентів за користування кредитними коштами, договору, оскільки така анкета-заява не може розцінюватись як стандартна (типова) форма кредитного договору.
В анкеті-заяві позичальника від 29 лютого 2020 року зазначено про те, що пільговий період з користування кредитним лімітом становить до 62 днів, у разі виходу з пільгового періоду на кредит будуть нараховуватися відсотки ставка 3,2% на місяць. Таким чином анкета-заява не містить визначення домовленості сторін про розмір відсотків у пільговий період, за яких умов здійснюється вихід з пільгового періоду, що позбавляє суд можливості обрахувати розмір процентів. При цьому із розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем при обрахунку заборгованості застосовано у різні періоди проценти у розмірі: 37,2%, 19,2%.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції правильно виснував про те, що сама по собі підписана Анкета-заява про приєднання до Умов і правил обслуговування при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank|Universal Bank, без надання належних і допустимих доказів, що підтверджують укладення договору, не може бути підставою для стягнення процентів за користування кредитними коштами, оскільки така Анкета-заява не може розцінюватись як стандартна (типова) форма кредитного договору.
Районний суд, проаналізувавши виписку по рахунку ОСОБА_1 дійшов правильного висновку про те, що тіло кредиту було збільшено за рахунок списання відсотків на загальну суму 32 875,16 грн.
Установивши зазначені обставини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову та стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ "Універсал Банк" заборгованості у розмірі 66339,81 грн.
Доводи апеляційної скарги про те, що підписуючи анкету-заяву, клієнт погодився, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг та підтвердив, що він ознайомлений з вищезазначеним, колегія суддів відхиляє, з огляду на відсутність у матеріалах справи відповідного підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачкою у електронному вигляді Умов і правил обслуговування в АТ "Універсал банк" у разі надання банківських послуг щодо продуктів (MONOBANK|Universal Bank), Таблицею обчислення вартості кредиту і Паспортом споживчого кредиту та відповідно їх підписання. У суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати, що саме з наданими позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог Умовами і правилами, Тарифами та Паспортом було ознайомлено відповідачку.
Посилання банку на те, що боржником не надано доказів, які б спростували правильність наданого банком розрахунку, не є слушними з огляду на наявність у справі виписки по рахунку відповідачки, якою підтверджується, що розмір заборгованості ОСОБА_1 за мінусом відсотків складає 66339,81 грн.
Згідно з пунктом 1 частиною 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частин 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виходячи з викладеного вище, на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються учасники справи, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів уважає, що рішення районного суду підлягає залишенню без змін, оскільки воно ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не містять підстав для його скасування.
Оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відсутні.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» залишити без задоволення, рішення Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 29 жовтня 2025 року без змін.
Постанова набирає законної сили з дня ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених статтею 389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складення з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Ж.М. Яворська
Судді Т.М. Базовкіна
Л.М. Царюк
Повний текст постанови складено 13 січня 2026 року.