Справа № 320/10798/24
про залишення апеляційної скарги без руху
12 січня 2026 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Мєзєнцев Є. І., перевіривши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ДС Пром Груп» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом Київського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до товариства з обмеженою відповідальністю «ДС Пром Груп» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскаржуване рішення прийнято в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання 12 листопада 2025 року.
Копія оскаржуваного рішення була доставлена відповідачу до електронного кабінету через систему "Електронний суд" відповідно до даних про статус доставки учасникам процесу, який вбачається з програми діловодства спеціалізованого суду (ДСС) 12 листопада 2025 року о 16:40 год. Отже останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції було 15 грудня 2025 року. Проте апеляційну скаргу подано до суду апеляційної інстанції 05 січня 2026 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.
Апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку, яке обґрунтоване тим, що з копією повного тексту рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року відповідач ознайомився після того як справа "зявилася" у Електронному кабінеті відповідача. Це відбулося у період з 1 січня 2026 року до 4 січня 2026 року. У період з 1 грудня 2025 року по 31 грудня 2025 року Електронний кабінет відповідач не працював коректно, що підтверджується актом огляду від 31.12.2025 та знімком екрану з Електронного кабінету відповідач, відповідно до якого інформація про наявність справи відсутня у кабінеті.
Розглянувши вищевказані доводи щодо поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.
Статтею 296 КАС України закріплено вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги.
В свою чергу, статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Такими процесуальними обов'язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо форми і змісту апеляційної скарги, належним чином оформлених документів на підтвердження повноважень представника, який підписав апеляційну скаргу.
При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26.04.2018 у справі №820/4420/18.
Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов'язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.
Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року (справа № 280/4682/19), від 18 червня 2020 року (справа № 400/524/19), від 17 червня 2020 року (справа № 280/4951/19) тощо.
Доводи клопотання про поновлення процесуального строку є безпідставними, оскільки наданий відповідачем акт огляду від 31 грудня 2025 та знімок екрану з Електронного кабінету не є належними та допустимими доказами у розумінні вимог КАС України, адже складені односторонньо та не підтверджують наявність технічного збою в підсистемі «Електронний суд», адміністрування та технічну підтримку якої здійснює ДП «Центр судових сервісів». При цьому відповідач не надав жодного доказу звернення до технічної підтримки з метою фіксації або усунення нібито наявних технічних проблем, що свідчить про відсутність поважних причин пропуску процесуального строку та виключає підстави для його поновлення.
Відповідно, внутрішня організація роботи щодо підготовки апеляційної скарги (належна або неналежна) не може вважатись поважною причиною пропуску процесуального строку апеляційного оскарження та, відповідно, не є доказом того, що скаржник з об'єктивних причин був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання її копії, а навпаки, свідчить про неналежну організацію роботи на підприємстві, безвідповідальність працівників та відсутність вимогливості і контролю за підлеглими з боку адміністрації.
Сукупність цих обставин свідчить про допущення скаржником необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на апеляційне оскарження судового рішення з дотриманням вимог КАС України.
У той же час, законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Оскільки апеляційна скарга подана після закінчення строків, встановлених статтею 295 КАС України, а апелянт в своїй апеляційній скарзі не зазначає поважних причин для порушення питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, то апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а апелянту надається строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом звернення з заявою про поновлення строків із зазначенням підстав для його поновлення.
За наведеного, апелянту необхідно надати заяву про поновлення строків із зазначенням поважних підстав для поновлення пропущеного строку.
Згідно з приписами частини 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з приписами частини 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 296 КАС України, застосовуються правила ст. 169 цього Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху.
Керуючись ст. ст. 132, 133, 169, 296, 298, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ДС Пром Груп» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом Київського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до товариства з обмеженою відповідальністю «ДС Пром Груп» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків - 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя Є. І. Мєзєнцев