Справа № 361/7479/25
Провадження № 2/361/2687/25
13.01.26
13 січня 2026 р. м.Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Писанець Н.В.,
при секретарі - Михальовій М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бровари у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Короткий зміст позовним вимог
У червні 2025 року представник позивача ТОВ «Споживчий кредит» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №02.09.2024-100001675 від 02.09.2024 року, яка виникла станом на 19.01.2025 року в розмірі 62000,00 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту -20000,00 грн., заборгованості за відсотками - 28000,00 грн., комісії в розмірі - 4000,00 грн., неустойки в розмірі 10000,00 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 6000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 02.09.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи укладено електронний кредитний договір №22.01.2024-100001035, за умовами якого, відповідач отримав кредитні кошти в сумі 20000,00 грн. шляхом переказу на платіжну карту, зі строком дії 140 днів до 19.01.2025 року зі сплатою 1% від суми кредиту за кожний день користування. Визначений розмір комісії, пов'язаної з наданням кредиту - 20% від суми кредиту та складає 4000,00 грн.
В порушення умов кредитного договору відповідач належним чином не виконав своїх зобов'язань, у зв'язку з чим утворилась заборгованість 62000,00грн., яку позивач просить стягнути на свою користь із судовими витратами.
Рух справи
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 18.07.2025 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Позивач, належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав.
Відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, про що свідчить його розписка від 28.07.2025р. про отримання ухвали про відкриття провадження у справі та ознайомлення з матеріалами справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.
Від відповідача 05.09.2025 року надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування якого зазначив, що не оспорюючи факт укладання кредитного договору та отримання грошових коштів у сумі 20 000,00 грн., відповідач не погоджується із визначеним розміром відсотків, що підлягають стягненню з нього, наполягає на наявних підставах для звільнення відповідача від їх сплати та штрафних санкцій, оскільки останній є особою, яка відповідно до вимог п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» має право на такі пільги. На підтвердження чого, відповідач зазначив, що був учасником бойових дій, є ветераном війни - особою з інвалідністю внаслідок війни, на підтвердження чого долучив відповідні письмові докази: копію посвідчення учасника бойових дій на ім'я ОСОБА_1 від 05.05.2015р. серії НОМЕР_1 ; копію посвідчення ветерана війни на ім.»я ОСОБА_1 від 13.11.2018р. серії НОМЕР_2 ; копію посвідчення ветерана війни-особи з інвалідністю внаслідок війни на ім.»я ОСОБА_1 від 16.07.2021р. серії НОМЕР_3 , а також виписки з амбулаторної картки від 07.07.2025р. №325, виписні епікризи з медичної карти стаціонарного хворого №10016, висновок психолога від 07.08.2024р., історію хвороби №17908, перевідний епікриз №819, свідоцтво про хворобу №1024-п, видане 09.08.2018р. госпітальною військово-лікарською комісією психоневрологічного профілю НВМКЦ «ГВКГ».
Представником позивача було подано відповідь на відзив, за змістом якої зазначив, що ОСОБА_1 не є особою, до якої можливе застосування вимог п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» - оскільки ним не надано документів, що на час виникнення спірних правовідносин він проходив військову службу, тому наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсягу.
Представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Гордієнко Л.В. - подано заперечення на відповідь на відзив, за змістом якого зазначено, що редакція п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на період існування договірних відносин з позивачем була змінена внесеними згідно із Законом України від 14.01.2025 р. N 4213-IX правками, відповідно до яких ОСОБА_1 можна вважати особою до якої можливе застосування вищевказаних норм закону щодо скасування сплати процентів та штрафних санкцій.
Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий Центр» підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Фактичні обставини справи
Судом встановлено, що 02.09.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи укладено електронний кредитний договір №22.01.2024-100001035, за умовами якого, відповідач отримав кредитні кошти в сумі 20000,00 грн. - шляхом переказу на платіжну карту, зі строком дії 140 днів до 19.01.2025 року зі сплатою 1% від суми кредиту за кожний день користування. Визначений розмір комісії, пов'язаної з наданням кредиту - 20% від суми кредиту та складає 4000,00 грн.
Зазначений кредитний договір укладено в інформаційно-телекомунікацйній системі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Споживчий Центр», затверджених та розміщених на їх сайті.
ТОВ «Споживчий Кредит», свої зобов'язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 20000,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача. Відповідач погашення оплати за Кредитним договором не здійснював, в результаті чого утворилась заборгованість станом на станом на 19.01.2025 року в розмірі 62000,00 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту -20000,00 грн., заборгованості за відсотками - 28000,00 грн., комісії в розмірі - 4000,00 грн., неустойки в розмірі 10000,00 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 6000,00 грн.
Між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов'язань.
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін та погоджені ними. При цьому згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно положень статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Як встановлено судом, з дослідженого кредитного договору, його підписання відповідачем відбулось електронним підписом з одноразовим ідентифікатором та є безумовною згодою відповдача з умовами кредитного договору, правилами надання грошових коштів на умовах фінансового кредиту, з якими позичальник ознайомився перед підписанням кредитного договору та отримання кредитних коштів. Зразок кредитного договору, Правила надання коштів, затверджені наказом директора та розміщені на сайті позивача.
Кредитний договір позичальником підписаний шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором в електронному кабінеті.
Суд вважає слушними доводи представника відповідача, що при розрахунку заборгованості за кредитом, позивачем не враховано ряд правових норм. Зокрема, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначено основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей та встановлено єдину систему їх соціального та правового захисту.
У статті 1, 2 даного Закону закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, за якими військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
В п.15 вищевказаного закону зазначено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Враховуючи надані стороною відповідача письмові докази - копію посвідчення учасника бойових дій на ім'я ОСОБА_1 від 05.05.2015р. серії НОМЕР_1 ; копію посвідчення ветерана війни на ім.»я ОСОБА_1 від 13.11.2018р. серії НОМЕР_2 ; копію посвідчення ветерана війни-особи з інвалідністю внаслідок війни на ім.»я ОСОБА_1 від 16.07.2021р. серії НОМЕР_3 , а також виписки з амбулаторної картки від 07.07.2025р. №325, виписні епікризи з медичної карти стаціонарного хворого №10016, висновок психолога від 07.08.2024р., історію хвороби №17908, перевідний епікриз №819, свідоцтво про хворобу №1024-п, видане 09.08.2018р. госпітальною військово-лікарською комісією психоневрологічного профілю НВМКЦ «ГВКГ» - суд доходить висновку, що станом на час вирішення справи судом, відповідач є таким, що на нього поширюються пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей».
З огляду на це до відповідача не може бути застосовано штрафних санкцій та пені за невиконання зобов'язань за користування кредитом, а також наявні підстави для звільнення від обов'язку щодо сплати процентів за користування кредитом - саме з цих підстав, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення, а саме - щодо стягнення розміру тіла кредиту - 20000,00 грн. та визначеної договором розміру комісії - 4000,00 грн.
Щодо стягнення судових витрат
Відповідно до ст. 133 ПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Враховуючи часткове задоволення позовних вимог позивача, на його користь суд стягує 800,00 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141 ч.1, 247 ч.2, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 524, 525, 526, 611, 651 ч.2, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» заборгованість за кредитним договором №02.09.2024-100001675 від 02.09.2024 року у розмірі 24000,00 (двадцять чотири тисячі) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» судовий збір у розмірі 800,00 (вісімсот) гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Писанець Н.В.