12 січня 2026 рокусправа № 380/13988/25
місто Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківський області про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії
І. Стислий виклад позицій учасників справи
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області код ЄДРПОУ 14099344, місцезнаходження: 61022, м.Харків, Майдан Свободи, 5, у якій просить суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до поданих нею документів.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що частиною третьою статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. ОСОБА_1 звернулася до Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області з заявою від 12.05.2025 про перерахунок пенсії за віком та пояснення до заяви про перерахунок пенсії. 16.06.2025 позивач отримала відмову щодо призначення пенсії від Пенсійного фонду України у Львівській області у зв'язку з тим, що архівні довідки, що були надані з архіву, не мають достовірного підтвердження.
14.08.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив повністю. Відзив обґрунтований тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058. До заяви надано довідку від 06.05.2025 за № 22 про заробітну плату для обчислення пенсії за період роботи з вересня 1977 року по серпень 1980 року, видану КЗ ЛОР Дрогобицький музичний фаховий коледж ім. В. Барвінського; архівні довідки від 15.04.2025 за № 753/01-36, 754/01-36 про заробітну плату для обчислення пенсії за періоди роботи з вересня 1981 року по грудень 1986 року та з січня 1987 року по серпень 1991 року, видані Державним архівом Львівської області. Відтак, обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, іншого чинним законодавством не передбачено. Розглянувши документи, які надані позивачем для перерахунку, встановлено, що довідки про заробітну плату не підлягають врахуванню, оскільки відсутні акти перевірки. Після надходження актів перевірок буде розглянуто можливість проведення перерахунку пенсії позивача. Враховуючи викладене, прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в перерахунку пенсі згідно із заявою №5809 від 10.06.2025.
18.08.2025 до суду від позивача надійшли заперечення на відзив на позовну заяву, у якому просить позов задовольнити повністю.
ІІ. Рух справи
Ухвалою від 14.07.2025 суддя прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі, а також відмовив у залученні до участі у розгляді справи третьою особою Пенсійного фонду України.
Заходи забезпечення позову та доказів, у тому числі шляхом їх витребування, не вживались.
ІІІ. Фактичні обставини справи
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058.
10.06.2025 позивач звернулася із заявою №5809 про перерахунок призначеної пенсії за віком до територіального органу Пенсійного фонду України.
До заяви надала: довідку від 06.05.2025 за № 22 про заробітну плату для обчислення пенсії за період роботи з вересня 1977 року по серпень 1980 року, видану КЗ ЛОР Дрогобицький музичний фаховий коледж ім. В. Барвінського; архівні довідки від 15.04.2025 за № 753/01-36, 754/01-36 про заробітну плату для обчислення пенсії за періоди роботи з вересня 1981 року по грудень 1986 року та з січня 1987 року по серпень 1991 року, видані Державним архівом Львівської області.
16.06.2025 позивач отримав відмову у перерахунку пенсії від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Вважаючи протиправним рішення відповідача, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
IV. Позиція суду
Вирішуючи спір по суті, суд керувався такими мотивами.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 (надалі за текстом - Закон №1788-XII) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (надалі за текстом - Закон №1058-ІV).
Стаття 1 Закону №1058-ІV передбачає, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Згідно з частиною другою статті 27 згаданого Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності згаданим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
За змістом підпункту 3 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії (абзаци перший-третій пункту 2.10 Порядку № 22-1).
З викладеного суд висновує, що єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжними відомостями та іншими документами про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Частина третя статті 44 Закону №1058-IV передбачає, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3)перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Враховуючи викладені положення органи Пенсійного фонду мають право перевіряти обґрунтованість видачі, у спірному випадку довідки про заробітну плату для обчислення пенсії та достовірність відомостей, зазначених у такій довідці.
При цьому, матеріалами справи стверджується, що позивач долучила довідку від 06.05.2025 за № 22 про заробітну плату для обчислення пенсії за період роботи з вересня 1977 року по серпень 1980 року, видану КЗ ЛОР Дрогобицький музичний фаховий коледж ім. В. Барвінського; архівні довідки від 15.04.2025 за № 753/01-36, 754/01-36 про заробітну плату для обчислення пенсії за періоди роботи з вересня 1981 року по грудень 1986 року та з січня 1987 року по серпень 1991 року, видані Державним архівом Львівської області, тобто суми вказані у довідках відповідають первинним документам.
Зазначені довідки про заробітну плату підписані директорами та завірені печатками підприємств.
Суд зазначає, що будь-яких посилань на невідповідність довідки чинному законодавству (або їх недостовірності) відповідач не навів.
Крім того, суд встановив, що період, за який надані довідки про заробітну плату, підтверджується записами в трудовій книжці позивача, а саме: в період з вересня 1977 року по серпень 1980 року, та з вересня 1981 року по грудень 1986 року та з січня 1987 року по серпень 1991 року.
Разом з тим, відповідно до положень Порядку № 22-1 працівник пенсійного органу під час приймання документів від заявника перевіряє повноту поданих заявником документів та відповідність оформлення таких вимогам законодавства з метою забезпечення не лише реалізації права особи на призначення та отримання пенсії, а й контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, а тому сумніви останнього щодо обґрунтованості видачі документів, зокрема, довідки про заробітну плату для нарахування пенсії, самі по собі не можуть бути підставою для відмови у врахуванні такої при призначенні (перерахунку) пенсії.
У постанові від 21 лютого 2020 у справі №291/99/17 Верховний Суд дійшов висновку, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.
Вказана позиція у подальшому підтримана Верховним Судом у постановах від 12 квітня 2021 року у справі № 219/4550/17, від 03 червня 2021 року у справі №127/8001/17.
Стаття 64 Закону №1058 та пункт 6 «Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2 передбачають, що головні управління Пенсійного фонду мають право отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України; проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати.
Разом з тим, відповідач не надав доказів на підтвердження того, що ним здійснювалась будь-яка перевірка обґрунтованості видачі довідки від 06.05.2025 за № 22 про заробітну плату для обчислення пенсії за період роботи з вересня 1977 року по серпень 1980 року, видану КЗ ЛОР "Дрогобицький музичний фаховий коледж ім. В. Барвінського"; архівних довідок від 15.04.2025 за № 753/01-36, 754/01-36 про заробітну плату для обчислення пенсії за періоди роботи з вересня 1981 року по грудень 1986 року та з січня 1987 року по серпень 1991 року, виданих Державним архівом Львівської області та перевірка даних, зазначених у поданій позивачем довідці про заробіток для обчислення пенсії.
Крім того, як зазначено Верховним Судом у постанові від 23 грудня 2020 року у справі №520/7125/17, посилання органу Пенсійного фонду України на неможливість врахування заробітної плати в зв'язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості видачі довідки є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки як на первинні документи, на підставі яких вона видана, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні.
Отже, аналізуючи зазначені законодавчі приписи та фактичні обставини справи у їх сукупності, суд вважає, що відповідач безпідставно не врахував довідку від 06.05.2025 за №22 про заробітну плату для обчислення пенсії за період роботи з вересня 1977 року по серпень 1980 року, видану КЗ ЛОР "Дрогобицький музичний фаховий коледж ім.В.Барвінського"; архівні довідки від 15.04.2025 за № 753/01-36, 754/01-36 про заробітну плату для обчислення пенсії за періоди роботи з вересня 1981 року по грудень 1986 року та з січня 1987 року по серпень 1991 року, видані Державним архівом Львівської області, відтак наявні підстави для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № О/р 913060807901 від 16.06.2025 про відмову у перерахунку пенсії.
Суд зазначає, що права позивачау порушені саме рішенням відповідача, а тому немає підстав визнавати протиправною відмову в перерахунку пенсії.
З метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу відповідно до поданих нею документів.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
V. Судові витрати
Відповідно до статті 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, який прийняв протиправне рішення, необхідно стягнути сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд
позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківський області про визнання протиправною відмови задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № О/р 913060807901 від 16.06.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 10.06.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки від 06.05.2025 за № 22 про заробітну плату для обчислення пенсії за період роботи з вересня 1977 року по серпень 1980 року, виданої Комунальним закладом Львівської обласної ради "Дрогобицький музичний фаховий коледж ім. В. Барвінського"; архівних довідок від 15.04.2025 № 753/01-36, №754/01-36 про заробітну плату для обчислення пенсії за періоди роботи з вересня 1981 року по грудень 1986 року та з січня 1987 року по серпень 1991 року, виданих Державним архівом Львівської області.
У решті позову відмовити повністю.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області код ЄДРПОУ 14099344, місцезнаходження: 61022, м. Харків, Майдан Свободи, 5 на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя Гулик Андрій Григорович