про залишення позовної заяви без руху
12 січня 2026 року м. ДніпроСправа № 360/35/26
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., перевіривши матеріали позову Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 26.12.2025,-
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області (далі - позивач) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 26.12.2025 про стягнення з територіального управління Служби судової охорони у Луганській області штрафу на користь держави у розмірі 5100,00 грн, винесену начальником відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пихоніною Маргаритою Володимирівною у виконавчому провадженні ВП № 78919919 при примусовому виконанні виконавчого листа № 360/153/23 від 07.11.2024, що видав Луганський окружний адміністративний суд.
За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд встановив таке.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати, повернення судового збору, відстрочення та розстрочення сплати судового збору врегульовані Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) з відповідними змінами.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір становить - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено:
за подання до адміністративного суду суб'єктом владних повноважень, юридичною особою адміністративного позову майнового характеру пунктом 1 частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлена ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
за подання до адміністративного суду юридичною особою адміністративного позову немайнового характеру пунктом 2 частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлена ставка судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2026 року та враховуючи заявлені позовні вимоги, позивач за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір у розмірі 3328,00 грн.
Водночас, частиною третьою статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 2662,40 грн (3328,00 х 0,8).
Оглядом матеріалів позовної заяви встановлено, що позивачем документ про сплату судового збору в сумі 2662,40 грн до позовної заяви не доданий.
Представником позивача до позовної заяви додано клопотання про відстрочення сплати судового збору.
В обґрунтування клопотання зазначено, що станом на дату подання до суду позовної заяви ще не затверджено план асигнувань загального та спеціального фонду бюджету у складі кошторису позивача на 2026 рік, відповідно, позивач не має права брати бюджетне зобов'язання та здійснювати платіж на суму 2662,40 грн (розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання до суду позовної заяви). Водночас, у зв'язку з виниклою необхідністю, позивач звернувся до розпорядника бюджетних коштів вищого рівня - Служби судової охорони, щодо формування кошторису, плану асигнувань загального фонду бюджету. Після прийняття Службою судової охорони, як головним розпорядником бюджетних коштів, рішення про відкриття асигнувань позивача для здійснення відповідних видатків, виділені бюджетні кошти в обов'язковому порядку будуть спрямовані на сплату судового збору за подання позовної заяви.
Розглянувши клопотання, суд зазначає таке.
Частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Також, відповідно до частини першої статті 8 Закону № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово “або», не визначив можливість її застосування за суб'єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.
Таким чином, положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України “Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України “Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.
Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тому підстав для відстрочення сплати судового збору позивачем відсутні.
Крім того, суд зазначає, що фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800, розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
За приписами пункту 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, у разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
Крім іншого, в цьому ж пункті зазначено, що під час складання на плановий бюджетний період розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.
Враховуючи наведене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору, щодо порядку виділення коштів для сплати судового збору та погодження сплати тощо не можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору. Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Зважаючи на те, що умови, за наявності яких позивача можливо було б відстрочити сплату судового збору, відсутні, підстави для задоволення клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви відсутні.
Отже, позивачу необхідно надати документ про сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху, з встановленням представнику позивача строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 79, 80, 94, 160, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 26.12.2025 - залишити без руху.
У задоволенні клопотання Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Запропонувати Територіальному управлінню Служби судової охорони у Луганській області протягом 5 (п'яти) календарних днів з дня отримання даної ухвали надати суду:
- документу про сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн, сплаченого за такими реквізитами:
Отримувач коштів ГУК у Луг.обл./МТГ м.Сєвєр/22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37991110;
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.);
Код банку отримувача (МФО) 899998;
Рахунок отримувача UA288999980313101206084012499;
Код класифікації доходів бюджету 22030101;
Призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);Судовий збір, за позовом ____ (назва установи, організації позивача), Луганський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачем у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута особі, яка її подала, та вважатиметься неподаною. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяС.В. Борзаниця