13 січня 2026 року Справа № 160/30429/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турова О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якій позивач просить:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про не зарахування періодів роботи згідно записам трудової книжки колгоспника № НОМЕР_1 від 20.05.1980;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувавши до страхового стажу періоди роботи позивача згідно записам трудової книжки колгоспника № НОМЕР_1 від 20.05.1980.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена вище справа розподілена головуючому судді Туровій О.М.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.10.2025р. позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду: - копії позовної заяви, а також засвідчених належним чином копій доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи (для відповідача).
На виконання вимог вказаної ухвали суду позивачем подано копію позовної заяви, а також засвідчених належним чином копій доданих до позовної заяви документів для відповідача.
Дослідивши надані позивачем до позовної заяви документи, суд встановив, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.
Так, п.4 ч.5 ст.160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно з ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Суд зазначає, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Суд також зауважує, що цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
При цьому відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Наведений висновок сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.2020р. у справі № 640/7310/19.
Так, в прохальній частині позову ОСОБА_1 , зокрема, просить суд визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про не зарахування періодів роботи згідно з записами трудової книжки колгоспника № НОМЕР_1 від 20.05.1980, не зазначаючи при цьому жодних реквізитів оскаржуваного рішення (дати та номера) відповідача, що, в свою чергу, свідчить про неконкретизованість заявлених позовних вимог, тим більше, що з долучених до позовної заяви доказів, а саме: листа Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 17.06.2025 року, слідує, що заява ОСОБА_1 від 16.05.2025 року про призначення пенсії за віком та додані до неї документи були розглянуті за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області та саме останнім винесено рішення за наслідками розгляду цих документів, проте таке рішення суду не надане, а Головне управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області у складі відповідачів не вказане.
Водночас, відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
При цьому ч.7 ст.161 КАС України передбачено, що до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
В порушення ч.7 ст.161 КАС України до позовної заяви не додано копію оскаржуваного рішення.
Будь-яких обставин, які б унеможливлювали самостійне надавання позивачем копії вищевказаного оскаржуваного рішення, а також заходи, які позивач вживав для отримання цього доказу самостійно, та (або) причини неможливості самостійного отримання такого доказу, позивачем наведено не було.
При цьому КАС України не визначає обов'язку суду самостійно збирати докази в обґрунтування та/або підтвердження обґрунтування обставин викладених позивачем на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.
За наведених обставин, позивачеві слід подати уточнену позовну заяву, в якій чітко зазначити кого саме позивач вважає відповідачем (відповідачами) у цій справі та до кого спрямовує свої позовні вимоги, і у разі визначення двох відповідачів - зазначити позовні вимоги щодо кожного з них, а також уточнити зміст позовних вимог шляхом зазначення реквізитів (дати, номеру) оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, з яким фактично не погоджується позивач, та надати копію цієї уточненої позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі, позаяк ч.1 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Також позивачеві слід надати копії оскаржуваного рішення для суду та відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі.
За приписами ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, оскільки позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити цю позовну заяву без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви, в якій чітко зазначити кого саме позивач вважає відповідачем (відповідачами) у цій справі та до кого спрямовує свої позовні вимоги, і у разі визначення двох відповідачів - зазначити позовні вимоги щодо кожного з них, а також уточнити зміст позовних вимог шляхом зазначення реквізитів (дати, номеру) оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, з яким фактично не погоджується позивач, та надати копію цієї уточненої позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі;
- завірених належним чином копій оскаржуваного рішення для суду та відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя: О.М. Турова