13 січня 2026 рокуСправа № 160/36370/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Серьогіна О.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
22.12.2025 року представник ОСОБА_1 - Акерман Олег Матвійович звернувся через підсистему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 ОСОБА_1 , в порядку передбаченому ст. 27, 28, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як непрацюючому пенсіонеру, з врахуванням всього стажу роботи зазначеного у трудовій книжці, періоду навчання згідно диплому, служби в лавах Радянської армії, заробітної плати для обчислення пенсії, з компенсацію втрати частини доходу, починаючи з дати звернення - 16.09.2019 року та виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок відповідно зазначеним банком в заяві реквізитам.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.12.2025 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:
- доказів сплати судового збору у розмірі 2906,88 грн.;
- обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду, а також докази поважності причин пропуску відповідного строку, оформлене відповідно до вимог статей 161, 167 Кодексу адміністративного судочинства України (з доказами направлення відповідачу);
- уточненої позовної заяви із зазначенням у позовній вимозі зобов'язального характеру конкретних періодів роботи, військової служби та навчання, які позивач просить суд зобов'язати зарахувати до пільгового стажу роботи.
Копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.12.2025 року скерована представнику позивачу через підсистему “Електронний суд» та доставлена в електронний кабінет 29.12.2025 року, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання Красовської А.А. про доставку електронного листа.
07.01.2026 року на адресу суду через підсистему "Електронний суд" від представника позивача на виконання вимог ухвали суду від 29.12.2025 року надійшла заява про усунення недоліків, в якій він просить суд рахувати судовий збір за одну вимогу та поновити строк звернення до суду.
Дослідивши заяву представника позивача про усунення недоліків, суддя зазначає наступне.
Суддя зазначає, що в ухвалі суду від 29.12.2025 року було досліджено наявність сплати позивачем судового збору та встановлена відсутність доказів сплати судового збору у розмірі відповідно до кількості заявлених позовних вимог.
Відтак, підстави для зміни розміру сплати судового збору відсутні.
Крім того недоліки позовної заяви в частині необхідності надання до суду уточненої позовної заяви із зазначенням у позовній вимозі зобов'язального характеру конкретних періодів роботи, військової служби та навчання, які позивач просить суд зобов'язати зарахувати до пільгового стажу роботи, позивачем взагалі не усунені.
Також дослідивши клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду, суддя зазначає наступне.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку, представник позивача, посилаючись на ст. 46 Конституції України, зазначає про протиправні дії відповідача, які полягають в порушенні права позивача на володіння майном, що є триваючим правопорушенням, а тому строк звернення до суду не обмежується певним часовим проміжком.
Суддя зазначає, що застосовуючи строки у зазначеній сфері, потрібно розрізняти право особи на соціальний захист та право особи на судовий захист. Право на соціальний захист особи реалізується відповідним суб'єктом владних повноважень, як правило, органом пенсійного фонду, за зверненням такої особи з проханням надати певний статус та здійснити відповідні виплати. У випадку якщо особа вважає, що існує спір у публічно-правовій сфері стосовно реалізації її права на соціальний захист, зумовлений протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, така особа може звернутися до адміністративного суду з позовом, що буде уже способом реалізації права на судовий захист. Згідно з Конституцією України право особи на соціальний захист гарантується, в першу чергу, статтею 46, а право на судовий захист, зокрема, - статтями 55 та 124.
Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб'єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, крім випадків якщо інше прямо не передбачено законом.
Як убачається із матеріалів позовної заяви, 01.06.2024 року представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою з питання виплати пенсії. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 02.07.2024 року представнику позивача повідомлено, що прийнято рішення про відмову від 31.05.2024 року за № 047050017792 через відсутність необхідного страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 . Також представнику позивача повідомлено, що з порушеного питання йому надано роз'яснення листом від 18.06.2024 року за №35408-23779/А-01/8-0400/24.
Тобто, станом на 22.12.2025 року (дата звернення до суду із цим позовом) позивачем шестимісячний строк звернення до суду з даним адміністративним позовом, встановлений ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, є пропущеним.
Саме по собі, звернення позивача із заявою до відповідача не робить вказані правовідносини триваючими, а тому строк на звернення до суду із даним позовом пропущений.
Суддя зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Оцінюючи наведені представником позивача обгрунтування пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом слід зазначити, що такі підстави не можуть бути визнані поважними.
Частиною 1 ст. 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до вимог п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Оскільки судом визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом, позовна заява підлягає поверненню.
Керуючись ст.ст. 123, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Відмовити у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - Акермана Олега Матвійовича про зміну розміру судового збору.
Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Ухвала суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Серьогіна