Справа № 347/2523/25
Провадження № 2/347/223/26
13 січня 2026 року м. Косів
Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Кіцули Ю.С.,
з участю:
секретаря Сумарука І.П.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Косів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -
Стислий виклад позицій позивача, та заперечень відповідача.
01.12.2025 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно.
В обґрунтування заявлених вимог посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її тато ОСОБА_3 .
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на все належне йому майно і у фактичне користування цим майном, зокрема: земельною ділянкою площею 0,25 га кадастровий номер 2623682401:01:002:0173 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд та будівель, яка розташована в АДРЕСА_1 , вступила позивач - дочка ОСОБА_1 .
Окрім того, позивач стверджує, що нею взято під охорону спадкове майно, обробляється земельна ділянка, здійснюються податкові і страхові платежі та господарство утримується в належному технічному й санітарному стані.
01 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Косівського районного нотаріального округу Івано-Франківської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке належало ОСОБА_3 .
Постановою приватного нотаріуса Косівського районного нотаріального округу Івано-Франківської області позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_3 на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку площею 0.25 га кадастровий номер 2623682401:01:002:0173 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд та будівель, яка розташована в АДРЕСА_1 .
Підставами для відмови у вчиненні нотаріальної дії став той факт, що відсутні документи які б підтверджував право власності спадкодавця ОСОБА_3 на вказану вище земельну ділянку.
Додатково позивач зазначила, що вона зверталась до Косівського районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою про визнання права власності на спадкове нерухоме майно за законом в цілому, яке залишилось після смерті батька ОСОБА_3 , а саме: на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 . Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 03 липня 2025 року по цивільній справі №347/946/25 ухвалено позов задовольнити і на підставі цього рішення за ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав зареєстровано право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 .
У зв'язку з вище наведеним, ОСОБА_1 просила визнати за нею право власності на спадкове нерухоме майно за законом, яке залишилось після смерті батька ОСОБА_3 , а саме: на земельну ділянку кадастровий номер 2623682401:01:002:0173 площею 0,25 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд та будівель, яка розташована в АДРЕСА_1 .
Відповідачу було забезпечено право подати відзив на позовну заяву, однак такий не було подано.
Заяви, та клопотання учасників справи.
Позивач в судове засідання не з'явилася, однак представник позивача - адвокат Богданець Ю.М. подав клопотання, в якому просив проводити розгляд справи без їх участі, заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі (а.с.40).
Відповідач в судове засідання не з'явилася, однак подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги ОСОБА_1 визнала (а.с.39).
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 05.12.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче засідання на 13.01.2026 року.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
У відповідності до ч. 3 ст. 211 ЦПК України судом проведено розгляд справи у відсутності сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що відповідно до копії паспорту громадянина України у вигляді айді картки, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Вербовець Косівського району Івано-Франківської області (а.с.8) та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10).
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьки - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.11).
Як вбачається з копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , ОСОБА_4 26 березня 2021 року уклала шлюб із ОСОБА_5 . Її прізвище після реєстрації шлюбу - « ОСОБА_6 » (а.с.12).
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.13).
Постановою приватного нотаріуса Косівського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Тонюк М.М. від 01.04.2025 року № 277/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті спадкодавця - батька ОСОБА_3 на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку площею 0.25 га кадастровий номер 2623682401:01:002:0173 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд та будівель, яка розташована в АДРЕСА_1 у зв'язку з відсутністю у спадкодавця правовстановлюючих документів на вище вказане майно (а.с.14-16).
Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 03 липня 2025 року по цивільній справі №347/946/25 визнано за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 (а.с.17-20).
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав № 440171633 від 20.08.2025 року, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 на праві приватної власності зареєстрований за ОСОБА_1 (а.с.21).
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру № НВ-3200072692023 земельна ділянка кадастровий номер 2623682401:01:002:0173 площею 0,25 га формувалась для передачі у приватну власність ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд та будівель, які розташована в АДРЕСА_1 (присадибна ділянка) (а.с.22-24).
Згідно з висновком експерта про вартість об'єкта нерухомості ринкова вартість земельної ділянки площею 0,25 га кадастровий номер 2623682401:01:002:0173 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована в АДРЕСА_1 , становить 98 640,00 грн. (а.с.25).
Відповідно до копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_4 , ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Вербовець Косівського району Івано-Франківської області (а.с.27), та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.29).
Як вбачається з довідки з Вербовецького старостинського округу Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області за вих. №105/04-08/2 від 08.05.2025 року батько ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , був зареєстрований та постійно проживав до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 в будинку за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті спадкодавця батька ОСОБА_3 в його будинку за адресою АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали і проживають дружина ОСОБА_2 та донька ОСОБА_1 . Заповіт від імені ОСОБА_3 не посвідчувався (а.с.30).
Зміст спірних правовідносин.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з наявністю у позивача права на спадкування за законом і неможливістю реалізації цього права через відмову нотаріуса у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину з підстав відсутності у спадкодавця правовстановлюючих документів на майно, яке є об'єктом спадщини.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до положень частини першої, третьої та п'ятої статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Фактичний вступ в управління або володіння будь-якою частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадкової маси.
Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
У ч. 1 ст. 1269 ЦК України зазначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини. Прийняття спадщини - це не обов'язок спадкоємців, а їх право.
Відповідно до частини першої та другої статті 1296 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.
Згідно положень статті 1297 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.
Як передбачено у підпунктами 4.15, 4.18 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу I цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Відповідно п.23 постанови пленуму Верхового суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
В пункті п.3.3. роз'яснень, що містяться у листі №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначає, що у випадках відсутності правовстановлюючих документів у зв'язку з їх втратою та відсутності реєстрації об'єкта нерухомості за спадкодавцем (на ім'я спадкодавця) суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно. Судам при вирішенні справ цієї категорії необхідно згідно із нормами, що регулюють підстави виникнення права власності на нерухоме майно, та нормами щодо складу спадщини перевіряти, чи належав та на якій правовій підставі об'єкт нерухомості спадкодавцеві.
Згідно з частиною другою статті 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному Законом.
Згідно зі ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до п. г ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 158 ЗК України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.
Відповідно до пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що позивач ОСОБА_7 є дочкою спадкодавця ОСОБА_3 , та разом зі своєю матір'ю - відповідачем ОСОБА_2 є спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 .
На день смерті спадкодавець проживав та був зареєстрований у житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 .
Після смерті батька ОСОБА_3 позивач вступила у фактичне користування земельною ділянкою, обробляє її, сплачує податкові та страхові платежі.
Постановою приватного нотаріуса Косівського районного нотаріального округу Івано-Франківської області позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_3 на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку площею 0.25 га кадастровий номер 2623682401:01:002:0173 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд та будівель, яка розташована в АДРЕСА_1 та житловий будинок за цією ж адресою у зв'язку з відсутністю у спадкодавця правовстановлюючих документів на вище вказане майно.
Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 03 липня 2025 року визнано за позивачем право власності у порядку спадкування на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 .
Ураховуючи вищевикладене, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, взявши до уваги, що відповідач позов визнала, суд приходить до висновку що спадкодавець ОСОБА_3 за життя володів вищезазначеним майном, спадкоємець ОСОБА_1 у встановленому законом порядку прийняла спадщину, спору щодо спадкового майна немає, однак оформити право власності на спадкове майно у нотаріальному порядку не має можливості, у зв'язку з чим її право підлягає захисту у судовому порядку.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 200, 223, 247, 263, 264, 265 ЦПК України і на підставі ст. ст. 392, 1216, 1222, 1223, 1268, 1269, 1270, 1296, 1297 ЦК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_2 реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 ) право власності на спадкове нерухоме майно за законом, яке залишилось після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: на земельну ділянку кадастровий номер 2623682401:01:002:0173 площею 0,25 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована в АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 13 січня 2026 року.
Суддя Ю. С. Кіцула