12 січня 2026 року
м. Київ
справа № 758/1065/24
провадження № 61-16478ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на постанову Київського апеляційного суду від 13 листопада 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про зняття арешту,
встановив:
27 грудня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_1 через підсистему «Електронний суд» надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 13 листопада 2025 року у вказаній справі, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке.
Заявник просить суд поновити строк на касаційне оскарження, вказує, що копія повного тексту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції була отримана ним в електронному кабінеті 25 грудня 2025 року. Проте жодних доказів на підтвердження наведеного суду не надано.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюєтьсяз дня складення повногосудового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скаргаподана протягом тридцяти днів з днявручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Згідно з даними, внесеними до Єдиного державного реєстру судових рішень, дата складення повного тексту постанови Київського апеляційного суду від 13 листопада 2025 року не вказана, тому останнім днем звернення з касаційною скаргою є 15 грудня 2025 року (робочий день - понеділок).
ГУ СБУ у м. Києві та Київськійзвернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою 27 грудня 2025 року, тобто поза межами строку на касаційне оскарження, встановленого статтею 390 ЦПК України.
Заявником не надано жодного доказу щодо недотримання апеляційним судом вимог статті 272 ЦПК України, а із доданих до касаційної скарги матеріалів неможливо встановити, чи був порушений апеляційним судом порядок вручення судового рішення.
З огляду на наведене, причини пропуску строку на касаційне оскарження, зазначені у відповідному клопотанні, не дають достатніх підстав для визнання їх поважними.
У зв'язку з тим, що безпідставне поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення є порушенням вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, а особі, яка її подала, надати строк для усунення вказаних недоліків, а саме: направити до суду касаційної інстанції заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження, у якій навести інші підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази (супровідний лист, поштовий конверт про надсилання кореспонденції апеляційним судом, довідку апеляційного суду про надсилання на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 на виконання вимог статті 272 ЦПК України копії повного тексту постанови Київського апеляційного суду від 13 листопада 2025 року та про отримання/неотримання останнім копії такої постанови тощо).
Крім того, згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В порушення вказаної законодавчої норми заявником не додано документа, що підтверджує сплату судового збору за подання касаційної скарги. Натомість, як вбачається з тексту скарги, заявник вважає, що судовий збір не справляється, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 області діє від імені та в інтересах держави, а держава не є платником судового збору.
Проте зазначене твердження заявника є безпідставним.
Відповідно до частини першої статті 167 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 170 ЦК України).
Згідно з частинами першою, другою статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесіє позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника (частина четверта статті 58 ЦПК України).
Отже, у цивільному судочинстві держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді (постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року в справі № 761/3884/18, від 21 серпня 2019 року в справі № 761/35803/16-ц, від 18 грудня 2019 року в справі № 688/2479/16-ц, від 06 липня 2021 року в справі № 911/2169/20).
При цьому Верховний Суд також враховує те, що у статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.
Крім того, відповідно до положень пункту 11 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Тлумачення зазначеної норми права дає підстави для висновку, що у справі про відшкодування шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, позивач звільняється від сплати судового збору не тільки у суді першої інстанції (при пред'явленні позову), але й на наступних стадіях цивільного процесу (при подачі апеляційної та касаційної скарги). Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завдання якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 30 червня 2021 року в справі № 204/8696/20-ц (провадження № 61-7183св21).
Тобто відповідачі у цій категорії справ не звільнені від сплати судового збору за подання апеляційних та касаційних скарг.
З огляду на наведене, ІНФОРМАЦІЯ_1 області за подання цієї касаційної скарги необхідно сплатити судовий збір.
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, яка подана юридичною особою, становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення з позовом) судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становив 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 3 028, 00 грн.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0, 8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Ураховуючи позовні вимоги, а також вимоги касаційної скарги, судовий збір за подання касаційної скарги становить 1 937, 92 грн (3 028, 00 грн * 0, 4 * 1 * 200 % * 0, 8).
Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_1 необхідно сплатити судовий збір за подання цієї касаційної скарги в сумі 1 937, 92 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перерахований або внесений до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
ухвалив:
Визнати підстави для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 13 листопада 2025 року за клопотанням ІНФОРМАЦІЯ_1 неповажними.
Касаційну скаргу Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області на постанову Київського апеляційного суду від 13 листопада 2025 року залишити без руху.
Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в частині подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та наданням відповідних доказів у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в іншій частині касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. Ю. Тітов