28 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 572/3056/22
провадження № 61-12229ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Фаловської І. М., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сарненського районного суду Рівненської області
від 19 грудня 2023 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 25 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу,
16 серпня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подала доВерховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасуватирішення Сарненського районного
суду Рівненської області від 19 грудня 2023 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 25 червня 2024 року.
Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2024 року касаційну скаргу залишено
без руху, надано строк для усунення недоліку касаційної скарги, а саме заявнику необхідно було надати суду докази, які підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження.
На виконання вимог зазначеної ухвали ОСОБА_1 подала заяву про усунення недоліків касаційної скарги з відповідним додатком - копією розписки від 19 липня
2024 року про отримання нею копії рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду, як стверджувала заявник, у суді першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 4 листопада 2024 рокупродовжено заявнику на десять днів з дня вручення копії вказаної ухвали строк для усунення недоліку касаційної скарги, наведеного в ухвалі Верховного Суду від 23 вересня 2024 року.
Роз'яснено, що якщо заявником у встановлений судом строк не буде подано доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, це є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
В ухвалі від 4 листопада 2024 року касаційний суд зазначив, що заявник в обґрунтування пропуску строку надала копію розписки про отримання постанови апеляційного суду 19 липня 2024 року, проте ні у касаційній скарзі, ні у заяві, поданій на виконання ухвали від 3 вересня 2024 року, не посилалася на неможливість отримання постанови апеляційного суду у день складення її повного тексту, і на недотримання апеляційним судом вимог, встановлених статтею 272 ЦПК України, щодо порядку видачі або направлення копій судових рішень заявник також не посилалася. Продовженням строку для усунення недоліку скарги касаційний суд забезпечив заявнику доступ до справедливих процедур і надав додаткову можливість обґрунтувати поважність пропуску строку на касаційне оскарження.
Копія ухвали Верховного Суду від 4 листопада 2024 року направлялася рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, зазначену ОСОБА_1 у касаційній скарзі.
Копію вказаної ухвали суду заявник отримала 20 березня 2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
За таких обставин останнім днем для усунення недоліку касаційної скарги було
31 березня 2025 року.
7 квітня 2025 року на адресу Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, в якій вона посилається на ту ж обставину, якій суд касаційної інстанції надавав оцінку, та додає, зокрема копію супровідного листа Рівненського апеляційного суду від 27 червня 2024 року про повернення справи до суду першої інстанції, з відміткою про отримання справи 1 липня 2024 року.
Конверт, в якому заявником направлено вказану заяву, містить штрихкодовий ідентифікатор 3450300101867.
Відповідно до відомостей з сайту Акціонерного товариства «Укрпошта» поштове відправлення за номером 3450300101867 надано заявником для відправлення
2 квітня 2025 року, тобто з пропуском десятиденного строку, встановленого ухвалою Верховного Суду від 4 листопада 2024 року, про продовження якого заявник не просить.
Пунктом 6 частини другої статті 43 ЦПК України визначено, що учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Статтею 126 ЦПК України встановлено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин заява про усунення недоліків касаційної скарги з доданими до неї документами підлягає залишенню без розгляду.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
Європейський суд з прав людини зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 7 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії,
№ 11681/85, § 35).
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подання скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня
2010 року у справі Перетяка і Шереметьєв проти України, № 17160/06 та № 35548/06, § 34).
Також касаційний суд зауважує, що відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 28 квітня 2021 року
у справі № 640/3393/19, який є обов'язковим для застосування судами, процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.
Водночас неусунення певних недоліків скарги передбачають різні правові наслідки, а саме:
- повернення судом апеляційної інстанції скарги - у разі неусунення недоліків щодо її форми та змісту, визначених у статті 296 КАС України (пункт 1 частини четвертої статті 169 КАС України), при цьому скаржник не позбавлений права знову подати апеляційну скаргу з дотриманням встановлених до неї законом вимог;
- відмова судом апеляційної інстанції у відкритті апеляційного провадження - у разі неусунення недоліків, пов'язаних із недотриманням вимог щодо дотримання строку та ініціюванням перед судом питання про його поновлення, що також є передумовою для відмови в подальшому у відкритті провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення (пункти 3, 4 частини першої статті 299 КАС України).
На переконання Великої Палати Верховного Суду, до поданої з пропуском строку скарги (без клопотання про його поновлення чи з визнанням судом вказаних у ньому підстав неповажними), яка, окрім цього, має інші недоліки і такі недоліки скарги після залишення її судом без руху не усунено, зокрема, не подано відповідного клопотання із зазначенням інших причин для поновлення строку, слід застосовувати наслідки, передбачені пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.
Такий правовий висновок Великої Палати Верховного Суду підлягає застосуванню і до наслідків неусунення недоліків касаційної скарги, поданої в порядку цивільного процесуального законодавства.
Ураховуючи те, що заявник недолік касаційної скарги не усунула у встановлений судом строк, а саме не надала докази, які підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, вказане свідчить про невиконання вимог ухвали Верховного суду від 4 листопада 2024 року, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою і є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження відповідно до пункту 4 частини другої
статті 394 ЦПК України.
Керуючись статтею 127, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Заяву ОСОБА_1 про усунення недоліків касаційної скарги з доданими до неї документами залишити без розгляду.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сарненського районного суду Рівненської області
від 19 грудня 2023 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 25 червня 2024 рокуу справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді С. О. Карпенко
В. В. Сердюк
І. М. Фаловська