ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
13.01.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1281/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"
до відповідача: Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району
про стягнення заборгованості в сумі 307 798 грн 91 коп.
установив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"" із позовною заявою до Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу № 101/ПГ-6022-Г від 23.12.2024 в сумі 307798 грн 91 коп, з яких: 283990 грн 40 коп. - сума основного боргу; 21707 грн 76 коп. - пеня; 2100 грн 75 коп. - 3% річних.
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
04.11.2025 суд постановив відкрити провадження у справі та ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням.
10.11.2025 відповідач подав відзив на позов вх.№18383/25.
19.11.2025 позивач подав відповідь на відзив вх.№18948/25.
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов договору постачання природного газу № 101/ПГ-6022-Г від 23.12.2024 в частині своєчасного здійснення оплати за поставлений позивачем газ в період січень -квітень 2025 року. За прострочення виконання грошового зобов"язання на підставі п.6.2. договору позивач нарахував відповідачу 21 707 грн 76 коп. - пені та 2 100 грн 75 коп. - 3% річних. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 655 Цивільного кодексу України.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що аргументи відповідача щодо відсутності підстав для задоволення позову є необґрунтованими та таким, що не відповідають обставинам справи та доказам, які наявні в матеріалах справи. Вказав, що доказів, які б спростували факт прострочення виконання грошового зобов'язання відповідно до умов Договору (п.4.4.) відповідач не подав. Просив суд задовольнити позов в повному обсязі.
Позиція відповідача.
Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов. Вказав, що Івано-Франківська КЕЧ району є органом управління, який входить до структури Сил логістики Збройних Сил України та фінансується з державного бюджету. Відтак Івано-Франківська КЕЧ району допустила заборгованість за договором постачання природного газу № 101/ПГ-6022-Г від 23.12.2024 з вини третіх осіб (російської федерації та відсутності належного бюджетного фінансування Центрального управління інфраструктурного забезпечення Командування сил логістики Збройних Сил України), у зв"язку з чим відсутні правові підстави для нарахування пені та 3% річних. В задоволенні позову просив відмовити.
Обставини справи. Оцінювання доказів.
23.12.2024 Товариство Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (Постачальник) та Івано-Франківська квартирно-експлуатаційна частина району (Споживач) уклали Договір постачання природного газу № 101/ПГ-6022-Г (далі Договір).
Зазначений Договір укладений у письмовій формі, підписаний і скріплений печатками сторін, погоджені всі умови договору та досягнута згода щодо виконання умов останнього.
Відповідно до п.1.2 Договору постачальник зобов'язується поставити споживачеві, який є підприємством/установою/організацією, на балансі якого перебуває гуртожиток/-ки (та/або інші житлові будівлі, у яких постійно або тимчасово проживають побутові споживачі) природний газ в обсягах та для цілей забезпечення природним газом побутових споживачів такого гуртожитку/-ів (та/або житлових будівель, у яких постійно або тимчасово проживають побутові споживачі), а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
В п.2.1 Договору сторонами погоджено кількість та фізико-хімічні показники природного газу із зазначенням розрахункового періоду, який замовлений споживачем.
Пунктами 3.4. Договору визначено, що приймання передача природного газу, поставленого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі природного газу.
Для складання акта приймання-передачі природного газу за підсумками розрахункового періоду Постачальник використовує дані з Інформаційної платформи Оператора ГТС, не раніше 9 числа місяця наступного за розрахунковим періодом. Постачальник направляє споживачу два примірника підписаних актів приймання-передачі природного газу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом.
Для підписання та обміну електронними документами Сторони цього Договору використовують, зокрема, систему обміну електронним документами "М.Е.Doc" та/або "ВЧАСНО". Сторони цим підтверджують, що визнають форми електронних документів, в яких підтверджені описані в них господарські операції, з використанням спеціалізованих програмних рішень, та зобов'язуються слідкувати за надходженням електронних документів та своєчасно здійснювати їх приймання, перевірку, підписання з використанням КЕП та повернення іншій Стороні. Електронні документи вважаються підписаними і набирають чинності з моменту, зазначеного в конкретному електронному документі, іншому документі, на виконання якого він підписується, або в порядку передбаченому чинним законодавством.
Після закінчення розрахункового періоду, у якому було здійснено постачання природного газу, але не пізніше 14-го числа місяця, наступного за періодом постачання, якщо інше не передбачено Договором, споживач зобов'язується повернути постачальнику один з примірників акта приймання-передачі природного газу.
Після підписання сторонами актів приймання-передачі природного газу, замовлені обсяги природного газу за Договором вважаються скорегованими.
У випадку не повернення Споживачем підписаного оригіналу акта приймання-передачі природного газу, не надання письмово обґрунтованого заперечення проти підписання акта або у разі відмови споживача від підписання акта приймання-передачі природного газу до 14 (чотирнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим та узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС, а вартість поставленого газу розраховується відповідно до умов Договору. Звіряння спожитого природного газу протягом розрахункового періоду здійснюється відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС. Дані Інформаційної платформи Оператора ГТС щодо обсягів природного газу, спожитих Споживачем, вважаються обов'язковими для Сторін, якщо судом не буде встановлено інше (п.3.5).
Пунктом 4.1.1. Договору визначено, що ціна обсягів природного газу в пункті 2.1.цього Договору дорівнює 7 420,00 гривень з урахуванням податку на додану вартість, з яких 1236,67 грн. ПДВ, за 1 000 куб. метрів газу (без урахування тарифу на послуги з транспортування природного газу для точки виходу та коефіцієнта, який застосовується у разі замовлення потужності на добу наперед), крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом 136,576 грн, крім того ПДВ 20% - 27,315 грн, всього з ПДВ 163,89 грн за 1000 куб. м. Всього ціна газу для обсягів встановлених пунктом 2.1. цього Договору за 1 000 куб. метрів з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 7 583,89 грн.
Згідно з пунктом 4.3. Договору, загальна вартість цього Договору дорівнює вартості фактично використаного за цим Договором природного газу з урахуванням вартості послуг його транспортування.
Пунктами 4.4.- 4.6. Договору визначено, що cпоживач здійснює 100% розрахунок за поставлені та спожиті обсяги природного газу відповідно до акту приймання-передачі природного газу до закінчення календарного місяця наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання природного газу. У платіжних інструкціях cпоживач має обов'язково вказувати призначення платежу, номер та дату Договору. Оплата за природний газ здійснюється cпоживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений у Розділі 14 цього Договору. Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до умов цього Договору.
Відповідно до пункту 4.10. Договору, звірка розрахунків та/або фактичного обсягу використання природного газу здійснюється сторонами протягом десяти днів з моменту письмової вимоги однієї із сторін, підписаної уповноваженою особою на підставі відомостей про фактичну оплату вартості використаного природного газу споживачем та актів приймання-передачі.
Згідно з п.5.2.2. Споживач зобов"язаний, забезпечувати своєчасну та повну оплату природного газу, надання забезпечення згідно з умовами Договору. Своєчасно підписувати акти приймання - передачі природного газу та інші документи, необхідні для виконання цього Договору або надавати обґрунтовану відмову від підписання.
Пунктом 6.2 Договору сторони узгодили, що у разі порушення споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 4.4. цього Договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності), а в частині зобов"язань Постачальника щодо постачання (передачі) природного газу з моменту включення Споживача до Реєстру споживачів постачальника зі спеціальними обов"язками на інформаційній платформі Оператора ГТС, але в будь - якому разі не раніше надання Споживачем довідки, яка підтверджує перебування на балансі гуртожитку (та/або іншої житлової будівлі, у якій постійно або тимчасово проживають побутові споживачі). В частині постачання природного газу Договір діє до 30 квітня 2025 року (включно), а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення Договору можливе за взаємною згодою Сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору (п. 13.1. договору).
31.01.2025 сторони уклали Додаткову угоду №1 відповідно до якої у зв'язку з прийняттям постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 грудня 2024 №2387 "Про встановлення тарифів для ТОВ "Оператор ГТС України" на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу на регуляторний період 2025 ~ 2029 років" Сторони дійшли згоди викласти:
1. Підпункт 2.1. пункту 2. Договору у такій редакції:
"2.1. Постачальник передає Споживачу на умовах цього Договору замовлений Споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з 01 січня 2025 року до 30 квітня 2025 року (включно), в кількості 189,536 тис.куб.метрів (Сто вісімдесят дев'ять тисяч п'ятсот тридцять шість куб. метрів), в тому числі по місяцях: січень 2025 року 65,000 тис.куб.м.; лютий 2025 року 57,000 тис.куб.м.; березень 2025 року 50,000 тис.куб.м., квітень 2025 року 17,536 тис.куб.м.. Всього 189,536 тис.куб.м.
Цей пункт набуває чинності після настання відкладальної обставини, зазначеної у пункті 13.1. цього Договору. Сторони визнають, що до набуття чинності даним пунктом:
- постачання природного газу у відповідні розрахункові періоди не здійснюються, навіть якщо вони зазначені у вищенаведеній таблиці пункту 2.1. цього Договору;
- у Постачальника не виникають обов'язки поставити (передати) природний газ Споживачу та відповідальність за нездійснення постачання (передачі) природного газу;
- у Постачальника не виникають обов'язки щодо включення Споживача до реєстру споживачів Постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС."
2. Абзаци другий-третій підпункту 4.1.1. пункту 4.1. Договору у такій редакції:
"крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 501,97 гри. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоду на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 552,167 грн, крім того ПДВ 20% - 110,4334 грн, всього з ПДВ - 662,6004 грн за 1000 куб.м.
Всього ціна для обсягів, встановлених пунктом 2.1. цього Договору за 1000 куб.м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 8 082,60 грн".
3. Підпункт 4.1.2. пункту 4.1. у такій редакції:
"Загальна ціна цього Договору складає 1 276 619,79 грн. (Один мільйон двісті сімдесят шість тисяч шістсот дев'ятнадцять гривень 79 копійок), крім того ПДВ - 255 323,96 грн. (Двісті п'ятдесят п'ять тисяч триста двадцять три гривні 96 копійок), разом з ПДВ - І 531 943,75 грн. (Один мільйон п'ятсот тридцять одна тисяча дев'ятсот сорок три гривні 75 копійок)".
Ця Додаткова угода набирає чинності з дати її підписання і відповідно до ч. 3ст. 631 ЦК України поширює свою дію на відносини між Сторонами, що виникли до її укладення, а саме з 01.01.2025 року ( п.5 Додаткової угоди).
На виконання умов Договору та Додаткової угоди позивач у період січень - квітень 2025 року передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 1 686 159 грн 91 коп., що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями актів приймання-передачі природного газу від 31.01.2025, від 28.02.2025, 31.03.2025 та від 30.04.2025, які підписані та скріплені печатками сторін.
Відповідач оплату за переданий природний газ здійснив частково в сумі 1 402 169 грн 45 коп., внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 283 990 грн 46 коп.
З метою досудового врегулювання спору 09.06.2025 позивач на адресу відповідача направив вимогу про сплату заборгованості № 119/4.1.2.- 44474-2025, докази чого приєднані до матеріалів справи.
Однак вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення, у зв"язку з чим позивач керуючись п.6.2. договору та ст.625 Цивільного кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов"язання нарахував відповідачу пеню та 3% річних і звернувся до суду за захистом порушеного права.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
Згідно частин 1, 3 статті 12 Закону України "Про ринок природного газу", постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Як визначено у статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В частині 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Як визначено у статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) - ч. 1 ст. 610 ЦК України.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2).
В силу ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), якою з огляду на положення ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені (ч.3. ст. 549 ЦК України).
Щодо доводів відповідача про неможливість виконання умов договору у зв"язку з відсутністю належного бюджетного фінансування суд зазначає таке.
Відповідно з ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Згідно з ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
В ч. 2 ст. 617 ЦК України встановлено, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.
До того ж, в ст. 1 ЦК України визначено, що однією з ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, в тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з місцевого бюджету та відсутністю у ньому коштів, не виправдовують замовника та не заперечують обов'язку такого органу, який виступає стороною зобов'язального правовідношення, від його виконання належним чином.
Сама собою відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання.
Таким чином, відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати за виконані позивачем підрядні роботи.
Відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України та в рішенні від 30.11.2004 у справі Бакалов проти України зазначив, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).
Висновок суду.
Факт порушення виконання зобов'язання в частині своєчасної оплати переданого природного газу згідно з договором про постачання природного газу №101/ПГ-6022-Г від 23.12.2024 підтверджується матеріалами справи, відтак вимога позивача про стягнення з відповідача 283 990 грн 40 коп. основної заборгованості, обґрунтована та належить до задоволення.
Зважаючи на підтверджений факт прострочення виконання зобов'язання, суд перевірив правильність нарахування позивачем 3% річних та пені за період 03.06.2025 - 31.08.2025 та дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 21 707 грн 76 коп. пені та 2 100 грн 75 коп. три проценти річних є обґрунтованими.
Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Зі змісту зазначеної норми вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
При цьому потрібно взяти до уваги: майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні та інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Оцінюючи у цій справі можливість зменшення суми пені суд врахував, те що відповідач є органом управління, який входить до структури Сил логістики Збройних Сил України та створений з метою організації і виконання завдань квартирно-експлуатаційного забезпечення військових частин, закладів, установ та організацій Міністерства оборони України та Збройних Сил України дислокованих у гарнізонах Івано-Франківській області у мирний час та на особливий період і несвоєчасна оплата зумовлена специфікою бюджетного фінансування, а також те, що позивач доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання останньому збитків в результаті дій саме відповідача, не подав.
З урахуванням викладеного у сукупності, суд, враховуючи дискреційність наданих йому повноважень щодо зменшення розміру штрафних санкцій, виходячи з необхідності дотримання балансу інтересів обох сторін, вважає справедливим, доцільним, обґрунтованим, таким, що цілком відповідає принципу верховенства права висновок щодо можливості зменшення розміру пені на 50 відсотків, тобто до 10 853 грн 88 коп.
На думку суду, стягнення з відповідача такої суми пені, а також 3% річних компенсує негативні наслідки, пов'язані з порушенням відповідачем строків погашення заборгованості, стягнення ж з відповідача пені у повному обсязі не є співмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов'язання.
За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 283 990 грн 40 коп. основної заборгованості, 10 853 грн 88 коп. - пені та 2 100 грн 75 коп. - 3% річних.
Судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в сумі 3 693 грн 59 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №0000031965 від 23 жовтня 2025 року.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Водночас, суд зазначає, що у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено, тобто, судовий збір належить покласти на відповідача без урахування суми зменшеної пені.
Враховуючи викладене судовий збір в сумі 3 693 грн 59 коп., суд покладає на відповідача.
Керуючись ст. 8, 124 Конституції України, статтями 2, 86, 126, 129, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району про стягнення заборгованості в сумі 307 798 грн 91 коп.
Стягнути з Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району, вул. Національної Гвардії, буд. 14Г, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76014, (код ЄДРПОУ 08494013) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, буд.1, м. Київ, Київська область, 04116, ( код ЄДРПОУ 40121452) 283 990 ( двісті вісімдесят три тисячі дев"ятсот дев"яносто) грн 40 коп. основної заборгованості, 10 853 (десять тисяч вісімсот п"ятдесят три) грн 88 коп. - пені та 2 100 ( дві тисячі сто ) грн 75 коп. - 3% річних, а також 3 693 (три тисячі шістсот дев"яносто три) грн 59 коп. - судового збору.
Відмовити в частині позовних вимог про стягнення 10 853 (десять тисяч вісімсот п"ятдесят три) грн 88 коп. пені.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 13.01.2026
Суддя Т. В. Максимів