Справа № 909/811/21 (909/275/25)
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
12.12.2025 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І. М.
Секретар судового засідання Шмаюн Ю. Ю.,
за участю ліквідатора боржника Лозовського В. М.,
представника відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - Найдьонової Л. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у межах справи №909/811/21 про банкрутство ПАТ "Маріупольський графітовий комбінат" (вул. Богдана Хмельницького, 73, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300, код ЄДРПОУ 05394618) заяву ліквідатора ПАТ "Маріупольський графітовий комбінат" Лозовського В. М.,
до відповідачів: ТОВ "Азовблок", вул. Бахчиванджи, буд. 53-А, м. Маріуполь, Донецька обл, 87534,
ТОВ "МК-Арізона", пр. Перемоги, буд. 101, кв. 21, м. Маріуполь, Донецька обл., 87545,
ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 ,
ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 ,
ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 ,
ОСОБА_4 , АДРЕСА_4 ,
ОСОБА_5 , АДРЕСА_5 ,
ОСОБА_6 , АДРЕСА_6 ,
ОСОБА_7 , місцезнаходження невідоме,
Компанії "Крестмор Маркетінг Лтд", 35 Догога Берек, м. Беліз, Беліз, Центральна Америка,
ТОВ "Міллерс", вул. Коперника, буд. 3, м. Київ, 04116, про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями ПАТ "Маріупольський графітовий комбінат", у зв'язку з доведенням до банкрутства на ТОВ "Азовблок", ТОВ "МК-Арізона", ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Компанію "Крестмор Маркетінг Лтд", ТОВ "Міллерс" та стягнення солідарно на користь ПАТ "Маріупольський графітовий комбінат" - 1 188 267,64 грн,
встановив, що ліквідатор ПАТ "Маріупольський графітовий комбінат" Лозовський В. М. звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями ПАТ "Маріупольський графітовий комбінат", у зв'язку з доведенням до банкрутства, на ТОВ "Азовблок", ТОВ "МК-Арізона", ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Компанію "Крестмор Маркетінг Лтд", ТОВ "Міллерс" та стягнення солідарно 1 188 267,64 грн.
В обґрунтування заяви ліквідатор вказав на вимоги ст. 215 ГК України, ст. 61 КУзПБ, 619 ЦК України та на те, що в період наявності заборгованості перед ініціюючим кредитором - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, директор боржника ОСОБА_4 , яка діяла на підставі і в т.ч. протоколу №2 від 02.01.2020, від 22.01.2020 наглядової ради ПАТ «Маріупольський графітовий комбінат», членами, якої були ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , уклала 24.01.2020 з ТОВ «Азовблок», в інтересах якого діяв ОСОБА_5 , договір купівлі - продажу 19/25 часток комплексу, що знаходиться за адресою АДРЕСА_7 , загальною площею 19 653,8 м.кв. та розташований на земельних ділянках з кадастровими номерами 1412336900:01:019:0005, 1412336900:01:019:0006.
Кошти отримані від продажу майна, боржник перерахував ТОВ «Міллерс», керівником якого на момент перерахування був ОСОБА_5 , який з 05.11.2019 є головою наглядової ради ПАТ «Маріупольський графітовий комбінат».
У подальшому (14.05.2021 та 13.07.2021), ТОВ «Азовблок» подарувало набуте від боржника майно - ТОВ «МК-Арізона» (34/1000), ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ( 53/1000).
Наведене, призвело до безпідставного збільшення активів зазначених осіб та фактичного позбавлення боржника майна, що унеможливило задоволення вимог кредиторів.
Бездіяльність керівника, засновників боржника (учасників, акціонерів) органів управління, мала наслідком стійку неплатоспроможність боржника та відсутність активів для задоволення вимог кредитора, що є підставою для застосування до таких осіб субсидіарної відповідальності.
Одночасно, ліквідатор вказав на те, що в силу вимог ГПК України, він, як заявник, звільнений від обов'язку надсилання копій документів учаснику справи (ч.7 ст. 42 ГПК України), який не зареєстрував електронний кабінет, зокрема, ТОВ "Азовблок", ТОВ "МК-Арізона", ТОВ "Міллерс".
Окрім цього, відоме ліквідатору місце проживання (перебування) фізичних осіб - відповідачів знаходиться на тимчасово окупованій території України, на якій не функціонують відділення АТ «Укрпошта», що є загальновідомою обставиною та відповідно до статті 75 ГПК України не потребує доказування, у зв'язку з чим, направлення таким відповідачам копії заяви та доданих до неї документів, є об'єктивно неможливим. Водночас, копія заяви з додатками відповідачу - юридичній особі нерезиденту- Компанії «Крестмор Маркетінг Лтд», направлена контактній особі компанії ОСОБА_8 .
В підтвердження надав суду копії: постанови про визнання боржника банкрутом від 01.03.2023, виписки по особовому рахунку за період з 16.12.2018 по 01.03.2023, договору дарування від 14.05.2021, договору купівлі-продажу від 24.01.2020, свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20.12.2012, договору дарування від 13.07.2021, інформації про власників пакетів, яким належить 10 і більше відсотків акцій емітента станом на 31.12.2018, інформації про загальну кількість голосуючих акцій та кількість голосуючих акцій, права голосу за якими обмежено, а також кількість голосуючих акцій, право голосу за якими за результатами обмеження таких прав передано іншій особі станом на 31.12.2018, річну звітність емітента станом на 31.12.2018, листа №86-1197бт/25 від 04.03.2025, інформації про органи управління, довідки про власників пакетів голосуючих акцій акціонерних товариств, інформації щодо освіти та стажу роботи посадових осіб емітента, витягу з ЄДР щодо ПРАТ "Маркограф", листів №81-7315/25 від 27.03.2025, №0900-0803-8/15921 від 21.03.2025, витягу з ЄДР щодо ФОП Шеремети О. Л., квитанції №2907808, докази направлення заяви з додатками відповідача.
За наслідками розгляду вказаної заяви, суд неодноразово відкладав засідання.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , щодо заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями ПАТ "Маріупольський графітовий комбінат" заперечили та вказали на те, що ліквідатором не надано будь-яких доказів вчинення ними умисних з корисливих мотивів дій, що призвели до стійкої фінансової неплатоспроможності боржника, не визначено причинно-наслідкових зв'язків, що призвели до великої матеріальної шкоди державі чи кредитору, подана заява та долучені до неї документи не відповідають вимогам Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 № 14, а відтак, заява необґрунтована.
07.05.2025, ліквідатор боржника подав клопотання про витребування у Виконавчого комітету Калуської міської ради (77300, Івано-Франківська обл. м. Калуш, вул. Івана Франка, будинок, 1, код ЄДРПОУ 04054300) копії матеріалів реєстраційної справи ПАТ «Маріупольський графітовий комбінат» (вул. Богдана Хмельницького, 73, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300, код ЄДРПОУ 05394618) .
В обґрунтування клопотання послався на вимоги ст.81 ГПК України та на те, що самостійно такі докази здобути не вдалось.
12.05.2025, суд вищевказане клопотання задоволив, про що виніс ухвалу.
19.06.2025, на виконання вимог ухвали суду від 12.05.2025, Калуська міська рада надіслала матеріали реєстраційної справи ПАТ "Маріупольський графітовий комбінат".
Судом неодноразово оголошувались перерви в судових засіданнях, про час та місце судових засідань по розгляду заяви ліквідатора боржника, суд розміщав на сайті Судова влади України, відповідні оголошення.
Відповідачі ТОВ "Азовблок", ТОВ "МК-Арізона", ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (місцезнаходження яких є на тимчасово окупованій території України або яке невідоме) у судові засідання не з'являлися, причин неявки суду не повідомляли та правом на подання заперечень щодо заяви не скористалися, хоча про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином шляхом розміщення відповідних оголошень на офіційному вебсайті Господарського суду Івано-Франківської області на інформаційному ресурсі «Судова влада України», що за відсутності можливості направлення судової кореспонденції іншим способом, є єдиним можливим, належним та достатнім способом повідомлення відповідно до вимог підпункту 21 пункту 1 розділу XI «Перехідні положення» ГПК України та частини першої статті 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Даний факт підтверджується паперовими копіями електронної інформації з сайту Судової влади України Господарського суду Івано-Франківської області, які наявні в матеріалах справи.
Водночас, відповідачі - Компанія «Крестмор Маркетінг Лтд» та ТОВ «Міллерс» - також у судові засідання не з'являлися, причин неявки суду не повідомляли та правом на подання заперечень не скористалися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення ухвал суду від 07.04.2025, 08.05.2025, 04.06.2025, 30.07.2025, 03.09.2025, 23.09.2025, 17.10.2025, 19.11.2025 за відомими суду адресами, зокрема, на адресу контактної особи Компанії «Крестмор Маркетінг Лтд» - ОСОБА_8 ( АДРЕСА_8 ), що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №0601135393669, 0601145706665, 0601158764842, 0601177739913, 0601189833818, R067023663608, 0601196831103, R068028984824, а також на адресу ТОВ «Міллерс», що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №0601135395424, 0601145707521, 0601158765717, 0601189834725, R067023662253, 0601196829834.
Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
В судовому засіданні представник ОСОБА_2 , ОСОБА_1 заперечення підтримала та наполягала на тому, що її довірительки є добросовісними набувачами майна, яке вони отримали не від боржника. Укладення договорів дарування у 2021 році не переслідувало жодної мети, наслідком якої могло би бути застосування до них такої міри відповідальності, як покладення субсидіарної відповідальності за боргами боржника, який відчужив майно. У зв'язку з цим, довірительки не повинні нести таку міру відповідальності, оскільки ліквідатором не доведено наявності передбачених законодавством умов для її настання.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши ліквідатора боржника, представника відповідачів, суд вважає, що заяву ліквідатора боржника слід задоволити.
При цьому суд врахував наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 61 КУзПБ, під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями.
Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного суду (ст. 236 ГПК України).
У постанові ВС від 24.02.2021, що винесена у справі №902/1129/15 (902/579/20), зроблено висновок про те, що субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійний цивільно-правовий вид відповідальності, який покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності.
Притаманною ознакою цивільно-правової відповідальності є те, що особа, яка є відповідачем, повинна доказати відсутність своєї вини.
Отже, після визнання боржника банкрутом, за наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи-боржника, погашення заборгованості банкрута є неможливим внаслідок дій та (або) бездіяльності засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, до поки такі особи не доведуть протилежного.
При цьому Кодекс України з процедур банкрутства не встановлює заборони для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі на керівника боржника, повноваження яких до та на час порушення/здійснення провадження у справі про банкрутство припинились, оскільки одним із визначальним для цієї відповідальності є причинно-наслідковий зв'язок між діями/бездіяльністю цих осіб та наслідками у вигляді доведення боржника до банкрутства та банкрутства, за умови винних дій цих осіб (суб'єктивна сторона).
У постанові ВС від 22.04.2021, що винесена у справі №915/1624/16, суд вказав на те, що статтею 61 КУзПБ від 21.10.2019, статтею 41 Закону про банкрутство до 21.10.2019 закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, складовими якої є недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів та наявність ознак доведення боржника до банкрутства. Однак зазначена презумпція є спростовною, оскільки передбачає можливість цих осіб довести відсутність своєї вини у банкрутства боржника та уникнути відповідальності. Спростовуючи названу презумпцію, особа, яка притягується до відповідальності має право довести свою добросовісність, підтвердивши, зокрема, оплатне придбання активу боржника на умовах, на яких за порівняних обставин зазвичай укладаються аналогічні правочини та довівши, що вчинені за її участі (впливу) операції приносять дохід, відображені у відповідності з їх дійсним економічним змістом, а отримана боржником вигода обумовлена розумними економічними чинниками.
У цьому разі відсутність в осіб, які притягуються до субсидіарної відповідальності зацікавленості в наданні документів, що відображають реальний стан справ і дійсний господарський оборот, не повинна знижувати правову захищеність кредиторів під час необґрунтованого порушення їх прав. Тому, якщо ліквідатор із посиланням на ті чи інші докази належно обґрунтував наявність підстав для притягнення особи до субсидіарної відповідальності та неможливість погашення вимог кредиторів внаслідок її дій (бездіяльності), на неї переходить тягар спростування цих тверджень ліквідатора, з урахуванням чого вона має довести, чому письмові документи та інші докази ліквідатора не можуть бути прийняті на підтвердження його доводів, надавши свої докази і пояснення щодо того, як насправді здійснювалася господарська діяльність.
Отже, якщо дії особи, які мали вплив на економічну (юридичну) долю боржника викликають об'єктивні сумніви в тому, що вона керувалася інтересами боржника, на неї переходить тягар доведення того, що результати зазначених дій стали наслідком звичайного господарського обороту, а не викликані використанням нею своїх можливостей, що стосуються визначення дій боржника, як таких, що вчиненні на шкоду інтересам боржника та його кредиторів. У такому разі небажання особи, яка притягується до субсидіарної відповідальності, надати суду докази, має кваліфікуватися згідно із частиною другою статті 74 ГПК України виключно як відмова від спростування фактів, на наявність яких аргументовано з посиланням на конкретні документи вказує процесуальний опонент. В силу статті 13 ГПК України особа, що бере участь у справі, яка не вчинила відповідних процесуальних дій, несе ризик настання наслідків такої свої поведінки".
Ліквідатору боржника, як суб'єкту права на звернення з відповідною заявою до суду, при зверненні заявою про покладення на цих осіб субсидіарної відповідальності достатньо довести використання винними особами належних їм суб'єктивних прав не для задоволення легітимних інтересів, а з підстав, що висвітлені зокрема у пунктах 114, 120 - 122 цієї постанови. Тобто, з метою заподіяння шкоди кредиторам, ухилення від виконання зобов'язань перед кредиторами із використанням приватно - правового інструментарію всупереч його призначенню.
В силу принципу змагальності та диспозитивності (ст.13 ГПК України), особа, яка не вчинила відповідних процесуальних дій (не надала доказів), несе ризик настання наслідків такої своєї поведінки.
З матеріалів справи суд встановив, що в межах справи №909/811/21 про банкрутство ПАТ "Маріупольський графітовий комбінат" судом визнано заборгованість банкрута перед ГУ ПФУ в Івано-Франківській області у розмірі 1 188 267,64 грн.
Як зазначено ліквідатором та не спростовано учасниками провадження, вищевказана заборгованість непогашена у зв'язку із недостатністю активів у боржника.
Станом на дату відкриття провадження у справі про банкрутство, директором боржника була ОСОБА_4 , членами наглядової ради - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - ОСОБА_3 , власником 99,13 % акцій боржника - Компанія "Крестмор Маркетінг Лтд".
Маючи заборгованість перед ПФУ, боржник в особі директора ОСОБА_4 відчужив ТОВ «Азовблок», в інтересах якого діяв ОСОБА_5 , за ціною 360 000 грн - 19/25 часток комплексу, що розташований за адресою: АДРЕСА_7 , загальною площею 19653,8 кв.м ( договір купівлі-продажу від 24.01.2020).
Отримані кошти перерахував ТОВ «Міллерс», керівником якого на той час був ОСОБА_5 , який одночасно і був головою наглядової ради боржника.
У подальшому, ТОВ «Азовблок» безоплатно розпорядилося набутим у боржника майном, передавши його третім особам на підставі договорів дарування. Так, за договором від 14.05.2021 ТОВ «МК-Арізона» отримало у дар 34/1000 часток комплексу, а за договором від 13.07.2021 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - 53/1000 часток цього ж комплексу у рівних частках (по 53/2000 кожному).
Відповідно до п.8.1 Статуту ПАТ "Маріупольський графітовий комбінат" від 2020 року (далі - статут), затвердженого протоколом загальних зборів акціонерів №6 від 12.03.2020, який наданий Калуською міською радою з матеріалами реєстраційної справи боржника, встановлено, що органами управління товариства та контролю товариства є: загальні збори акціонерів - вищий орган Товариства, наглядова рада - орган, який здійснює захист прав акціонерів та в межах компетенції, визначеної Статутом, контролює та регулює діяльність Директора, директор - виконавчий орган Товариства.
Статутом також передбачено, що акціонер (акціонери) та член Наглядової ради, який є його (їхнім) представником, несуть солідарну відповідальність за відшкодування збитків, завданих Товариству таким членом Наглядової ради Товариства (п.10.5 статуту).
До компетенції Наглядової ради відноситься, зокрема, контроль за діяльністю Директора та захист прав акціонерів Товариства; надання попередньої згоди Директору Товариства на: вчинення будь-яких правочинів (укладання угод, договорів, контрактів) з акціями, паями, частками та іншими корпоративними правами, що належать або можуть належати Товариству, незалежно від їх балансової, оціночної або договірної вартості, вчинення будь-яких правочинів щодо розпорядження (відчуження, передача у користування, заставу, або використання іншим чином) нерухомим майном, що належать Товариству, незалежно від балансової, оціночної або договірної вартості такого майна, вчинення протягом календарного місяця будь-якого (-их) правочину (-ів) з однією й тою ж осою щодо розпорядження виробничим обладнанням, яке належить Товариству, на суму, що перевищує 300 000 гривень. При цьому, без попереднього погодження із Наглядовою радою вказані у цьому підпункті рішення, прийняті Директором Товариства або від її імені, та/або правочини, вчинені Директором Товариства або за їх дорученням іншою вповноваженою особою, є нікчемним (п.п. 10.26.2, 10.26.10 статуту).
Згідно з положеннями пунктів 11.1, 11.2 статуту, директор є одноосібним виконавчим органом Товариства, який здійснює управління його поточною діяльністю, що передбачає її відповідальність за реалізацією цілей, стратегії та політики Товариства. Директор підзвітний Загальним зборам акціонерів та Наглядовій раді Товариства й організує виконання їх рішень.
Директор здійснює керівництво поточною діяльністю Товариства у зв'язку з чим: в межах своєї компетенції та у випадках, передбачених чинним законодавством України та цим Статутом, приймає рішення про вчинення правочинів (укладення угод, договорів, контрактів), про інвестування коштів і майна Товариства, про здійснення Товариством інших операцій та про участь Товариства в інших цивільно-правових і господарсько-правових відносинах; готує та подає Наглядовій раді Товариства перелік значних правочинів, що підлягають затвердженню відповідно до вимог чинного законодавства України; вирішує всі інші питання діяльності Товариства, крім тих, які у відповідності з чинним законодавством України та цим Статутом відносяться до компетенції Загальних зборів акціонерів або Наглядової ради Товариства і повноваження по розгляду яких не передані Директору Товариства (п. п. 11.10.1, 11.10.5, 11.10.6 статуту).
Водночас, відповідно до ч. 3, 4 ст. 4 КУзПБ, у разі виникнення ознак неплатоспроможності чи її загрози, а також у разі отримання боржником повідомлення від осіб, зазначених у частині другій цієї статті, керівник боржника зобов'язаний не пізніше 30 днів з дня отримання відповідної інформації надіслати засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника, а також іншим органам управління, до компетенції яких належить вирішення цих питань, відомості щодо наявності ознак неплатоспроможності чи її загрози. Виконавчий орган боржника, а у випадках, передбачених законом, - засновники (учасники, акціонери) боржника, власники майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, зобов'язані вживати заходів щодо запобігання неплатоспроможності боржника, у тому числі здійснення позасудового врегулювання боргу, ініціювання процедури превентивної реструктуризації боржника, ініціювання процедури реструктуризації відповідно до Закону України "Про фінансову реструктуризацію" або у випадках, передбачених цим Кодексом, прийняти рішення про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. У разі невиконання або неналежного виконання зазначених заходів особи, зазначені у цій частині, несуть відповідальність у випадках, передбачених законом.
ВС у постанові від 28.07.2021, що винесена у справі № 917/1500/18 (917/1932/20), акцентовано увагу на тому, що до засновника (учасника) товариства може бути застосована субсидіарна відповідальність у зв'язку з його бездіяльністю в органі управління боржником, що мало наслідком стійку неплатоспроможність боржника та відсутність у нього будь-яких активів на час проведення ліквідаційної процедури для задоволення вимог кредиторів. Засновник (учасник) має законодавчо визначене право отримувати інформацію про господарську діяльність товариства, а відтак, він мав можливість ознайомитись із річною фінансовою звітністю товариства, вживати заходи для проведення аудиту, а враховуючи його право брати участь у розподілі прибутку товариства, мав бути обізнаним про фінансову ситуацію, що склалася на товариства. При цьому, суди також не врахували, що притаманною ознакою цивільно-правової відповідальності є те, що особа, яка є відповідачем, повинна довести відсутність своєї вини.
Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові КГС ВС від 22.04.2021, що винесена у справі №915/1624/16, суб'єктом субсидіарної відповідальності може бути особа, яка отримала істотну (відносно масштабу діяльності боржника) вигоду у вигляді збільшення активів, яка не могла б утворитися у випадку відповідності дій засновників та керівника боржника закону, в т.ч. принципу добросовісності.
Враховуючи викладене, наявність у ПАТ «Маріупольський графітовий комбінат» стійкої неплатоспроможності, невиконання директором, членами наглядової ради, власником, акціонером, обов'язків, передбачених КУзПБ та Статутом товариства, відсутність доказів, які б спростовували презумпцію їхньої вини, а також вчинення правочинів, унаслідок яких пов'язані та треті особи отримали істотну вигоду у вигляді активів, коштів боржника на шкоду його кредиторам, заява про покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , Компанію «Крестмор Маркетінг Лтд», а також на ТОВ «Азовблок», ТОВ «МК-Арізона», ТОВ «Міллерс», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , як на осіб, дії та бездіяльність яких у сукупності призвели до доведення боржника до банкрутства та неможливості задоволення вимог кредиторів, є обґрунтованою.
Посилання предстаника відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на те, що вони є добросовісними набувачами майна, яке вони отримали не від боржника, укладення договорів дарування у 2021 році не переслідувало жодної мети, наслідком якої могло б бути застосування до них такої міри відповідальності, як покладення субсидіарної відповідальності за боргами боржника, який відчужив майно, судом не приймається з огляду на вищевикладене.
Ст. ст.74, 77 ГПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За наведених обставин, керуючись ст. ст. 2, 59, 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 232-235 Господарсько процесуального кодексу України, суд
заяву ліквідатора ПАТ "Маріупольський графітовий комбінат" Лозовського В. М. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями ПАТ "Маріупольський графітовий комбінат", у зв'язку з доведенням до банкрутства на ТОВ "Азовблок", ТОВ "МК-Арізона", ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Компанію "Крестмор Маркетінг Лтд", ТОВ "Міллерс" та стягнення солідарно 1 188 267,64 грн - задоволити.
Стягнути солідарно з ТОВ "Азовблок" (код ЄДРПОУ 33012290, вул. Бахчиванджи, буд. 53-А, м. Маріуполь, Донецька обл, 87534), ТОВ "МК-Арізона" (код ЄДРПОУ 44358013, пр. Перемоги, буд. 101, кв. 21, м. Маріуполь, Донецька обл., 87545), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 ), ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_5 ), ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_6 ), ОСОБА_7 , місцезнаходження невідоме, Компанії "Крестмор Маркетінг Лтд" (Crestmore Marketing Ltd.) (реєстраційний номер 66,32, 35 Догога Берек, м. Беліз, Беліз, Центральна Америка), ТОВ "Міллерс" (код ЄДРПОУ 4194335, вул. Коперника, буд. 3, м. Київ, 04116) на користь ПАТ "Маріупольський графітовий комбінат" (код ЄДРПОУ 05394618, вул. Богдана Хмельницького, 73, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300) - 1 188 267,64 грн (один мільйон сто вісімдесят вісім тисяч двісті шістдесят сім гривень шістдесят чотири копійки).
Наказ видати після набрання ухвалою законної сили.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку, визначеному ст. 9 КУзПБ до Західного апеляційного господарського суду у строки, встановлені ст. ст. 254-257 ГПК України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи можуть отримувати інформацію по справі на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://court.gov.ua/fair/sud5010/ та на вебсторінці Єдиного державного реєстру судових рішень за вебадресою http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст ухвали складено 12.01.2026.
Суддя І. М. Скапровська