12 січня 2026 рокуСправа №160/24921/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву представника ОСОБА_1 - Акерман Наталії Іванівни про ухвалення додаткового судового рішення у адміністративній справі № 160/24921/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду знаходилася адміністративна №160/24921/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
За наслідками розгляду зазначеної справи судом було прийнято рішення від 28.11.2023 року, яким адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в поновленні виплати пенсії за віком на визначений пенсіонером банківський рахунок;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з дати припинення та виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою поданою представником;
- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено;
- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 687,10 грн.
Вказане рішення суду сторонами не оскаржувалося та набрало законної сили 29.12.2023 року.
30.12.2025 року до суду через підсистему "Електронний суд" надійшла заява представника позивача, в якій вона просить суд:
- ухвалити додаткове рішення у справі №160/24921/23;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати розмір пенсії ОСОБА_1 з 07.10.2009 року.
В обгрунтування зазначеної заяви представник позивача посилається на те, що у рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 року судом не вирішено питання щодо вимог про зобов'язання здійснити перерахунок розміру пенсії. Управління продовжує нараховувати позивачу пенсію в розмірі 673,84 грн. З огляду на викладене, просить суд задовольнити заявлені вимоги.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 року призначено розгляд заяви в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами 12.01.2026 року.
Розглянувши вказану заяву позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 3 статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Зважаючи на те, що рішення суду від 28.11.2023 року у даній справі винесено в порядку спрощеного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні), то і заяву про ухвалення додаткового рішення суд розглядає у письмовому провадженні.
Особливості ухвалення додаткового судового рішення визначені статтею 252 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, пунктом 1 частини 1 вказаної статті передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.
Відтак, законодавець допускає можливість ухвалення додаткового судового рішення, зокрема й у разі, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, не ухвалено рішення.
Зі змісту поданої представником позивача заяви слідує, що позовна вимога в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з 07.10.2009 року залишилась не вирішеною.
Надаючи правову оцінку обставинам, що викладені заявником у заяві про ухвалення додаткового судового рішення, суд зазначає наступне.
Як убачається із матеріалів справи, позивач звернувся до суду з наступними позовними вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 на визначений пенсіонером банківський рахунок;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати розмір пенсії з 07.10.2009 року з компенсацією втрати частини доходу, поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з дати припинення та виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою поданою представником.
Так, серед позовних вимог позивача дійсно містяться вимоги щодо перерахунку розміру пенсії з 07.10.2009 року з компенсацією втрати частини доходу.
Суд зауважує, що вимога щодо здійснення перерахунку пенсії зазначена саме як "здійснення перерахунку пенсії з 07.10.2009 року з компенсацією втрати частини доходу".
При цьому судом у рішенні від 28.11.2023 року у даній справі досліджено питання наявності підстав для перерахунку пенсії позивача з компенсацією втрати частини доходу та відмовлено у задоволенні цієї частини позовних вимог, оскільки вони є передчасними. У резолютивній частині рішення суду від 28.11.2023 року також є вказівка на те, що адміністративний позов задоволено частково, зазначено спосіб захисту порушених прав позивача та зазначено про те, що у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
При цьому, позивач не звертався до суду із апеляційною скаргою на вказане рішення суду.
Отже, позовні вимоги щодо здійснення перерахунку пенсії з 07.10.2009 року з компенсацією втрати частини доходу судом було досліджено та вирішено питання по суті (відмовлено у їх задоволенні), та додаткового зазначення в резолютивній частині не потребує.
Мотивувальна частина рішення містить обгрунтування застосованого способу відновлення порушених прав позивача саме таким способом захисту.
Таким чином, з урахуванням того, що в рішенні суду від 28.11.2023 року було досліджено та вирішено питання, про яке ставиться позивачем у даній заяві, в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення слід відмовити.
Частиною 4 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 241-243, 248, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - Акерман Наталії Іванівни про ухвалення додаткового судового рішення у адміністративній справі № 160/24921/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.В. Серьогіна