Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/3147/25
Номер провадження 1-кп/711/193/26
08 січня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого - судді: ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
представника потерпілої - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
потерпілої - ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси клопотання захисника ОСОБА_5 про повторне дослідження відеозапису ДТП за участі спеціаліста та надання судового доручення для проведення слідчого експерименту (відтворення) з обвинуваченим ОСОБА_7 поданого у кримінальному провадженні № 12025250310000360 від 24.01.2025 рокувідносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
В провадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси перебуває на розгляді кримінальне провадження № 12025250310000360 від 24.01.2025 року відносно ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням, про повторне, з залученням відповідних спеціалістів, дослідження в судовому засіданні відео запису ДТП на предмет встановлення часу існування небезпеки для водія ОСОБА_7 . В залежності від результату отриманої інформації по 1 пункту даного клопотання, зобов'язати орган досудового розслідування провести відтворення (слідчий експеримент) з обвинуваченим ОСОБА_7 та за його результатами призначити авто технічну експертизу. Клопотання мотивує тим, що обвинувачений ОСОБА_7 вину в інкримінованому йому обвинуваченні визнає та визнавав на протязі всього досудового розслідування та судового слідства. Але відповідно до засад кримінального Закону, вина має бути доведена в судовому засіданні належними та допустимими доказами. В будь-якому випадку, навіть за умови визнання вини обвинуваченим, вина має бути доведена відповідно до принципу презумпції невинуватості, який закріплений у Конституції та Кримінальному процесуальному кодексі України. Особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено поза розумним сумнівом у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо вини тлумачаться на користь обвинуваченого.
В якості доказів, що доводять вину сторона обвинувачення надала до суду письмові докази. Докази були досліджені в судовому засідання, в тому числі докази на яких базується обвинувачення: протокол огляду місця події з схемою та фото таблицями до нього від 24 січня 2025 року; протокол огляду відеозапису від 25 лютого 2025 року; постанова про призначення авто технічної експертизи від 25 лютого 2025 року; висновок експерта за результатами проведеної авто технічної експертизи від 28 лютого 2025 року. Також в судовому засіданні було переглянутий відеозапис моменту скоєння ДТП. Орган досудового розслідування максимально швидко завершив досудове розслідування та скерував справу до суду. При цьому швидкість стала причиною неповноти та упередженості під час розслідування справи. В силу викладеного захист вважає, що досудове розслідування було проведено неповно та упереджено. Так, відповідно до змісту протокол огляду місця події він був розпочатий слідчим 24.01.2025 об 18: 50 год. та завершений 24 січня 2025 року об 22:55 год. До участі у проведенні огляду місця події, крім водія ОСОБА_7 , залучено двох осіб в якості понятих, а саме: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . По завершенню огляду та після заповнення слідчим протоколу поняті були з ним ознайомлені і на підтвердження цьому поставили свої підписи. Натомість на останній сторінці, вже після підписів ознайомлення з ним понятих, мається рукописний текст з цифровою інформацією, щодо встановленої видимості елементів дорожньої розмітки - 45 метрів. Дана інформація, а саме вказаний вимір видимості елементів дорожньої розмітки більше ніде у протоколі не дублюється чи відображається, але має важливе значення для даної справи. Відповідно п.25, ст.3 КПК України, поняті є учасниками кримінального провадження. Відповідно п.1 ч.1 ст.103 КПК України, процесуальні дії під час кримінального провадження можуть фіксуватися у протоколі. Згідно правил ч.1статті 104 КПК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі. Приписами ч.3 ст.104 КПК України, протокол складається з: 1. вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце, час проведення та назву процесуальної дії; особу, яка проводить процесуальну дію (прізвище, ім'я, по батькові, посада); всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання); інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання; 2. описової частини, яка повинна містити відомості про: послідовність дій; отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі і документи; 3. заключної частини, яка повинна містити відомості про: вилучені речі і документи та спосіб їх ідентифікації; виготовлені дублікати документів, а також копії інформації, у тому числі комп'ютерних даних, та спосіб їх ідентифікації; спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу; зауваження і доповнення до письмового протоколу з боку учасників процесуальної дії.
Згідно вимог ч.ч.4-5 КПК України, перед підписанням протоколу учасникам процесуальної дії надається можливість ознайомитися із текстом протоколу. Зауваження і доповнення зазначаються у протоколі перед підписами. Протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії, Таким чином протокол огляду місця події з схемою та фото таблицями до нього від 24 січня 2025 року був складений з істотними порушеннями вимог КПК України. Допис в даному протоколі огляду, зроблений вже після завершення ознайомлення з ним понятих ставить під сумнів його допустимість, належність цього доказу та законність в розумінні вимог КПК України. Після клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_10 про допит понятих з приводу їх участі у проведенні даної слідчої дії та допису слідчого щодо встановленої видимості елементів дорожньої розмітки - 45 метрів, в суді був допитаний понятий ОСОБА_8 , який не зміг пояснити появу цього допису та звідки появився допис розміру 45 метрів. Тобто не спростовано висновки сторони захисту, що після підписів про ознайомлення з ним понятих, з'явився рукописний текст з цифровою інформацією, щодо встановленої видимості елементів дорожньої розмітки - 45 метрів. При цьому при проведенні вказаного ОМП фізично та фактично не було проведено будь-яких дій для встановленої видимості елементів дорожньої розмітки. 4. Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 повністю підтримує правову позицію адвоката ОСОБА_10 щодо протоколу огляду відеозапису від 25 лютого 2025 року складеного слідчою. Цей процесуальний документ є головним письмовим доказом для розгляду даної справи, так як за його змістом виносилась постанова про призначення авто технічної експертизи від 25.02.2025 та за помилковими вихідними даними була проведена авто технічна експертиза від 28 лютого 2025 року. Дійсно, згідно змісту протоколу огляду відеозапису, слідча, без залучення експерта або спеціаліста оглянула відеозапис ДТП, та самостійно вирахувала та визначила час існування небезпеки для водія ОСОБА_7 . Звертаю увагу, що в протоколі, незалежно від того вірно чи ні він вирахуваний час, він округляєтеся до лише до секунди. Визначний слідчою час склав 3 секунди. З протоколу вбачається, що: -в 17:27:55 часу відеозапису, це момент коли слідча «бачить» початок зменшення швидкості руху легкового автомобіля, що рухається в попутному напрямку попереду в лівому ряду з автомобілем, яким керував обвинувачений; - в 17:27:58 часу відеозапису, в момент коли слідча «бачить» наїзд автомобіля на пішохода. Крім цього, слідча самостійно розрахувала відстань віддалення автомобіля, яким керував ОСОБА_7 з моменту виникнення небезпеки до наїзду і ця відстань склала 41,7 метри. Неодноразові перегляди відео файлу, не тільки адвокату ОСОБА_10 , але й адвокату ОСОБА_5 не дали змогу виявити те, що «побачила» чи виявила слідча та описала у своєму протоколі від 25.02.2025. Відповідно у висновку експерта від 28 лютого 2025 року авто технічної експертизи, за умови, що даний висновок є повний та об'єктивний, було обраховано, що математична різниця між умовним віддаленням автомобіля в момент, заданої слідчою небезпеки і зупиночним шляхом складає приблизно 10.1-7.1 метри. (41.7 м. більше за 31.б...34.6м.). Відстань 7.1 м. при швидкості 50 км/год. автомобіль долає приблизно 0.52 сек. Тому, якщо припустити, що слідча допустила похибку під перегляду нею відеофайлу лише на 0.52 секунди, то у водія ОСОБА_7 вже не буде технічної можливості зупинитись до місця наїзду. Що вказує на очевидну необ'єктивність та неповноту допущену під час досудового розслідування в частині цього письмового доказу. Підтвердження позиції сторони захисту є постанова про продовження строків досудового розслідування від 18 березня 2025 року керівника Черкаської обласної прокуратури, якою було задоволено клопотання слідчої ОСОБА_11 про продовження досудового розслідування для проведення слідчого експерименту з водієм ОСОБА_7 та за отриманими результати відтворення призначення авто технічної експертизи. Саме тому з метою проведення слідчого експерименту з водієм, слідча ОСОБА_11 зверталась з клопотанням до Черкаської обласної прокуратури про продовження строків досудового розслідування. Зі змісту постанови прокурора вбачається, що метою продовження строків досудового розслідування є в тому числі необхідність у проведенні слідчого експерименту з водієм та за його результатами відтворення призначити авто технічну експертизу (постанова долучена до матеріалів справи та досліджена в судовому засіданні).
Станом на 18 березня 2025 року у слідчої та прокурора є необхідність у зборі об'єктивних вихідних даних, шляхом проведення відтворення та призначенні експертизи, а далі все це «відкидається», нічого не встановлюється, жодного разу навіть не робиться виїзд на місце пригоди, та без проведення жодного відтворення справа скеровується до суду. Не провівши відтворення обстановки, відповідно не отримавши об'єктивних вихідних даних про механізм розвитку ДТП, неможливо вірно визначити момент виникнення небезпеки та час її його існування. Проведена за помилковими вихідними даними, авто технічна експертиза від 28 лютого 2025 року не може слугувати доказом про доведеність невідповідності дій водія ОСОБА_7 до вимог ПДР України. Обвинувачений ОСОБА_7 з початку досудового розслідування до часу скерування обвинувального акту до суду вживав всі можливі від нього дії для сприяння розкриттю злочину в тому числі на проведення з ним слідчого експерименту, про що заявляла слідча. Як виснував Верховний Суд в одній з останніх по часу правових позиціях, вирішальним чинником для визначення відповідальності водія за наслідки ДТП є об'єктивна можливість виявити небезпеку і технічна можливість уникнути спричинення цих наслідків. (ВС ККС №283/256/23 від 12.11.2025 р.). Статтею 22 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. У справах, що стосуються дорожньо-транспортних подій, експертне дослідження може вплинути на остаточне рішення або позначитись на остаточному рішенні суду. Тому право захисту спростовувати висновки експертів, надані обвинуваченням, за допомогою іншого висновку, наданого захистом, має бути забезпечене судом. Відхилення аргументів сторони захисту з питань перевірки у процесуальний спосіб експертного висновку та інших поданих доказів сторони обвинувачення, оцінки доказів з точки зору допустимості порушує засади змагальності та принципи справедливості судового розгляду. Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 368-2 КК України зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «іпсІиЬіоргогео», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу. Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», «Кобець проти України», «Ірландія проти Сполученого Королівства» та ін.). Вказана вище правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 23 червня 2020 року (справа № 159/3738/16-к, провадження № 51-9229км18). Просив клопотання задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримав клопотання захисника та просив його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення клопотання адвоката ОСОБА_5 заперечила. Зазначила, що під час досудового слідства, зокрема під час проведення слідчого експерименту слідчим дотримано всіх вимог чинного законодавства. Вважає, що в разі задоволення клопотання це призведе до безпідставного затягування розгляду справи, а тому просить суд відмовити в задоволенні клопотання захисту.
Представник потерпілої ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала думку прокурора та просила суд відмовити в задоволенні клопотання сторони захисту.
Потерпіла ОСОБА_6 підтримала думку прокурора та позицію свого представника.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дійшов наступних висновків.
Згідно ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Частиною шостою ст.22 КПК України, визначено, що суд зберігає об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
При цьому, ч.1 ст.21 КПК України кожному гарантує право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Верховний Суд України в п.10 Постанови Пленуму «Про застосування конституції України при здійсненні правосуддя» від 01.11.1996 року за № 9, звернув увагу всіх судів на те, що конституційні положення про законність судочинства та рівність усіх учасників процесу перед законом і судом (ст.129 Конституції) зобов'язують суд забезпечити всім їм рівні можливості щодо надання та дослідження доказів, заявлення клопотань та здійснення інших процесуальних прав.
Згідно з ч.3 ст.333 КПК України якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановлені обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії.
Частиною 4 статті 333 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання суд враховує значення обставин, про встановлення або перевірку яких просить особа, яка звернулася з ним, можливість їх встановлення або перевірки шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та причини, з яких не були здійснені належні дії для їх встановлення чи перевірки на стадії досудового розслідування.
Вимогами ч.1 ст.91 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: 1) подія кримінального правопорушення (спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (форма вини).
Частиною 1 ст.84 КПК України визначено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Згідно з ч.ч.1, 2 і 3 ст.240 КПК України, з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань. За необхідності слідчий експеримент може проводитися за участю спеціаліста. Під час проведення слідчого експерименту можуть проводитися вимірювання, фотографування, звуко - чи відеозапис, складатися плани і схеми, виготовлятися графічні зображення, відбитки та зліпки, які додаються до протоколу. До участі в слідчому експерименті можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник.
Докази надані сторонами і досліджені судом можуть бути перевірені іншим шляхом у ході судового розгляду. Досліджені судом протоколи слідчих експериментів, покази свідків та експертів зазначених у клопотанні адвоката не дають підстав суду дійти висновку, що вони суттєво різняться і в ході проведення слідчого експерименту із обвинуваченим можуть бути отриманні дані які мають істотне значення для кримінального провадження.
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що клопотання про повторне дослідження відеозапису ДТП за участі спеціаліста та надання судового доручення для проведення слідчого експерименту (відтворення) з обвинуваченим ОСОБА_7 поданого у кримінальному провадженні № 12025250310000360 від 24.01.2025 року є необґрунтованим, відтак у задоволенні клопотання слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.242,332,342-372,376 КПК України, суд-
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про повторне дослідження відеозапису ДТП за участі спеціаліста та надання судового доручення для проведення слідчого експерименту (відтворення) з обвинуваченим ОСОБА_7 поданого у кримінальному провадженні № 12025250310000360 від 24.01.2025 рокувідносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - відмовити в повному обсязі.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено і проголошено о 10 год. 00 хв. 12 січня 2026 року в залі судових засідань Придніпровського районного суду м. Черкаси.
Головуючий: ОСОБА_1