12 січня 2026 року м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Потоцький В.П., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , її захисника - адвоката Шеремети І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09 грудня 2025 року,
Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09 грудня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогоч.1 ст. 130 КУпАП, і накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в сумі 17000 гривень 00 коп. з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 гривень 60 копійок.
Згідно з постановою районного суду, 05.04.2025 року о 19 год. 22 хв. в м. Чернівці по вул. Сторожинецька, 82 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Тесла Модел 3» д.н.з. НОМЕР_1 , ставши учасницею ДТП, керувала автомобілем у стані алкогольного сп'яніння. Згідно з висновком експерта №657, виявлений спирт у кількості 0,62 проміле.
Своїми діями ОСОБА_1 порушила п.2.9а Правил Дорожнього руху і тим самим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить постанову Шевченківського районного суду м. Чернівців від 09 грудня 2025 року скасувати і провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Свої доводи обґрунтовує тим, що рішення суду не відповідає матеріалам справи і вимогам матеріального та процесуального права.
ЄУНСП: 727/13667/25 Головуючий у І інстанції: Одовічен Я.С.
Номер провадження: 33/822/9/26 Суддя-доповідач: Потоцький В.П.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
Указує на те, що первинна судово-токсикологічна експертиза була проведена без її участі, чим було порушено принцип рівності та змагальності сторін.
Зазначає, що суд першої інстанції безпідставно та формально відкинув висновок експерта, наданий стороною захисту, та не усунув істотну суперечність між двома експертизами.
Звертає увагу на те, що суд фактично переклав обов'язок доказування на сторону захисту.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , доводи її захисника - адвоката Шеремети І.С, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, посилаючись на обставини, які у ній зазначені, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить до такого.
Згідно ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи щодо ОСОБА_1 належним чином дотримані.
Згідно з п. 2.9 а ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність за цією нормою настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не визнала та пояснила, що 05 квітня 2025 року вона керувала транспортним засобом марки «Тесла», та рухаючись зі сторони вул. Рівненська в напрямку вул. Каспрука зі швидкістю 50 км/год, наближаючись до перехрестя, не впоралась з керуванням, внаслідок чого допустила зіткнення із транспортним засобом марки «БМВ». У зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями, її було доставлено у лікарню. Заперечила факт перебування у стані алкогольного сп'яніння.
Незважаючи на такі пояснення ОСОБА_1 її винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена наявними у справі письмовими доказами, яким суд дав вірну юридичну оцінку, з якою погоджується суд апеляційної інстанції.
Зокрема, із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 489662 від 21.10.2025 р. вбачається, що 05.04.2025 року близько 19 год. 22 хв. водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «Tesla» моделі «Model 3» д.н.з. НОМЕР_1 , ставши учасницею ДТП, керувала у стані алкогольного сп'яніння, згідно з висновком експерта № 657 виявлений етиловий спирт в кількості 0.62 проміле чим порушила п 2.9.а. ПДР-керування ТЗ особами в стані алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП (а.с.1).
Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП, компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено, як суть правопорушення, так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи.
Відповідно до матеріалів справи, внаслідок ДТП, яке мало місце 05.04.2025 року близько 19 год. 22 хв. в м. Чернівці по вул. Сторожинецькій зі сторони вул. Ковельської в напрямку вул. Каспрука, неподалік будинку № 82, водія ОСОБА_1 було доставлено до приміщення ОКНП «ЛШМД» м. Чернівці, із тілесними ушкодженнями.
Згідно з п. 8 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (надалі - Інструкція), у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп'яніння учасників цієї пригоди є обов'язковим у закладі охорони здоров'я.
Отже, з огляду на зазначені вимоги Інструкції, у даному випадку огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння підлягав обов'язковому проведенню.
Відповідно до висновку експерта № 657 від 08 квітня 2025 року, при судово-токсикологічній експертизі крові гр. ОСОБА_1 , 2004 р.н., виявлений етиловим спирт в кількості 0.62 проміле (а.с.60), що свідчить про перебування її у стані алкогольного сп'яніння на момент вчинення ДТП. Зазначений висновок експерта є належним та допустимим доказом у розумінні ст. 251 КУпАП, отриманим з дотриманням встановленого законом порядку.
У апеляційного суду немає підстав сумніватись у висновку експерта, оскільки такий висновок наданий компетентним експертом, в межах наданих їй повноважень у відповідності до вимог чинного законодавства. Крім того, експерт був попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385, КК України.
Крім того, експерт ОСОБА_3 у суді апеляційної інстанції підтримала зроблений нею висновок та пояснила, що вона у присутності слідчого, який доставив зразки крові, під відеофіксацію, провела судово-токсикологічну експертизу крові ОСОБА_1 та виявила у ній етиловий спирт в кількості 0.62 проміле.
Отже, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, апеляційний суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є доведеною у повному обсязі.
Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги висновок експерта, наданий стороною захисту, та не усунув істотну суперечність між двома експертизами апеляційний суд уважає безпідставними,
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком районного суду, що в акті судово-медичного дослідження №1013 від 12.06.2025 року відсутні відомості про те, що експерт попереджений про кримінальну відповідальність за відмову або ухилення від дачі висновку експерта або за дачу свідомо неправдивого висновку, а також з тим, що в акті відсутні відомості, зокрема про: стислі обставини справи; відомості про раніше проведену у справі експертизу та про її підсумки.
Крім того, відповідно до вказаного акту, 12.06.2025 року адвокат Шеремета І.С. доставив у судово-токсикологічне відділення скляний флакон місткістю 18 мл. з кров'ю ОСОБА_1 .
Пунктом 10 розділу ІІІ Інструкції передбачено, що за збереження та транспортування ємностей з біологічним середовищем до іншого закладу охорони здоров'я, цілісність пломбування відповідає заклад охорони здоров'я, у якому проводився відбір біологічного середовища.
Отже, при проведенні повторної експертизи на вміст етилового спирту в крові ОСОБА_1 було порушено порядок транспортування ємності із вмістом крові останньої.
Безпідставними є і доводи апелянта про те, що суд фактично переклав обов'язок доказування на сторону захисту.
Таку позицію апелянта слід розцінювати, як намагання уникнути відповідальності, оскільки ОСОБА_1 скористалась своїм правом на апеляційне оскарження, де їй надана можливість використати весь обсяг прав, передбачених КУпАП для забезпечення всебічності, повноти й об'єктивності та вирішення її у відповідності із законом.
Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, на думку апеляційного суду, носять загальний характер та є суб'єктивними, у зв'язку з чим апеляційний суд доходить висновку, що немає необхідності наводити спростування на кожен аргумент апелянта, викладений нею у поданій апеляційній скарзі.
Невизнання вини ОСОБА_1 апеляційний суд розцінює, як спосіб самозахисту з метою уникнути встановленої законом відповідальності за скоєне.
Порушень вимог закону, які б свідчили про незаконність прийнятого рішення та ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не вбачається.
Постанова суду є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування немає.
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09 грудня 2025 року щодо неї за ч.1 ст.130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Чернівецького
апеляційного суду В.П. Потоцький