09 січня 2026 року
м. Київ
справа № 127/1599/25
провадження № 61-16425ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Покоєвич Артем Олексійович, на постанову Вінницького апеляційного суду від 16 вересня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Служба у справах дітей Вінницької міської ради, про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини,
У січні 2025 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив встановити факт того, що він - ОСОБА_2 , самостійно виховує та утримує свою малолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
08 липня 2025 року Вінницький міський суд Вінницької області ухвалив рішення, яким в задоволенні позову відмовив. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 000,00 грн у відшкодування витрат на правову допомогу.
15 липня 2025 року Вінницький міський суд Вінницької області ухвалив додаткове рішення, яким відмовив у задоволенні заяви про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 500,00грн.
Не погоджуючись із судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на необґрунтованість судового рішення та неповне встановлення судом усіх обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм процесуального права, просить скасувати його та ухвалити нове про задоволення вимог. Також просив скасувати додаткове рішення суду та здійснити розподіл витрат на правничу допомогу.
ОСОБА_1 також подала апеляційну скаргу, у якій частково не погодилась із мотивацією судового рішення та просила його змінити в цій частині, а також збільшити розмір стягнутих на її користь судових витрат.
Вінницький апеляційний суд постановою від 16 вересня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 і апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від
08 липня 2025 року та додаткове рішення Вінницького міського суду від
15 липня 2025 року - без змін
25 грудня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_4 , через засоби поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Вінницького апеляційного суду від 16 вересня 2025 року, у якій просить скасувати оскаржуване судове рішення на направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Разом з касаційною скаргою заявник подала клопотання, у якому просить поновити строк на касаційне оскарження постанови Вінницького апеляційного суду від 16 вересня 2025 року.
Згідно зі статтею 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Встановлено, що відомості про дату складення повного тексту постанови Вінницького апеляційного суду від 16 вересня 2025 рокувідсутні.14 жовтня 2025 року ОСОБА_1 вперше звернулася до Верховного Суду із касаційної скаргою на постанову Вінницького апеляційного суду від
16 вересня 2025 року, тобто у строк, передбачений статтею 390 ЦПК України. Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду ухвалою від
05 грудня 2025 року повернув заявнику указану касаційну скаргу.
25 грудня 2025 року, тобто у межах розумного строку, ОСОБА_1 повторно звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на вказане судове рішення.
Аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів свідчить, що строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин. Тому суд, на підставі статті 390 ЦПК України, поновлює його.
Проте касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
Вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги передбачені у статті 392 ЦПК України.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується.
З мотивувальної частини касаційної скарги можна дійти висновку, що заявник не погоджується з рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 08 липня 2025 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 16 вересня 2025 року, в частині вирішення судом питання щодо вирішення питання про розподіл судових витрат та з постановою Вінницького апеляційного суду від 16 вересня 2025 року у зв'язку з не вирішенням судом апеляційної інстанції питання щодо відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:
1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;
2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;
3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;
4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині;
5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині;
6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині;
7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
Згідно з частиною четвертою статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
При цьому предметом апеляційного перегляду буде рішення суду першої інстанції.
З огляду на викладене, заявнику пропонується уточнити прохальну частину касаційної скарги, викласти її вимоги відповідно до повноважень суду касаційної інстанції з урахуванням положень статті 409 ЦПК України.
Таким чином, заявнику необхідно надати суду нову редакцію касаційної скарги разом із копіями скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, оформлену відповідно до положень статті 392 ЦПК України з урахуванням вимог цієї ухвали.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Вінницького апеляційного суду від 16 вересня 2025 року.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Покоєвич Артем Олексійович, на постанову Вінницького апеляційного суду від 16 вересня 2025 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Коротенко