12 січня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/320/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., розглянувши заяву Фермерського господарства “Шуба Станіслав Анатолійович» про розстрочення виконання рішення у справі
за позовом: Фермерського господарства “МП Горизонт»,
вул. В. Вернадського, 5Б, м. Бахмач, Ніжинський район, Чернігівська область, 16500,
код 21404115;
до відповідача: Фермерського господарства “Шуба Станіслав Анатолійович»,
пров. Садовий, 4, с. Курінь, Ніжинський район, Чернігівська область,
16544, код 21404552;
про стягнення 12 129 144,75 грн.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 12.08.2025 задоволено повністю позов Фермерського господарства “МП Горизонт» до Фермерського господарства “Шуба Станіслав Анатолійович»; стягнуто з відповідача на користь позивача 12 129 144,75 грн боргу та 181 937,17 грн судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2025 рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.08.2025 у справі № 927/320/25 залишено без змін.
24.12.2025 Фермерське господарство “Шуба Станіслав Анатолійович» звернулось до суду з заявою про розстрочення виконання рішення у справі № 927/320/25 на строк до 10.08.2026 із встановленням графіку погашення заборгованості, зазначеного заявником у заяві.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2025 заяву Фермерського господарства “Шуба Станіслав Анатолійович» про розстрочення виконання рішення передано на розгляд судді Моцьору В.В.
Ухвалою суду від 29.12.2025 заяву Фермерського господарства “Шуба Станіслав Анатолійович» про розстрочення виконання рішення прийнято до розгляду, розгляд заяви призначено на 12.01.2026.
Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання шляхом доставки електронного листа (ухвали суду від 29.12.2025) до електронних їх кабінетів в системі Електронний суд.
Від Фермерського господарства “МП Горизонт» надійшов відзив на заяву про розстрочення виконання рішення, в якому стягувач просить відмовити боржнику у задоволенні заяви, зазначаючи, що викладені боржником обставини у заяві про розстрочення виконання рішення суду підтверджують відсутність наміру у останнього здійснювати належним чином погашення суми заборгованості, що в свою чергу порушує законні права та інтереси стягувача та належне виконання судового рішення, що є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист. Розстрочення виконання рішення суду у цій справі може призвести до порушення майнових інтересів позивача (стягувача), як учасника господарських відносин.
Суд долучив відзив на заяву про розстрочення виконання рішення до матеріалів справи.
Розглянувши у судовому засіданні заяву Фермерського господарства “Шуба Станіслав Анатолійович» про розстрочення виконання рішення суду, заслухавши пояснення представників боржника та стягувача, суд встановив наступне:
Відповідно до ст.129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини на державу покладено позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України», заява № 6962/02).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Савіцький проти України» (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 року по справі № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 року по справі № 11-рп/2012).
Господарським процесуальним законодавством передбачено механізм розстрочення виконання рішення за наявності певних умов.
Так, за приписами ч., ч. 1, 2 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Вказані норми визначають процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних з проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.
Законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Розстрочення це виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо.
Разом з тим, положення Господарського процесуального кодексу України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд повинен оцінити докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 такого кодексу. Відповідно до вказаної статті господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.
Так, розстрочення судом виконання судового рішення має бути пов'язано з об'єктивними та виключними обставинами, які ускладнюють його вчасне виконання, при цьому розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів як стягувача, так і боржника, між цим, оскільки право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист, вирішуючи питання про розстрочення виконання рішення, суд не повинен надавати перевагу жодній із сторін.
Згідно із ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
Особа, яка подала заяву про розстрочення або відстрочення виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, тобто тягар доказування покладається саме на особу, яка подала заяву про розстрочку виконання рішення. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статей 74-79 Господарського процесуального кодексу України.
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.
Суд зауважує, що враховуючи те, що існування заборгованості, підтверджене обов'язковим та таким, що підлягає виконанню, судовим рішенням, надає особі, на чию користь воно було винесено, «легітимні сподівання» на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить «майно» цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити:
1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами;
2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація «потерпілій стороні» за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми;
3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як «потерпілої сторони»;
4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.
Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов'язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.
Із підстав, умов та меж надання розстрочення виконання судового рішення випливає, що безпідставне надання розстрочення без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
В обґрунтування заяви про розстрочення виконання рішення суду боржник посилається на те, що боржник здійснює діяльність на території, яка з 24.02.2022 перебуває під постійними обстрілами, що ускладнює ефективне досягнення господарської мети у сільськогосподарській діяльності. ФГ «Шуба Станіслав Анатолійович» перебуває у складному матеріальному становищі та не має можливості одноразово сплатити всю суму через наявність значної суми заборгованості контрагентів перед ним. Боржник зазначає, що здійснив часткову оплату у сумі 1 025 924,00 грн на виконання рішення суду у справі № 927/320/25, що підтверджує те, що він не ухиляється від виконання судового рішення.
Розглянувши заяву боржника, суд зазначає, що наведені боржником обставини не свідчать про неможливість виконання рішення суду у даній справі, а лише відображають стан поточної підприємницької діяльності заявника, що не є обставинами, з якими закон пов'язує можливість розстрочення виконання судового рішення.
Посилання боржника на наявність у нього кредиторської заборгованості, на підтвердження чого він посилається на справу № 927/832/25, суд сприймає критично, оскільки розгляд відповідної справи триває, справа не розглянута по суті, крім того не можна ставити в залежність виконання рішення суду від іншої господарської справи, яка ніяким чином не пов'язана зі стягувачем. Існуюча господарська справа з іншим предметом і з іншими сторонами, не є належною підставою для розстрочки виконання рішення суду, оскільки зазначені докази не підтверджують факт складного фінансового стану заявника.
При цьому суд зауважує, що при вирішенні питання щодо доцільності надання розстрочення виконання судового рішення судом враховуються матеріальні інтереси обох сторін, а також виникнення спору з вини боржника, а тому розстрочення виконання рішення суду у даній справі може призвести до порушення майнових інтересів стягувача, як учасника господарських відносин.
Враховуючи, що заявником не надано доказів на підтвердження існування таких виключних обставин, що істотно ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим; вплив воєнного стану та наявність його негативних наслідків не тільки для діяльності боржника, але й стягувача, з урахуванням принципів співмірності і пропорційності, з метою забезпечення балансу інтересів сторін, суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви Фермерського господарства “Шуба Станіслав Анатолійович» про розстрочення виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.08.2025 у справі №927/320/25.
Керуючись ст.73, 74, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Фермерського господарства «Шуба Станіслав Анатолійович» про розстрочення виконання рішення у справі №927/320/25 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя В.В. Моцьор