Іменем України
12 січня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/1123/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом: Управління комунального майна Чернігівської обласної ради
код ЄДРПОУ 33469166,
проспект Миру, 43, Чернігів, 14000,
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Криломаки Дмитра Анатолійовича
РНОКПП НОМЕР_1 ,
АДРЕСА_1 ,
про стягнення 19 413,90 грн
Учасники справи не викликались.
Управлінням комунального майна Чернігівської обласної ради подано позов до Фізичної особи-підприємця Криломаки Дмитра Анатолійовича про стягнення 16 239,34 грн заборгованості з орендної плати, 487,76 грн інфляційних нарахувань, 245,33 грн процентів річних, 2441,47 грн пені.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 18.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін у справі; учасникам справи надано строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень.
Позивач був належним чином повідомлений про відкриття провадження у даній справі та здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа - ухвали суду від 18.11.2025, до його електронного кабінету у системі Електронний суд.
Ухвала суду від 18.11.2025, направлена на адресу відповідача (вул. Полковника Розумовського, буд. 17, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600), зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернута відділенням зв'язку з відміткою «адресат відсутній», дата проставлення відмітки - 01.12.2025.
Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі та встановлення йому строку для подання відзиву на позов, а днем вручення ухвали від 18.11.2025 є 01.12.2025.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Відтак, розгляд даної справи здійснюється судом без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) сторін в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, що передбачено ч.13 ст.8 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно зі ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №10-22 оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області від 08.07.2022 в частині своєчасної та повної оплати орендної плати.
Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не надав.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Оскільки відповідач не подав відзив у встановлений судом строк, справа вирішується за наявними у ній матеріалами.
Обставини справи встановлені судом.
08.07.2022 між Управлінням комунального майна Чернігівської обласної ради (далі - Орендодавець), яке діє від імені територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області та Фізичною особою-підприємцем Криломакою Дмитром Анатолійовичем (далі - Орендар) договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області № 10-22 (далі - Договір).
За умовами п. 4, 6,7 Змінюваних умов Договору (далі - Умов), об'єкт оренди - нежитлове приміщення загальною площею 8,8 кв. м, що має окремий вхід та знаходиться на першому поверсі будинку лавок Благовіщенського монастиря за адресою: Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Гоголя, 12, призначене для будь-якого цільового використання, яке не заборонене законодавством та не створює шкідливих умов праці. Вартість майна - Балансова залишкова вартість станом на 01.05.2022 становить 153 959,08 грн.
Згідно з п.1.1 Договору Орендодавець, а Орендар приймає в строкове платне користування майно, зазначене у п.4 Умов, вартість якого становить суму, визначену у п.6 Умов.
Майно передається в оренду для використання згідно із п. 7 Умов (п.1.2. Договору).
Відповідно до п.2.1., 2.2. Договору Орендар вступає в строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі підписується між Орендарем та Орендодавцем одночасно із підписання цього Договору. Передача майна в оренду здійснюється за його страховою вартістю, визначеною у п. 6.2. Умов.
Факт передачі в оренду майна підтверджується Актом приймання-передачі в оренду майна комунальної власності області, розташованого за адресою: Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Гоголя, 12, від 08.07.2022, згідно з яким Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування майно (надалі - майно) - нежитлове приміщення (на плані інвентаризаційної справи зазначено літ. « 1-1-1» загальною площею 8,8 кв.м, що має окремий вхід та знаходиться на першому поверсі будинку лавок Благовіщенського монастиря (літ. «А») за адресою: Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Гоголя, 12.
Даний акт підписаний сторонами та скріплений печатками сторін.
Майно, що передається в оренду, належить територіальним громадам сіл, селищ, міст Чернігівської області в особі Чернігівської обласної ради, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки: 451475465).
Орендна плата становить суму, визначену у п.9 Умов (п.3.1. Договору).
Відповідно до п.9 Умов орендна плата, визначена за результатами проведення електронного аукціону, протокол № ІХЕ001-ІІА-20220526-09894, затверджений 27.06.2022 року, за базовий взято місяць квітень 2022 року - 1 600,00 грн, без ПДВ. Сума орендної плати за перший місяць оренди (липень 2022 року) визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за період з травня 2022 року по липень 2022 року включно. Витрати на утримання орендованого Майна та надання комунальних послуг Орендарю компенсуються Орендарем в порядку, передбаченому пунктом 6.5. Договору.
Орендна плата за перший місяць оренди визначається з урахуванням таких особливостей:
- якщо між датою визначення орендної плати за базовий місяць (визначений відповідно до п. 9.1 Умов) і датою підписання акта приймання-передачі минуло більше ніж один повний календарний місяць, то розмір орендної плати за перший місяць оренди встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції у місяцях, що минули з дати визначення орендної плати за базовий місяць;
- орендна плата за другий і кожний наступний місяці оренди визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п. 3.2 Договору).
Згідно з п.3.3. Договору Орендар сплачує орендну плату у співвідношенні, визначеному у пункті 16 Умов, щомісяця до 15 числа, що настає за поточним місяцем оренди згідно з виставленими рахунками Орендодавця.
Співвідношення розподілу орендної плати встановлюється діючою Методикою розрахунку та порядком використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, або за окремим рішенням обласної ради (на період його дії) (п.16 Умов).
Пунктом 4 рішення Чернігівської обласної ради від 10.02.2023 № 17-13/VІІІ «Про затвердження Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області» вирішено залишити на час дії воєнного стану та місяць після його припинення чи скасування 100 відсотків орендних платежів у розпорядженні всіх балансоутримувачів/орендодавців майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області.
Відповідно до п. 3.4. Договору Орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків Орендодавця. Орендодавець виставляє рахунок на загальну суму орендної плати, із зазначенням частини орендної плати, яка сплачується на рахунок Орендодавця, і частини орендної плати, яка сплачується до бюджету. ПДВ нараховується на загальну суму орендної плати згідно з чинним законодавством. Орендар сплачує Орендодавцю належну йому частину орендної плати разом із ПДВ, нарахованим на загальну суму орендної плати.
Пунктами 3.7., 3.8., 3.10. Договору встановлено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується Орендодавцем.
На суму заборгованості Орендаря зі сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.
Припинення Договору не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції.
Пунктом 12 Умов передбачено, що Договір діє з 08.07.2022 по 07.07.2027.
Як зазначає позивач, на адресу відповідача для оплати за оренду приміщення за період з 01.01.2024 по 31.07.2025 направлялись наступні рахунки:
- за січень 2024 року - 2312, 80 грн (рахунок № 32 від 15 лютого 2024 року);
- за січень 2025 року - 2610,52 грн (рахунок № 24 від 13 лютого 2025 року);
- за лютий 2025 року - 2631,40 грн (рахунок № 46 від 12 березня 2025 року);
- за квітень 2025 року - 2689,56 грн (рахунок № 81 від 13 травня 2025 року);
- за травень 2025 року - 2724,53 грн (рахунок № 97 від 12 червня 2025 року);
- за червень 2025 року - 2746,32 грн (рахунок № 114 від 11 липня 2025 року);
- за липень 2025 року - 2740,84 грн (рахунок № 130 від 12 серпня 2025 року).
Відповідач орендну плату, згідно виставлених рахунків, сплатив частково в сумі 2175,43 грн, що підтверджується випискою з рахунку за 27.02.2025.
Згідно з розрахунком позивача заборгованість відповідача за Договором становить 16 239,34 грн.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачем направлено відповідачу претензії від 28.05.2025 №01-365 та від 16.10.2025 №01-630 з вимогою сплатити заборгованість за Договором.
Претензії отримані відповідачем 10.06.2025 та 25.10.2025 відповідно, але залишені останнім без відповіді, заборгованість сплачена не була.
Заперечень щодо факту користування орендованим майном, а також щодо суми заборгованості по орендній платі за Договором від відповідача не надходило.
Неналежне виконання відповідачем зобов'язань по вказаному Договору стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Оцінка суду.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини першої ст.759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст.3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відносини щодо оренди майна, що перебуває у комунальній власності регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
За умовами ст.2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.
Частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно з ч.1 ст.10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" істотною умовою договору оренди є, зокрема, орендна плата з урахуванням її індексації.
Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності (ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").
Згідно з ч.5 ст.762 Цивільного кодексу України та ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановлено судом, на виконання умов Договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області № 10-22 від 08.07.2022, згідно з актом приймання-передачі в оренду майна комунальної власності області, розташованого за адресою: Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Гоголя, 12, від 08.07.2022, відповідач прийняв в строкове платне користування майно - нежитлове приміщення (на плані інвентаризаційної справи зазначено літ. « 1-1-1» загальною площею 8,8 кв.м, що має окремий вхід та знаходиться на першому поверсі будинку лавок Благовіщенського монастиря (літ. «А») за адресою: Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Гоголя, 12.
Оскільки відповідач користувався орендованим нерухомим майном, і факт такого користування не заперечив та не оспорив, то в силу закону та договору зобов'язаний був оплачувати таке користування.
Як встановлено судом, відповідно до п.3.3., 3.4. Договору відповідач зобов'язаний перераховувати щомісячно до 15 числа, що настає за поточним місяцем оренди згідно з виставленими рахунками позивача.
З матеріалів справи слідує, що на адресу відповідача для оплати за оренду приміщення за період з 01.01.2024 по 31.07.2025 направлялись рахунки: № 32 від 15.02.2024; № 24 від 13.02.2025; № 46 від 12.03.2025; № 81 від 13.05.2025; № 97 від 12.06.2025; № 114 від 11.07.2025; № 130 від 12.08.2025.
Відповідач свої зобов'язання щодо сплати орендної плати відповідно до Договору оренди, своєчасно та в повному обсязі не виконав. Орендну плату, згідно виставлених рахунків, сплатив частково в сумі 2175,43 грн, що підтверджується випискою з рахунку за 27.02.2025.
Заборгованість відповідача з орендної плати за Договором становить 16 239,34 грн.
Відповідач вимоги, викладені у претензіях щодо сплати заборгованості по орендній платі, не виконав, зазначену заборгованість по орендній платі не сплатив.
Заперечень щодо наявності суми боргу в розмірі 16 239,34 грн за Договором від відповідача не надходило.
На дату ухвалення рішення у цій справі доказів сплати 16 239,34 грн боргу з орендної плати за Договором від відповідача також не надходило.
Вказані обставини відповідачем не спростовані.
Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов'язання за Договором своєчасно та в повному обсязі не виконав, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 16 239,34 грн заборгованості обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача трьох відсотків річних та інфляційних втрат.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом. Виходячи зі змісту частини 1 статті 612 вказаного Кодексу, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом.
За частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Беручи до уваги, що матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошових зобов'язань по оплаті орендної плати за Договором, суд, перевіривши розрахунки трьох відсотків річних та інфляційних втрат за заявлений період, керуючись частиною 2 статті 625 ЦК України, дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача 245,33 грн трьох відсотків річних за загальний період з 16.02.2024 по 30.09.2025 та 487,76 грн інфляційних втрат за період березень 2024 року - серпень 2025 року.
Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача пені.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Суд зазначає, що на момент виникнення та існування спірних правовідносин був чинний Господарський кодекс України, який з 28.08.2025 втратив чинність згідно з Законом України № 4196-IX від 09.01.2025.
При цьому, відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Закон України № 4196-IX від 09.01.2025 "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб", яким визнано Господарський кодекс України таким, що втратив чинність, з дня введення в дію цього Закону, не містить положень, які пом'якшували б відповідальність особи за порушення грошового зобов'язання.
Враховуючи викладене, під час розгляду позовних вимог в частині стягнення пені підлягають застосуванню норми Господарського кодексу України, чинного на момент виникнення та існування спірних правовідносин.
Так, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис ч.6 ст.232 Господарського кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення та існування спірних правовідносин), якою передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
В силу приписів ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 3.8 Договору сторони погодили, що на суму заборгованості Орендаря зі сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.
На підставі зазначеного позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 2441,47 грн за загальний період з 16.02.2024 по 30.09.2025, які і просить стягнути з відповідача.
Перевіривши правомірність нарахування пені, судом встановлено, що розрахунок пені за порушення відповідачем грошових зобов'язань зі сплати орендної плати за січень 2024 року, січень 2025 року та лютий 2025 року здійснено позивачем з порушенням ч.6 ст.232 Господарського кодексу України з перевищенням шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Оскільки сторони умовами Договору не передбачили більшу тривалість періоду нарахування пені, періоди пені, за якими можливо її нарахування:
- з 16.02.2024 по 16.08.2024 - за рахунком №32 від 15.02.2024;
- з 16.02.2025 по 16.08.2025 - за рахунком № 24 від 13.02.2025;
- з 16.03.2025 по 16.09.2025 - за рахунком № 46 від 12.03.2025.
Суд звертає увагу, що умова договору про здійснення нарахування пені за кожний день прострочення перерахування орендної плати не може розцінюватись судом як установлення цим договором іншого, ніж передбачений ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Таким чином, здійснивши за допомогою системи "Ліга-Закон" свій розрахунок пені, судом встановлено, що пеня за загальний період з 16.02.2024 по 30.09.2025 складає 1642,24 грн, які і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
В задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 799,23 грн суд вважає за необхідне відмовити.
Висновки суду.
За приписами частин 2 та 3 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.
Обов'язок доказування і подання доказів установлено статтею 74 ГПК України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 ГПК України).
Відповідно до частини 4 статті 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви в добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 ГПК України).
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
З огляду на зміст статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Стаття 76 даного Кодексу визначає, що належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Статтями 78, 79 ГПК України встановлено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними ніж докази, надані на її спростування.
За приписами частин 1 та 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Тобто, виходячи зі змісту статей 13, 74 ГПК України кожна сторона на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів повинна довести правомірність заявлених нею вимог або заперечень.
Проаналізувавши матеріали справи, встановивши фактичні обставини, які мають значення в ході вирішення наявного спору, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково в частині стягнення з відповідача 16 239,34 грн заборгованості з орендної плати, 245,33 грн відсотків річних, 487,76 грн інфляційних втрат та 1642,24 грн пені. В частині стягнення 799,23 грн пені позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Щодо судових витрат.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.
Частиною 9 статті 129 ГПК України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене, внаслідок неправильних дій відповідача, судовий збір в сумі 3028,00 грн покладається на відповідача.
Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Криломаки Дмитра Анатолійовича (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ) на користь Управління комунального майна Чернігівської обласної ради (код ЄДРПОУ 33469166; проспект Миру, 43, Чернігів, 14000) на р/р UА378201720314231001203020716 Державна казначейська служба України, м. Київ, 16 239,34 грн заборгованості з орендної плати, 245,33 грн відсотків річних, 487,76 грн інфляційних втрат, 1642,24 грн пені.
3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Криломаки Дмитра Анатолійовича (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ) на користь Управління комунального майна Чернігівської обласної ради (код ЄДРПОУ 33469166; проспект Миру, 43, Чернігів, 14000) на р/р UА108201720344291001200020716 Державна казначейська служба України, м. Київ, 3028,00 грн судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
3. У решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя В.В. Моцьор