31.12.2025м. СумиСправа № 920/1376/25
Господарський суд Сумської області у складі судді Короленко В.Л., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи №920/1376/25
за позовом Сумської міської ради (майдан Незалежності, буд. 2, м. Суми, 40030; код за ЄДРПОУ 23823253),
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Максимум-С 2015" (вул.Героїв Небесної сотні, буд. 3/1, кв. 31, м. Суми, 40021; код за ЄДРПОУ 39904035),
про стягнення 98451,51 грн
установив:
29.09.2025 позивач звернувся з позовом, відповідно до якого просить стягнути з відповідача кошти у сумі 98451,51 грн (дев'яносто вісім тисяч чотириста п'ятдесят одна грн 51 коп.) за використання земельної ділянки площею 0,5000 га, кадастровий номер 5910136600:03:002:0035, за адресою: м. Суми, вул. Героїчна, 32, без оформленого договору оренди за період з 12.04.2024 по 15.04.2025, та понесені судові витрати у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 коп.).
29.09.2025 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №920/1376/25 призначено судді Котельницькій В.Л.
02.10.2025 за електронним запитом суду сформований витяг з ЄДРПОУ, за яким відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Максимум-С 2015", код за ЄДРПОУ 39904035, зареєстрований за місцезнаходженням: вул. Героїв Небесної сотні, буд. 3/1, кв. 31, м. Суми, 40021.
Ухвалою від 06.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/1376/25; постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; установлено сторонам строки для надання заяв по суті справи.
Відповідно до інформації з комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» та із системи «Електронний суд» позивач та відповідач мають зареєстровані електронні кабінети в системі «Електронний суд».
На виконання абз. 1 ч. 7 ст. 6 ГПК України копія ухвали від 06.10.2025 про відкриття провадження у справі №920/1376/25 надіслана позивачу та відповідачу відповідно до вимог ч.ч. 6-7 ст.6 ГПК України до їх електронних кабінетів.
Відповідачем 24.10.2025 (вх№5106) поданий відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні.
28.10.2025 відповідно до наказу голови Господарського суду Сумської області №16 від 28.10.2025 «Про внесення змін до облікових документів Вікторії Котельницької », в зв'язку зі зміною прізвища суддею Вікторією Котельницькою, змінено прізвище «Котельницька» на «Короленко».
Позивачем 05.11.2025 (вх№5300) подана відповідь на відзив, в якій позивач не визнає доводи, наведені відповідачем у відзиві, та просить позов задовольнити.
11.11.2025 відповідач подав суду заперечення на відповідь на відзив (вх№5389), в яких наполягає на безпідставності позовних вимог Сумської міської ради.
Сумська міська рада 17.11.2025 (вх№5502) надала додаткові пояснення, в яких підтримала позовні вимоги в повному обсязі.
Згідно із статтею 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74, 165 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.
Судовий процес на виконання ч. 3 ст. 222 ГПК України не фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд установив наступне.
Товариству з обмеженою відповідальністю «Максимум-С 2015» (відповідач) на праві власності (дата державної реєстрації - 31.08.2023) року належить нерухоме майно, а саме: виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами: літера В - операторська, загальною площею 8,5 м. кв., № 2 - розподільна ділянка; № 3 - розподільна ділянка; № 4 - ділянка приймання та зливу, насправді складається з двох ям, одна з яких для приймання, а інша для зливу, тобто фактично дві; № 5 - ліхтар; № 6 - цоколь огорожі, що розташований за адресою: м. Суми, вул. Героїчна, 32, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.04.2025 № 421250729 та нотаріально засвідченим Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 31.08.2023 №5520.
Зазначене нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 5910136600:03:002:0035 площею 0,5000га, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.04.2025 № 423355648 та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 09.07.2025 № НВ-0001376722025.
29.12.2023 наказом Сумської міської військової адміністрації Сумського району Сумської області №147-СМР «Про надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Максимум-С 2015» дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв'язку зі зміною її цільового призначення за адресою: м. Суми, вул. Героїчна, 32, площею 0,5000 га» відповідно до звернення юридичної особи, поданих документів та вимог чинного законодавства, відповідачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,5000 га за адресою: м. Суми, вул. Героїчна, 32, кадастровий номер 5910136600:03:002:0035, у зв'язку зі зміною її цільового призначення із земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення; для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства ( код виду цільового призначення - 12.04) на землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення; для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код виду цільового призначення - 11.02), на якій знаходиться об'єкт нерухомого майна, що перебуває у власності відповідача на підставі відомостей про речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
11.04.2024 наказом Сумської міської військової адміністрації Сумського району Сумської області № 169-СМР «Про затвердження Товариству з обмеженою відповідальністю «Максимум-С 2015» дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв'язку зі зміною її цільового призначення за адресою: м. Суми, вул. Героїчна, 32, площею 0,5000 га, кадастровий номер 5910136600:03:002:0035», відповідно до звернення юридичної особи, поданих документів та вимог чинного законодавства, відповідачу затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,5000 га за адресою: м.Суми, вул. Героїчна, 32, кадастровий номер 5910136600:03:002:0035, у зв'язку зі зміною її цільового призначення із земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення; для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (код виду цільового призначення - 12.04) на землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення; для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код виду цільового призначення - 11.02), на якій знаходиться об'єкт нерухомого майна, що перебуває у власності відповідача на підставі відомостей про речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
На підставі вищезазначеного наказу Сумської міської військової адміністрації Сумського району Сумської області, Сумською міською радою 04.07.2024 було підготовлено договір оренди земельної ділянки площею 0,5000 га за адресою: м.Суми, вул. Героїчна, 32, кадастровий номер 5910136600:03:002:0035. Проте, як зазначає позивач, відповідач до цього часу не виявив бажання підписати зазначений договір.
Листом від 08.09.2025 № 06.01-16/1193 відповідач був проінформований позивачем про той факт, що оскільки відповідач користується земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючих документів та не сплачує орендну плату за землю, місцевий бюджет недоотримав 98451,51 грн.
Листом від 15.04.2025 № 2479/5/18-28-04-01-10 та від 28.08.2025 № 5427/5/18-28-04 01-10 Головне управління ДПС у Сумській області надало інформацію про суму сплаченого земельного податку та/або орендної плати за землю суб'єктами господарювання. З наданої інформації вбачається, що протягом 2023-2025 відповідач не сплачував земельний податок або орендну плату за землю.
Оскільки відповідач право користування земельною ділянкою не оформив, договору оренди з Сумською міською радою не уклав, орендну плату за користування земельної ділянки з 12.04.2024 не сплачує, позивач був вимушений звернутися до суду за захистом прав територіальної громади міста Суми, яка не має змоги отримати кошти, які відповідач мав би сплатити за звичайних умов у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності.
Відповідач, заперечуючи проти позову, з огляду на судову практику зазначає, що для вирішення спору щодо стягнення з власника об'єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212-1214 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об'єкт розташований, необхідно насамперед з'ясувати фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; площу земельної ділянки; суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави.
Відповідач наполягає, що в період з 12.04.2024 по 15.04.2025 року не здійснював фактичного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5910136600:03:002:0035, площею 0,5 га, що розташована за адресою: м.Суми вул. Героїчна, 32; позивачем не було здійснено обстеження вказаної земельної ділянки з метою з'ясування її фактичного використання відповідачем; жодна зі складових частин спірного об'єкта нерухомого майна, який був придбаний позивачем на аукціоні в рамках процедури банкрутства, взагалі не містив і наразі не містить інженерного обладнання (електрики, водопроводу, каналізації, газопроводу, опалення); об'єкт нерухомого майна в цілому перебуває в непридатному для користування стані.
Також відповідач зазначає у відзиві, що площа земельної ділянки з кадастровим номером 5910136600:03:002:0035 (5 000 кв.м) значно більша за площу нерухомого майна, що на ній розташоване. Крім того, відповідач наполягає на арифметично помилковому розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вважає вірну дату початку нарахування - 04.07.2024 (дата проекту договору), а загальна сума «недоотриманих доходів» за підрахунками відповідача мала би становити 83132,65грн (замість 98451,51грн, розрахованих позивачем).
Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Згідно із частинами 1-4 та 9 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій, сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:
а) земельні ділянки:
на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;
які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;
б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.
Суд погоджується з позивачем, що спірна земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її в Державному земельному кадастрі. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 у справі №922/1646/20 та від 04.03.2021 у справі №922/3463/19.
Судом в ході розгляду справи встановлено, що спірна земельна ділянка є земельною ділянкою комунальної власності.
Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Відповідно до пункту 14.1.147 Податкового кодексу України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
За змістом частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Відповідно до ч. 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави майно відшкодовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Судом враховано правові позиції Верховного Суду, наведені позивачем, а саме: у постанові Верховного Суду від 14.09.2016 у справі № 6-2588цс15 наведено правовий висновок про те, що користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів позбавляє орендодавця права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би отримувати, якби його право не було порушено; у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16- ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, та постанові Верховного Суду від 28.02.2020 у справі №913/169/18 зазначено, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.
Таким чином, відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог земельного законодавства. Оскільки цього обов'язку відповідач не виконав, суд погоджується з позивачем, що відповідач без законних підстав зберігав у себе майно - кошти, безпідставно збережені як орендна плата за землю.
У справі № 920/1376/25 відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 09.07.2025, земельна ділянка площею 0,5000 га кадастровий номер 5910136600:03:002:0035 сформована 28.11.2005 (визначено її площу і межі), їй присвоєно кадастровий номер, відомості про неї внесено до Державного земельного кадастру.
Отже, спір у цій справі стосується вже сформованої земельної ділянки, яка є об'єктом цивільних прав, відтак ця земельна ділянка може бути передана в оренду.
Відповідач не надав належних та допустимих доказів формування за адресою знаходження свого нерухомого майна земельної ділянки з площею меншою, ніж зазначено у витязі Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 09.07.2025, яка необхідна для експлуатації та обслуговування його нерухомого майна.
Тож, для розрахунку розміру безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою без оформленого договору оренди має використовуватись площа вже сформованої земельної ділянки кадастровий номер 5910126600:03:002:0035, а саме 0,5000 га.
Судом встановлено, що розрахунок розміру безпідставно збережених коштів проведений позивачем з урахуванням площі спірної земельної ділянки, сформованої як об'єкт цивільних прав, на підставі нормативно грошової оцінки, зазначеної у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 06.06.2024 № НВ-9940951492024, витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 22.05.2025 № НВ-9964186712025, з урахуванням коефіцієнту індексації, визначеного Держгеокадастром (листи від 12.01.2024 № 6-28-0.222-600/2-24 та від 13.01.2025 № 6-28-0.22-18/71-25), а також із застосуванням ставки орендної плати, встановленої рішеннями Сумської міської ради від 14.07.2022 № 3025-МР від 09.08.2023 № 3994-МР «Про встановлення плати за землю» (зі змінами).
В зв'язку з наведеним, суд вважає твердження відповідача щодо невірного розрахунку безпідставно збережених коштів безпідставними та недоведеними.
За результатом розгляду справи, з урахуванням розрахунку заборгованості з 12.04.2024 по 28.08.2025 (а.с. 40), суд дійшов висновку, що відповідачем, як фактичним користувачем земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 5910136600:03:002:0035, площею 0,5000 га, без укладення договору оренди за період з 12.04.2024 по 31.12.2024 (264 дні) та з 01.01.2025 по 28.08.2025 (240 днів) збережено за рахунок позивача (власника земельної ділянки) кошти в розмірі 98451,51 грн, які відповідач мав заплатити за користування нею, в зв'язку з чим суд визнає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За результатом розгляду справ суд дійшов висновку, що відповідно до матеріалів справи позивачем доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову щодо стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів в розмірі 98451,51грн.
При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3028,00грн судового збору, сплаченого за подання позову.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно зі ст.129 ГПК України позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 3028,00 грн судового збору.
Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Максимум-С 2015" (вул. Героїв Небесної сотні, буд. 3/1, кв. 31, м. Суми, 40021; код за ЄДРПОУ 39904035) на користь Сумської міської ради (майдан Незалежності, буд. 2, м.Суми, 40030; код за ЄДРПОУ 23823253) 98451,51 грн (дев'яносто вісім тисяч чотириста п'ятдесят одна грн 51 коп.) за використання земельної ділянки площею 0,5000 га, кадастровий номер 5910136600:03:002:0035, за адресою: м.Суми, вул. Героїчна, 32, без оформленого договору оренди за період з 12.04.2024 по 28.08.2025, а також 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 коп.) судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256, ст. 257 ГПК України).
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повний текст рішення складено та підписано 12.01.2026.
СуддяВ.Л. Короленко