65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про залишення заяви без розгляду
"10" грудня 2025 р.м.ОдесаСправа № 916/3744/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Толкунової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Акціонерного товариства "Сенс Банк" (код ЄДРПОУ 23494714, 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100)
до відповідача-1: Приватної виробничо-комерційної фірми "Стиль-Плюс" (код ЄДРПОУ 19231104, 73000, м. Херсон, вул. Леніна, буд. 14/16)
відповідача-2: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )
відповідача-3: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 )
відповідача-4: Приватного підприємства "Фабрика хімчистки 2012" (код ЄДРПОУ 38045006, 73000, м. Херсон, вул. Залаегерсег, буд. 18)
про стягнення 817841,25 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Олександр Байрамов
від відповідача-1: Владислав Медведєв
від відповідача-2: не з'явився
відповідач-3: Владислав Медведєв
від відповідача-4: Владислав Медведєв
Позивач Акціонерне товариство "Сенс Банк" звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до відповідача-1 Приватної виробничо-комерційної фірми "Стиль-Плюс", відповідача-2 ОСОБА_1 , відповідача-3 ОСОБА_2 , відповідача-4 Приватного підприємства "Фабрика хімчистки 2012" про стягнення 817841,25 грн.
Ухвалою від 06.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 05.11.2025 відкладено підготовче засідання на 27.11.2025.
05.11.2025 до суду звернувся відповідач-3 ОСОБА_2 із клопотанням про зупинення провадження у справі до припинення його перебування у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.
У судовому засіданні 27.11.2025 заслухано відповідача-3 із клопотанням про зупинення провадження у справі та оголошено перерву до 10.12.2025.
28.11.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про роз'єднання позовних вимог.
У судове засідання з'явилися представники позивача, відповідачів 1, 4 та відповідач-3.
Відповідач-2 явку уповноваженого представника не забезпечив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Судом розглянуто клопотання АТ "Сенс Банк" про роз'єднання позовних вимог.
Представник банку підтримав клопотання та просить його задовольнити.
Відповідач-3 ОСОБА_2 проти задоволення клопотання позивача заперечив, наполягає на зупиненні провадження у справі у зв'язку із його перебуванням на військовій службі у складі Збройних Сил України.
Розглянувши клопотання про роз'єднання позовних вимог, заслухавши учасників провадження, суд зазначає наступне.
Так, обґрунтовуючи клопотання позивач зазначає, що в процесі розгляду справи встановлено, що відповідач-3 перебуває на військовій службі, що є підставою для зупинення провадження у справі. Водночас банк вважає, що зупинення провадження у справі щодо всіх відповідачів через обставини, які стосуються лише одного з них, є нераціональним, суперечить завданню господарського судочинства та порушує право позивача на розгляд справи в розумний строк.
За наведеного, позивач просить виділити в самостійне провадження позовні вимоги АТ "Сенс Банк" до ОСОБА_2 та продовжити розгляд справи №916/3744/25 щодо інших відповідачів; після виділення в самостійне провадження позовних вимог АТ "Сенс Банк" до ОСОБА_2 зупинити провадження у виділеній справі до моменту демобілізації відповідача або завершення воєнного стану.
За приписами ст.173 Господарського процесуального кодексу України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог. Про об'єднання справ в одне провадження, роз'єднання позовних вимог, про відмову в об'єднанні справ в одне провадження, роз'єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу.
Суд зауважує, що предметом даного спору є стягнення 3% річних та збитків від інфляції, нарахованих позивачем у зв'язку із невиконанням відповідачами рішення суду про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором. Отже, наразі заявлено позов про солідарне стягнення коштів.
Проаналізувавши предмет та підставу позову в цій справі, суд звертає увагу, що стягнення грошових коштів з декількох відповідачів солідарно (від лат. solidus - цілий, увесь) не є об'єднанням в одній позовній вимозі декількох вимог. Натомість це є позовною вимогою про виконання обов'язку із зобов'язання, у якому, за твердженням позивача, на боці боржника наявні кілька осіб (множинність осіб у зобов'язанні).
Позовна вимога про солідарне стягнення грошових коштів є неподільною. Зокрема, не можуть бути присуджені до стягнення грошові суми з декількох боржників у різних судових процесах (у тому числі в господарському та цивільному). Крім того, якщо боржники солідарно відповідають за виконання зобов'язання у певній сумі, така сума не може бути присуджена до стягнення у повному обсязі з кожного боржника окремо, оскільки це здатне призвести до подвійного стягнення боргу на шкоду боржникам, створюючи простір для зловживання правом. З іншого боку, присудження частин суми боргу з кожного боржника окремо може призвести до вірогідності неповного задоволення вимог кредитора, якщо майна одного з боржників виявиться недостатньо для стягнення присудженої частини боргу.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.
Наведене дозволяє стягувачу вимагати здійснення виконавчого провадження щодо усіх боржників одночасно, але так, щоб повне виконання судового рішення одним чи кількома боржниками не призводило до подальшого стягнення надлишкових сум.
Один із випадків множинності осіб на боці боржника прямо передбачений пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України, за змістом якого господарські суди розглядають, зокрема, справи у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб'єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/1733/18).
Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу, що захист прав кредитора у справі за його позовом до боржника і кількох поручителів у межах одного виду судочинства є найбільш прогнозованим і відповідає принципу правової визначеності, оскільки не допускає роз'єднання вимог кредитора до сторін солідарного зобов'язання залежно від суб'єктного складу останнього (постанова від 13.03.2018 у справі № 415/2542/15-ц).
Отже, пред'явлена АТ "Сенс Банк" вимога про стягнення грошових коштів солідарно з кількох боржників є неподільною, самостійною, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого клопотання та відмову у його задоволенні.
Після ухвалення судом про відмову у задоволенні клопотання позивача представник банку звернувся до суду із усним клопотанням про залишення без розгляду позову в частині вимог до відповідача-3, у зв'язку з чим просив оголосити перерву в судовому засідання для можливості подання означеного клопотання в письмовому вигляді.
В судовому засіданні було оголошено перерву до 15:00 год. 10.12.2025.
Після закінчення перерви судом заслухано представника позивача із заявою про залишення без розгляду позовних вимог щодо відповідача-3.
Обґрунтовуючи заяву представник зазначив, що з метою дотримання розумних строків розгляду справи, позивач, керуючись принципом диспозитивності, просить залишити позовні вимоги до відповідача-3 ОСОБА_2 без розгляду та продовжити розгляд справи по суті заявлених вимог щодо інших відповідачів у загальному порядку.
Відповідач-3 ОСОБА_2 проти задоволення вказаної заяви заперечив.
Згідно з частиною першою статті 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 2 ГПК України, однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є диспозитивність.
За приписами частин першої та другої статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
В даному випадку позивач подав заяву про залишення позову до відповідача-3 без розгляду на підготовчій стадії провадження, тобто до початку розгляду справи по суті.
Закріплене за позивачем право на подання заяви про залишення позову без розгляду є абсолютним і не залежить від думки інших учасників процесу. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд.
Згідно з частиною першою статті 185 ГПК України, у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.
За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про залишення позовної заяви без розгляду (пункт 1 частини другої статті 185 ГПК України).
Враховуючи наведене, процесуальний закон не містить заборони на постановлення ухвали про залишення без розгляду частини позовних вимог на стадії підготовчого судового засідання. При цьому така заборона суперечила б положенням статті 14 ГПК України.
Схожий правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №202/11928/14-ц, від 22.03.2021 у справі №753/8125/17, від 21.12.2023 у справі №905/2330/21.
Разом з цим, частиною першою статті 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Відповідно до ст. 47 ГПК України, позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно.
При цьому суд звертає увагу, що відповідно до положень частини першої статті 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Зважаючи на вказані норми, при солідарному обов'язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення заяви позивача та залишення без розгляду позову в частині вимог до ОСОБА_2 (відповідача-3).
У зв'язку із залишенням без розгляду позову в частині вимог до ОСОБА_2 , заява відповідача-3 про зупинення провадження у справі також підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст.ст. 14, 173, 177, 183, п.5 ч.1 ст.226, ст.ст.233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. У задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Сенс Банк" про роз'єднання позовних вимог відмовити.
2. Заяву Акціонерного товариства "Сенс Банк" про залишення без розгляду позову в частині вимог до відповідача-3 ОСОБА_2 задовольнити.
3. Залишити позов Акціонерного товариства "Сенс Банк" у справі №916/3744/25 в частині вимог до відповідача-3 ОСОБА_2 без розгляду.
4. Клопотання ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі залишити без розгляду.
Суддя М.Б. Сулімовська
Ухвала суду набрала законної сили 10.12.2025; в частині залишення без розгляду позовних вимог до відповідача-3 та клопотання про зупинення провадження у справі може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. В решті ухвала оскарженню не підлягає.
У зв'язку із перебуванням головуючого у справі судді у відпустці за сімейними обставинами та тимчасовою непрацездатністю, загалом у період з 16.12.2025 по 09.01.2026, повний текст ухвали складено і підписано 12.01.2026.