ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
06.01.2026Справа № 910/7726/25
розглянувши матеріали справи за позовною заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівська площа"
до ОСОБА_1
про визнання загальних зборів такими, що не відбулись, визнання недійсним рішення загальних зборів та його скасування
у складі суду судді Погрібної С.В.
за участю секретаря судового засідання Михайлової А.В.
представники сторін згідно протоколу судового засідання.
Обставини справи. До Господарського суду міста Києва звернулося Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівська площа" (далі - ОСББ "Львівська площа", позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) із позовною заявою від 19.06.2025 з вимогою про визнання загальних зборів ОСББ "Львівська площа" такими, що не відбулись 28.05.2025 за адресою: вул. Кудрявська, 24-А, м. Київ.
Ухвалою від 28.08.2025 (суддя Котков О.В.), після усунення недоліків, прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/7726/25 та призначено підготовче засідання.
Ухвалою від 26.08.2025 Господарський суд міста Києва задовольнив заяву про самовідвід судді Коткова О.В. від розгляду справи № 910/7726/25; матеріали справи № 910/7726/25 передав особі, відповідальній за проведення автоматизованого розподілу справ між суддями.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи № 910/7726/25 між суддями 27.08.2025 року справу передано на розгляд судді Ягічевій Н.І., яка своєю ухвалою від 28.08.2025 прийняла її до провадження та призначила підготовче засідання.
Згодом, ОСББ "Львівська площа" також звернулося до Господарського суду міста Києва з іншою позовною заявою до ОСОБА_1 (від 14.10.2025) в якій просило визнати недійсними рішення загальних зборів ОСББ "Львівська площа" 28.05.2025, яке оформлене у вигляді протоколу загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Кудрявська, 24-А, та скасувати його в повному обсязі (справа № 910/12791/25).
Ухвалою від 24.10.2025 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/12791/25 та при цьому вирішено справи №910/7726/25 та №910/12791/25 об'єднати в одне провадження із присвоєнням об'єднаній справі №910/7726/25.
Ухвалою від 15.12.2025 Господарський суд міста Києва задовольнив заяву про самовідвід судді Ягічевій Н.І. від розгляду справи № 910/7726/25; матеріали справи № 910/7726/25 передав особі, відповідальній за проведення автоматизованого розподілу справ між суддями.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2025 справа № 910/7726/25 передана на розгляд судді Погрібній С.В., яка ухвалою від 18.12.2025 прийняла справу до свого провадження та призначила підготовче засідання у справі на 06.01.2026.
В судове засідання з'явились представники позивача та відповідача, які надали суду пояснення, зокрема щодо змісту заявлених позовних вимог у справі (з урахуванням об'єднання позовних вимог), а також щодо раніше поданих заяв та клопотань.
Заяви і клопотання учасників справи та результат їх розгляду судом.
13.08.2025 позивачем подано заяву про зміну предмету позову (вх. №07-10/7542/25). Проте надалі, 04.12.2025, позивач подав клопотання, в якому просив суд залишити без розгляду вказану заяву про зміну предмету позову, з огляду на втрату її процесуального значення, зокрема вказує на те, що позовні вимоги після об'єднання справ вже охоплюють обидва первинні позови та викладені в об'єднаному провадженні, тож подальший розгляд заяви про зміну предмета позову є таким, що втратив актуальність та є недоцільним.
Суд приймає до уваги ці твердження позивача та вважає за доцільне задовольнити вказане клопотання від 04.12.2025, у зв'язку із чим раніше подана заява про зміну предмету позову залишається судом без розгляду.
24.11.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Затишний простір" (адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 24-А; код ЄДРПОУ: 44598374; далі - ТОВ "Затишний простір") звернулось до суду із заявою (вх. №07-10/12867/25) в якій просило залучити його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача. Заява мотивована тим, що ТОВ "Затишний простір" є управителем багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Кудрявська, 24-А.
26.11.2025 відповідачем подане заперечення на вказану заяву (вх. №07-11/97313/25), а позивачем 04.12.2025 подана заява (вх. №07-10/13472/25) у якій він не заперечував проти залучення ТОВ "Затишний простір" в якості третьої особи.
Так, відповідно до частин 1 - 3 статті 50 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
У пунктах 8.16 - 8.18 постанови від 27.02.2024 у справі № 912/164/20 Верховний Суд зауважує, що суть інституту третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, полягає в тому, що його застосування слугує процесуальним забезпеченням права регресу, а умова, що за законом третя особа залучається чи вступає у справу на стороні позивача чи відповідача, передбачає, що участь у процесі третьої особи випливає з тих відносин, які пов'язують її з однією із сторін у процесі. Подібні за змістом висновки викладено у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 201/2760/20.
У розумінні статті 50 ГПК України підставою участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, є їх заінтересованість у результатах вирішення спору, а саме: ймовірність виникнення в них у майбутньому права на позов або можливості пред'явлення до них позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача.
Отже, в силу наведеної вище норми умовою для залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, як за ініціативою суду, так і за клопотанням відповідних осіб, є саме те, що рішення господарського суду може вплинути на їх права та обов'язки і в силу положень частини четвертої обов'язком суду є зазначення обставин, на які саме права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17 вказала, що підставою для вступу (залучення) в судовий процес такої третьої особи є її заінтересованість у результатах вирішення спору - ймовірність виникнення у майбутньому у неї права на позов або пред'явлення до неї позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача. Водночас, предмет спору повинен перебувати за межами цих правовідносин, інакше така особа може мати самостійні вимоги на предмет спору. Для таких третіх осіб неможливий спір про право з протилежною стороною у такому процесі. Якщо такий спір допускається, то ця особа повинна мати становище співвідповідача у справі, а не третьої особи.
Суд погоджується з доводами відповідача щодо того, що за своєю правовою природою спірні правовідносини сторін є корпоративними та жодним чином не впливають і не порушують права та охоронювані законом інтереси ТОВ "Затишний простір", як управителя згадуваного вище багатоквартирного будинку.
Суд також зазначає, що відповідно до пункту 6 частини 3 статті 2 та статті 15 ГПК України засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, пропорційність.
Як зазначив Верховний Суд (постанова від 30.01.2019 у справі №912/2185/1619), принцип процесуальної економії господарського судочинства - це загальне керівне положення, відповідно до якого господарський суд, учасники судового процесу економно і ефективно використовують всі встановлені законом процесуальні засоби для правильного та оперативного розгляду справ з дотриманням строків.
Залучення до участі у справі третіх осіб без достатніх правових підстав буде суперечити вказаним принципам пропорційності та процесуальної економії, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні відповідача
Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для залучення ТОВ "Затишний простір" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, у зв'язку із чим відповідне клопотання ТОВ "Затишний простір" залишається судом без задоволення.
Щодо заяв сторін про зловживання процесуальними правами суд зазначає наступне.
26.08.2025 відповідачем подане клопотання про застосування до позивача заходів процесуального примусу (вх. № 07-11/71758/25) у вигляді штрафу за подання до суду відповідних заяв про забезпечення позову у справах № 910/7251/25, № 910/7362/25 та №910/7726/25.
Також, відповідачем 22.10.2025 була подана заява про зловживання процесуальними правами з боку позивача (вх. № 07-11/87627/25), мотивована тим, що останній подав декілька позовів з вимогами про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ "Львівська площа" від 28.05.2025 до ряду фізичних осіб (справи № 910/12790/25, № 910/12791/25, № 910/12792/25) поряд зі справою № 910/7726/25, що розглядається судом, при тому, шо в усіх зазначених справах підстави позовів є ідентичними, що у свою чергу, на думку позивача, свідчить про вчинення ним дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями (пункт 2 частини 2 статті 43 ГПК України) у зв'язку із чим просив повернути позовну заяву в справі № 910/12792/25 без розгляду, як таку що подана із зловживанням процесуальними правами.
Позивачем, у свою чергу, 09.09.2025 було подане клопотання про застосування заходів процесуального примусу до відповідача (вх. № 07-11/75677/25) в якому він вказав на те, що подання до суду відповідних заяв є його правом та позивач на власний розсуд обирає ефективні способи захисту своїх прав. При цьому позивач зазначає, що подання відповідачем вищенаведених заяв про зловживання процесуальними правами - є, у свою чергу, зловживанням з боку самого відповідача. Зазначив, що за введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом та враховуючи наведене, позивач просить суд застосувати до відповідача та її представника заходи процесуального примусу у вигляді штрафу.
Так, виходячи зі змісту пункту 11 частини 3 статті 2 ГПК України однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.
При цьому суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків (пункт 5 частини 5 статті 13 ГПК України).
Відповідно до частин 1 та 2 статті 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:
- подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
- подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Згідно з частиною 1 статті 131 ГПК України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Частиною 1 статті 132 ГПК України визначено, що заходами процесуального примусу є, між іншого, штраф.
Поряд із цим, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (частина 3 статті 43 ГПК України).
Так, предмети спору в справах № 910/7726/25 та № 910/12792/25 є різними, водночас у позовних заявах у справах № 910/12790/25, № 910/12791/25, № 910/12792/25 відповідачами є різні особи, тобто предметний та суб'єктний склад у цих справах є різним.
В контексті вищезазначеного, суд погоджується з доводами позивача про те, що подання відповідних заяв в межах різних спорів (позовних заяв та заяв про забезпечення позовів) є правом позивача, що випливає з приписів статті 42 ГПК України, втім, як і право відповідача на подання відповідних заяв про зловживання процесуальними правами з боку позивача.
Враховуючи вищевикладене, судом залишаються без задоволення заяви (клопотання) відповідача про застосування до позивача заходів процесуального примусу (вх. № 07-11/71758/25 від 13.08.2025 та № 07-11/87627/25 від 22.10.2025, а також клопотання позивача про застосування заходів процесуального примусу до відповідача (вх. № 07-11/75677/25 від 09.09.2025.
Щодо клопотання позивача про витребування доказів від 13.08.2025 (вх. № 07-11/69250/25), в якому він просив витребувати у відповідача оригінал протоколу загальних зборів ОСББ "Львівська площа" від 28.05.2025 та оригінали заповнених бланків письмових листків опитування, суд зазначає наступне
Відповідно до частини 1 статті 81 ГПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (частина 2 статті 80 ГПК України).
Так, суд звертає увагу на те, що позовна заява у справі № 910/7726/25 подана 19.06.2025, в той час як клопотання про витребування доказів подане 13.08.2025, тобто із порушенням зазначеного встановленого строку, а причин неможливості його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від позивача - суду не було повідомлено.
Поряд із цим, згідно з частиною 2 статті 81 ГПК України, у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено, між іншого, про заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Суд погоджується із доводами відповідача щодо недоведеності тверджень позивача про неодноразові звернення в усній формі з вимогою надати згадувані протокол та бланки письмових листків опитування, на що відповідачем було надано відмову.
Так само в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази направлення на адресу відповідача адвокатського запиту представника позивача від 14.10.2025, оскільки надана позивачем роздруківка у якій відображено направлення документів електронною поштою - не може достовірно свідчити про те, що у надісланому файлі містився саме вказаний запит, а також те, що він був надісланий на офіційну електрону адресу відповідача.
Відповідно до приписів статей 76 та 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
При цьому достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 ГПК України).
Враховуючи вищевикладене, оскільки вказане клопотання подане з порушенням встановленого строку на його подання, а також враховуючи те, що позивачем не надано доказів на підтвердження вчинення ним заходів щодо отримання згадуваних доказів самостійно, клопотання позивача про витребування доказів від 13.08.2025 (вх. № 07-11/69250/25) залишається судом без задоволення.
Разом із цим, суд зауважує, що відповідно до приписів частин 2 та 6 статті 91 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.
При цьому згідно з частиною 4 статті 74 ГПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на відсутність у матеріалах справи відповідної копії протоколу загальних зборів ОСББ "Львівська площа" від 28.05.2025, яка могла б бути належним чином досліджена судом, з метою повного та всебічного розгляду цієї справи, суд вважає за доцільне зобов'язати відповідача надати суду копії вказаного протоколу, а також заповнених бланків письмових листків опитування, а їх оригінали цих документів - для огляду в судовому засіданні.
Щодо поданих сторонами заяв по суті справи суд зазначає наступне.
Насамперед, суд приймає до уваги поданий відповідачем в ході розгляду цієї справи відзив на позовну заяву (вх. № 07-11/68979/25 від 12.08.2025), як такий що поданий у встановлений строк та приймається судом до розгляду.
Щодо поданої позивачем відповіді на відзив (вх. № 07-11/70224/25 від 19.08.2025), то суд звертає увагу представника позивача на те, що докази, долучені разом із відповіддю на відзив - подані із порушенням строку, що визначений у частині 2 статті 80 ГПК України.
Крім цього, заперечення на відповідь на відзив (вх. № 07-11/70224/25 від 19.08.2025) подані із порушенням встановленого строку (26.08.2025), позаяк останнім (п'ятим) днем з дня отримання відповіді на відзив представником відповідача є 25.08.2025.
В контексті вищезазначеного, суд звертає увагу представників сторін на приписи статті 118 ГПК України, якими встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Разом із цим відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 183 ГПК України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
Так, відповідно до частини 4 пункту 2 статті 202 ГПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі необхідності витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Підсумовуючи вищевикладене та керуючись статтями 43, 50, 131, 177, 181-183, 202, 234, 235 ГПК України, суд
1. Задовольнити клопотання позивача про залишення без розгляду клопотання про зміну предмету позову.
2. Залишити без розгляду клопотання позивача про зміну предмету позову.
3. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Затишний простір" про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача.
4. У задоволенні клопотання позивача про застосування заходів процесуального примусу від 09.09.2025 - відмовити.
5. У задоволенні заяв відповідача про зловживання процесуальними правами від 26.08.2025 та 22.10.2025 - відмовити.
6. У задоволенні клопотання позивача про витребування оригіналів доказів - відмовити.
7. Зобов'язати відповідача надати суду належним чином завірені копії протоколу загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівська площа" від 28.05.2025 та заповнених бланків письмових листків опитування, а їх оригінали - для огляду в судовому засіданні.
8. Відкласти підготовче засідання на 27.01.26 о 15:00 год. Підготовче засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44-Б, зал. № 21.
9. Ухвалу надіслати учасникам.
10. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію у справі, - ki.arbitr.gov.ua
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає (статті 235, 255 ГПК України).
Ухвала підписана 12.01.2026.
Суддя Світлана ПОГРІБНА