09 січня 2026 року м. Харків Справа № 922/2103/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Попков Д.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін клопотання позивача (вх.14673 від 22.12.2025) про долучення доказів та стягнення судових витрат (про ухвалення додаткового рішення)
за результатами розгляду апеляційної скарги відповідача (вх.2417Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 22.10.2025 (суддя Пономаренко Т.О., повний текст складено 29.10.2025) у справі №922/2103/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПТС ГРУП", м.Черкаси,
до Приватного акціонерного товариства "Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат", с.Котляри Харківської області,
про стягнення заборгованості
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПТС ГРУП" (далі - ТОВ "ПТС ГРУП") звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат" (далі - ПрАТ "Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат"), в якій (з урахуванням клопотання про уточнення позовних вимог, яке прийняте до розгляду ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.09.2025) просило суд стягнути з ПрАТ "Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат" основну суму богу в розмірі 886 502,22 грн., пеню в розмірі 132 226,03 грн., 3% річних у розмірі 19 453,89 грн., інфляційні нарахування в розмірі 56 195,91 грн., а також стягнути з відповідача судові витрати.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.10.2025 у справі №922/2103/25 задоволено частково позов ТОВ "ПТС ГРУП" до ПрАТ "Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат" про стягнення заборгованості. Стягнуто з відповідача на користь позивача основну суму богу в розмірі 886 502,22 грн., пеню в розмірі 132 226,03 грн., 3% річних у розмірі 19 381,12 грн., інфляційні нарахування в розмірі 44 657,17 грн., а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 12 993,20 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із означеним рішенням, ПрАТ "Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат" 13.11.2025 через підсистему “Електронний суд» звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просило, зокрема, рішення Господарського суду Харківської області від 22.10.2025 у справі №922/2103/25 у частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з ПрАТ "Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат" на користь ТОВ “ПТС ГРУП» пені у розмірі 132 226,03 грн. скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ “ПТС ГРУП» у частині стягнення пені в розмірі 132 226,03 грн. відмовити; судові витрати покласти на позивача.
Через підсистему “Електронний суд» 08.12.2025 від ТОВ “ПТС ГРУП» отримано відзив на апеляційну скаргу (вх.14101; документ сформовано в підсистемі “Електронний суд» 05.12.2025, тобто в межах встановленого судом в ухвалі від 14.11.2025 строку), згідно з прохальною частиною якого заявник просив у задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовити, залишити в силі рішення Господарського суду Харківської області в повному обсязі; судові витрати стягнути з відповідача.
За змістом відзиву на апеляційну скаргу позивач, разом з іншим, зазначив попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, - витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 16.12.2025 позивач, разом з іншим, до закінчення судових дебатів у справі просив надати час для подання додаткових доказів понесених витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Постановою Східного апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Попков Д.О., суддя Стойка О.В.) від 16.12.2025 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 22.10.2025 у справі №922/2103/25 залишено без змін.
22.12.2025 через підсистему «Електронний суд» від ТОВ "ПТС ГРУП" отримано клопотання про долучення доказів та стягнення судових витрат (вх.14673), згідно з яким заявник просить стягнути з ПрАТ "Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат" на користь ТОВ "ПТС ГРУП" судові витрати на правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн., про що винести додаткове рішення.
За протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.12.2025 означене клопотання позивача передане на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Попков Д.О., суддя Стойка О.В.
У свою чергу, у період з 18.12.2025 по 01.01.2026 (включно) головуючий суддя Медуниця О.Є. перебувала у відпустці, про що позивача повідомлено листом Східного апеляційного господарського суду №13-49/009154 від 22.12.2025.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.01.2026 прийнято до розгляду клопотання ТОВ "ПТС ГРУП" про долучення доказів та стягнення судових витрат у справі №922/2103/25. Розгляд означеного клопотання ТОВ "ПТС ГРУП" постановлено здійснити без повідомлення сторін. Запропоновано ПрАТ "Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат" у строк по 07.01.2026 (включно) подати до суду заперечення на клопотання ТОВ "ПТС ГРУП" про ухвалення додаткового рішення у справі (у разі їх наявності).
Від ПрАТ "Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат" заперечення на клопотання позивача про ухвалення додаткового рішення до суду не надходили.
У зв'язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії Стойки О.В., на підставі розпорядження керівника апарату суду від 08.01.2026, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду клопотання позивача сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Попков Д.О.
Колегія суддів, розглянувши клопотання ТОВ "ПТС ГРУП" про ухвалення додаткового рішення, зазначає наступне.
Статтею 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) унормовано, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати (ч.1). Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч.2). Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
За змістом ч.ч.1, 3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.1 ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Як убачається з матеріалів справи, за змістом поданого в межах встановленого судом в ухвалі від 14.11.2025 строку відзиву на апеляційну скаргу (вх.14101 від 08.12.2025) ТОВ "ПТС ГРУП", разом з іншим, зазначило попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, - витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн.
Відповідно до ст.126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1). За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч.2).
Частиною 8 ст.129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з ч.1 ст.221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Безпосередньо у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 16.12.2025 позивач, разом з іншим, до закінчення судових дебатів у справі просив надати час для подання додаткових доказів понесених витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
22.12.2025 через підсистему «Електронний суд» від ТОВ "ПТС ГРУП" отримано клопотання (документ сформовано в підсистемі «Електронний суд» 19.12.2025) про долучення доказів та стягнення судових витрат (клопотання про ухвалення додаткового рішення).
Отже, з урахуванням того, що ТОВ "ПТС ГРУП" до закінчення судових дебатів у справі зазначило, що докази розміру витрат на професійну правничу допомогу будуть подані в порядку ч.8 ст.129 ГПК України, приймаючи до уваги, що постанова Східного апеляційного господарського суду ухвалена 16.12.2025, а заява ТОВ "ПТС ГРУП" про ухвалення додаткового рішення отримана судом 22.12.2025 (тобто у межах визначеного ч.8 ст.129 ГПК України строку), Східний апеляційний господарський суд убачає наявність підстав для перевірки доказів понесених ТОВ "ПТС ГРУП" витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції та ухвалення додаткового рішення у справі.
За приписами ст.126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у Східному апеляційному господарському суді ТОВ "ПТС ГРУП" до матеріалів справи надано наступні документи:
- договір №04/25 від 01.04.2025 про надання правової допомоги, укладений між адвокатом Солодовниковим А.В. та ТОВ "ПТС ГРУП" (клієнт);
- акт №3 від 16.12.2025 приймання-передачі наданих послуг на загальну суму 9 000,00 грн.;
- платіжна інструкція №1629 від 16.12.2025 на суму 9 000,00 грн.;
- ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АЕ №1105915 від 01.04.2025;
- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1749 від 09.10.2007.
За умовами п.1.1 договору про надання правової допомоги №04/25 від 01.04.2025 клієнт у порядку та на умовах, визначених цим договором, дає завдання-доручення, а адвокат зобов'язується за плату надати клієнту правові (юридичні) послуги, а саме підготовку документів (претензії, позовної заяви, заяв по суті, процесуальних заяв і т.ін.) та представництво інтересів клієнта в Господарському суді Харківської області, Східному апеляційному господарському суді та Верховному Суді по справі за позовом клієнта до ПрАТ "Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат" до отримання рішення суду відповідної інстанції, що набрало законної сили.
Відповідно до п.2.1 договору адвокат приймає на себе зобов'язання здійснювати в інтересах і за дорученням клієнта наступні дії: здійснювати представництво в суді, інших державних органах (у тому числі правоохоронних), перед іншими громадянами і юридичними особами та надавати правову допомогу під час такого представництва; давати письмові та усні консультації і роз'яснення з юридичних питань; засвідчувати копії документів по справі, яку веде адвокат; складати претензії, позовні заяви, скарги та інші документи правового характеру (заяви по суті, процесуальні заяви); приймати від клієнта на відповідальне зберігання які-небудь документи, що відносяться до його діяльності, і видавати прийняті документи протягом 30-ти календарних днів з дати отримання повідомлення клієнта про необхідність повернення; здійснювати на користь клієнта, по його вимозі, інші дії незаборонені чинним законодавством.
Згідно з п.2.2 договору безпосередній зміст правової допомоги обумовлюється сторонами в актах приймання-передачі наданих послуг або додатку до цього договору, в якому сторони також обумовлюють розмір гонорару, вартість послуг, порядок їх нарахування (за необхідності) та сплати.
Адвокат наділяється правами, зокрема, отримувати гонорар за надані послуги та компенсацію понесених у ході виконання доручення клієнта витрат (п.2.3.3 договору).
Клієнт приймає на себе зобов'язання, зокрема, своєчасно оплачувати надані послуги, гонорар адвоката, компенсувати понесені ним у ході виконання доручення витрати, авансувати надання послуг та можливих витрат, оплачувати судовий збір (п.2.4.1 договору).
Відповідно до п.3.1 договору за надання правової допомоги клієнт оплачує адвокату надані послуги, гонорар, розмір якого залежить від виду послуг, що надаються адвокатом, об'єму робіт, ступеня складності і новизни правових питань, необхідністю відряджень і т.ін. Вартість наданих послуг, розмір гонорару визначається сторонами в акті приймання-передачі наданих послуг або додатковій угоді. Заплановані в ході виконання доручення витрати, надані послуги та можливі фактичні витрати, у тому числі судовий збір оплачується клієнтом на умовах авансування. Акцепт або оплата акту приймання-передачі наданих послуг, а так саме рахунку, виставленого адвокатом, прирівнюється до погодження його умов.
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє три роки, або до моменту його виконання чи розірвання за ініціативою однієї із сторін (п.5.1 договору).
Як убачається з акту №3 від 16.12.2025 приймання-передачі наданих послуг, адвокатом надано, а клієнтом прийнята правова (правнича, юридична) допомога (послуги згідно переліку):
- підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу ПрАТ "Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат" у частині задоволення позовних вимог про стягнення пені в розмірі 132 226,03 грн. на рішення господарського суду від 22.10.2025 (суддя Пономаренко Т.О.) у справі №922/2103/25 - вартість 6 000,00 грн.;
- участь адвоката в судовому засіданні 16.12.2025 у Східному апеляційному господарському суді з розгляду апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області (суддя Пономаренко Т.О.) у справі №922/2103/25, провадження:2417Х - вартість 3 000,00 грн.
Згідно з п.2 акту всього надана правова (правнича) допомога (послуги) на суму 9 000,00 грн. без ПДВ. Підписанням цього акту сторони підтверджують факт належного надання правової (правничої) допомоги (послуг) адвокатом відповідно до положень договору №04/25 від 01.04.2025.
Клієнт не має претензій стосовно об'єму, якості та строкам наданої правової (правничої) допомоги (послуг), вказаних у п.1 цього акту. Акт є підставою для оплати послуг протягом 3-х календарних днів (п.3 акту).
Отже, за висновками судової колегії, ТОВ «ПТС ГРУП» надано достатньо доказів, які підтверджують витрати останнього на професійну правничу допомогу в Східному апеляційному господарському суді під час провадження за апеляційною скаргою відповідача (вх.2417Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 22.10.2025 у справі №922/2103/25 у розмірі 9 000,00 грн.
Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що договір про надання правничої допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 30 означеного Закону унормовано, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Частиною 4 ст.126 ГПК України унормовано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У розумінні положень ч.5 ст.126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
Судова колегія враховує, що ПрАТ "Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат" не подано до суду заперечень на клопотання ТОВ «ПТС ГРУП» про ухвалення додаткового рішення, як і не подано клопотання про зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
Водночас, визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.
Подібна правова позиція викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 01.09.2023 у справі №924/232/22, від 15.08.2023 у справі №910/4631/22 та від 19.01.2022 у справі №910/789/21, а також у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №910/9916/17.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
У ч.4 ст.129 ГПК України визначено загальне правило розподілу судових витрат, відповідно до якого інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Однак, у ч.5 ст.129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Згідно з ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч.4 ст.129 ГПК України, також визначені положеннями ч.ч.6, 7, 9 ст.129 цього Кодексу.
Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч.5-7, 9 ст.129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч.ч.5-7, 9 ст.129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
Східний апеляційний господарський суд зауважує, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Подібна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
Оцінивши надані ТОВ «ПТС ГРУП» докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в Східному апеляційному господарському суді під час провадження за апеляційною скаргою відповідача (вх.2417Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 22.10.2025 у справі №922/2103/25, враховуючи відмову у задоволенні вимог апеляційної скарги ПрАТ "Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат", виходячи з критеріїв складності справи, реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, зважаючи на обставини справи, беручи до уваги відсутність жодних заперечень відповідача (апелянта) чи клопотання останнього про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в заявленому позивачем розмірі - 9 000,00 грн. На переконання судової колегії, стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн відповідає критеріям розумності, необхідності, співрозмірності, пропорційності та справедливості.
Керуючись ст.ст.123, 124, 126, 129, 221, 244, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ПТС ГРУП" про ухвалення додаткового рішення у справі №922/2103/25 (вх.2417Х/3) задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат" (62490, Харківська обл., Харківський р-н, с.Котляри, вул.Безлюдівська, буд.5; код ЄДРПОУ 22722461) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПТС ГРУП" (18002, Черкаська обл., м.Черкаси, вул.О.Дашковича, буд.27; код ЄДРПОУ 40338742) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн.
Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок та строки оскарження визначено ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна додаткова постанова складена 09.01.2026.
Головуючий суддя О.Є. Медуниця
Суддя О.А. Істоміна
Суддя Д.О. Попков