ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про залишення апеляційної скарги без руху
12 січня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/3112/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Савицького Я.Ф. ,
суддів: Діброви Г.І. ,
Принцевської Н.М. ,
розглянувши апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на її подання Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса
на рішення Господарського суду Одеської області
від 11 листопада 2025 року (повний текст складено 21.11.2025)
у справі № 916/3112/25
за позовом Акціонерного товариства ,,Українська залізниця" в особі філії ,,Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд'' Акціонерного товариства ,,Українська залізниця''
до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Військової частини НОМЕР_1
про стягнення 460146,58 грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.11.2025 у справі №916/3112/25 (суддя Лічман Л.В. ) позов задоволено. Стягнуто з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса на користь Акціонерного товариства ,,Українська залізниця" в особі філії ,,Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд'' Акціонерного товариства ,,Українська залізниця'' 460146 грн 58 коп. заборгованості за спожиту електроенергію, 6902 грн 19 коп. судового збору.
Не погодившись з прийнятим рішенням, 25.12.2025 Квартирно-експлуатаційний відділ міста Одеса звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 11.11.2025 у справі №916/3112/25 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства ,, Українська залізниця " відмовити у повному обсязі. Стягнути з Акціонерного товариства ,, Українська залізниця " на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса суму понесених судових витрат.
Разом з апеляційною скаргою Квартирно-експлуатаційним відділом міста Одеса заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Обґрунтовуючи відповідне клопотання, апелянт зазначає, що строк на подання апеляційної скарги було пропущено з поважних причин, оскільки у зв'язку з ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 26.11.2025 та направленням ТУ ДБР у м. Миколаєві від 28.11.2025 до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса було здійснено тимчасовий доступ до документів з можливістю їх вилучення. У період з 28.11.2025 по 23.12.2025 працівники юридичного відділу були безпосередньо залучені до виконання дій, які направлені на опрацювання та передачі великого масиву господарських договорів і супутньої документації, що унеможливило підготовку та подання апеляційної скарги у встановлений строк. Таким чином, за твердженням апелянта, зазначені обставини мають ознаки форс-мажору та пропуск строку є наслідком поважних причин, що підтверджує наявність підстав для його поновлення.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом від 25.12.2025, для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Савицького Я.Ф. , суддів: Діброви Г.І. , Принцевської Н.М .
Враховуючи те, що апеляційна скарга подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.12.2025 вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса було відкладене до надходження витребуваних цією ж ухвалою з Господарського суду Одеської області матеріалів вищезазначеної справи до суду апеляційної інстанції.
30.12.2025 матеріали справи №916/3112/25 надійшли до Південно-західного апеляційного господарського суду .
Між тим, з 29.12.2025 по 31.12.2025 та з 01.01.2026 по 09.01.2026 (включно) головуючий суддя Савицький Я.Ф. ; з 29.12.2025 по 31.12.2025 та з 01.01.2026 по 07.01.2026 (включно) суддя-учасник колегії Діброва Г.І. та з 29.12.2025 по 31.12.2025 та з 01.01.2026 по 09.01.2026 (включно) суддя-учасник колегії Принцевська Н.М. перебували у відпустках.
Ознайомившись з поданими матеріалами апеляційної скарги та дослідивши клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 11.11.2025 у справі №916/3112/25, судова колегія зазначає наступне.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення ухвалене місцевим господарським судом 11.11.2025, повний текст складено - 21.11.2025, отже, двадцятиденний строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, для подання апеляційної скарги сплив 11.12.2025.
Як вже зазначалось вище, апелянт звернувся до суду апеляційної інстанції 25.12.2025, отже, відповідна апеляційна скарга надіслана з пропуском процесуального строку, встановленого діючим законодавством, на апеляційне оскарження.
Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Виходячи з приписів ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", порядок застосування та користування встановленими правами на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження рішення суду регламентується відповідними процесуальними нормами, в даному випадку - нормами ГПК України.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень процесуального закону.
За положеннями ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Судова колегія зазначає, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій.
Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 256 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Так, апелянт зазначає, що у зв'язку з проведеною слідчою дією ДБР робота юридичного відділу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса була фактично паралізована протягом трьох тижнів, що становить поважну причину (форс-мажор) пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 11.11.2025 у справі №916/3112/25.
Разом з тим, судова колегія зазначає, що у матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного листа від 24.11.2025, відповідно до якої судом першої інстанції було доставлено оскаржуване рішення до електронного кабінету Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса 21.11.2025 року о 15:00 год.
Положеннями частин третьої, шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса в особи відсутня.
Днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, у розумінні статті 242 Господарського процесуального кодексу України врученим належим чином є судове рішення, яке було доставлено на офіційну електронну адресу особи, а якщо така адреса в учасника справи відсутня - в день доставки рекомендованого поштового відправлення з паперовою копією судового рішення.
Таким чином, у даному випадку, судом першої інстанції здійснена належна відправка повного тексту рішення відповідачу, вручення якого вважається здійсненим 21.11.2025, що підтверджується передбаченим чиним законодавством направленням процесуального документу до електронного кабінету.
А тому, кінцевим строком права звернення відповідача на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду, з урахуванням положень ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, є 11.12.2025.
Крім того, апеляційна колегія враховує, що у судовому засіданні Господарського суду Одеської області від 11.11.2025 інтереси скаржника представляв юрисконсульт 1 категорії Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса Чеповський Олексій Володимирович , що вбачається із протоколу судового засідання наявного у матеріалах справи. У вищезазначеному судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину оскаржуваного рішення.
Також апеляційна колегія враховує, що судом першої інстанції було оголошено точну дату складання повного тексту оскаржуваного рішення та строк, з моменту якого може бути оскаржене рішення Господарського суду Одеської області від 11.11.2025 у справі №916/3112/25 у суді апеляційної інстанції.
Тобто, колегія суддів дійшла висновку, що Квартирно-експлуатаційному відділу міста Одеса було відомо про існування оскаржуваного рішення, про дату складання та підписання повного тексту, а також про строк, протягом якого рішення Господарського суду Одеської області від 11.11.2025 у справі №916/3112/25 може бути оскаржене у суді апеляційної інстанції.
Загальне посилання на фактичне паралізування протягом трьох тижнів роботи юридичного відділу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса у зв'язку з проведеною слідчою дією ДБР, не є поважною причиною для пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки свідчить лише про неналежну організацію роботи відділу.
При цьому, неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настають у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Апелянт не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги (аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 03.11.2022 у справі №560/15534/21, від 28.11.2022 у справі №560/10645/21).
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Сам лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на положення статті 256 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.
Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Згідно з ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Водночас, сторона повинна надати докази того, що обставини, на які вона посилається, обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, існували безперервно до моменту оскарження рішення.
Апеляційна колегія вважає, що скаржником не доведено неможливість з боку останнього оскаржити рішення Господарського суду Одеської області від 11.11.2025 у справі №916/3112/25 у визначений законодавством строк.
Таким чином, викладені в апеляційній скарзі доводи щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 11.11.2025 у справі №916/3112/25 не можна вважати поважними причинами для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки вони не є об'єктивними і непереборними і не перешкоджали апелянту в рамках строку на апеляційне оскарження звернутись до суду з апеляційною скаргою.
Крім того, відповідно до частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Положенням ч. 2 п. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що документи, які підтверджують сплату судового збору надаються до суду у встановленому порядку та розмірі.
Розмір та порядок оплати судового збору за подання апеляційної скарги визначено Законом України "Про судовий збір".
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у справі №916/3112/25 є одна майнова вимога про стягнення 460146,58 грн.
З прохальної частини апеляційної скарги вбачається, що апелянт оскаржує рішення Господарського суду Одеської області від 11.11.2025 у справі №916/3112/25 у повному обсязі.
Тобто, мова йде про оскарження судового рішення в цілому, враховуючи, що ціна позову, як зазначалось вище, становить 460146,58 грн.
За положеннями п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної вимоги майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону, за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, розмір судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Враховуючи вищевикладене, оскаржуючи рішення місцевого господарського суду, апелянт повинен був сплатити судовий збір у розмірі 10353,28 грн. ((460146,58 грн. * 1,5%) * 150%).
При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що частиною 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Колегія суддів враховує, що апеляційна скарга подана представником скаржника через систему "Електронний суд", а відтак слід застосувати коефіцієнт 0,8.
Отже, звертаючись з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 11.11.2025 у справі №916/3112/25 сплаті підлягає судовий збір у розмірі 8282,62 грн. (10353,28 грн. * 0,8).
Дослідивши апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 11.11.2025 у справі №916/3112/25, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що апелянтом не надано жодних доказів сплати судового збору за подання відповідної апеляційної скарги у встановленому законодавством порядку та розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог встановлених ст. 258 Господарського процесуального кодексу, застосовуються положення ст. 174 Господарського процесуального кодексу.
Частиною 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідно до положень статті 260 Господарського процесуального кодексу України наявні підстави для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Крім того, апеляційна колегія вважає за доцільне роз'яснити апелянту, що згідно з п.4 ч.1 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Також суд звертає увагу скаржника на те, що у відповідності до приписів ч.6 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Керуючись ст. 174, 234, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 11 листопада 2025 у справі №916/3112/25 залишити без руху.
2. Встановити Квартирно-експлуатаційному відділу міста Одеса строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги, шляхом надання до суду обґрунтування інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 11.11.2025 у справі №916/3112/25, ніж ті, що зазначені в апеляційній скарзі та доказів сплати судового збору в сумі 8282,62 грн., протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
3. Роз'яснити Квартирно-експлуатаційному відділу міста Одеса , що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Я.Ф. Савицький
Суддя Г.І. Діброва
Суддя Н.М. Принцевська