Єдиний унікальний номер 644/563/25
Номер провадження 22-ц/818/241/26
12 січня 2026 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого судді (судді-доповідача) Мальованого Ю.М.,
суддів Тичкової О.Ю., Яцини В.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м. Харкова від 09 травня 2025 року в складі судді Саркісян О.А. по справі № 644/563/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У січні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 02 лютого 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 288652677 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, створеного за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV534QD, який о 15:52 відповідачка ввела у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснула кнопку «так», що є підтвердженням підписання договору.
02 лютого 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 25 500,00 грн на банківську карту відповідачки № 5355-16XX-XXXX-5789.
У подальшому ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали низку додаткових угод до договору № 288652677 від 02 лютого 2021 року, кожна з яких фіксувала відповідний строк продовження дії основного договору, що дозволяло позичальнику отримати час для виконання свої зобов'язань за ним.
Проте, відповідачка умови вказаного договору належним чином не виконувала, що призвело до утворення заборгованості.
На підставі договорів факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» (з урахуванням додаткових угод до нього, якими продовжено строк договору до 31 грудня 2024 року), № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (з урахуванням додаткових угод, якими продовжено строк дії договору факторингу до 30 грудня 2024 року), а також № 14/06/24 від 14 червня 2024 року, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал», право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 288652677 перейшло до ТОВ «Юніт Капітал».
Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу 14/06/24 від 14 червня 2024 року, від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до відповідачки на загальну суму 52 331,06 грн, яка складається з наступного: 25 490,07 грн - заборгованість по кредиту; 26 840,99 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
Посилаючись на вказані обставини ТОВ «Юніт Капітал» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 288652677 від 02 лютого 2021 року у розмірі 52 331,06 грн, а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.
18 березня 2025 року відповідачка через свого представника за допомогою системи «Електронний суд» надала відзив на позов, в якому просила відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог. Відзив мотивовано тим, що проценти за користування позикою за договором нараховані за межами строку кредитування. Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів, що є додатком до договору, передбачено, що загальні витрати за кредитом складають 12 935,72 грн, а загальна вартість кредиту - 38 435,72 грн. ОСОБА_1 було сплачено 45 582,00 грн, тобто більша частина заборгованості була погашена. У розрахунках в колонці «Сплачено» зазначено розмір тіла і відсотків, у колонці «До сплати» взагалі відсутня сума, що свідчить про відсутність заборгованості за кредитним договором. Оскільки після закінчення строку кредитування у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договорами проценти, враховуючи, що відповідачка сплатила більшу суму, аніж обумовлено договором, тому заявлені ТОВ «Юніт Капітал» вимоги є безпідставними. На момент укладення договору про відступлення права вимоги від 28 листопада 2018 року боргові зобов'язання відповідачки за кредитним договором № 288652677 від 02 лютого 2021 року ще не існували, відтак і не могли бути відступлені права кредитора за ним. Отже, ТОВ «Юніт Капітал» є неналежним позивачем.
25 березня 2025 року представник позивача через систему «Електронний суд» надав додаткові пояснення, в яких зазначив, що сутність договорів факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року та № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року полягає не у відступленні прав вимоги за самими договорами факторингу, а у передачі прав вимоги, визначених у відповідних Реєстрах прав вимоги. Таким чином, перехід права вимоги за кредитним договором стосувався дійсного на той момент зобов'язання та відбувся на законних підставах, оскільки реєстри прав вимоги були підписані в межах чинності договорів факторингу та вже після укладення кредитного договору. Укладення спірного кредитного договору відповідало внутрішній волі відповідачки. Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог надано розрахунки заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс». Наступними факторами жодних нарахувань не здійснювалось. У період із 16 лютого 2021 року по 27 жовтня 2021 року між позичальником та кредитодавцем було укладено низку додаткових угод, якими продовжено загальний строк, на який був наданий кредит, та строк оплати наступного чергового платежу. ОСОБА_1 частково виконувала зобов'язання за кредитним договором, а саме: в частині погашення процентів за користування кредитними коштами на загальну суму 45 572, 70 грн; в частині погашення заборгованості за тілом кредиту на загальну суму 9,93 грн, отже вчинила дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача.
Рішенням Індустріального районного суду м. Харкова від 09 травня 2025 року позовні вимоги ТОВ "Юніт Капітал" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Юніт Капітал" заборгованість за кредитним договором №288652677 від 02 лютого 2021 року, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , у розмірі 52 331,06 грн, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн і витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачкою зобов'язань за кредитним договором у неї утворилась заборгованість, що підлягає стягненню з неї на користь позивача як нового кредитора.
На вказане судове рішення через систему «Електронний суд» 29 травня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Мотальова-Кравець В.Ю. до суду апеляційної інстанції подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що проценти за користування позикою за договором нараховані до 11 січня 2022 року, тобто за межами строку кредитування, який складав до 07 червня 2021 року. Згідно розрахунку заборгованості первісного кредитора відповідачкою було сплачено 45 582,00 грн, тобто більша частина заборгованості була погашена. Первісний кредитор в односторонньому порядку продовжував строк дії кредитного договору на основі додаткових угод, які не містять підпису відповідачки. Належних та допустимих доказів пролонгації кредитного договору від 02 лютого 2021 року матеріали справи не містять. Належних доказів переходу до позивача права вимоги не надано. На момент укладення договору про відступлення права вимоги від 28 листопада 2018 року боргові зобов'язання відповідачки за кредитним договором № 288652677 від 02 лютого 2021 року ще не існували, відтак і не могли відступатися права кредитора за цим договором. Розмір витрат на правничу допомогу не є співмірним зі складністю справи та обсягом виконаної адвокатом роботи, а також не надано доказів їх оплати.
Позивачем відзиву на апеляційну скаргу подано не було.
Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м. Харкова від 09 травня 2025 рокув порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі частини 1 статті 369 ЦПК України.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, з таких підстав.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 02 лютого 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір № 288652677 в електронній формі, відповідно до умов якого Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит на суму 25 500,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплачувати проценти Кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Комфорт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Пунктом 1.2 договору передбачено, що кредит надається строком на 126 днів.
Строк дії договору обчислюється з моменту його укладення Сторонами та до закінчення строку, на який надано Кредит, але в будь-якому разі Договір діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань (пункт 1.3).
Пунктами 1.4 -1.6 договору передбачено, що нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється в розмірі 237,25 відсотків річних, що становить 0,65 відсотків в день від суми Кредиту за час користування ним (далі - «Дисконтна процентна ставка»).
На умовах викладених в п. 1.6. Договору, до відносин між Сторонами застосовуються умови нарахування процентів за ставкою 474,50 відсотків річних, що становить 1,30 відсотків в день від суми Кредиту за час користування ним (далі - «Базова процентна ставка»).
Умови нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою застосовуються за умови, що кожен з чергових платежів здійснений не пізніше строку вказаного в Графіку платежів за цим Договором. Сторони погодили, що у разі прострочення повернення будь-якого з платежів за цим Договором умови про нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до відносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою, починаючи з наступного дня, що слідує Датою платежу. У разі якщо Позичальник погасить прострочену заборгованість за Договором, умови у вигляді нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою застосуються знову, починаючи з наступного дня за днем повного погашення простроченої заборгованості.
Згідно пункту 1.7. договору повернення частини кредиту та всіх нарахованих процентів здійснюється раз в два тижні (кожні 14 днів) починаючи з першого тижня користування Кредитом. Рекомендований розрахунок сукупної вартості Кредиту, суми та дати платежів, які здійснюються в ануїтетній формі, зазначаються в Графіку платежів, що є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток № 1 до Договору).
Графік платежів складений з розрахунку нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою та складається таким чином, що на дату кожного чергового платежу Позичальником підлягає поверненню частина наданого в користування тіла Кредиту та всі нараховані проценти за користування Кредитом (п. 1.8).
Проценти за користування Кредитом, в розмірі передбаченому Договором, нараховуються за кожен день користування грошовими коштами починаючи з першого дня користування Кредитом, відповідно до суми Кредиту, яка фактично знаходиться в користуванні у Позичальника (п. 1.9).
Згідно п. 2.2.1.4. договору позичальник має право звернутися до Кредитодавця з проханням про продовження строку надання Кредиту та/або реструктуризації зобов'язань за Договором.
Пунктом 4.1 договору встановлено, що невід'ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Кредитодавця: www.moneyveo.ua .
Пунктом 4.2 передбачено, що Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем в якості підпису Позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Кредитний договір підписаний ОСОБА_1 з використанням одноразового ідентифікатора MNV534QD, відправленого 02 лютого 2021 року о 15:45:58, введеного 02 лютого 2021 року о 15:52:29.
З паспорта споживчого кредиту до Договору № 288652677 від 02 лютого 2021 року вбачається, що основними умовами кредитування є: тип кредиту - кредит, сума 25 500,00 грн. Строк кредитування - 126 днів. Мета отримання кредиту - на споживчі цілі. Спосіб та строк надання кредиту - цілодобово (24/7) шляхом заповнення заявки на сайті www.moneyveo.ua або в мобільному додатку, або за допомогою іншого програмного забезпечення з доступом до інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця (особистого кабінету позичальника) в строк від 1 хвилини до 3-х днів. Процентна ставка 237,25 % річних; тип процентної ставки - фіксована. Інформація зберігає чинність та є актуальною до 05 лютого 2021 року.
На виконання умов вказаного Кредитного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на картку ОСОБА_1 № 5355-16XX-XXXX-5789, вказану у заявці на отримання грошових коштів в кредит від 02 лютого 2021 року, грошові кошти в розмірі 25 500,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням e8fdb4ac-0b6a-4ccf-b9df-430780dc5a39 від 02 лютого 2021 року та довідкою № 06/2024 АТ КБ «ПриватБанк» від 07 червня 2024 року щодо підтвердження успішних платежів на картки клієнтів.
Позивачем надано додаткові угоди до договору № 288652677: від 16 лютого 2021 року, якою продовжено строк, на який надано кредит, на 14 днів та встановлено процентну ставку за користування кредитом 474,50 відсотків річних; від 26 лютого 2021 року, якою продовжено строк, на який надано кредит, на 10 днів; від 10 березня 2021 року, якою продовжено строк, на який надано кредит, на 12 днів; від 19 березня 2021 року, якою продовжено строк, на який надано кредит, на 9 днів; від 02 квітня 2021 року, якою продовжено строк, на який надано кредит, на 14 днів; від 16 квітня 2021 року, якою продовжено строк, на який надано кредит, на 14 днів; від 27 квітня 2021 року, якою продовжено строк, на який надано кредит, на 11 днів; від 11 травня 2021 року, якою продовжено строк, на який надано кредит, на 14 днів; від 25 травня 2021 року, якою продовжено строк, на який надано кредит, на 14 днів; від 08 червня 2021 року, якою продовжено строк, на який надано кредит, на 14 днів; від 22 червня 2021 року, якою продовжено строк, на який надано кредит, на 14 днів; від 06 липня 2021 року, якою продовжено строк, на який надано кредит, на 14 днів; від 20 липня 2021 року, якою продовжено строк, на який надано кредит, на 14 днів; від 02 серпня 2021 року, якою продовжено строк, на який надано кредит, на 13 днів; від 14 серпня 2021 року, якою продовжено строк, на який надано кредит, на 12 днів; від 27 серпня 2021 року, якою продовжено строк, на який надано кредит, на 12 днів; від 09 вересня 2021 року, якою продовжено строк, на який надано кредит, на 14 днів; від 23 вересня 2021 року, якою продовжено строк, на який надано кредит, на 14 днів; від 07 жовтня 2021 року, якою продовжено строк, на який надано кредит, на 14 днів; від 21 жовтня 2021 року, якою продовжено строк, на який надано кредит, на 14 днів. Однак такі додаткові угоди не містять даних щодо їх підписання ОСОБА_1
28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (далі - Договір) пунктом 2.1 якого передбачено, що згідно умов цього договору клієнт зобов'язується відступити фактору прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
У п.п.1.3 Договору визначено, що «право вимоги» - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржника по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строку платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому.
Пунктом 1.2 Договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, в саме Реєстрах прав вимоги.
Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку (п. 4.1 Договору).
Цей договір набуває чинності та всі права та обов'язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності її у сторони) (п. 8.1 Договору).
Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 договору, та закінчується 28 листопада 2019 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором (п. 8.2).
Відповідно до додаткових угод № 19, № 26, № 27, № 31, № 32 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2019 року, від 31 грудня 2020 року, від 31 грудня 2021 року, від 31 грудня 2022 року, від 31 грудня 2023 року, укладених між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», сторони виклали договір у новій редакції, а також домовилися продовжити строк дії договору до 31 грудня 2020 року, в подальшому до 31 грудня 2021 року, а потім до 31 грудня 2022 року, 31 грудня 2023 року, 31 грудня 2024 року.
Як вбачається з витягу з реєстру прав вимоги № 168 від 11 січня 2022 року на виконання договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», за № 313 значиться боржник ОСОБА_1 , кредитний договір № 288652677 від 02 лютого 2021 року, загальна заборгованість 48 023,25 грн, з яких тіло кредиту 25 490,07 грн, проценти - 22 533,18 грн.
Згідно розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», станом на 11 січня 2022 року ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором № 288652677 від 02 лютого 2021 року в розмірі 48 023,25 грн, з яких тіло кредиту 25 490,07 грн, проценти - 22 533,18 грн. При цьому, на погашення заборгованості у період з 16 лютого 2021 року по 06 листопада 2021 року зараховано 45 582,00 грн, з яких на погашення тіла кредиту - 9,93 грн, на погашення процентів - 45 572,07 грн. З 03 лютого 2021 року по 04 листопада 2021 року проценти нараховані за ставкою 0,65 % в день від суми Кредиту, а з 09 листопада 2021 року по 11 січня 2022 року - 1,30 відсотків в день від суми Кредиту.
Відступлення 11 січня 2022 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на користь ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги за кредитним договором № 288652677 від 02 лютого 2021 року, укладеного з ОСОБА_1 , згідно договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року також підтверджується довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» № 288652677/ФК від 17 червня 2024 року.
05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01 строком до 04 серпня 2021 року, за яким ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги (п. 2.1. Договору). Додатковими угодами № 2 та № 3 від 03 серпня 2021 року і від 30 грудня 2022 року сторони домовились продовжити строк дії договору до 31 грудня 2022 року та до 30 грудня 2024 року включно.
Відповідно до реєстру прав вимоги № 11 від 31 серпня 2023 року до договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, укладеного між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс», за № 10611 значиться боржник ОСОБА_1 , кредитний договір № 288652677 від 02 лютого 2021 року, загальна заборгованість 44 240,34 грн.
Згідно розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Таліон Плюс», станом на 31 серпня 2023 року ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором № 288652677 від 02 лютого 2021 року у розмірі 52 331,06 грн, з яких тіло кредиту 25 490,07 грн, проценти - 26 840,99 грн. Проценти нараховано за ставкою 1,30 відсотків в день (по 331,37 грн) з 11 січня 2022 року по 24 січня 2022 року.
Згідно договору факторингу № 14/06/24 від 14 червня 2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «Юніт Капітал» право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників. Перелік боржників зазначено в Реєстрі боржників, який формується згідно з Додатком № 1 (п. 1.1 Договору).
Відповідно до реєстру боржників від 14 червня 2024 року до договору факторингу № 14/06/24 від 14 червня 2024 року, укладеного між ТОВ «Юніт Капітал» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», за № 137 значиться боржник ОСОБА_1 , кредитний договір № 288652677 від 02 лютого 2021 року, загальна заборгованість 52 331,06 грн, з яких тіло кредиту 25 490,07 грн, проценти - 26 840,99 грн. Також 14 червня 2024 року між ТОВ «Юніт Капітал» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» підписано акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 14/06/24.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.
Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З договору № 288652677, укладеного ОСОБА_1 з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», вбачається, що у відповідності до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.
Оскільки даний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, та ОСОБА_1 підписала його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).
Отже, відповідачка уклала електронний договір та підписала такий у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (електронним підписом одноразовим ідентифікатором), а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Факт укладення договору та отримання коштів ОСОБА_1 не заперечує.
Доводи ОСОБА_1 щодо відсутності у ТОВ «Юніт Капітал» права вимоги до неї колегія суддів відхиляє, виходячи з наступного.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина 1 статті 1077 ЦК України).
Згідно статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
У справі, що розглядається, право вимоги до відповідачки переходило тричі: від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та від ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал».
Як вбачається з матеріалів справи, 28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, за яким клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Відповідно до додаткових угод до договору строк його дії продовжено до 31 грудня 2024 року. Отже, строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року був неодноразово продовжений, та договір між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 від 02 лютого 2021 року був укладений в межах строку дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року.
Право вимоги до ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» 11 січня 2022 року, відповідно до підписаного сторонами реєстру прав вимоги № 313, та договір факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року на момент переходу права вимоги був чинним.
У подальшому 05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, за яким ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Додатковими угодами сторони домовились продовжити строк дії договору до 30 грудня 2024 року. Відповідно до реєстру прав вимоги № 11 від 31 серпня 2023 року до договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року за № 10611 значиться боржник ОСОБА_1 , кредитний договір № 288652677 від 02 лютого 2021 року, загальна заборгованість 44 240,34 грн.
Надалі згідно договору факторингу № 14/06/24 від 14 червня 2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «Юніт Капітал» право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників. Відповідно до реєстру боржників від 14 червня 2024 року до договору факторингу № 14/06/24 від 14 червня 2024 року за № 137 значиться боржник ОСОБА_1 , кредитний договір № 288652677 від 02 лютого 2021 року, загальна заборгованість 52 331,06 грн.
При цьому, умовами укладених договорів факторингу передбачено перехід права вимоги з моменту підписання реєстру права вимоги, та не пов'язано його з оплатою за договором факторингу.
Отже, з огляду на наведені обставини та докази у справі вбачається, що відбулася заміна кредитодавця на підставі укладених договорів факторингу та реєстрів прав вимоги, а тому до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги за кредитним договором від 02 лютого 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором.
Згідно із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, припис абзацу другого частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною 2 статті 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 цього Кодексу, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Вказаний висновок підтримано у постановах Верховного Суду у справах №296/10217/15-ц від 07 липня 2020 року, №912/1120/16 від 04 лютого 2020 року, №910/18943/20 від 27 липня 2021 року.
Звертаючись до суду з позовом ТОВ «Юніт Капітал» надало виписку з особового рахунка за Кредитним договором № 288652677, згідно якої заборгованість ОСОБА_1 складає 52 331,06 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту становить 25 490,07 грн, заборгованість за процентами 26 840,99 грн.
Разом з тим, щодо суми заборгованості колегія суддів виходить з наступного.
З наданих позивачем розрахунків заборгованості вбачається, що проценти за користування кредитом нараховані з 03 лютого 2021 року по 04 листопада 2021 року за ставкою 0,65 % в день від суми Кредиту, а надалі до 24 січня 2022 року - за ставкою 1,30 % в день від суми Кредиту.
Водночас, умовами кредитного договору передбачено, що строк кредитування складає 126 днів (тобто до 07 червня 2021 року).
Надані позивачем додаткові угоди, відповідно до умов яких сторони продовжували строк дії договору, не містять будь-яких даних щодо їх підписання ОСОБА_1 .
Отже, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал», з огляду на погоджені сторонами умови кредитування, з урахуванням розміру відсоткової ставки, періоду кредитування та внесених на погашення заборгованості коштів, підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 288652677 від 02 лютого 2021 року у розмірі 634,78 грн з розрахунку: 25 500,00 грн (тіло кредиту) + 20 716,78 грн (проценти, нараховані станом на 07 червня 2021 року) - 45 582,00 грн сплачено.
Даних про те, що відповідачка у добровільному порядку нараховану заборгованість за кредитним договором погасила, матеріали справи не містять.
Інші відсотки нараховані поза межами строку кредитування (126 днів), отже стягненню з відповідачки не підлягають, а сплачені у рахунок погашення заборгованості за цими процентами кошти підлягають зарахуванню на погашення тіла кредиту.
Отже, оскаржуване рішення суду слід змінити, зменшивши суму заборгованості, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал», з 52 331,06 грн до 634,78 грн.
Частинами 1, 10 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).
За подачу позову ТОВ «Юніт Капітал» сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн (а.с. 11). Оскільки позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал» підлягають задоволенню частково, на 1,2 %, з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 29,07 грн (2422,40 х 1,2%).
За подання апеляційної скарги ОСОБА_1 сплачено 3633,60 грн. Апеляційну скаргу задоволено частково, відповідно на 98,8%, тож з ТОВ «Юніт Капітал» на її користь підлягає стягненню 3 590,00 грн (3633,60 х 98,8%).
Шляхом взаємозаліку вказаних сум з ТОВ «Юніт Капітал» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 560,93 грн (3590,00 - 29,07).
Крім того, у позовній заяві та апеляційній скарзі ТОВ «Юніт Капітал» просило стягнути з відповідачки на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.
Матеріали справи свідчать про те, що інтереси ТОВ «Юніт Капітал» представляв адвокат Адвокатського бюро «Тараненко та партнери» Тараненко А.І. на підставі договору про надання правничої допомоги № 17/06/24-02 від 17 червня 2024 року і додаткової угоди № 1 до нього, а також довіреності від 04 грудня 2024 року.
Як вбачається з акту прийому-передачі наданих послуг від 17 червня 2024 року, адвокатським бюро надано ТОВ «Юніт Капітал» наступні послуги: складання позовної заяви до боржника ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором протягом 2 годин вартістю 5000,00 грн, вивчення матеріалів справи протягом 1 години вартістю 500,00 грн, надання усної консультації стосовно складання позовної заяви протягом 1 години вартістю 500,00 грн, загалом вартістю 6000,00 грн.
Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Водночас частиною третьою статті 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони, сімейну ситуацію або чи викликала справа публічний інтерес.
Склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними, допустимими і достатніми доказами.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 суд дійшов висновку, що загальне правило розподілу судових витрат визначене у частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом з тим, у частині п'ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.
З урахуванням складності та категорії справи (стягнення заборгованості за кредитним договором), обсягу доказів, складання позовної заяви не потребувало від професійного адвоката значних зусиль та витрат часу. Послуги з усної консультації при складанні позовної заяви та ознайомлення з матеріалами справи фактично охоплюються послугою зі складання позовної заяви. При цьому, колегія суддів бере також до уваги, що у провадженні адвоката перебувають аналогічні справи за позовами товариства до інших осіб, що передбачено додатковою угодою до договору про надання правничої допомоги, тобто процесуальні документи у таких справах є типовими.
Враховуючи наведене, оскільки позов ТОВ «Юніт Капітал» задоволено частково, а саме лише на 1,2%, що у пропорційному співвідношенні судових витрат є незначною сумою, з урахуванням принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, судова колегія дійшла висновку, що справедливим буде зменшити розмір стягнутих з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» судових витрат на професійну правничу допомогу з 6000,00 грн до 200,00 грн.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Індустріального районного суду м. Харкова від 09 травня 2025 року змінити, зменшивши розмір заборгованостіза кредитним договором № 288652677 від 02 лютого 2021 року, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», з 52 331,06 грн до 634 (шістсот тридцять чотири) грн 78 коп, а також витрат на професійну правничу допомогу з 6000,00 грн до 200 (двісті) грн 00 коп.
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Змінити розподіл судового збору.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163, адреса: м. Київ, вулиця Рогнідинька, 4 літера А, офіс 10) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 3560 (три тисячі п'ятсот шістдесят) грн 93 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 12 січня 2026 року.
Головуючий Ю.М. Мальований
Судді О.Ю. Тичкова
В.Б. Яцина