Справа №: 398/7238/25
провадження №: 2/398/981/26
"12" січня 2026 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді - Орловського В. В., за участю секретаря судового засідання - Харіної Д. В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Олександрії в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», представник позивача адвокат Ткаченко Юлія Олегівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
У провадженні Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області перебуває вказана цивільна справа.
03 січня 2026 року через систему «Електронний суд» відповідачем ОСОБА_1 було подано відзив на позовну заяву. У ньому відповідач стверджує, що він не був належним чином повідомлений про судове провадження, оскільки не отримував документів під особистий підпис. На його думку, надсилання пошти за адресою реєстрації без підтвердження вручення порушує принцип змагальності та обмежує його право на своєчасний захист. Ключовим доказовим запереченням є відсутність первинних банківських документів (виписки або довідки банку), які б підтверджували не просто перерахування, а саме зарахування коштів на рахунок відповідача. ОСОБА_1 наголошує, що внутрішні розрахунки позивача та платіжні інструкції не є достатнім доказом руху коштів у банківській системі. Відповідач зазначає, що позивач не надав технічних доказів його волевиявлення на укладення договору. Відповідач вважає, що позивач не довів право вимоги за його конкретним договором. Він вказує на відсутність повного тексту договору факторингу з усіма істотними умовами та належної ідентифікації його боргу в Реєстрі. Відповідач вважає розрахунок заборгованості «одностороннім» та «неперевірюваним», вказуючи на відсутність зрозумілих формул і розбіжності в сумах, що заявлялися позивачем у різних заявах. Також він заперечує проти стягнення 4 500 грн на правничу допомогу, вважаючи їх недоведеними та неспівмірними зі складністю справи. Просить відмовити в позові повністю через його недоведеність або у разі задоволення - суттєво зменшити нарахування (проценти, комісії) та судові витрати, керуючись принципами справедливості та розумності.
Цього ж дня, тобто 03 січня 2026 року, відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про витребування доказів на підставі ст. 84 ЦПК України. Свою вимогу він обґрунтовує тим, що позивачем не було надано належних первинних документів, а самостійно отримати ці докази відповідач не має можливості. Він просив витребувати у позивача ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» документи про перехід права вимоги, технічні докази укладення договору, детальний розрахунок заборгованості. Також він просив витребувати у відповідної банківської установи чи платіжної системи первинні банківські документи про переказ та фактичне зарахування коштів (12 000 грн) на рахунок, який позивач вважає рахунком відповідача, із зазначенням ідентифікатора транзакції та її статусу, підтвердження (довідку) про те, чи справді зазначений рахунок (IBAN), на який здійснювалося зарахування, належить відповідачу. Метою витребування цих доказів відповідач зазначає необхідність встановлення ключових обставин справи: факту отримання коштів, наявності реального волевиявлення на підписання договору через OTP-пароль та перевірку законності статусу позивача як нового кредитора.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, позивач та його представник були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи. У позовній заяві та окремому клопотанні просив проводити розгляд справи за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи шляхом надсилання повістки поштою (дата надсилання 02.12.2025) за зареєстрованим місцем проживання, до суду 13.12.2025 повернувся конверт та зворотне повідомлення про вручення із зазначенням причини невручення “адресат відсутній за вказаною адресою». Згідно даних ЄСІТС “Електронний суд» Барбів зареєстрував електронний кабінет 05.12.2025. Також відповідачу надіслана повістка та ухвала про відкриття провадження в його електронний кабінет, вони фактично були доставлені 10.12.2015 (повістка) і 17.12.2025 (ухвала про відкриття провадження). 3 січня 2026 року відповідач подав клопотання, у якому просив розглянути справу без його особистої участі на підставі наявних матеріалів та доказів у справі.
Оскільки у судове засідання не з'явилися усі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розгляд питання про прийняття до розгляду відзиву від 03.01.2026 і розгляд по суті клопотання про витребування доказів відбувся 06.01.2026 з постановленням в судовому засіданні із цих питань ухвали без оформлення окремого документа, про що зазначено у протоколі судового засідання.
Керуючись ч.5 ст. 259 ЦПК України суд вважає необхідним оформити зазначену ухвалу окремим документом після закінчення судового засідання.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.
Щодо залишення відзиву без розгляду.
Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.7, 8 ст. 178 відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.2 ст.190 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 1 грудня 2025 року відповідачу було встановлено 15-денний строк з дня вручення копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Ця ухвала надіславна надіслана відповідачу 02.12.2025 за його зареєстрованим місцем проживання, до суду 13.12.2025 повернувся конверт та зворотне повідомлення про вручення із зазначенням причини невручення “адресат відсутній за вказаною адресою». Згідно даних ЄСІТС “Електронний суд» Барбір зареєстрував електронний кабінет 05.12.2025. Також відповідачу надіслана повістка та ухвала про відкриття провадження в його електронний кабінет, вони фактично були доставлені 10.12.2015 (повістка) і 17.12.2025 (ухвала про відкриття провадження). Судом встановлено, що відповідач уже реалізував своє право на подання відзиву, подавши його 18 грудня 2025 року. Повторно поданий відзив від 03 січня 2026 року надійшов до суду з пропуском встановленого судом відповідно до ст.178 ЦПК п'янадцятиденного строку. Такий строк пропущений навіть з урахуванням дати доставки йому в електронний кабінет ухвали про відкриття провадження 17 грудня 2025 року. При цьому відповідач не навів поважних причин пропуску строку та не заявив клопотання про його поновлення. Відповідно до ч. 2 ст. 126 ЦПК України, документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Оскільки відзив поданий поза межами строку без обґрунтування причин затримки та без клопотання про поновлення цього строку, він підлягає залишенню без розгляду.
Щодо клопотання про витребування доказів.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 84. ЦПК учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Відповідно до ст.83 ЦПК сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 93 ЦПК учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи, що ним подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов'язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Якщо поставлене запитання пов'язане з наданням відповідних доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом з наданням заяви свідка надає копії відповідних письмових чи електронних доказів.
Клопотання відповідача про витребування доказів подане з пропуском передбаченого ст. 83, 84 строку, оскільки клопотання про витребування доказів мало бути подане разом з поданням відзиву, тобто 18.12.2025, коли фактично був поданий відзив, натомість воно подано через 16 днів після завершення зазначеного терміну без пояснень причин пропуску строку та клопотання про поновлення цього строку. Окрім цього, у клопотанні не зазначено які заходи відповідач вживав для отримання зазначених ним доказів самостійно, відповідач не надав доказів звернення до позивача та банку для самостійного отримання доказів, не скористався передбаченим ст. 93 ЦПК правом на письмове опитування відповідача, що зокрема передбачає обов'язок позивача надати запитувані докази, не надав доказів щодо причин неможливості самостійно отримати вказані у клопотання докази. Також відповідач не зазначив у якої саме банківської установи чи платіжної системи він просить витребувати докази. Окрім цього докази щодо інформації про належність відповідачу карткового рахунку та виписку по цьому рахунку суд вже витребував з АТ КБ “Приватбанк» за клопотанням позивача.
За таких обставин клопотання про витребування доказів є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 84, 126, 178, 183, 258-261 ЦПК України, суд
ухвалив:
Відзив відповідача ОСОБА_1 на позовну заяву, поданий до суду 03 січня 2026 року, залишити без розгляду та продовжити розгляд справи за наявними у ній матеріалами.
У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Повну ухвалу складено 12 січня 2026 року. Згідно з ч.5, 9 ст.258 ЦПК датою постановлення ухвали зазначено дату складення її повного тексту як окремого документу.
Суддя В.В. Орловський