про залишення позовної заяви без руху
09 січня 2026 року Київ № 320/789/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Білоноженко М.А.,
розглянувши позовну заяву в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1
доНачальника ІНФОРМАЦІЯ_1
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у невнесенні змін до Єдиного державного реєстру військовозобов?язаних «ІНФОРМАЦІЯ_2» за моїм письмовим зверненням та наданими юридично встановленим документам що підтверджують статус;
- зобов?язати начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 внести до Єдиного державного реєстру військовозобов?язаних «ІНФОРМАЦІЯ_2» актуальні та достовірні відомості про мене, ОСОБА_1 , з урахуванням факту мого виключення з військового обліку.
Згідно з частиною другою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання позову до адміністративного суду немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом з тим, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» передбачено, що з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3028,00 гривень.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру.
Враховуючи вищенаведене, сума судового збору, яка підлягає сплати складає 1211,20 грн, оскільки позовна заява подана в письмову вигляді, а не через електронний суд.
Позивачем долучено до позовної заяви квитанцію про сплату судового збору у розмірі 908,04 грн.
Враховуючи викладене, позивачу в порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати до суду документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону або докази сплати судового збору в сумі 303,16 грн на рахунок Київського окружного адміністративного суду.
Суд звертає увагу позивача на те, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.
Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що поняття «дії» передбачає певні активні вчинки, а «бездіяльність» - пасивну поведінку суб'єкта владних повноважень, невчинення будь-яких дій ані правомірних, ані протиправних.
У контексті наведеного суд наголошує, що позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Позивачем в якості відповідача зазначено Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В той же час, вартий уваги той факт, що керівники суб'єктів владних повноважень, не є самостійними особами, які вправі відповідати за порушення прав громадян України, а лише уповноважені діяти від імені та в інтересах суб'єктів владних повноважень, на яких чинним законодавством покладено обов'язок щодо здійснення владно-управлінських функцій.
З позовної заяви вбачається, що позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому саме суб'єкт владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_1 є належним відповідачем у даній справі.
Тому позивачу необхідно уточнити коло відповідачів у даній справі шляхом надання позовної заяви у новій редакції, враховуючи вимоги частини першої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вищевказаним вимогам положень статті 161 КАС України і позивачу належить усунути вищевказані недоліки.
Керуючись статтями 5, 161, 169, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Київського окружного адміністративного суду, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з моменту отримання ухвали.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
5. Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Білоноженко М.А.