справа№ 380/2776/25
з питань встановлення судового контролю
09 січня 2026 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши в письмовому провадженні заяву позивача від 07 травня 2025 року про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 380/2776/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
У Львівському окружному адміністративному суді перебувала на розгляді справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 у справі №380/2776/25, позов задоволено частково, а саме :
визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у звільненні ОСОБА_1 з військової служби за підпунктом “г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» через сімейні обставини.
зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 розглянути повторно рапорт ОСОБА_1 від 04.11.2024 про звільнення з військової служби за підпунктом “г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» через сімейні обставини та прийняти відповідне рішення уповноваженою особою з врахуванням висновків суду, викладених в мотивувальній частині рішення суду.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
31.12.2025 до суду надійшла заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі на підставі статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) шляхом зобов'язання військову частину НОМЕР_1 подати до суду звіт про виконання рішення суду від 07.05.2025 у справі №380/2776/25.
В обґрунтування заяви заявник зазначає, що військова частина НОМЕР_1 дотепер не виконала рішення суду, у зв'язку з чим, заявник звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Ухвалою від 01 січня 2026 року заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду призначено до розгляду в порядку письмового провадження; запропоновано військовій частині НОМЕР_1 надати до суду інформацію щодо виконання рішення суду у справі №380/2776/25.
Представником відповідача подано звіт про виконання рішення суду, в якому зазначив, що рапорт ОСОБА_1 повторно розглянуто командиром військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_2 . З урахуванням висновків Львівського окружного адміністративного суду військовою частиною НОМЕР_1 враховано вимоги Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 06.08.2024 № 531, відповідь на рапорт ОСОБА_1 надано шляхом накладення резолюції на рапорті. Окрім цього, командиром військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_2 письмово повідомлено ОСОБА_1 про розгляд його рапорту.
Представником позивачем подано додаткові пояснення на звіт про виконання судового рішення, та зазначено, що ОСОБА_1 не отримував жодної відповіді щодо розгляду його рапорту на звільнення із військової служби за підпунктом “г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу». У отриманій відповіді міститься рапорт від 25.12.2025 підписаний “помічником командира військової частини з правової роботи начальника юридичної служби військової частини НОМЕР_1 майора юстиції ОСОБА_3 » на якому у лівому кутку заначено (прописом від руки) “довести до відома молодшого сержанта ІНФОРМАЦІЯ_1 », однак жодного підтвердження, що такий рапорт був доведений до відома ОСОБА_1 до заяви та до рапорту не долучено.
Окрім того, у заяві також міститься супровідний лист від 27.12.2025 в якому вказано про повторний розгляд рапорту, однак не долучено ні рекомендованого повідомлення, ні підтвердження вручення даного листа ОСОБА_1 , що знову ж таки свідчить про відсутність повідомлення та ознайомлення ОСОБА_1 про існування Рапорту про повторний розгляд його рапорту на звільнення із військової служби за підпунктом “г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу».
Військова частина НОМЕР_1 посилається на те, що ОСОБА_4 (дружина ОСОБА_5 ) станом на 26.11.2024 (дата подання рапорту) не є особою, яка сама потребує постійного догляду. Однак відповідно до свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_2 від 13.06.2025 ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідач не провів жодної комунікації із ОСОБА_1 та не встановив даної обставини, також важливо є те, що військова частина має доступ до Реєстрів та повинна самостійно встановлювати наявну обставину.
Щодо довідки ОСОБА_5 про те, що він потребує постійного стороннього догляду варто зазначити, що ОСОБА_1 при подачі рапорту від 26.11.2024 долучено довідку (висновок) №171 від 07.11.2025 в якому вказано, що ОСОБА_5 “за станом здоров'я він (вона) не здатна (ний) до самообслуговування та потребує постійного стороннього догляду, внаслідок стійких, незворотніх порушень функцій організму», яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин та чинна станом на 05.01.2026.
Також варто вказати, що при розгляду первинного рапорту та при новому розгляді рапорту командиром військової частини НОМЕР_1 не направлено у ТЦК та СП за місцем обліку ОСОБА_1 , запит на отримання Акту обстеження сімейного стану військовослужбовця в якому буде підтверджено або спростовано потребу в постійному догляді ОСОБА_5 та наявність чи відсутність інших осіб які можуть здійснювати догляд.
Відтак, просить відмовити Військовій частині НОМЕР_1 у прийнятті звіту про виконання рішення у справі №380/2776/25.
Розглянувши подану в порядку ст.382 КАС України заяву, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення та встановлення судового контролю, виходячи з такого.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
За приписами ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Одним із способів судового контролю за виконанням судового рішення є зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За приписами ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно із ч.1 ст.382-1 КАС України, суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч.2 ст.382-1 КАС України).
Представник позивача у заяві зазначає, що відповідач ухиляється від виконання рішення суду у даній справі належним способом. Зазначає, що ОСОБА_1 не отримував жодної відповіді щодо розгляду його рапорту на звільнення із військової служби за підпунктом “г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу». У отриманій відповіді міститься рапорт від 25.12.2025 підписаний “помічником командира військової частини з правової роботи начальника юридичної служби військової частини НОМЕР_1 майора юстиції ОСОБА_3 » на якому у лівому кутку заначено (прописом від руки) “довести до відома молодшого сержанта ІНФОРМАЦІЯ_1 », однак жодного підтвердження, що такий рапорт був доведений до відома ОСОБА_1 до заяви та до рапорту не долучено.
В свою чергу, Військова частина НОМЕР_1 на підтвердження належного та повного виконання рішення суду у даній справі надала до суду рапорт від 25.12.2025 на виконання рішення суду у справі №380/2776/25 та лист від 27.12.2025 на ім'я ОСОБА_1 про розгляд рапорту на виконання рішення суду у справі №380/2776/25.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем виконано судове рішення, що вказує на відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у даній справі.
З огляду на викладене, правові підстави для застосування заходів судового контролю у порядку статті 382 КАС України відсутні.
Керуючись ст. ст. 241, 243, 248, 256, 293, 295, 382 КАС України, суд,-
постановив:
У задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 294-297 КАС України до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Гулкевич І.З.