8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"29" грудня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/2546/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ємельянової О.О.
при секретарі судового засідання Шаповаловій Д.С.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова", 49008, м. Дніпро, вул. Криворізька, 1
до Науково-виробничого підприємства Хартрон-Аркос Лтд (Товариство з обмеженою відповідальністю), 61070, м. Харків, вул. Академіка Проскури, буд. 1
простягнення штрафних санкцій
за участю представників сторін:
позивача: Білозерцев О.В. (в режимі відеоконференції);
відповідача: Мироненко С.С.
Державне підприємство "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Науково-виробничого підприємства Хартрон - Аркос Лтд (товариство з обмеженою відповідальністю) про:
- примусове зобов'язання відповідача здійснити позивачу поставку продукції за договором № 2/22 від 08.12.2022 року визначено у прохальній частині позовної заяви на загальну суму 407 647 438,71 грн.;
- стягнути грошові кошти у розмірі 52 005 167,44 грн., у тому числі: пеню у сумі 37 559 287,60 грн.; штраф у розмірі 14 445 879,84 грн.
Також до стягнення заявлені судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором на виготовлення (поставку) продукції в частині поставки товару.
Ухвалою суду від 29.07.2024 року позовну заяву Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" (вх. № 2546/24) залишено без руху.
02.08.2024 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 19464/24) про усунення недоліків.
02.08.2024 року від позивача через канцелярію суду надійшли доповнення (вх. № 19469/24).
06.08.2024 року від позивача через канцелярію суду надійшли доповнення до заяви про усунення недоліків (вх. № 19752/24) до яких позивачем додано позовну заяву із урахуванням вимог ухвали суму про залишення позовної заяви без руху від 29.07.2024 року.
Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, доданої до доповнення до заяви про усунення недоліків (вх. № 19752/24 від 06.08.2024 року), позивач просить суд: відповідно до статті 5 Господарського процесуального кодексу України та статті 16 Цивільного Кодексу України, примусове зобов'язати «Науково-виробниче підприємство Хартрон-Аркос Лтд» здійснити Державному підприємству “Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» поставку продукції за договором №2/22 від 08.12.2022 року на загальну суму 407 647 438,70 грн. (перелік продукції наведений у додатку № 3 до цієї позовної заяви), стягнути пеню у сумі 37 821 367,60 грн., штраф у розмірі 14 445 879,84 грн.
Також до стягнення заявлені судові витрати.
Ухвалою суду від 06.08.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 04 вересня 2024 року о 12:00 год.
07.08.2024 року від позивача через канцелярію суду надійшли доповнення до заяви про усунення недоліків (вх. № 19902/24).
12.08.2024 року від представника Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 20220 від 12.08.2024 року) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 12.08.2024 року клопотання (вх. № 20220 від 12.08.2024 року) Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено частково.
19.08.2024 року від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 20812/24).
02.09.2024 року від позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 21852/24).
02.09.2024 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 21854/24) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
04.09.2024 року від позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 22170/24).
04.09.2024 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 22171/24) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 04.09.2024 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом відповідно до вимог частини 3 статті 177 господарського процесуального кодексу України за власної ініціативи продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів.
Ухвалою суду від 04.09.2024 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом у підготовчому засіданні оголошено перерву підготовче засідання у справі відбудеться 16 жовтня 2024 року о(б) 12:00 год. Також, судом задоволено клопотання позивача про проведення наступного судового засіданні в режимі відеоконференції. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області за наявності технічної можливості, забезпечити проведення судового засідання у справі № 922/2546/24, призначеного на 16.10.2024 року о 12:00 год., в режимі відеоконференції.
10.09.2024 року від відповідача через канцелярію суду надійшли заперечення (на відповідь на відзив) (вх. № 22640/24).
24.09.2024 року від позивача через канцелярію суду надійшли пояснення (вх. 3 24046/24).
14.10.2024 року від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 25775/24) про проведення судового засідання без участі представника позивача, та про участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції у якому останній просить суд, забезпечити можливість участі в наступному судовому засіданні в режимі відеоконференцій. Доручити забезпечити проведення Господарському Суду Дніпропетровської області відеоконференцій у справі № 922/2546/24.
14.10.2024 року від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 25795/24) про зменшення розміру позовних вимог, у якому останній, просить суд, відповідно до статті 5 Господарського процесуального кодексу України та статті 16 Цивільного Кодексу України, примусове зобов'язати «Науково-виробниче підприємство Хартрон-Аркос Лтд» (Товариство з обмеженою відповідальністю) здійснити Державному підприємству “Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» поставку продукції за договором №2/22 від 08.12.2022 року на загальну суму 342 252 191,57 грн. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Хартрон-Аркос Лтд» (Товариства з обмеженою відповідальністю) на користь Державного підприємства “Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова», грошові кошти у розмірі 52 267 247,44 грн., у тому числі: пеню в розмірі 37 821 367,60 грн., штраф у розмірі 14 445 879,84 грн. та судові витрати.
Ухвалою суду від 16.10.2024 року клопотання позивача (вх. № 25775/24 від 14.10.2024 року) про проведення судового засідання без участі представника позивача задоволено. Відкладено розгляд клопотання позивача (вх. № 25795/24 від 14.10.2024 року) про зменшення розміру позовних вимог до наступного судового засідання. Підготовче засідання у справі відкладено на "30" жовтня 2024 р. о(б) 10:00 год. Клопотання позивача (вх. № 25775/24 від 14.10.2024 року) про участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено. Доручено Господарського суду Дніпропетровської області за наявності технічної можливості, забезпечити проведення судового засідання у справі № 922/2546/24, призначеного на 30.10.2024 року о 10:00 год., в режимі відеоконференції. Явку учасників справи у підготовче засідання визнано обов'язковою.
04.11.2024 року від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 27651/24) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
04.11.2024 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 27661/24).
Ухвалою суду від 04.11.2024 року знято з розгляду справу № 922/2546/24. Призначено у справі підготовче засідання в режимі відеоконференції на "13" листопада 2024 р. о(б) 10:00 год. Звернуто увагу представників сторін, що судове засідання у справі призначене на 13.11.2024 року відбудеться в режимі відоконференції відповідно до ухвали суду від 16.10.2024 року. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області за наявності технічної можливості, забезпечити проведення судового засідання у справі № 922/2546/24, призначеного на 13.11.2024 року о 10:00 год., в режимі відеоконференції.
13.11.2024 року від відповідача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 28534/24).
Ухвалою суду від 13.11.2024 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом долучено до матеріалів справи клопотання відповідача від 13.11.2024 року, та відкладено розгляд заяв позивача про зменшення розміру позовних вимог до наступного судового засідання.
Ухвалою суду від 13.11.2024 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом продовжено строк підготовчого засідання у справі на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та здійснити розгляд справи впродовж розумного строку, та у підготовчому засіданні оголошено перерву до 20 листопада 2024 року о(б) 14:00 год.
Також, судом задоволено усні клопотання позивача та відповідача від 13.11.2024 року про проведення наступного судового засіданні в режимі відеоконференції. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області за наявності технічної можливості, забезпечити проведення судового засідання у справі № 922/2546/24, призначеного на 20.11.2024 року о 14:00 год. за участю представника позивача в режимі відеоконференції.
14.11.2024 року від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 28735/24) про зупинення провадження у справі, у якому останній, просить суд, зупинити провадження у справі № 922/2546/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 904/4957/24 за позовом Науково-виробничого підприємства Хартрон - Аркос Лтд (товариство з обмеженою відповідальністю) до Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" про зміну договору на виготовлення (поставку) продукції № 2/22 від 08.12.2022 року шляхом укладання додаткової угоди № 4 до зазначеного договору разом із додатком № 1 до додаткової угоди №4 "Специфікація".
19.11.2024 року від позивача через канцелярію суду надійшли заперечення (вх. № 29095/24) на клопотання про зупинення провадження у справі.
19.11.2024 року від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 29100/24) про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 20.11.2024 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог (вх. №27661), та подальший розгляд справи ведеться із її врахуванням.
Ухвалою суду від 20.11.2024 року задоволено клопотання (вх. № 28735/24 від 14.11.2024 року) Науково-виробничого підприємства Хартрон-Аркос Лтд (Товариство з обмеженою відповідальністю) про зупинення провадження у справі. Зупинено провадження у справі № 922/2546/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 904/4957/24 за позовом Науково-виробничого підприємства Хартрон-Аркос Лтд (Товариство з обмеженою відповідальністю до Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" про зміну договору на виготовлення (поставку) продукції № 2/22 від 08.12.2022 року шляхом укладання додаткової угоди № 4 до зазначеного Договору разом із додатком № 1 до додаткової угоди №4 "Специфікація". Зобов'язано учасників справи повідомити Господарський суд про результати розгляду справи № 904/4957/24.
18.03.2025 року від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 6981/25) про поновлення провадження у справі.
19.03.2025 року від відповідача через канцелярію суду надійшли заперечення на клопотання про поновлення провадження у справі (вх. № 7015/25) у якому останній, просить суд, відмовити у задоволенні клопотання позивача про поновлення провадження у справі № 922/2546/24.
Ухвалою суду від 24.03.2025 року поновлено провадження у справі. У клопотанні позивача (вх. № 6981/25 від 18.03.2025 року) щодо поновлення провадження у справі № 922/2546/24 відмовлено. В іншій частині клопотання позивача (вх. № 6981/25 від 18.03.2025 року) зазначено, що буде вирішено судом після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі № 922/2546/24. Зупинено провадження у справі № 922/2546/24. Зобов'язано учасників справи виконати вимоги пункту 3 резолютивної частини ухвали суду від 22.11.2024 року в частині повідомлення Господарський суд про результати розгляду справи № 904/4957/24.
02.12.2025 року від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 27995/25) про поновлення провадження у справі, у якому останній, просить суд, поновити провадження у справі № 922/2546/24. Припинити провадження у справі в частині зобов'язання здійснення постачання продукції за договором № 2/22 від 08.12.2022 року у зв'язку із відсутністю предмету спора. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Хартрон-Аркос Лтд» (Товариства з обмеженою відповідальністю) на користь Державного підприємства “Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» грошові кошти у розмірі 52 267 247,44 грн., у тому числі пеню у сумі 37 821 367,60 грн., штраф у розмірі 14 445 879,84 грн. та судові витрати у розмірі 1 059 800,00 грн.
02.12.2025 року від позивача повторно через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 28041/25) про поновлення провадження у справі.
Ухвалою суду від 08.12.2025 року клопотання позивача від 02.12.2025 року (вх. № 27995/25) та (вх. № 28041/25) в частині поновлення провадження у справі задоволено. Провадження у справі № 922/2546/24 поновлено. Призначено підготовче засідання у справі на 12 грудня 2025 року о 12:30. Повідомлено позивача, що клопотання від 02.12.2025 року (вх. № 27995/25) та (вх. № 28041/25) в частині припинення провадження у справі, будуть розглянуті судом під час розгляду справи. Зобов'язано позивача у строк по 11.12.2025 року (включно), надати до суду пояснення щодо клопотань (вх. № 6981/25 від 18.03.2025 року), (вх. № 27995/25 від 02.12.2025 року) та (вх. № 28041/25 від 02.12.2025 року) в частині припинення провадження у справі. Запропоновано відповідачу у строк по 11.12.2025 року (включно) надати письмові пояснення, щодо клопотань позивача (вх. № 6981/25 від 18.03.2025 року), (вх. № 27995/25 від 02.12.2025 року) та (вх. № 28041/25 від 02.12.2025 року) в частині припинення провадження у справі.
09.12.2025 року від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 28614/25 від 09.12.2025 року) про закриття провадження в частині та зменшення штрафних санкцій, у якому останній, просить суд, закрити провадження у справі в частині примусового зобов'язання «Науково-виробниче підприємство Хартрон-Аркос Лтд» (Товариство з обмеженою відповідальністю) здійснити Державному підприємству “Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» поставку продукції за договором №2/22 від 08.12.2022 року на загальну суму 257 962 140,00 грн. Зменшити штрафні санкції на 95% до 2 613 362,37 грн (пеня - 1 891 068,38 грн, штраф - 722 293,99 грн).
09.12.2025 року від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 28698/25 від 09.12.2025 року) про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 09.12.2025 року у клопотанні позивача (вх. № 28698/25 від 09.12.2025 року) позивача про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції - відмовлено.
11.12.2025 року від позивача через канцелярію суду надійшли пояснення (вх. № 28971/25).
11.12.2025 року від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 28974/25) про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.
11.12.2025 року від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 28976/25) про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.
12.12.2025 року від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 29072/25) про закриття підготовчого провадження та про розгляд справи по суті, у якому останній, просить суд, припинити провадження у справі в частині забов'язання здійснення постачання продукції на загальну суму 407 647 438,70 грн. за договором № 2/22 від 08.12.2022 року у зв'язку із відсутністю предмету спора; Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Хартрон-Аркос Лтд» (Товариства з обмеженою відповідальністю) на користь Державного підприємства “Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова», грошові кошти в розмірі 52 267 247,44 грн., у тому числі пеню у розмірі 37 821 367,60 грн.; штраф в розмірі 14 445 879,84 грн. Стягнути з «Науково-виробниче підприємство Хартрон-Аркос Лтд» (Товариства з обмеженою відповідальністю) на користь Державного підприємства “Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» судові витрати у розмірі 1 059 800,00 грн. Також, просить суд, забезпечити можливість участі в наступному судовому засіданні в режимі відео конференції. Доручити забезпечити проведення Господарському Суду Дніпропетровської області відео конференції у справі № 922/2546/24.
Ухвалою суду від 12.12.2025 року клопотання позивача (вх. № 6981/25 від 18.03.2025 року), (вх. № 27995/25 від 02.12.2025 року) та (вх. № 28041/25 від 02.12.2025 року) в частині припинення провадження у справі задоволено частково. Клопотання відповідача (вх. № 28614/25 від 09.12.2025 року) в частині закриття провадження у справі задоволено. Закрито провадження у справі № 922/2546/24 в частині позовних вимог: «Відповідно до статті 5 Господарського процесуального кодексу України та статті 16 Цивільного Кодексу України щодо примусово зобов'язати “Науково-виробниче підприємство Хартрон-Аркос Лтд» здійснити Державному підприємству “Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» поставку продукції за договором №2/22 від 08.12.2022 року (із урахуванням заяви про зменшення позовних вимог вх. № 25795/24 14.10.2025 року) на суму 342 252 191,57 грн.» - у зв'язку із відсутністю предмету спора. Закрито підготовче засідання у справі, та призначити розгляд справи по суті на "24" грудня 2025 р. о(б) 14:00 год. Клопотання позивача про участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено. Постановлено провести судове засідання призначене на 24.12.2025 року о(б) 14:00 год. за наявності технічної можливості в режимі відеоконференції шляхом використання Підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС (vkz.court.gov.ua). Доручено Господарському суду Дніпропетровської області за наявності технічної можливості, забезпечити проведення судового засідання у справі № 922/2546/24, призначеного на 24.12.2025 року о(б) 14:00 год., в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 24.12.2025 року знято з розгляду справу № 922/2546/24 у зв'язку із відсутністю електропостачання у приміщення суду, та призначити судове засідання у справі на "29" грудня 2025 р. о(б) 12:00 год. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання є обов'язковою. Повідомлено сторін, що судове засідання призначене на 29.12.2025 року відбудеться в режимі відеоконференції, відповідно до ухвали суду від 12.12.2025 року, якою задоволено клопотання позивача про участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції. Постановлено провести судове засідання призначене на 29.12.2025 року о(б) 12:00 год. за наявності технічної можливості, в режимі відеоконференції шляхом використання Підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС (vkz.court.gov.ua). Доручено Господарському суду Дніпропетровської області за наявності технічної можливості, забезпечити проведення судового засідання у справі № 922/2546/24, призначеного на 29.12.2025 року о(б) 12:00 год., в режимі відеоконференції.
Присутній у судовому засіданні 29.12.2025 року в режимі відеоконференції уповноважений представник позивача надав усні пояснення щодо позовних вимог, та просив суд, позов задовольнити.
Присутній у судовому засіданні 29.12.2025 року уповноважений представник відповідача надав усні заперечення щодо позовних вимог, та просив суд, відмовити у задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні 29.12.2025 року судом було оголошено рішення (скорочене) вступну та резолютивну частини.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, заслухавши присутніх представників позивача та відповідача, суд встановив наступне.
Як зазначає позивач, що 08.12.2022 року між Державним підприємством "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" (позивач, замовник) та Науково-виробничим підприємством Хартрон - Аркос Лтд (товариство з обмеженою відповідальністю) (відповідач, виконавець) було укладено договір № 2/22 на виготовлення (поставку) продукції.
Даний договір набуває сили з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2024 року (пункту 10.1. договору).
Пунктом 1.1. договору сторони погодили, що замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виготовити та поставити продукцію (код 9014 УКТ ЗЕД) в кількості і у строки згідно специфікації (додаток № 1).
Підставою для укладання договору на виготовлення продукції та зміст договору визначається згідно контракту № 403/1/22/283 від 18.08.2022 року (пункт 1.2. договору).
Продукція, що поставляється за даним договором, має бути виготовлена не раніше 2022 року по конструкторській документації без літери (пункт 1.5. договору).
Згідно пункту 2.1. договору, сторони погодили, що договірна вартість продукції зафіксована у протоколі погодження договірної ціни на поставку продукції за договором (додаток № 2). Договірна ціна одиниці продукції є базовою для визначення вартості цієї партії продукції на момент укладання договору, досягнення домовленостей сторін про договірну ціну та розрахунку за поставлену продукцію.
Пунктом 2.2. договору сторони погодили, що договірна вартість продукції за цим договором га момент укладання договору без урахування податку на додану вартість становить 386 943 210,00 грн. Податок на додану вартість становить 77 388 642,00 грн. Разом з ПДВ - 464 331 852,00 грн. Договірну ціну продукції визначено відповідно до калькуляції договірної ціни на одиницю продукції (додаток № 2) на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 року № 335 та погоджено 118 ВП МОУ. Відповідальність за правильність розрахунків та обґрунтованість витрат за статтями калькуляції на продукцію покладається на виконавця.
Відповідно до пункту 2.5. договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 19.01.2023 року), за рішенням замовника розрахунки за продукцію (роботи, послуги) можуть здійснюватися шляхом проведеної оплати у розмірі 80 % від вартості продукції за договором на підставі виставленого рахунку виконавця за умови надходження коштів від Державного замовника. Допускається часткове авансування продукції. Остаточний розрахунок буде здійснюватися замовником, після отримання продукції за договором на підставі видаткової накладної та приймання продукції Державним замовником в складі продукції замовника на підставі акту приймання - передачі за договором протягом 15 банківських днів після надходження коштів остаточного розрахунку від Державного замовника. Після оплати авансу 80 % ціна на продукцію зміни не підлягає.
Пунктами 3.1. - 3.2. договору, сторони погодили, що умови поставки продукції - СРТ, м. Дніпро, вул. Криворізька, 1 (згідно Інкотермс 2020). По узгодженню сторін допускається дострокова поставка продукції.
Згідно пункту 3.3. договору, право власності на продукцію переходить від виконавця до замовника в момент підписання видаткових накладних.
Також, між сторони підписано додатки, а саме:
- № 1 до договору, а саме специфікацію, якою було визначено ціну продукції та строки поставки товару;
- № 2 протокол погодження договірної ціни на виготовлення та поставку продукції;
19.01.2023 року між сторонами було підписано додатку угоду № 1.
31.05.2023 року між сторонами було підписано додатку угоду № 2.
Як зазначає, позивач, останнім у період з 01.02.2023 року по 20.09.2023 року було здійснено попередню оплату продукції, а саме на суму 362 018 079,38 грн. про що свідчать платіжні доручення, а саме:
- № 44 від 27.01.2023 року на суму 128 981 070,00 грн.;
- № 418 від 10.08.2023 року на суму 118 662 584,40 грн.;
- № 609 від 15.09.2023 року на суму 123 821 827,20 грн.
Проте, відповідач в порушення умов договору свої зобов'язання виконав частково, а саме станом на 18.06.2024 року здійснив часткову поставку партії продукції, відповідно до додатку №1 до договору № 2/22 від 08.12.2022 року на загальну суму 56 684 413,30 грн. про що свідчать видаткові накладні, а саме:
- № 24 від 30.09.2023 року на суму 9 447 402,22 грн.;
- № 31 від 19.12.2023 року на суму 9 447 402,22 грн.;
- № 12 від 30.03.2024 року на суму 18 894 804,43 грн.;
- № 14 від 30.04.2024 року на суму 18 894 804,43 грн..
Також, позивачем на адресу відповідача було направлено претензію від 25.03.2024 року за № 157/353 про оплату штрафних санкцій, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
За твердженнями позивача, станом на 18.06.2024 року відповідач порушив умови договору та не здійснив поставку продукції на загальну суму 407 647 438,70 грн. у зв'язку зі чим, позивачем відповідно до пункту 8.1 договору № 2/22 від 08.12.2022 року та статті 231 Господарського Кодексу України нараховані штрафні санкції на загальну суму 52 267 247,44 грн.
Вказані обставини стали причиною звернення позивача із відповідним позовом до суду.
Крім того, суд враховує, що 14.10.2024 року від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 25795/24) про зменшення розміру позовних вимог, у якому останній, просить суд, відповідно до статті 5 Господарського процесуального кодексу України та статті 16 Цивільного Кодексу України, примусове зобов'язати «Науково-виробниче підприємство Хартрон-Аркос Лтд» (Товариство з обмеженою відповідальністю) здійснити Державному підприємству “Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» поставку продукції за договором №2/22 від 08.12.2022 року на загальну суму 342 252 191,57 грн. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Хартрон-Аркос Лтд» (Товариства з обмеженою відповідальністю) на користь Державного підприємства “Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова», грошові кошти у розмірі 52 267 247,44 грн., у тому числі: пеню в розмірі 37 821 367,60 грн., штраф у розмірі 14 445 879,84 грн. та судові витрати.
Ухвалою суду від 20.11.2024 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог (вх. №27661), та подальший розгляд справи ведеться із її врахуванням.
Також, ухвалою суду від 12.12.2025 року задоволено частково клопотання позивача (вх. № 6981/25 від 18.03.2025 року), (вх. № 27995/25 від 02.12.2025 року) та (вх. № 28041/25 від 02.12.2025 року) в частині припинення провадження у справі. Клопотання відповідача (вх. № 28614/25 від 09.12.2025 року) в частині закриття провадження у справі задоволено. Закрито провадження у справі № 922/2546/24 в частині позовних вимог: «Відповідно до статті 5 Господарського процесуального кодексу України та статті 16 Цивільного Кодексу України щодо примусово зобов'язати “Науково-виробниче підприємство Хартрон-Аркос Лтд» здійснення Державному підприємству “Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» поставки продукції за договором №2/22 від 08.12.2022 року (із урахуванням заяви про зменшення позовних вимог вх. № 25795/24 14.10.2025 року) на суму 342 252 191,57 грн.» - у зв'язку із відсутністю предмету спора.
Враховуючи вищевикладене, станом на час ухвалення рішення суду, предметом позову є заявлені позивачем вимоги про стягнення із відповідача на користь позивача грошових коштів у розмірі 52 267 247,44 грн., у тому числі пеню у сумі 37 821 367,60 грн., штраф у розмірі 14 445 879,84 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Згідно статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач зобов'язався здійснити поставку продукцію відповідно до укладеної між сторони специфікації, а саме у такі строки:
- 1 етап на суму 51 592 428,00 грн. до 28.02.2023 року (15 773019,64 грн. та 11 475 000,00 грн.); до 15.02.2023 року (7 216 266,00 грн., 1 166 104,00 грн., 2 421 919,00 грн., 4 941 881,36 грн.;
- 2 етап на суму 51 592 428,00 грн. до 15.03.2023 року;
- 3 етап на суму 51 592 428,00 грн. до 15.04.2023 року;
- 4 етап на суму 51 592 428,00 грн. до 15.05.2023 року;
- 5 етап на суму 51 592 428,00 грн. до 15.06.2023 року;
- 6 етап на суму 51 592 428,00 грн. до 15.07.2023 року;
- 7 етап на суму 51 592 428,00 грн. до 15.08.2023 року;
- 8 етап на суму 51 592 428,00 грн. до 15.09.2023 року;
- 9 етап на суму 51 592 428,00 грн. до 15.10.2023 року, загальна сума специфікації 464 331 852,00 грн. (у т.ч. ПДВ 77 388 642,00 грн.).
Проте, останнім було здійснено поставку обмовленої сторонами у договорі та укладеної специфікації продукції на загальну суму 464 331 852,00 грн. із порушенням строків погодженими сторонами у специфікації до договору, про що свідчать видаткові накладні, а саме:
- № 24 від 30.09.2023 року на суму 9 447 402,22 грн.;
- № 31 від 19.12.2023 року на суму 9 447 402,22 грн.;
- № 12 від 30.03.2024 року на суму 18 894 804,43 грн.;
- № 14 від 30.04.2024 року на суму 18 894 804,43 грн.;
- № 30 від 31.07.2024 року на суму 32 697 623,57 грн.;
- № 35 від 05.09.2024 року на суму 16 348 811,78 грн.;
- № 36 від 05.09.2024 року на суму 16 348 811,78 грн.;
- № 38 від 07.10.2024 року на суму 84 290 051,57 грн.;
- № 39 від 06.11.2024 року на суму 103 184 856,00 грн.;
- № 40 від 02.12.2024 року на суму 103 184 856,00 грн.;
- № 43 від 25.12.2024 року на суму 51 592 428,00 грн.
Вищевикладене не заперечується ані позивачем, ані відповідачем у справі.
У відповідності до вищевикладеного, позивачем було здійснено нарахування відповідачу пені у сумі 37 821 367,60 грн. та штрафу у розмірі 14 445 879,84 грн.
Щодо стягнення із відповідача пені у сумі 37 821 367,60 грн. відповідно до наданого до позовної заяви розрахунку позовних вимог за загальний період з 17.07.2023 року по 14.04.2024 року, суд зазначає наступне.
В силу приписів статті 610 Цивільного кодекс України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як неодноразово зазначав Верховний Суд, з метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні договорів, насамперед інтересів кредитора, у главі 49 Цивільного кодексу України визначено види забезпечення виконання зобов'язання. Інститут забезпечення виконання зобов'язання спрямований на підвищення гарантій забезпечення майнових інтересів сторін договору, належного його виконання, а також усунення можливих негативних наслідків неналежного виконання боржником взятих на себе зобов'язань. Тобто у разі невиконання або неналежного виконання умов цивільного договору на боржника покладається додаткова відповідальність.
Частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України визначено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно частини першої статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до пункту 8.1. договору, за порушення строків поставки продукції, виконавець зобов'язаний за вимогою замовника сплатити пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленої продукції за кожен день прострочення поза встановлені договором строки поставки, а у разі прострочення понад 30 днів виконавець зобов'язаний за вимогою замовника додатково сплатити штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленої продукції.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Крім того, згідно з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України (чинною станом на момент виникнення спірних правовідносин та здійснення нарахування штрафних санкцій позивачем) штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Судом здійснено перевірку нарахованих позивачем відповідачу пені у сумі 37 821 367,60 грн. відповідно до надано до позовної заяви розрахунку позовних вимог за загальний період з 17.07.2023 року по 14.04.2024 року та встановлено, що позивачем при здійсненні розрахунку пені здійснено помилку, а саме позивачем не вірно визначено суму на яку було здійснено нарахування, з огляду на наступне.
Як вбачається із підписаної між сторонами специфікації загальна сума становить 464 331 852,00 грн. (у т.ч. ПДВ 77 388 642,00 грн.), при цьому сума кожного етапу складає 51 592 428,00 грн. Проте, позивачем зазначено при здійсненні розрахунку пені 51 952 428,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, судом здійснено власний розрахунок суми пені в онлайн системі Ліга Закон» із урахуванням встановленої вище суми (51 592 428,00 грн.) за заявлений позивачем загальний період з 17.07.2023 року по 14.04.2024 року, та встановлено що за розрахунком суду, пені становить суму у загальному розмірі 37 559 387,60 грн.
В частині стягнення пені у сумі 262 080,00 грн.
Щодо заявленої позивачем до стягнення із відповідача суми штрафу у розмірі 14 445 879,84 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до пункту 8.1. договору, у разі прострочення понад 30 днів виконавець зобов'язаний за вимогою замовника додатково сплатити штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленої продукції.
Судом здійснено перевірку нарахування позивачем відповідачу суми штрафу у розмірі 14 445 879,84 грн., відповідно до пункту 8.1. договору та наданого до суду розрахунку позовних вимог, та встановлено, що як вбачається із розрахунку суми позовних вимог позивачем при здійсненні розрахунку штрафних санкцій також було зазначено невірні суми а саме 51 952 428,00 грн. замість 51 592 428,00 грн., проте загальну суму з якої здійснено розрахунок штрафу було вказано вірно (206 369 712,00 грн. * 7%).
Враховуючи вищевикладене, та оскільки такі нарахування не перевищують суми здійсненої за розрахунком суду, тому є обґрунтованими.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач у наданому до суду відзиві на позовну заяву (вх. № 20812/24 від 19.08.2024 року) зокрема зазначив, що відповідальність відповідача по сплаті штрафних санкцій у вигляді пені та штрафу протирічить пункту 7.1. договору, згідно із яким «Сторона звільняється від відповідальності за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором, якщо воно стало наслідком дій, що виникли після вступу в юридичну силу договору, обставин непереборної сили, що роблять неможливим виконання договору». Дія зазначених обставин підтверджена висновком ТПП України за № 849/63.01-6 від 30.10.2023 року згідно з пунктом 7.3. договору. Також, відповідач зазначає, що сплата зазначених штрафних санкцій неминуче призведе до банкрутства відповідача та, як наслідок, неможливості виготовлення і поставки продукції по договору та зриву виконання Державного оборонного замовлення по поставці виробів у цілому, що суперечить суспільним інтересам України, тому просить су. відмовити у задоволенні позовних вимог.
Крім того, відповідачем у наданому до суду клопотанні викладеного у запереченнях на відповідь на відзив від 10.09.2024 року вх. № 22640/24 та клопотанні (вх. № 28614/25 від 09.12.2025 року) в частині зменшення штрафних санкцій зокрема зазначив, що розмір нарахованих позивачем штрафних санкцій очевидно є завищеним, а тому такі санкції виступають способом незаконного збагачення, а не засобом впливу на господарсько-правові відносини. У зв'язку із чим просить суд, зменшити заявлені позивачем до стягнення із відповідача штрафні санкції до 95 % та зазначає, що стягнення штрафних санкцій у більшому розмірі призведе до початку процедури банкрутства підприємства оборонного комплексу в період воєнного стану.
В обґрунтування наданого до суду клопотання, відповідач зокрема зазначає, що 28.11.2024 року близько 06:09 год. збройними силами російської федерації вчинено ракетний обстріл (попередньо ЗРК С-400) по території промислового майданчика АТ «ХАРТРОН». В результаті обстрілу здійснено руйнування, зокрема, корпусу № 41, що належить відповідачу. Зруйновано дах та стіни в районі влучання, загальною площею близько 1944 м.кв., пошкоджено покрівлю площею 3240 м.кв., пошкоджені вікна, двері, знищено документи, офісне обладнання, ліфт, внутрішні комунікації, каналізацію, водопостачання, опалення, пошкоджено асфальтне покриття на площі близько 4000 м.кв., завдано інших збитків (фото додаються). За даними фактами до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості та відкрито кримінальні провадження за № 22024220000001195 від 28.11.2024 року, № 12024221130001859 від 04.12.2024 року. З метою підтвердження належності на праві власності відповідачу приміщень, та відповідач надає Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 406023046 від 29.11.2024 року.
Також зазначає, що у відповідності до експертного висновку щодо первинного фіксування стану нерухомого майна та активів, пошкоджених або зруйнованих внаслідок воєнних (бойових) дій за № 48-ПМ/25 від 30.09.2025 року встановлено, що пошкодження майна замовника відбулося через: - умисні дії збройних сил російської Федерації, здійснені з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, шляхом здійснення ракетного обстрілу (попередньо ЗРК С-400) по території промислового майданчика АТ «ХАРТРОН». В результаті обстрілу здійснено руйнацію корпусу №41, що належить відповідачу відповідно до Витягів з єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження: 42022221750000024, дата реєстрації (виділення матеріалів досудового розслідування): 01.03.2022 року, номер кримінального провадження: 22024220000001195, дата реєстрації (виділення матеріалів досудового розслідування): 28.11.2024 року, номер кримінального провадження: 12024221130001859, дата реєстрації (виділення матеріалів досудового розслідування): 04.12.2024 року. Стан нерухомого майна: громадський будинок - корпус №41, літ. «Б-5, Б-3»: часткові обрушення стін, покрівлі та перегородок; пошкодження віконних отворів, дверей та воріт; пошкодження сходів, внутрішнього та зовнішнього опорядження; пошкодження інженерних комунікацій. Стан активів: активи замовника, які детально наведені в Таблицях №№1-19, а також в «Протокол №1 інвентаризаційної комісії від 31.07.2025 року», складеному НВП ХАРТРОН-АРКОС ЛТД, та які знаходились у громадському будинку - корпус №41, літ. «Б-5, Б-3», за адресою: Україна, 61070, м. Харків, вул. Академіка Проскури, буд.1, частково пошкоджені та деякі фактично знищені. У підтвердження вищевикладеного відповідачем надано до суду технічний звіт № 12/6-25-1 за результатами обстеження нежитлових будівель.
Також, відповідач зазначає, що 31.05.2025 року з 03:00 год. до 04:00 год. ранку ударними БПЛА було нанесено п'ять ударів по корпусу №41, який знаходиться за адресою м. Харків, вул. Академіка Проскури, буд.1 та який використовується для здійснення господарської діяльності НВП Хартрон-Аркос ЛТД (ТОВ). Відповідно до акту обстеження пошкодження корпусу №41 НВП Хартрон-Аркос ЛТД (ТОВ) зафіксовано пошкодження корпусу №41 за адресою м. Харків, вул. Академіка Проскури, буд.1, що були нанесені ударними БПЛА в ніч на 31.05.2025 року. На запит №04/06/1 від 04.06.2025 року Слідчим відділом УСБУ було повідомлено, що за фактами викладеними в запиті, СВ ХРУП №1 ГУНП в Харківській області 31.05.2025 року зареєстровано кримінальне провадження №12025221130000943 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частини 1 статті 438 Кримінального кодексу України. Загальна сума понесених збитків підприємства від збройної агресії Російської Федерації склала 291 847 527,16 грн., що підтверджується довідкою відповідача, що ґрунтується на оцінці збитків та результатах позачергової інвентаризації. Вказані вище обставини обстрілу визнані Харківською торгово - промисловою палатою форс-мажорною обставиною, що засвідчується сертифікатом про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) № 6300-25-2462 від 25.11.2025 року. У відповідності до наявної фінансової звітності за 2025 рік, із урахуванням отриманого доходу, витрат на діяльність, дебіторської заборгованості та збитків, завданих агресією рф проти України, підприємство несе значні збитки у розмірі 15 688 244,37 грн, що підтверджується довідкою про фінансовий стан підприємства станом на 01.12.2025 року.
У відповідності до наказу Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України № 457-КВ від 03.03.2025 року підтверджено статус відповідача як критично важливого для національної економіки у сфері оборонно-промислового комплексу та критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період у сфері оборонно-промислового комплексу.
За твердженнями відповідача, беручи до уваги повне виконання відповідачем обов'язку з поставки продукції за договором, а також наявні значні збитки відповідача від ракетних та дронових ударів, а також недопущення банкрутства підприємства, важливого для національної економіки у сфері оборонно промислового комплексу та критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період у сфері оборонно-промислового комплексу, відповідач просить зменшити штрафні санкції на 95% до 2 613 362,37 грн. (пеня - 1 891 068,38 грн., штраф - 722 293,99 грн.).
Суд, дослідивши матеріали справи, клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій, із урахуванням наданих позивачем пояснень, зазначає наступне.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Також, суд враховує, що неустойка має подвійну правову природу - є водночас способом забезпечення виконання зобов'язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов'язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання боржником.
Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та міри відповідальності є також одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання.
Наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 року у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 року у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 року у справі №917/791/18, від 22.10.2019 року у справі № 904/5830/18.
Водночас застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості, та для того, щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити. Тож право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у цивільному праві.
Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання.
Згідно з частиною 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Згідно із частиною 3 статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
У рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 року № 18-рп/2004 зазначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно - змістовному зв'язку із поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зокрема, з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Сторони є вільними у виборі контрагента, у визначенні умов договору, тощо, що відповідає нормам закону. Добросовісність, розумність та справедливість є засадами зобов'язальних правовідносин і зміст даних принципів полягає у тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб'єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права з дотриманням прав і інтересів інших осіб. В свою чергу, добросовісність є внутрішнім критерієм, в той час як справедливість і розумність - зовнішнім або об'єктивним, і зазначені принципи у сукупності є оціночними категоріями цивільного права.
Суд виходить із того, що у принципі добросовісності, а саме: при реалізації прав і повноважень, закладений принцип неприпустимості зловживання правом, згідно з якими здійснення прав та свобод однієї особи не повинне порушувати права та свободи інших осіб. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.
Укладаючи угоду сторони повинні керуватись внутрішнім критерієм - добросовісністю по відношенню до контрагента (вчиняти дії таким чином, щоб при цьому не завдавалася шкода, неможливість укладення зобов'язання на засадах обману, насильства, зловживання довірою, дотримуватись правової поведінки суб'єктів зобов'язання, вчиняти всі залежні від сторони зобов'язання дії щодо належного виконання зобов'язання та непорушення прав інших осіб), і виходити з зовнішнього критерію - справедливості та розумності, що виражається в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню, тобто кожна сторона у виконанні цивільно-правових зобов'язань повинна дотримуватись такої поведінки по відношенню до своїх прав і обов'язків, яка б виключала необ'єктивні (неупереджені, несправедливі) дії сторін зобов'язання стосовно одна одної.
Водночас, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
Аналогічні висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі № 902/417/18.
Суд, також враховує, що висновок суду у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності, а також щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) та засадах господарського судочинства, визначених статтею 2 Господарського процесуального кодексу України.
В свою чергу, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити майновий стан сторін, співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, а також чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею всіх можливих заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Аналогічні правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 22.05.2019 року у справі № 910/11733/18.
При цьому, у чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Аналогічний висновок викладений також у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 року у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 року у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 року у справі № 904/4071/18, від 22.04.2019 року у справі №925/1549/17, від 30.05.2019 у справі № 916/2268/18, від 04.06.2019 року у справі № 904/3551/18, від 26.08.2021 року у справі № 911/378/17 (911/2223/20).
В аспекті права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд звертає увагу на наступні обставини та вважає за необхідне використати надане національним законодавством України право суду на зменшення розміру штрафних санкцій.
Так, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 рок строком на 30 діб. Вказаний Указ затверджено Верховною Радою України Законом України №2102-IX від 24.02.2022 року.
В подальшому, Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні неодноразова було продовжено, та триває до теперішнього часу.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
В умовах воєнного стану в країні відповідач визнаний таким, що має важливе значення для національної економіки у сфері оборонно-промислового комплексу, а також є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період у сфері оборонно-промислового комплексу.
Вирішуючи питання про можливість зменшення належних до стягнення із відповідача штрафних санкцій (пені та штрафу), суд враховує статус боржника, предмет його діяльності; майнові, а також інші інтереси сторін в межах їх аргументів та наданих доказів (з урахуванням інформації, яка може бути перевірена з публічних джерел), які заслуговують на увагу, інтереси обох сторін, справедливість, добросовісність та розумність, а також вважає за необхідно звернути увагу на окремі обставини, встановлені висновком складеним Харківською торгово-промисловою палатою від 30.10.2023 року № № 849/63.01-6 щодо істотної зміни обставин, яка ускладнює своєчасне виконання зобов'язань за договором на виготовлення (поставку) продукції від 08.12.2022 року № 2/22, також у висновку зазначено, що відбулась істотна зміна обставин, що знаходилась поза контролем сторін та яка об'єктивно ускладнює своєчасне виконання зобов'язань за договором на виготовлення (поставку) продукції від 08.12.2022 року №2/22, укладеним з Державним підприємством «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова». У зв'язку з настанням істотної зміни обставин, згідно зі статтею 652 Цивільного кодексу України, НВП ХАРТРОН-АРКОС ЛТД (ТОВ) має право ініціювати внесення змін до договором на виготовлення (поставку) продукції від 08.12.2022 року №2/22, в частині перенесення строків виготовлення та поставки продукції до кінця червня 2024 року.
Також, відповідачем надано до матеріалів справи сертифікат № 6300-25-2462 від 25.11.2025 року № 384/63.01-6 складеним Харківською торгово-промисловою палатою про форс - мажорні обставини (обставини непереборної сили), у якому зокрема зазначено, що період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) дата настання 11.06.2022 року та дата закінчення 05.11.2025 року.
З наявних у матеріалах справи наявні листів вбачається, а саме: лист відповідача, від 09.12.2023 року вих. № 13090/1666/1еп відповідача щодо направлення на адресу позивача копії висновку щодо істотної зміни обставин, яка ускладнює своєчасне виконання зобов'язань за договором № 2/22 від 08.12.2022 року; лист позивача від 16.02.2024 року № 232/146-39 у якому останнім було зазначено, що перенесення термінів поставки можливе лише після надання нашому підприємству Висновку (сертифікату) Торгово-промислової палати України про підтвердження обґрунтованості перенесення термінів поставки на підставі якого оформлюється відповідна додаткова угода з замовником. Відповідно до отриманого висновку Харківської ТПП №849/63.01-6 від 30.10.23 року за договором №2/22 від 08.12.2022 року НВП Хартрон-Аркос ЛТД повинно було внести зміни в зазначений договір в частині перенесення строків виготовлення з кінцевим терміном поставки усієї продукції червень 2024 року. У випадку неможливості виготовлення 18 комплектів в термін до кінця червня 2024 року прошу вас надати нашому підприємству відповідний Висновок (сертифікат) ТПП; лист позивача від 22.04.2024 року № 232/292039 у якому зазначено, що у листі вих. №13090/1666/1еп від 09.12.2023 року, пропонується укладення додаткової угоди до договору №2/22 від 08.12.2022 року зі строком виконання робіт - кінець червня 2024 року (згідно Висновку ТПП від 30.10.2023 року). Повідомляю Вас про згоду на оформлення відповідної додаткової угоди; лист відповідача від 04.05.2024 року № 13090/162 щодо погодження додаткової угоди № 3 до договору; лист відповідача від 03.04.2024 року вих. № 13090/241еп щодо вимоги позивача від 28.03.2024 року № 157/363, лист відповідача від 01.05.2024 року вих. № № 13040/293еп щодо неможливості виконання відповідачем договірних зобов'язань.
З вищевикладеного слідує, що відповідач неодноразово звертався до позивача з повідомленням про причини затримки та пропонував йому продовжити строки виконання договору. Однак, погодження з боку позивача не відбулось.
Крім того, суд враховує, що згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року № 309, зі змінами та доповненнями, Харківська міська територіальна громада, до якої входить місто Харків, знаходиться в районі проведення воєнних (бойових) дій.
Таким чином, оскільки місцезнаходженням підприємства є місто Харків, останнє втратило можливість повноцінно здійснювати господарську діяльність та належним чином виконувати свої зобов'язання, у тому числі й за договорами та контрактами, про що також свідчать надані відповідачем витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема номер кримінального провадження: 42022221750000024, дата реєстрації провадження: 01.03.2022 року, номер кримінального провадження: 22024220000001195, дата реєстрації провадження 28.11.2024 року, номер кримінального провадження: 12024221130001859, дата реєстрації провадження 04.12.2024 року.
При цьому, суд враховує, що станом на час вирішення спору, поставка за вказаним договором здійснено відповідачем у повному обсязі та прийнята позивачем, про що не заперечується ані позивачем, ані відповідачем у справі.
Вказане за висновком суду свідчить про відсутність у діях відповідача умислу, спрямованого на порушення зобов'язання, а також враховуючи його неодноразові звернення до позивача із метою врегулювання спірних правовідносин.
За висновком суду, господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника.
Такі санкції не можуть розглядатися кредитором, як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
Аналізуючи обставини даної справи, враховуючи статутну діяльність обох сторін, період прострочення, наслідки порушення зобов'язання, беручи до уваги засади справедливості, добросовісності, розумності, зважаючи на правову природу штрафних санкцій та їх основне призначення, перевіривши всі доводи сторін і врахувавши всі істотні обставини, а також інтереси позивача та відповідача у даній справі, які заслуговують на увагу, суд дійшов висновку, що співмірною та адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов'язань з недопущення використання штрафних санкцій, як інструменту отримання додаткових доходів позивачем, буде зменшення розміру пені та штрафу на 95% щодо кожної вимоги, і, відповідно, стягнення із відповідача на користь позивача пеню у сумі - 1 877 964,38 грн. (95% від суми пені 37 559 287,60 грн.), та штрафу у сумі - 722 293,99 грн. (95% від суми штрафу 14 445 879,84 грн.).
При цьому, за висновком суду, вказане зменшення забезпечить оптимальний баланс інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків, як для позивача, так і для відповідача.
Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною четвертою статті 11 Господарського процесуального кодексу України також унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "РуїсТоріха проти Іспанії" від 09.12.1994).
Так, решта доводів учасників процесу, їх письмових пояснень, поданих до матеріалів справи документів були ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, а саме про стягнення із відповідача на користь позивача пені у сумі - 1 877 964,38 грн., та штрафу у сумі - 722 293,99 грн.
В частині стягнення пені у загальній суму 35 943 403,22 грн. (262 80,00 грн. + 35 681 323,22 грн.) та штрафу 13 723 585,85 грн., що становить загальну суму штрафних санкцій 49 666 989,07 грн. - відмовити.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 2 частини 1 та частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому, суд враховує, що в частині зменшення суми пені та штрафу витрати на судовий збір за подання позову підлягають віднесенню на відповідача, відповідно до частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, так як спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача.
У зв'язку із чим, із відповідача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 765 077,51 грн.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 13, 42, 73, 74, 86, 129, 165, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Клопотання відповідача (вх. № 28614 від 09.12.2025 року) в частині зменшення штрафних санкцій задовольнити.
У позові відмовити частково.
Стягнути з Науково-виробничого підприємства Хартрон - Аркос Лтд (Товариство з обмеженою відповідальністю) (61070, м. Харків, вул. Академіка Проскури, буд. 1,ЄДРПОУ 25184774) на користь Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" (49008, м. Дніпро, вул. Криворізька, 1, ЄДРПОУ 14308368) грошові кошти у розмірі 2 600 258,37 грн., з яких: пеня у сумі - 1 877 964,38 грн., штраф у сумі - 722 293,99 грн., та 765 077,51 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення 49 666 989,07 грн. - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Реквізити сторін:
позивача: Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" (49008, м. Дніпро, вул. Криворізька, 1, ЄДРПОУ 14308368) ;
відповідача: Науково-виробничого підприємства Хартрон - Аркос Лтд (Товариство з обмеженою відповідальністю) (61070, м. Харків, вул. Академіка Проскури, буд. 1,ЄДРПОУ 25184774).
Повне рішення складено "09" січня 2026 р.
СуддяО.О. Ємельянова